У статті охарактеризована музична культура Ірландії, яка мала сакральне значення і була важливою частиною ірландської культури, а також виявлені основні музичні інструменти, які домінували і культивувалися в стародавній та середньовічній Ірландії.

Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, яке забезпечує реальне (звукове) буття музики, відтворює музичні твори у готовому вигляді для суспільного та індивідуального уживання. Музично-виконавська майстерність як художньо-педагогічна проблема.

Характерні риси музичної мови пісень з репертуару Стінга. Поетичні рядки його пісень насичені філософськими роздумами і яскравими метафорами. Інструментальний склад у аранжуваннях пісень, поєднання традиційних і рідкісних народних інструментів.

Окреслення традиційних і нових тенденцій у співвідношенні фольклор-композитор та підходу до народнопісенних джерел композиторів – "шістдесятників". Комплексний аналіз творів для виявлення стилістичних особливостей та специфічних моментів у розвитку жанру.

Музична моторність у річищі семіотичного підходу та у контексті музичної мови. Складові концепційного поля музичної моторності, її власної структури. Її зміст та жанрово-стилістична типологія як художнього поняття у образно-смисловій системі музики.

Розгляд питань доцільності застосування в музичній педагогіці принципів системи К. Станіславського й загалом методики підготовки театральних акторів. Розкриття потенційних можливостей і педагогічних умов інтеграції принципів системи в навчальний процес.

Дослідження витоків новогрецької музики, особливостей усної музично-поетичної творчості, етапів та стадій становлення національної композиторської школи протягом ХІХ-ХХ сторіч, а також діяльності навчальних закладів, створених на зразок консерваторій.

Основні види музичної пам’яті. Прийоми заучування музичного твору напам’ять. Основні методи розвитку музичної пам’яті та запам’ятовування музичних творів. Характеристика та структура творів "Ах ти, заєць косою", "Юргялі-майстер" та "Спасибі тітки".

Вивчення феномену інтертекстуальності як шляху й засобу передачі інформації, методів побудови гіпертексту, системи взаємодії культурних текстів. Аналіз прийомів полістилістики як коду, знакового вираження результатів функціонування музичної свідомості.

Музична полістилістика як метод композиторської творчості: зміст явища у світлі теорії інтертекстуальності та гіпертексту. Феномен інтертекстуальності як шлях й засіб передачі інформації, спосіб побудови гіпертексту, система взаємодії культурних текстів.

Узагальнення існуючих в українській науковій думці точок зору щодо музичної регіоніки як напряму сучасного музикознавства, її специфіки, дефініції, методології та місця в системі культури. Проблеми, пов’язані зі станом дослідження музичної регіоніки.

Виявлення в музичній редакції позиції композитора щодо виконавських норм свого часу, їхньої підпорядкованості художньому задуму. Розгляд міждисциплінарних зв’язків із запровадженням у музикознавстві методів критичної оцінки та соціалізації творів.

Засоби музичної риторики як метамови барокового мистецтва в мандолінних концертах А. Вівальді. Тлумачення ритурнелів перших частин як основних тематичних структур барокового концертного циклу. Ключові ідеї та тези мандолінних концертів А. Вівальді.

Елементи святкування Івана Купала, функції музики у святкуванні цього свята. Звичаї та традиції свята у різних регіонах України. Купальська обрядовість як одна з важливих тем у творчості Володимира Івасюка, відомого українського барда та автора пісень.

Основні тенденції розвитку музичної сфери України в умовах функціонування радянської ідеологічної цензури. Становлення різних форм контролю музичної продукції у вигляді обмеження концертного репертуару, складання проскрипційних списків "шкідливих" творів.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження музичної культури галицьких українців. Проаналізовано мистецькі аспекти шашкевичівських ювілеїв та концертів у Галичині до 1939 р. з точки зору музичного змісту концертних програм.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження й розвитку музичної культури галицьких українців, що сформувався впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Мистецькі аспекти шашкевичівських ювилеїв та концертів у Галичині до 1939 р.

Аналіз проблематики музичного виконавства через метод експертизи та атрибуції джерельних фондів та баз даних Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Осмислення і узагальнення різних аспектів та концепцій інтерпретації музичного твору.

Наукові уявлення про культуру як процес, що розгортається не тільки в часовому, але й суспільному просторі в різних історичних, національних, географічних, жанрових координатах. Музична спадщина волинських композиторів М. Тележинського та А. Річинського.

Історичні передумови та шляхи становлення музичної культури регіону. Концертно-виконавська діяльність та специфіка репертуару колективів і окремих виконавців. Творчий доробок місцевих композиторів й значення їх творчості для розвитку музичного мистецтва.

Аналіз фактів з різних мистецьких напрямів життя західних областей України у 1941-1944 рр. Підтримка діячами музичної культури та освіти національно-визвольного руху, духу патріотизму та національної свідомості українського народу в період окупації.

Огляд музичного життя Сум у роки Першої світової війни. Чинники, які зумовили занепад музичної діяльності протягом 1914-1915 років та її відродження на початку 1917 року. Роль "війною занесених" музикантів у формуванні місцевого мистецького середовища.

Окреслення історико-соціальних та культурних передумов становлення музичного життя Станіславова як одного з культурних центрів Галичини. Принципи музичної підготовки в навчально-виховних установах різного рівня. Тенденції розвитку театрального життя.

Простежено історичну динаміку розвитку музичного життя українців Зеленого Клину та Харбіна в умовах політичних та соціокультурних тенденцій першої третини ХХ ст. Виділено імена провідних митців Зеленого Клину та Харбіна, висвітлено їхні здобутки.

Вивчення проблеми співвідношення музичного й пластичного в контексті організації музично-сценічного руху на прикладі Державного Київського драматичного театру ім. І. Франка. Розгляд найбільш показових прийомів взаємодії акторського та музичного образів.

Висвітлення діяльності представників вірменського музичного мистецтва в українському культурному просторі та характеристика їхнього творчого доробку. Культурологічний огляд українсько-вірменських музичних зв'язків на сучасному етапі розвитку України.

Інтенсивні пошуки нових засобів виразності, велика кількість стильових течій в європейській музиці кінця XIX — початку XX століття. Взаємодія культур різних країн світу, вплив на європейську музику культур народів східної Азії, Африки, Латинської Америки.

Науковий аналіз творчих зв’язків між музичним мистецтвом і фундаментальною наукою. Перспективні можливості для збереження оригінальності музичних творів і композицій у інтелектуальному та художньо-естетичному освоєнні багатобарвного музичного простору.

Аналіз різних варіантів тлумачення апокаліптичної тематики композиторами в контексті релігії і в контексті секуляризованого суспільства ХХ століття. Релігійно-канонічний та соціально-історичний типи трактування жанру. Феномен романтичного реквієму.

Специфіка створення музичного компонента саундтреку фільма. характеристика етапів та складових процесу музичного оформлення фільма. Фахова майстерність та техніко-технологічна компетентноітьі кінокомпозитора, необхідні для створення саундтреків до кіно.