У статті наведено музикознавчі інтерпретації дефініції стилю, різні погляди щодо диференціації цієї категорії на окремі рівні: ієрархічний підхід, що склався в руслі тенденцій історизму, та концентричний. Пошук шляхів ефективної організації навчання.

Розгляд основних етапів творчого становлення та музично-просвітницької і концертно-виконавської діяльності Жана Ремюза (J. Remusat) в Європі та Китаї. Аналіз здобутків Ремюза-флейтиста, його оркестрової практики в паризьких і лондонських театрах.

Розглянуто основні етапи творчого становлення та музично-просвітницьку і концертно-виконавську діяльність Жана Ремюза (J. Remusat) в Європі та Китаї. Охарактеризовано здобутки Ремюза-флейтиста, його оркестрову практику в паризьких і лондонських театрах.

Суть феномену "нової простоти" як "винаходу традиції" у музичному метамодерні. Створення нової метамодерної чуттєвості сучасності в творах В. Польової. Запозичення музичних мовних прийомів минулого та використання їх кодів у сучасному музичному дискурсі.

Дослідницький підхід до музично-словесного твору, що розуміється як процес смислоутворення. Основні параметри смислоутворення. Аналітична модель що дає можливість осмислити музично-словесний твір як своєрідну цілісність, керовану процесом смислоутворення.

Розробка дослідницького підходу до музично-словесного твору, що розуміється як процес смислоутворення. Побудування аналітичної моделі, яка дає можливість осмислити музично-словесний твір як своєрідну цілісність, керовану процесом смислоутворення.

Висвітлення творчості М. Вербицького у царині музично-театрального мистецтва. Аналіз окремих музичних номерів, створених композитором до вистав. Розгляд партитури "Підгіряни" як однієї із найбільш знакових постановок театру товариства "Руська Бесіда".

Аналіз існуючих концепцій музично-теоретичної системи, виявлення їхньої своєрідності та відповідності сучасним поглядам на історію західноєвропейської музичної теорії. Аналіз досліджень Г. Вірановського та І. Котляревського. Українське музикознавство.

Проблема кореляції термінологічної бази українського, європейського й американського музикознавства. Аналіз існуючих концепцій музично-теоретичної системи, їх своєрідність та відповідність сучасним поглядам на історію західноєвропейської музичної теорії.

Концептуальні питання сучасного музикознавства. Дослідження музично-теоретичних ідей М. Вериківського, їх формування під впливом Б. Яворського. Аналіз паралелі "М. Вериківський – О. Скрябін" з урахуванням розробленої М. Рославцем ідеї синтетакорду.

Характеристика порівняльного аналізу фортепіанних прелюдій М. Вериківського, О. Скрябіна та етюду М. Рославця. Особливості представлення творів та їх системності в організації музичного матеріалу, які знайшли відображення в теорії ладового ритму.

Специфіка етичних ладів Великого Канону А. Критського, написаного Бортнянським. Низхідні етичні лади різного характеру, які переплітаються між собою та переходять у катарсистичну розв’язку, яка, зі свого боку, готує завершення кожного ірмоса та кондака.

Аналіз діяльності музично-хорового товариства "Боян" в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Статут "Снятинського Бояна", практична робота осередків товариства в м. Коломиї і м. Снятині, репертуар концертної діяльності музичних гуртків на Покутті.

Взаимодействие музыки и хореографии в балетном творчестве: отличительные особенности синкретического прообраза, исполнительная интерпретация. Эволюция роли музыки в хореографическом творчестве: развития имманентно-музыкальной композиции (этапы).

Британская рок-группа из Ливерпуля. Классика хард-рока и рок-н-ролла. Появление на свет Ливерпульской четверки. Выступление в ратуше Литерланда. Деятельность и первый контракт Битлз. Раскрутка синглов бойс-бенда. Битломания, как культурное явление.

История становления армянской музыки, анализ разновидностей народных инструментов. Особенности применения таких духовых инструментов как дудук и зурна, их технические характеристики. Принцип исполнения танцевальной музыки и песенного аккомпанемента.

Исследование основных особенностей музыки барокко XVII-XVIII века. Совмещение действительности и вымысла в музыкальных произведениях. Концерт - один из жанров инструментальной музыки. Сюжеты первых опер. Ведущие музыкальные инструменты эпохи барокко.

Искусство, отражающее действительность в звуковых художественных образах. Организация музыкальной жизни греков. Жанры народных песен. Личности и художественная деятельность древнейших музыкантов. Исследование терапевтического значения гармонии Пифагора.

"Евразийское уклонение" в музыке 1930-х годов. Славянская музыка как образец - произведение композитора объединения "Могучая кучка" М.П. Мусоргского. Указание евразийцев на скифские пристрастия композиторов-"кучкистов". Развитие православной музыки.

Культурологический анализ музыки в кинематографе. Опыт реинтерпретации классической музыки. Способность музыки создавать иллюзию движения, песенно-танцевальные жанры. Музыкальное оформление фильмов Л. фон Триера "Рассекая волны" и "Танцующая в темноте".

Христианское богослужение как богословие в движении, музыке и словах. Церковная музыка и ее характерные особенности. Иоанн Дамаскин как автор первой музыкальной реформы христианства. Этапы реформации в музыкальном мире церквей. Роль григорианского хорала.

Основные положения теории М. Маклюэна, этапы в истории цивилизации в зависимости от средств коммуникации. Основные психофизиологические предпосылки возможности визуализации в музыке. Связь между функционированием книжной продукции и процессами в музыке.

Музыка как элемент театрализованного представления. Особенности, функции и классификация театральной музыки. Музыкальное оформление спектакля. Роль музыки в создании образа спектакля. Организация темпо-ритмического решения сценического действия.

Выбор музыкального решения спектакля. Использование музыкальных выразительных средств в реалистическом театре, подчиненое максимальному раскрытию "жизни человеческого духа". Разнообразие музыкальных средств и приемов в создании художественного целого.

Характеристика музыки как неотъемлемой части жизни каждого человека. Анализ цифрового искусства как нового вида художественной деятельности. Изучение особенностей влияния новых технологий на музыкальное творчество, выявление специфики их взаимодействия.

Изучение истории возникновения Византийской музыки. Литургический речитатив и псалмодия, заимствованная от иудейского богослужения. Музыкально-поэтические композиции, исполнявшиеся во время утренней службы. Импровизации на библейские сюжеты или тексты.

Рассмотрение музыкальных направлений и музыкальных коллективов, популярных в современной Германии. Особенности развития электронной музыки и поп-музыки в Германии. Рассмотрение немецких исполнителей и коллективов, образовавших тот или иной жанр музыки.

Вехи исторического пути развития домры в русской культуре. Основные стадии эволюции музыки для домры в контексте историко-стилевых направлений. Исследование в домровой музыке академической традиции ведущих тенденций преломления фольклора XX века.

Анализ проблемы синтеза слова и музыки. Изучение основных семиотических составляющих песенного материала. Специфика оперного творчества. Использование голоса в качестве инструмента. Отражение ритмического строя стихов в вокально-хоровом произведении.

Основные направления музыки ХХ века: романтизм, экспрессионизм, джаз, рок, поп-музыка. Роль воображения в музыкальном искусстве. Сущность, виды и роль воображения в музыкальном творчестве. Создание выразительных интерпретаций музыкального произведения.