Шестиструнная гитара как социокультурный феномен Испании. Место и роль образа гитары в испанской национальной картине мира. Текст фламенко в творчестве Ф. Гойи и Ф.Г. Лорки: признаки мифологемы, включенной в семантическую структуру концепта "смерть".

Аналіз драматургії та стилістики фортепіанних циклів Б. Фільц, І. Соневицького та Г. Саська. Виділення епіко-драматичної, сакрально-християнської та народно-побутової ліній композиції творів. Втілення сакральної образності давнього Києва композиторами.

Оригинальный взгляд на эстетическую категорию художественного образа, трактуемого как неподобное подобие, создающее ауру объекта и обнаруживающее в нём скрытые выразительные ресурсы и содержательные пласты. Введение понятия "образ Другого автора".

Анализ музыкальных произведений композиторов второй половины ХХ века, посвященных теме кита. Аудиозапись вокализации горбатых китов как импульс для творчества композиторов. Различия интерпретации образа кита у Д. Тавенера, Я. Ксенакиса, А. Хованесса.

Виявлено чинники специфікації образу кохання в опері, визначено його актантну основу та мовні константи, що поєднуються у цілісному оперному концепті кохання. Проведені паралелі між актантними структурами та музично-тематичним змістом оперних творів.

Розгляд камерно-вокальній творчості В. Сильвестрова періоду становлення метафоричного стилю композитора в аспекті проблематики образу ліричного герою. Аналіз В. Сильвестрова у єдності композиційно-драматургічних та вокально-виконавських особливостей.

Розгляд камерно-вокальної творчості В. Сильвестрова періоду становлення метафоричного стилю композитора в аспекті проблематики образу ліричного герою. Встановлення функції та засобів розкриття образу ліричного героя, його драматургічних особливостей.

Духовные истоки образа Марфы в опере "Хованщина" Мусоргского, идущие от старообрядческой традиции русской православной истории. Основные черты главной героини оперы, связанные со средой старообрядцев; сформированные характером древнерусской культуры.

Суть засобів стилістичної фонетики, синтаксису та семасіології, які оптимально формують жіночі образи та відповідну почуттєву базу у слухача пісенного тексту. Розгляд участі мелодії та вертикального контексту в додаткових акцентах реалізації лику матері.

Аналіз помірного слухання музики з метою естетичного задоволення на дружніх зустрічах чи для подолання смутку. Негативна оцінка музичних жанрів, що супроводжують акти тілесних "гедоністичних" насолод і служать засобом підсилення гріховних пристрастей.

Особливості сприйняття образу музики як складової концепту радості / задоволення в межах уявлень про щастя українських церковних другої половини XVII ст. Порівняльний аналіз текстів Антонія Радивиловського, Іоаникія Галятовського та Інокентія Гізеля.

Кантат М. Скорика "Весна" як зразок втілення архетипу Переродження, котре обґрунтував К.Г. Юнґ. Кульмінаційні точки драматургічного розвитку для показу процесу суспільного оновлення: соло баритона у третій частині, а також контрастні епізоди фіналу.

Изучение музыкального содержания и выявление особенностей исполнительского воплощения китайской камерно-вокальной лирики. Анализ песен композитора Чжэн Цуйфенга, в которых образ родного края стал символом, воплощающим суть менталитета китайского народа.

Символизм — первое и самое значительное из модернистских течений в России. Специфические особенности образа русской женщины в музыкальном творчестве С.В. Рахманинова. Романс - многообразие камерных вокальных форм с инструментальным сопровождением.

Личное столкновение с чередой человеческих смертей, потеря близких людей, осознание неотвратимости собственного исчезновения, оставившие яркий след в творчестве композитора М. Мусоргского. Разработка темы смерти в вокальном цикле "Песни и пляски смерти".

История создания и особенности воплощения авторского замысла в произведении "Снегурочка" Римского-Корсакова. Характеристика музыкально-драматургических аспектов трактовки образа главной героини. Исполнительская работа певицы над образом Снегурочки.

Визначення когнітивно-стильових чинників жанрового розвитку сучасної української естрадної пісні, розкриття її домінантних художньо-смислових ознак. Дослідження магнітологічного мистецтвознавчого та жанрово-стильового музикознавчого підходів до вивчення.

Виявлення особливостей образу України в симфонічних фресках "Тарас Бульба" С. Турнєєва в аспекті специфіки жанру та його атрибуцій в музиці. Трактування ударних інструментів, їх виражальне та концепційне значення в симфонічній партитурі твору Турнєєва.

Сущность музыкального образа "Фауст" в творчестве Ференца Листа на примере Сонаты H-moll. Образ страстного человеческого ума и сердца, философские вопросы гения. Сущность гётевской проблемы кризиса познания. Основные черты концепта "Фауст" по Листу.

Форми втілення образу флейти у творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття. Семантичне трактування тембру флейти соло і в камерно-ансамблевих творах. Визначення амплуа флейти у контексті художньої культури концепту "жіноче/чоловіче".

Статья посвящена характеристике фортепианного творчества современного петербургского композитора С.А. Осколкова. Отмечается, что в нем присутствуют две образные и жанровые линии: лирической философской миниатюры и масштабной виртуозной композиции.

Драматургічно-сценічна і вокальна інтерпретації головного жіночого образу опери Дж. Пуччіні "Мадам Баттерфляй". Увага композитора зосереджена на тендітному жіночому образі в мелодраматичній ситуації. Образ Мадам Баттерфляй - драматургічний стрижень опери.

Образи, стилі англійської музики. Виражальні особливості рок-музики, ритм, манера її виконання. Розвиток образів в літературі, музиці. Композиція музичних творів різних форм і жанрів. Розвиток народних тем у професійній музиці. Зіткнення музичних образів.

Використання у музично-естетичному вихованні учнів початкової школи музичних творів, що належать до сучасної національної школи. Втілення образного світу дитини в "Альбомі фортепіанної музики" Л. Шукайло. Розвиток у школярів емоційно-почуттєвої сфери.

Обґрунтування важливості використання у музично-естетичному вихованні учнів початкової школи музичних творів, що належать до сучасної національної школи. "Значення альбому фортепіанної музики" Л. Шукайло як особливого втілення образного світу дитини.

Огляд даних мистецтвознавства з проблеми взаємозв'язку романтизму й символізму та специфіки літературної та музичної семантики. Аналіз вокальних циклів німецьких романтиків минулого століття в аспекті взаємодії мовної інтонації та знаковості тексту.

Суть фортепіанних творів українського композитора І. Карабиця. Представлення образності його музики та інших особливостей й циклів музичних творів. Враження слухачів академії які слухали першу, другу та третю прелюдії з циклу композитора "24 прелюдії".

Статья посвящена сюите "Шесть метаморфоз" (по Овидию) для гобоя соло Б. Бриттена. Она была создана под впечатлением поэмы римского поэта Овидия. Каждая ее часть предваряется литературным текстом, определяющим образно-поэтическое содержание музыки.

Зашифрованное сообщение, передаваемое композитором адресату - слушателю через пространственные или временные дистанции. Последовательность эмоциональных потрясений, заложенная в нотном тексте и передаваемая слушателю посредством действий исполнителя.

Рассмотрение некоторых фактов из жизни П.И. Чайковского, истории создания "Детского альбома". Анализ особенностей каждой из миниатюр. Характеристика ребенка новой эпохи. Ознакомление с примерами пьес предполагаемого современного "Детского альбома".