Наукове обґрунтування в історичному і теоретичному аспектах та експериментальному підтвердженню у практичному аспекті специфіки музики як фактору психокоригування. Подається авторська музична система психокоригування для дітей 5-6 років і підлітків.

Розгляд гіпотез міфічного, філософського та наукового характеру про походження музики різних народів світу. Аналіз характеристик мелодії як інструменту формування масової свідомості людей. Засоби для вилучення звучань: голос і музичний інструмент.

Характеристика розвитку продюсерської системи України. Особливість досконалого функціонування системи за умови існування налагодженого кіноринку, в якому фільм виступає як товар, а глядач - як споживач. Дослідження поєднання кіно та шоу-бізнесу.

Методологічні засади застосування музичного мистецтва для забезпечення психологічного благополуччя дітей в їх подальшому житті. Огляд періодів дитинства у зв’язку з формами музичних занять. Вплив нездорового сімейного клімату на формування особистості.

Розгляд понятійного апарату ірраціоналістичної філософії, спираючись на який, здійснюється естетико-мистецтвознавчий аналіз та аргументування значення музики як джерела онтологічних уявлень ніцшевської філософії і аналіз дослідження естетики музики.

Тенденція до музикалізації відображена у назві; у фрагментах, що інтерпретують слухання чи виконання музики, використано запозичені елементи "музичності" (у Домонтовича) та певному підтексті. У Косача музика формує дійсність, заміняє слова та вчинки.

Аналіз музикознавчого доробку Л. Мандзюк та значення її діяльності для популяризації бандурного мистецтва. Вплив виконавської, педагогічної та громадсько-організаційної практики на музикознавчу діяльність та розвиток національної музичної культури.

Аналіз теми материнства у творчості знакової постаті рубежа XX-XXI ст. поета Б. Олійника на прикладі віршів "Сива ластівка" та "Мамо, вечір догоря..." з поеми "Сиве сонце моє". Огляд вокальної композиції "Пісня про матір" І. Поклада по їх мотивам.

Дослідження ужгородської музикознавиці Тетяни Росул із питань музичного минулого Підкарпатської Русі та сучасних здобутків мистців Закарпаття. Музикознавча спадщина вченої у сфері історії української музики та сьогочасної композиторської творчості.

Дослідження секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта С. Турнєєва. Роль в професійній діяльності майстра доленосних творчих зустрічей. З’ясування світоглядних складових композиторського стилю і методу заслуженого діяча мистецтв.

Обґрунтування контрастних музикознавчих візій зрілого періоду композиторської життєтворчості як результат системного аналізу широкого кола монографічних досліджень різного формату. Розгляд капітальних праць А. Швейцера, Д. Житомирського, Я. Мільштейна.

Дослідження становлення і розквіту польської національної музикологічної школи. Аналіз вокальних та хорових композицій професора В. Позьняка. Біографія та життєвий шлях науковця С. Голяховського. Написання монографії про композитора К. Шимановського.

Аналіз репрезентативних зразків камерно-вокальної, вокально-симфонічної, інструментальної та музично-сценічної творчості Г. Хоткевича. Стильові засади праць композитора та їх жанровий спектр. Дослідження його концепції синкретичності музичного мистецтва.

Обґрунтування творчого методу в джазовому фортепіанному творі. Універсальні та специфічні закони формування музичної драматургії в джазі у контексті фортепіанної творчості. Жанрово-стильові параметри і прийоми формоутворення моделей фортепіанного твору.

Герменевтичний, онтологічний і компаративний аналіз сучасного музикознавства. Усвідомлення музичної естетики в аспекті філософських смислів. Зосередження театральної виразності на естетизмі прекрасного-ліричного. Зближення музики з духовним мистецтвом.

Вивчення особливостей взаємодії музичної журналістики із музичною індустрією, виявлення переваг та можливих проблем в контексті цих відносин. Відносини між музичними журналістами та звукозаписними лейблами, промоутерами і прес-агентами артистів.

Вироблено нові стратегії просування виконавства представниками українського шоу-бізнесу. Поширилась практика проведення концертних заходів закордоном за участю українських виконавців. Впровадження заходів, в яких комбінувались офлайн та онлайн-виступи.

Визначення особливостей функціонування музичної індустрії України від початку повномасштабної війни 2022 року. Використання сучасних українських естрадних пісень як засобу боротьби. Питання впливу мистецтва на емоційний та фінансовий стан життя українців.

Розгляд явища музичної інтенції та аналіз її ролі у комунікативних процесах естрадного вокального ансамблю. Теоретичне осмислення комунікативно-інтенціональних процесів, що полягають в особливій магічній властивості єднання кількох особистостей.

Головні риси національної музичної культури України. Дослідження взаємовідносин між композитором та виконавцем. Аналіз процесу утворення інтерпретації нотного тексту дитячих творів. Розвиток й формування свідомості особистості музиканта-виконавця.

Визначення рис музичної історіографії як музикознавчої дисципліни, здатної входити до кола сучасної гуманітарної науки. Розгляд пріоритетних напрямів розвитку музикознавчої теорії історії. Дослідження провідних українських культурологів та музикознавців.

Музика як соціальна комунікація. Визначення соціокультурних функцій музики. Концепт музичної комунікації у працях науковців. Звукове відображення світу, життя і людини. Розпізнання емоцій, що становлять структуру художнього змісту музичного твору.

Розкриття тематичної палітри музично-критичних публікацій музикознавця і композитора Осипа Залеського. Розгляд творчості відомих представників українського музичного мистецтва, записів на платівках творів українських композиторів та фольклорних зразків.

Розвиток національного музичного мистецтва в Україні. Формування ціннісних орієнтацій і патріотизму українців. Використання інтерактивних технологій і мультимедійних засобів навчання. Аналіз творчості відомих українських композиторів і хорових колективів.

Дослідження та визначення відмінних особливостей музичної культури краю заданого історичного періоду в аспектах виконавської, композиторської та освітньої практики. Вплив на її розвиток різноманітних історико-політичних та загальнокультурних процесів.

Основні аспекти розвитку музичної культури Китаю середини ХХ ст. в контексті політичних реформ. Визначення політичного впливу в різні періоди розвитку музичної культури. Контент-аналіз для розкриття ідеологічної сутності документів Комуністичної партії.

Виявлено функції музики. Визначено, що передумовою для успішної реалізації функцій музики є забезпечення цілеспрямованого формування музичної культури у членів суспільства, а це вимагає чіткого трактування самого поняття "музична культура особистості".

Письмові свідчення з історії музичної культури окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини Ранньомодерного часу. Професійні музиканти (узуалісти) Перемишля. Спів у православних церквах. Музичні капели у єзуїтських костелах.

Витоки ранньохристиянського музичного мистецтва від давньоєврейської, синагогальної псалмодії, до старовинних сирійських, коптських наспівів. Вплив мелізматичних стилів Сирії та Єгипту на християнське мистецтво. Складові та літерні позначення звуків гами.

Біографія Джордже Енеску як гордості музичної культури Румунії, художника, кровно пов'язаного всім своїм мистецтвом із рідною країною. Дослідження творчого здобутку даного автора, оцінка його досягнень, а також роль і значення в світовій музиці.