Типология использованных композиторами литературных текстов (слова) в инструментальном музыкальном произведении. Синтез литературного и музыкального текстов в рамках одного композиторского опуса в связи со стремлением современности к синтезу искусств.

Розгляд історії створення та музично-естетичного аналізу хорових творів і солоспівів Богдани Фільц на слова Івана Франка задля їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Суть дослідження вокальної партії творів композиторки.

Жест как элемент театрализации, тенденция современной музыки. Анализ фортепианного опуса И. Соколова "Волокос", который демонстрирует один из возможных вариантов нетрадиционного соотношения слова и музыки. Рассмотрение средств инструментального театра.

Розгляд індивідуального та колективного слухового тезаурусу учасників музично-інтонаційного процесу. Значення композитора, виконавця та слухача у становленні загального смислового простору музичного твору. Етапи становлення інтонаційного висловлювання.

Розгляд смислової організації музичного наративу під час розгортання міжтекстового діалогу "свій - чужий" на матеріалі П’ятого капрису для скрипки-соло Н. Паганіні. Дослідження особливостей текстів інструментальних творів у міжтекстових взаємодіях.

Изучение функций музыкального тона как самозначимой смысловой единицы в тексте композитора. Основные "слагаемые" интонационной лексики и методы её преобразования в авторском контексте. Музыкальные и общехудожественные принципы организации текста.

Рассмотрение особенностей композиторской работы с музыкальным тематизмом жанровой природы, лежащим в основе главных тем нечетных частей симфонии. Характеристика специфики протоинтонации, проявляющейся посредством деформации жанровых и стилевых моделей.

Пение в структуре революционной повседневности. Роль советских песен в политической жизни. Место хорового пения в комсомольской и пионерской работе. Анализ текстов песенников 1920-х гг. Новая массовая политическая песня. Содержание выступлений Сталина.

Становление российской музыкально-издательской деятельности в середине XIX века. Современная звуковая среда России. Рассмотрение методического наследия русской музыкальной педагогической школы. Источники получения информации о выходе произведений музыки.

Тенденции встраивания элементов барочного музыкально-риторического понятийного аппарата в традиции российской интонационно-семантической аналитики XX в. в русле баховедения. Тиражирование устаревших представлений о музыкальной риторике Барокко.

Предмет статьи: творчество и креативность как факторы развития личности балетмейстера в хореографическом искусстве. Объект: хореографическое искусство и его особая роль в развитии творческой личности. Особенности и формы преобразования современного танца.

Симфоническое творчество Р. Шумана и его отражение в письмах и воспоминаниях его современников. Исполнение Первой симфонии в сезоне 1868-1869 годов. Общая характеристика творчества и некоторые замечания о композиторском стиле Шумана в статьях Г. Лароша.

Сочинения, которые возникли в рамках культур, имевших в ХХ веке сильную симфоническую традицию: опусы финских композиторов-авангардистов Хенрика Отто Доннера (Симфония № 1) и Кари Рюдмана ("Симфония современных миров") и Симфония № 1 Альфреда Шнитке.

Становление профессионального отечественного эстрадно-джазового образования. Совершенствование системы переподготовки и повышения квалификации специалистов в области эстрадного образования. Мониторинг количественной потребности в эстрадных специалистах.

Анализ наиболее эффективных способов взаимодействия исполнителей с музыкальным текстом на основе метода практической семантики. Определение содержательных и исполнительских особенностей клавирных и фортепианных произведений разных эпох и стилей.

Подготовка к записи вокала. Секреты и основные приемы записи голоса. Разбор записанного материала, отстройка. Коррекция вокала, использование плагинов корректировки. Обработка и сведение. Эквализация и компрессия. Реверберация, остальные "фишки" сведения.

Аналіз еволюції внутрішнього оркестрового соло, чинників, якими воно сформовано в оркестрі. Визначення становлення оркестру як самостійного музичного інституту, огляд розвитку виконавської майстерності, жанру concerto grosso та появи програмної музики.

Знайомство з процесом "індивідуалізації оркестрової фактури". Розгляд головних особливостей становлення соло в оркестрі як особливого емоційного прийому звучання. Загальна характеристика італійського підґрунтя солювання в оркестрі, аналіз проблем.

Нариси життя та творчої діяльності народного співака Анатолія Солов’яненка. Різноманітний репертуар його пісень, участь у конкурсах і гастролях у Радянському Союзі та за кордоном, виконання партій в операх українських, російських та зарубіжних авторів.

В историю мирового искусства украинская певица Соломея Крушельницкая вошла как человек, которого судьба наделила артистическим талантом и чрезвычайной красоты голосом. Её можно назвать великой артисткой XX века, гордостью украинской и мировой сцены.

Основные факторы, которые негативно сказываются на уровень слуховой подготовки учащихся средних учебных заведений. Воспитание профессионального музыкального слуха как главная задача курса сольфеджио, используемые в данном процессе методы и инструменты.

Индивидуальное своеобразие композиторского замысла этого сочинения, обусловленное взаимодействием различных тенденций. Оценка авторского восприятия жанровых традиций и актуальных интенций в музыкальной культуре Франции конца 1940-1950-х годов.

Анализ тенденций в развитии жанра камерной сонаты в ХХ в. Стилистические особенности композиторской техники в произведениях А. Шнитке, Н. Каретникова и Р. Щедрина. Усиление роли интерпретации музыканта-исполнителя в сонатах для скрипки и фортепиано.

Мета наукової роботи – здійснити мистецтвознавчу ревізію сонати для скрипки і фортепіано With the Questions В. Теличка, довести, що опус апелює до філософських категорій суголосних світогляду деміурга, сприяє конструюванню його метафізичної біографії.

Окреслення основних віх історичного шляху розвитку сонати для скрипки соло. Виявлення стильових особливостей жанру в українській новітній музиці. Розгляд експериментальних засобів музичної виразності в творчості композиторів О. Войтенка й В. Вишинського.

Висвітлення національного концепту творчості Л.Яначека на прикладі Скрипкової Сонати. Аналіз композиторського стилю Л. Яначека. Систематизація ідейних та змістових прерогатив Сонати для скрипки і фортепіано у контексті музичного націоналізму автора.

Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.

Визначення жанрово-стильових особливостей флейтових сонат Ф. Гобера, які у комплексно-системній взаємодії репрезентують індивідуальний стиль відомого французького композитора. Відмінні особливості композиторської інтерпретації традицій сонатного жанру.

Особенности позднего творчества выдающегося французского композитора Андре Жоливе, преобладание синтезирующих тенденций, характерных для индивидуального композиторского стиля 1950-х - начала 1970-х годов. Стилистика Сонаты для флейты и фортепиано.

У статті розглянуто Сонату для фортепіано видатного польсько-американського композитора Леопольда Годовського, яка є яскравим взірцем творчого доробку автора. Відомо, що серед творчої спадщини композитора вагоме місце займають його транскрипції.