Изучение лейтмотивной системы как одного из ведущих параметров музыкальной драматургии анимационного фильма-трилогии режиссёра А. Хржановского по рисункам А. Пушкина. Исследование особенностей применения Шнитке вагнеровской лейтмотивной системы.

Приведены наиболее яркие примеры применения альтового тембра в симфонических произведениях композиторов-романтиков: сольные эпизоды, сочетание тембра альта с другими инструментами симфонического оркестра, а также применение альта в качестве лейттембра.

Роль российского пианиста Л. Сироты в создании японской фортепианной школы. Обзор жизненного пути, характеристика черт его творческой личности. Значение пианиста как яркого представителя виртуозного романтического стиля для современного музыковедения.

Изучение лирической протяжной песни "Соловей-соловьюшко", истории ее возникновения, распространения и бытования. Особенности песенного типа, сопоставив варианты, записанные на различных территориях. Сравнение ритмических, композиционных и ладовых моделей.

Специфика проявления в хороводных песнях лирического сюжета как система событий и действий, определяющих драматургию хороводного действия. Определение жанровых признаков хороводной песни в контексте хороводных песен, созданных на лирический сюжет.

Анализ выразительной палитры объективированной лирики в оперной музыке с акцентуацией специальной выразительности ее в операх Доницетти 1840-х годов. Тенденции "усечения" диапазона "россиниевского" голоса в пользу самозначимости нежного верхнего регистра.

Исследование жанра инструментальной композиции со словом. Рассмотрение включения слова в партитуру музыкального сочинения. Анализ особенностей сценической реализации опусов, синтезирующих в себе собственно игру на инструментах и произнесение текста.

Авторский хоровой цикл песнопения: богослужебный и музыкально-художественный аспекты. Проблемы организации жанровой литургии. Богослужебная структура музыкальной композиции. Канон и эвристика в литургии. Индивидуальное творчество в сакральной сфере.

Дослідження творчої діяльності відомого майстра сценічного мистецтва В. Зельдіна. Особливості його трактування образу головного героя роману М. Сервантеса "Дон Кіхот", а також специфічні риси виконання ним ролі у мюзиклі "Людина з Ламанчі" М. Лі.

Анализ отдельных этапов работы П.И. Чайковского, зафиксированных в изданиях его личной библиотеки и отражающих индивидуальные особенности творческого процесса композитора. Влияние прозы и философских трактатов Л.Н. Толстого на творчество композитора.

Противоречивость взаимоотношений Петра Ильича Чайковского с личностью и музыкой Людвига ван Бетховена. Обозначение впечатления Чайковского, повлиявшего на его восприятие симфонической музыки Бетховена. Изучение П. Чайковским биографии Бетховена.

Продуцируемое современным музыкальным образованием "мозаичное сознание" ("мозаичная культура", по А. Молю) существенно осложняет интегрирование разнородных "видений" одной и той же авторской персоны. Атомарность представлений о личности композитора.

Изучение многофакторного единства личности певца, обеспечивающего "переход" вокального произведения от адресанта к адресату. Факторы личности певца, влияющие на восприятие образа. Характеристики, имеющие функциональную нацеленность на воплощение образа.

Анализируются феномен "самоактуализирующееся творчество" в аспекте композиторской деятельности, этапы креативности. Особенности зарождения авторского замысла и процесс создания музыкального сочинения. Импровизация в создании музыкальных произведений.

Значення хорових колективів позашкільних навчальних закладів у вихованні любові до вітчизни, патріотизму та поваги до культурної спадщини свого народу серед підлітків. Внесок музичної діяльності диригента Л.Б. Шапіро у розвиток юнацької творчості.

Висвітлення деяких аспектів музично-педагогічної діяльності відомого харківського хорового диригента Л.Б. Шапіро, її роботи з хором. Багаторічна плідна робота хормейстера, музиканта, педагога та суспільного діяча, внесок у розвиток хорової культури.

Визначення змісту категорії "лірика" та похідних від неї понять естетики, літературознавства та музикознавства, особливостей духовної культури України, національного художнього менталітету, втілення образів ліричної модальності в оперному мистецтві.

Зміст категорії "лірика" та похідних від неї понять естетики, літературознавства та музикознавства. Особливості духовної культури України, національного художнього менталітету. Втілення образів ліричної модальності в оперному мистецтві Європи та України.

Багатоскладовість ліричного як художнього феномену. Поліфонізація культури як передумова оновлення ліричного у ХХ ст. Особливості сучасного ліричного в концерті-симфонії 80-х років. Специфіка ліричної змістовності в камерній симфонії-концерті 90-х років.

Виявлення своєрідності індивідуально-авторської стилістики О. Красотова в контексті авангардних тенденцій вітчизняної музики 1960-х років. Жанрово-стильовий підхід, текстологічний та музикознавчий аналіз. Вокальні цикли О. Красотова "Сипучі піски".

Визначення функціональних значень жанрово-семантичного рівня поетики інструментальних творів В. Сильвестрова, що репрезентує індивідуально-стильову специфіку композиторської концепції "слабкого стилю". Жанрово-інтонаційні метафори романсової лірики.

Розгляд творчості двох геніїв різних епох – Ліста і Данте – в різноплановому взаємозв'язку, який відкриває глибинні джерела їх творчих методів та багато в чому пояснює специфіку останніх. Специфіка та етапи лістівського відображення "Данте-теми".

Розкриття індивідуально-психологічного та релігійно-філософського змісту творчості А. Веделя. Жанрово-стильові й інтерпретаційно-виконавські особливості мистецьких проєктів автора. Проведення культурологічного аналізу Літургії св. Іоанна Златоуста С-dur.

Дослідження феномену літургічної музики як перехідного від первинно до вторинно-жанрової сфери. Характеристика його основних стильових передумов у творчості українських композиторів. Особливості неоканонічного в контексті авторського стилю Л. Дичко.

Музичне переломлення ключових символів Православного Богослужіння у світській композиторській творчості. Розкриття ролі православної соборності як стильової установки в композиції фортепіанного концерту на основі Другого і Третього концертів Рахманінова.

Понятійна пара "логічне і художнє" в естетичній науці. Характеристика головних моментів прояву художньої логіки. Приклади динамічних, темпових та агогічних вказівок у творах В. Сильвестрова. Загальне поняття про механізм інформаційного згортання.

Надзвичайно важливим є дослідження складових інфраструктури музичного життя як способу існування музичної культури. До базових компонентів інфраструктури музичного життя Європи Нового часу відноситься насамперед оперний театр, його духовна складова.

Луи Армстронг - американский джазовый трубач, вокалист и руководитель ансамбля. Родители музыканта, приобщение к музыке в раннем возрасте. Его самостоятельная карьера, период рассвета и мировое признание. Расширение им представления о возможностях трубы.

Армстронг и его творчество. Поворотное событие в жизни джазмена. Ведущий музыкант оркестра "Уэйфс Хоум". Сольное исполнение на публике сложных технических приемов, запись ряда музыкальных партий. Переход от корнета к трубе. Важные вехи в истории джаза.

Биография Лучано Паваротти - итальянского оперного певца (лирического тенора), одного из самых выдающихся оперных певцов второй половины XX в. Творческая карьера Паваротти. Описание основных его произведений. Международный конкурс молодых исполнителей.