Пошук життєдайних джерел і віддзеркалення моралі та мудрості у відчуттях людини через перцепцію на заповідних ділянках природи. Особливості вчення про культурний ландшафт. Необхідність вивчення гуманістично-ресурсного потенціалу заповідних ландшафтів.
Коллизия в эйнштейновской формулировке принципа Маха. Связь семантической неопределенности термина "инерция" с той ролью, которую это понятие выполняет в начатом Ньютоном свертывании декартовских символических форм в операциональный язык познания.
Анализ кантовского запрета на ложь на материале полемики Р.Г. Апресяна и А.А. Гусейнова. Возможность различения сфер индивидуальной и общественной морали, обусловливающая разные подходы к рассмотрению запрета на ложь как фактора морального действия.
Критический подход Канта в качестве платформы для решения конфликтов и установления мира. Оппозиции, которые просматриваются при обсуждении эссе Канта. Место понятий насилия и лжи в работах философа, а также их связь и отличие запретов на их применение.
Історія становлення сучасної концепції неясності. Аналіз формування передумов початку історії поняття неясності в ранній аналітичній філософії на основі праць Г. Фреге, Б. Рассела та Ч. Пірса. Виявлення напрямків в історії виникнення сучасної концепції.
Виокремлено підходи до визначення лінгвістичних умов появи і функціонування міфу. Припускають, що міф є проявом несвідомого (М. Мюллер) або свідомого (Е. Кассирер, Р. Барт) викривлення мови. Критика класичної раціональності низкою впливових мислителів.
Дослідження праць А. Вайлдера і С. Гоппера, в яких головна увага авторів зосереджена навколо теми теопоетики. Розгляд контексту і причин зародження теопоетичного дискурсу. Особливість теопоетичної пропозиції у світлі її опозиції до класичної теології.
Відображення релігійно-філософського мислення Індії в Ведах, Брахманах, Упанішадах. Матеріалістичний напрямки локаята і чарвака. Філософська доктрина буддизму. Характеристика основних шкіл китайської філософії (конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм).
Формування теорії соціального порядку та контролю у філософії Стародавнього Китаю. Розуміння порядку та контролю у старокитайській філософії відповідно до основних шкіл, які розвивалися в даний історичний період (конфуціанство, моїзм, легізм та даосизм).
Рассматриваются происхождение и формирование дискуссионных позиций в американской критике и философии. Анализируется "Преднамеренная ошибка" У. Вимсатта и М. Бердсли. Тексты Хирша об идее объективной интерпретации, положившей начало этой дискуссии.
Специфика и этапы развития философии древней Индии. Веды как пеpвый памятник философской мысли дpевних индийцев. Значение Махабхараты, сущность Бхагават-Гиты как божественной песни. Философские течения древней Индии. Философия индийского буддизма.
Специфические черты отечественной философии. Антропологическая и этическая направленность философствования. Близость русской философии и литературы. Национальные особенности и формирование русской философии. Развитие отечественной философии XVIII в.
Понятие мировоззрения, его структура и исторические типы. Предмет, основные аспекты и функции философского знания. Зарождение философской теоретической мысли. Основополагающие принципы философских учений различных школ, труды выдающихся мыслителей.
Распространение религиозного мировоззрения и развитие философского мышления в Древнем Китае. Влияние "соперничества всех школ" на развитие философской мысли в Китае. Основные философские взгляды конфуцианства, моизма, даосизма, легизма, номинализма.
Представления о структуре материи в Древней Греции. Роль атомистического учения для развития естествознания. Развитие Демокритом учения Левкиппа об "атоме". Признание Платоном неподвижного бытия истинным объектом познания. Вклад Пифагора в космологию.
Проблемы несовершенного мира глазами философов: Сократом, Аристотелем, К. Марксом, Ф. Ницше. Зарождение педагогических идей на фоне разных философских течений. Принцип конфуцианской этики как высший закон взаимоотношений людей в обществе и семье.
Методологические и теоретические установки антропологии. Формирование концепции внутреннего человека в античной и средневековой философии. Особенности психологического и исторического времени. Очищение познания от страстей в православной психотерапии.
Центральная роль идеи правды в знаменитом Поучении киевского князя. Памятник Моление Даниила Заточника. Влияние исихазма на русскую религиозную мысль. Связь историософской концепции с иосифлянством. Возникновение Церковного раскола в философской культуре.
Мифология как ранняя форма общественного сознания. Специфика мифологического мировоззрения. Зарождение религии и ее виды: тотемизм, анимизм. Главные принципы конфуцианства, даосизма, буддизма, легизма. Ступени духовного возвышения в индийской философии.
Анализ обстоятельств, способствовавших возникновению философии марксизма. Рассмотрения этапов становления и развития марксистской философии. Изучение основных положений и идей философии марксизма. Наиболее значимые философские труды классиков марксизма.
Общие черты и основные направления зарубежной философии ХХ века. Рассмотрение позитивизма и его модификаций. Идеологические и философские интерпретации структурализма. Характеристика особенностей "Философии жизни". Анализ основных черт психоанализа.
Аналіз характеру екзистенційного потрясіння від східноукраїнського конфлікту. Розгляд аксіологічного виклику та оголення глибинних рівнів свідомості, що сприймаються пересічною людиною як симптом особистісної катастрофи та сигнал до пошуку захисту.
Визначення дружинної етики Київської Русі. Розмітка фундаментальних етичних категорій: доблесть, честь, слава. Дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як кодексу імперативів давньоруської дружинної етики. Уявлення про сакралізовані межі.
Протиріччя гуссерлівского трансценденталізму. Судження як повноцінна форма пізнання. Утвердження в судженні значущості приписування або заперечення предиката щодо суб'єкта. Теоретико-пізнавальний фундаменталізм. Феноменологічна концепція досвіду.
Вивчення поглядів Платона на проблеми розвитку мистецтва як засобу виховання певного типу людини. Дослідження ролі мистецтва в розвитку суспільства та естетичному вихованні. Розкриття Платоном розвитку такої складної естетичної категорії, як "прекрасне".
Розгляд основних вето, що накладає традиційна (формальна) логіка та специфіка правничої комунікації на такий неформальний (нетрадиційний) засіб аргументації, як "argument ad hominem", визначення його релевантності у межах правничої аргументації.
Характеристика сутності постмодернізму як світоглядного та естетичного феномену. Досліджено феномен явища постмодернізму на ідейному та естетичному рівнях, виокремлено характерні прояви постмодерністської естетики та постмодерністського світогляду.
Характеристика прийняття рішення як найважливішої когнітивної процедури. Огляд моделі аргументації при прийнятті рішення. З’ясовуння сутності логічного, когнітивного, та риторичного підходів. Обрунтування етапів процесу прийняття раціонального рішення.
Спирання української протестантської політичної теології на ідеї сучасного біблійного богослов’я. Критика політики панування та бунту. Суть політики моральної діяльності по оздоровленню суспільства шляхом оновлення солідарності, справедливості та любові.
Порівняння кінотворчості С. Ейзенштейна та О. Довженка з точки зору гегелівських понять та сучасного розуміння конкретної і абстрактної єдностей. Розкриття культурологічного змісту понять Гегеля "дух народу", "дух часу" і "дух світу", прогрес і свобода.
