Важливість надбання якісної техніки диригування як необхідного інструмента для подальшої діяльності. Розгляд етапів становлення диригентської майстерності. Аналіз роботи диригента над виконавським задумом і вибір прийомів для виразного виконання твору.

Особистості формування музикознавчої думки. Аналіз діяльності Антона Норста – журналіста, письменника та громадського діяча Буковини кінця XIX початку XX ст. Оцінка його досліджень, значення діяльності в процесі становлення та розвитку музикознавства.

Исследование актуального явления "вокально-исполнительский универсализм", а также его место и значение на концертной сцене. Роль способности к гендерно-исполнительской трансформации и вокально-стилистическому перевоплощению в рамках одного концерта.

"Игроки" Д. Шостаковича как образец речитативной оперы. Интонационное движение, партии певца и интертекстуальные переклички в произведении. Взаимосвязь между оперой "Игроки" и музыкальной классикой, а также с другими произведениями Д. Шостаковича.

Качества, стили управления и способности дирижера: профессиональные, личностные, организаторские и коммуникационные. Индивидуальность композитора, использование интуиции для оценки возможностей оркестра и эмоционального состояния каждого музыканта.

Раскрытие содержания понятия концерта как социокультурного феномена, имеющего художественно-коммуникативную природу. Оптимизация исполнительской практики студентов консерватории. Психологические предпосылки успешности концертных выступлений музыкантов.

Характеристика процесу розвитку хорового мистецтва в Києво-Могилянській та Духовній академіях впродовж XVII – початку XX ст. Аналіз музичних смаків окремих регентів та їх внеску у комплектуванні нотниці, еволюції репертуару хору, нотної бібліотеки.

Анализ динамики развития музыкального кругозора современных подростков и овладения основами классического музыкального образования. Анализ значения занятий духовной музыкой в воскресной школе. Попытка популяризации классической музыки среди подростков.

Аналіз доцільності колективного інструментального музикування на музично-педагогічних факультетах. Вплив ансамблево-оркестрової гри на формування творчого індивідуума студента-інструменталіста крізь призму сучасних методик та їх практичного застосування.

Исследование вопросов истории развития контрабаса. Имена известных джазовых исполнителей, а также анализ технических приемов их игры. Разновидности контрабаса и основные периоды его эволюции, современный вид и оценка музыкальных возможностей инструмента.

Анализ роли концертмейстера при работе с детьми солистами, в частности, в классе духовых инструментов. Приобщение учащегося духовика к миру искусства через совместное творчество педагога специальных классов и руководителя группы исполнителей в оркестре.

Педагогічні умови для формування та розвитку знань, умінь і навичок у студентів-хореографів. Роль концертмейстера-баяніста (акордеоніста) на занятті з народного танцю у створенні сприятливої психологічної атмосфери для професійного розвитку хореографів.

Роль лидера в йенской "романтической школе"; мангеймской школе, подготовившей возникновение классической формы существования симфонии. Сила авторитета школ в музыкантских кругах, принципиальная значимость для становления композиторского искусства.

Содержание китайских фортепианных концертов, их типологические особенности. Обращение к модели европейского классического инструментального концерта в плане трактовки формы, исполнительского состава, солирующего инструмента, его соотношения с оркестром.

Значение музыки - искусства воспроизведения в звуках чувств и настроений с целью вызвать их в слушателе. Жанры музыкального искусства (песенный, инструментальный и танцевальный). Отличия вокально-хоровой, театральной, инструментальной, народной музыки.

Взаимодействие музыки и хореографии в балетном творчестве. Эволюция роли музыки в хореографическом творчестве. Анализ роли музыки на примере хореографического творчества начала XX в.: характер сотворчества балетмейстера и композитора в российских балетах.

Поширені міфи про скупість музичного життя 1941–1944 рр., які породила тривала заборона досліджувати культуру зазначеного періоду та відсутність доступу до документальних джерел. Процес детального відтворення концертного життя дистрикту Галичина.

Использование фрактального методологического подхода при рассмотрении влияния музыкального образования на формирование региональных академических традиций на красноярской земле. Выстраивание социальных цепочек, обеспечивающих тиражирование самоподобие.

Дослідження діяльності педагогічних курсів та курсів церковного співу, що були організовані на Вінниччині за зразком київських літніх курсів. Особливості методу викладання та місце церковного хорового співу в навчанні у церковно-приходських школах.

Еволюція ролі педалі в фортепіанній творчості авторів XVIII — початку XX ст. Клавірна спадщина Баха, Моцарта, Бетховена, Шопена, Ліста та Рахманінова з точки зору використання фортепіанної педалі. Зменшення внаслідок цього ролі артикуляційних нюансів.

Висвітлення традицій львівської фортепіанної школи та її представниць - піаністок-виконавиць родини Крих. Характеристика фортепіанного виконавського стилю піаністок. Роль музичної династії у становленні фахового фортепіанного виконавства на Тернопіллі.

Вплив соціокультурних змін, які відбулися на межі ХХ-ХХІ століть, на розвиток культури і мистецтва в нашій країні. Етапи становлення музичного продюсування – організації і керівництва конкретними музичними проектами. Компетентність музичного продюсера.

Шоу-бізнес як система, пов’язана з усіма дотичними до вокального виконавства сферами, починаючи від студій звукозапису до іміджмейкерства. Аналіз і оцінка тенденцій функціонування мистецтва естрадного вокалу. Фактори зростання рівня глядацьких смаків.

Розглядається роль музичних інструментів у розвитку світової культури. Висвітлення головної ролі та значення музичних інструментів у культурно-історичному розвитку всього людства на прикладі шестиструнної академічної гітари, акордеону та тромбону.

Опис життєвого та творчого шляху відомого представника української музичної культури, композитора, педагога, громадського діяча - Миколи Леонтовича. Аналіз його музичної спадщини, що складають хорові мініатюри — обробки українських народних пісень.

Ценность идеи использования музыкально-компьютерных технологий в качестве инструментария исследования музыкальных явлений современности. Основные тенденции и проблемы современного образования. Стремительное развитие музыкально-компьютерных технологий.

Історико-стильові передумови оркестрових стилів Б. Лятошинського і С. Людкевича. Образно-семантична специфіка тембру труби в творах Б. Лятошинського і С. Людкевича. Індивідуальний композиторський підхід Б. Лятошинського і С. Людкевича до тембру труби.

Задачи педагога при работе над художественным образом музыкального произведения. Раскрытие идейно-художественного содержания произведения с помощью всех имеющихся выразительных средств инструмента. Рассмотрение сущности и роли штрихов в звукоизвлечении.

Развитие у ученика художественного образа при игре музыкальных произведений – одна из самых важных задач для педагога. Эмоции, чувства и настроение в творчестве. Роль звуковой выразительности в работе над воплощением музыкального образа исполнителя.

Основные музыкальные произведения В.С. Калинникова, особенности их звучания. Отражение в музыке самых тонких образных сфер русской поэзии в творчестве Калинникова. Музыкально-теоретический и вокально-хоровой анализ хорового романса "Проходит лето".