Здійснення логіко-понятійної аналітики міфу як специфічної форми свідомості і способу організації людської поведінки. Розгляд концепту міфу як чинника історичного процесу, виявлення двох векторів його розуміння, що певною мірою виключають один одного.

Семіотичний підхід до феномену міфу. Дослідження міфології як способу духовно-практичного освоєння світу. Роль уяви та фантазії, ілюзії та вигадки у міфологічному осягненні світу. Джерела міфологічного мислення. Особливості формування знаку в уяві.

Основні етапи становлення філософського знання, огляд найвідоміших мислителів різних часів та філософських шкіл. Характеристика міфоепічних засад філософії, передумови міфологічного мислення. Ознаки релігії, етапи її становлення та філософське підґрунтя.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Анализ системообразующих принципов конструирования социального пространства. Основные условия виртуализации общества, адекватное понимание которых невозможно без учета амбивалентного влияния виртуального пространства на систему социальных отношений.

Анализ глобальных вызовов и возможных ответов на них. Процесс формирования инновационного общества как основы новой глобальной гибкой силы, предотвращающей негативные последствия ускоренного развития мира. Основа успеха – "мягкая сила" взаимного доверия.

Анализ феномена личностной свободы как постоянного многоальтернативного выбора. Творческое видение мира человеком. Позитивная или негативная оценка его свободного действия социумом. Религиозное и культурное сосуществование современного человечества.

Сущность многомерной онтологии для сложных предметов материальной культуры. Ее концепции и основные проблемы. Характеристика идей многомерной онтологии для сложных технических систем. Анализ проблем онтологии Аристотеля и ее уточнение Францем Брентано.

Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.

Розгляд проблем мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Оцінка дихотомії західної/східної лінгвокультури. Владні відношення між глобальною-англійською/локальною-японською мовами. Поняття мовної дифузії.

Особливості проведення соціально-філософського аналізу державної політики, що призводила до виникнення мовних протиріч в період перебування українського народу. Загальна характеристика проблем історичного розвитку міноритарних груп населення країни.

Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

Окреслення інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Проблемні фактори, зумовлені функціонуванням мовної сфери.

Проблеми та суперечності реалізації мовної політики держави. Умови піднесення української (державної) мови до рангу домінанти. Втілення мовної політики в Україні. Пропозиції щодо посилення мотивації використання державної мови та підняття її престижу.

Смысл - метафизическая форма, при помощи которой сознание придает вещам определенность бытия. Значение знаковых выражений, проблема их понимания; специфичность и семантические каноны обретения смысла в существующих вещах между языком, сознанием и миром.

Рассмотрение любви как модальности в бытии человека. Универсальное определение понятия "модальность", изучение изменчивой природы любви, заключающейся в ее актуализации. Представление о модальностях любви, которые делают изменчивым само бытие человека.

Суждение как форма мышления, его сущность и структура, основные элементы и значение. Важные в познавательном отношении и имеющие особую значимость для правового мышления эпистемическая, деонтическая и алетическая модальность суждений, их исследование.

Роль модальных алетических характеристик необходимого, действительного и возможного в описании бытия математического объекта. Категорий необходимости и случайности в математике. Ассерторические модальности в структурировании математического мышления.

Общая характеристика идеологии онтологических моделей в трудах античных философов. Раскрытие и исследование основного содержания субстанциональной, интервальной и монадной модели реальности. Описание типов реальности бытия в трудах различных философов.

Парадигма как признанные всеми научные достижения, которые в течение определенного времени дают научному сообществу модель постановки проблем и их решений. Научное сообщество в контексте теории Куна. Характеристика исследовательских программ Лакатоса.

Теория научных революций Т. Куна. Индуктивистская модель развития науки. Гипотетико-дедуктивная модель роста научного знания. Кумулятивистская модель развития научного знания. Процессы дифференциации и интеграции наук в постиндустриальном обществе.

Изучение моделей решения проблемы роли личности в истории. Анализ связи между моделями роли личности в истории и сменой типов научного знания (от классической науки к неклассической). Синергетическая (бифуркационная) модель роли личности в истории.

Тема "Российский проект цивилизационного развития" как комплексная и долгосрочная исследовательская программа. Необходимость изменений в экономике, институциональной среде, политике и психоидеологии, связанной с вековыми архетипами и инерциями сознания.

Изучение неповторимого внутреннего мира человека как психологического механизма, управляемого незыблемыми однозначными законами. Философское исследование глубин человеческой личности - область метафорического сознания, "мерцающих" душевных движений.

Моделирование — установление или раскрытие некоего подобия. Цель предвидения будущих состояний мира, опираясь на знание прошлых состояний. Моделирование действительности, которую этот человек воспринимает. Соответствие между моделью и ее "оригиналами".

Анализ сущности методов моделирования и метода математической гипотезы. Изучение принципов отбора математических гипотез. Классификация моделей по области использования, фактору времени, отрасли знаний, форме представления. Типы информационных моделей.

Понятие моделирования, его сущность и особенности, роль и значение в процессе познания или разработки теории явления. Гипотезы как необходимые признаки, определяющие свойства разработанной модели. Применение теоретических знаний в практических заданиях.

Проблемы онтологии и теории познания культуры. Соотношение бытия и сущего, анализ их форм, уровней, диалектической связи с культурой. Моделирование единства и взаимодействия бытия природы, культуры, общества, человека с опорой на модель М.С. Кагана.