Композиційно-драматургічні вектори дослідження мелодрами "Бергліот" Е. Гріга. Основні закономірності інтонаційно-драматургічного розвитку твору, особливості його композиційної організації, характеристика специфічних ознак жанру, функції оркестру.

Закономірності інтонаційно-драматургічного розвитку мелодрами Е. Гріга. Особливості її композиції, специфічні ознаки жанру, функції оркестру. Втілення трагізму драми Бйорнсона на інтонаційному, тональному, сюжетному, структурному рівнях музичного твору.

Складання теоретичної бази української етномузикології. Принципи мелоритмічної варіантності та формотворчі чинники розвитку наспівів українського побутування. Визначення пісенних мелотипів, поліфонічної фактури та темпоральності слобожанського фольклору.

Мемуари як жанр літературно-художньої творчості, що заснований на документалістиці. Різновиди джерела: мемуари "сучасні історії" та автобіографії. Вплив особистої зацікавленості автора кондицій роботи над мемуарним твором на правдивість його змісту.

Статья раскрывает творческие пересечения в жизни выдающихся немецких композиторов Ф. Мендельсона-Бартольди и Дж. Мейербера. Импульсом к анализу жизни и творчества композиторов послужила общая цитата лютеранского хорала "Ein‘ feste Burg ist unser Gott".

Анализ сходства и различий между творчеством американского композитора Мередит Монк и сочинениями композиторов-минималистов. Стилевые истоки, методы развития музыкального материала обозначенных явлений, общие культурные тенденции 70-80-х годов XX в.

Исследование Мессы ди Глория Джакомо Пуччини. Прочтение автором мессы не только как сакрального жанра, но как произведения, обладающего огромным театральным потенциалом. Мелодический потенциал сольных арий, разнообразие динамического плана, оркестровка.

Симфоническое наследие и синтезирующий характер творчества Римского-Корсакова. Изучение разнообразных программных и непрограммных, циклических и одночастных произведений композитора для оркестра. Анализ симфонической сюит "Шехеразада" и "Антар".

Музыка к драме М.Ю. Лермонтова "Маскарад" как одно из самых популярных произведений Хачатуряна. Премьера спектакля 21 июня 1941 года, в канун начала Великой Отечественной войны, его дальнейшая жизнь в виде сюиты, скомпонованной композитором в 1943 году.

Аналіз феномену метадискурсу як форми сприйняття музичного твору, що залишається поза увагою сучасного музикознавства. Аналіз симфоній В. Антонюка, визначення закономірностей, що дають можливість розглядати симфонічну творчість як цілісне музичне полотно.

Виявлення поетико-інтонаційної унікальності жанру "Пісень весни" М. Шуха в еволюції камерно-вокального циклу у ХХ столітті. Звернення до стародавньої китайської поезії, "медитативне дійство", що поєднало в собі духовні настанови культур Сходу і Заходу.

Виявлення поетико-інтонаційної унікальності "Пісень весни" М. Шуха в річищі еволюційних шляхів розвитку камерно-вокального циклу. Історико-культурологічний підхід до дослідження особливостей еволюції камерно-вокального циклу в культурі постмодерну.

Дослідження традицій європейського класицизму та бароко. Виявлення змістовних і типологічних ознак вокальної духовної творчості. Відтворення смислових аспектів образу Орфея у французькій сольній кантаті. Аналіз італійської вокально-театральної практики.

Характеристика различных жанровых амплуа вальса в квартетах Д.Д. Шостаковича. Особенности двух разновидностей модификаций вальса - жанровой трансформации, а также жанрового синтеза, получающего разные смысловые модусы в зависимости от конкретных ситуаций.

Изучение значимого феномена музыкального искусства - рыцарской оперы. Анализ специфики воплощения рыцарско-приключенческого сюжета в музыкальной драматургии. Характеристика специфичного отношения данного жанра к пространственно-временной организации.

Визначення художньої метафори та її специфізація в музикознавстві. Прояви художньої поліметафоричності на рівні жанрово-тематичної побудови твору С. Прокоф’єва, взаємовідносин музичної та вербальної мов Б. Лятошинського, драматургії П. Чайковського.

Принципы, позволяющие изучать развитие музыкального искусства и естествознания определенного периода как единую парадигму. Анализ естественнонаучных методов познания мира и проведение аналогии между ними и спецификой организации музыкального материала.

Развитие музыкальных способностей. Исследование возможностей развития интонационного слуха детей в рамках преподавания курса сольфеджио в младших классах музыкальной школы. Применение метода схематизации как средства развития интонационного слуха.

рассмотрение концепции фонореализма, ставшей основой художественного метода австрийского композитора П. Аблингера. Выявление аналогий в технологических приемах цифровой эпохи. Идентичность художественных методов музыкального и изобразительного искусства.

Особливість формування методу шекспіризації у творчості Глюка, Моцарта й Бетховена в епоху романтизму. Використання у фортепіанному творі "Reminiscences des "Puritains"" позашекспірівського сюжету, розвинутого на основі драми шекспірівського типу.

Висвітлення художнього світогляду і музично-хорової естетики видатного українського диригента Анатолія Авдієвського. Основні етапи роботи майстра з хоровими колективами. Еволюція виконавського стилю Українського народного хору імені Г. Верьовки.

Визначення структури виконавського апарату. Створення педагогічних умов для активізації рефлексивної діяльності студента-інструменталіста у професійному становленні. Урахування особистісної орієнтації у навчальному процесі випускників вищих музичних шкіл.

Аналіз теоретико-методичних та акмеологічних основ оптимізації диригентсько-хорової підготовки вчителя музичного мистецтва в умовах інтеграції формальної і неформальної освіти. Забезпечення професійного становлення і самореалізації майбутніх вчителів.

Мотивація, пов’язана з майбутньою професійною діяльністю, як один з найважливіших продуктивних факторів, який визначає долю людини. Дослідження методів і прийомів формування мотиваційної сфери майбутніх педагогів-музикантів у виконавській самопідготовці.

Висвітлення проблематики популяризації інструментального виконавства баяністів та акордеоністів з боку жанрового вдосконалення концертного репертуару. Доцільність аранжування жанрів музики, які більш природно звучать і зручно виконуються на інструментах.

Виявлення специфіки виконання вітчизняної поліфонічної музики в класі інструментального виконавства. Аналіз структурно-композиційних, жанрово-образних особливостей поліфонічних циклів "Добре темперований клавір" Й. Баха і "Ludus tonalis" П. Хіндеміта.

Ефективність розвитку вокально-виконавських навичок студентів. Сутність, зміст та структура методів вокальної педагогіки, їх класифікація та особливості застосування. Характеристика виховання співацького голосу. Основні способи пошуку примарного тону.

Дослідження питання формування вокальних умінь майбутніх педагогів музичного мистецтва з використанням технології резонансного співу. Стимулювання вокально-слухового самоконтролю студента стосовно резонансних процесів голосоутворення під час співу.

Розгляд прийомів композиційного перетворення вокальних партій на основі усталених прийомів аранжування. Дослідження процесу засвоєння інтерпретації під час обробки мелодій на основі застосування естрадних джаз- і рок-стилів для обробки фольклорної основи.

Практичне застосування інноваційного підходу до оновлення концертного репертуару баяніста і акордеоніста з погляду легкожанровості виконавської програми. Оновлення концертного репертуару музиканта-викладача й виконавця у сенсі збагачення музикою жанру.