Творчість С. Дегтярьова - видатного українського майстра хорового письма. Основні причини виникнення помилок при з’ясуванні авторства музики в духовному концерті "Слиши, дщи, і виждь". Атрибути підтвердження належності твору перу С. Дегтярьова.

Русский художественный авангард 1910-х годов как стилеобразующий контекст творческого формирования С. Прокофьева. Ориентация на авангардный антипсихологизм и новый эмоциональный модус как характерная особенность прокофьевских музыкальных произведений.

Исследование парижского периода творчества С. Прокофьева. Интеллектуальный оптимизм, позволяющий композитору находить убедительные решения непростых эстетических задач. Опыт сохранения и развития собственной интонации в музыкальном творчестве Прокофьева.

Главные особенности жанрового и стилистического прочтения композитором стихотворений, драматургия вокального цикла. Музыкальный анализ миниатюр цикла, их образного, жанрового, стилевого содержания в комплексе средств музыкальной выразительности.

Анализ стилистических, фактурных и гармонических особенностей творческого наследия пианиста, дирижера, композитора С. Рахманинова. Периоды творчества музыканта. Романтический пафос, проникновенная лиричность, певучесть исполнительской манеры Рахманинова.

Краткая биография выдающегося педагога, ученого-методиста и русского кларнетиста С.В. Розанова, его юные годы, учеба у профессора Ф. Циммермана и ее окончание с отличием. Получение начальной оркестровой практики и переход в Московскую консерваторию.

Расширение мусульманского компонента в социокультурном пространстве современного Дагестана, появление новых форм в области вокального исполнительства. Механизмы формирования надэтнического музыкально-интонационного словаря сакрально-религиозной музыки.

Анализ специфики "образа" саксофона в свете эстетико-коммуникативных парадигм джаза. Наиболее общие моменты в его становлении, включая инструментально-видовую стилистику. История появления и утверждения саксофона в джазе в первые десятилетия ХХ в.

Історія та специфіка розвитку саксофонного звучання у симфонічному (оперному) оркестрі. Визначення тембральних, а також фактурно-інструментувальних властивостей саксофона в симфонічних (оперно-симфонічних) оркестрових складах. Інтонаційні особливості.

Способы, особенности и тенденции применения представителей семейства саксофонов в партитурах произведений для симфонического оркестра музыкально-сценического (опера, балет, музыкальные иллюстрации к драматическим произведениям), и иных направлений.

Проаналізовано аспекти використання темброво-виражальних можливостей саксофона у камерно-інструментальній творчості В. Рунчака, які ґрунтуються на комплексі ідейних та образно-значеннєвих парадигм і репрезентують духовно-філософські пошуки митця.

Розгляд та аналіз характерних особливостей збагачення інтертекстуального змісту камерно-інструментальних творів В. Рунчака. Визначення специфіки використання митцем нетрадиційних та модифікованих виконавських засобів і прийомів гри на саксофоні.

Задіяність саксофона в творах сонатного жанру, еволюції жанру. Процеси жанрово-стильової модифікації сонати для саксофона в контексті композиторської практики ХХ ст. Соната у супроводі симфонічного оркестру та різноманітних складів камерного ансамблю.

Виявлення рівнів прояву феномена салонної музики у творчості українських та російських композиторів. Базування концепції на створенні цілісного підходу до проблеми вивчення салонного репертуару. Розгляд культур країн Західної Європи та Царської Росії.

Розвиток самоосвітньої культури та знання здобувачів вищої освіти. Формування ініціативності, цілеспрямованості та самостійності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Використання компетентнісного підходу до професійної підготовки молодших бакалаврів.

Современные нормативные документы, регулирующие образовательный процесс в области музыкального искусства. Определение музыкально-исполнительской деятельности учащихся в условиях дополнительного музыкального образования, ее структура и содержание.

Науковий обіг поняття Санкт-Петербурзької класичної школи, що об'єднує творчу спадщину трьох корифеїв музичної класики ХХ століття - Ігоря Стравінського, Сергія Прокоф'єва та Дмитра Шостаковича. Аналіз жанрово-стилістичних музичних композицій класиків.

Действующие лица кантаты: сатирические приемы их воплощения. История жизни и творчества одного из самых известных композиторов ХХ века Щедрина Родиона. Использование композитором приема утрированного скандирования. Характеристика хоровой экспозиции фуги.

Войцех Кіляр як авторитетний представник польської музичної культури XX-XXI ст., один із засновників авангардистського напряму у польській композиторській школі. Творча спадщина, біографія композитора. Робота в кіно, звертання до програмних сюжетів.

Дослідження етапних подій мистецького становлення народної артистки України Гізели Циполи та окреслення особливостей інтерпретації оперних образів у творчості співачки. Місце творчості в контексті розвитку вітчизняного вокального мистецтва ХХ століття.

Обзор мнений по поводу творческой свободы музыканта-исполнителя, высказанных самими исполнителями, музыковедами, эстетиками и философами. Рассмотрение концепции музыкального исполнительства, выдвинутой Р. Ингарденом. Философские взгляды Н.А. Бердяева.

Процесс обучения игре на фортепиано. Развитие чтения нот с листа. Способность быстро и синхронно считывать сразу несколько информационных слоёв текста: нотный, ритмический, динамический, агогический. Упражнения для выработки хорошего чтения с листа.

Комплексное рассмотрение особенностей композиции "Конармии" И. Бабеля. Жанровая идентификация "Конармии". Обращение к сопоставительному анализу очерёдности эпизодов композиции. Способ организации художественного, в частности романного, пространства.

Влияние романтического мировоззрения на эволюцию каденции исполнителя в сольном фортепианном концерте. Анализ уровней музыкального текста концертов сквозь призму генетических качеств каденции: диалогичности, импровизационности, игрового начала, сольности.

Аналіз досліджень у сфері творчості українських композиторів для баяна-акордеона у парадигмі незалежної України. Окреслені жанрові особливості, стереотипи і напрямки творчості, творчі портрети та діяльність представників різних композиторських шкіл.

Змістовно-жанрові ознаки православної духовної музики та специфіка процесу її секуляризації. Характер діалогової взаємодії антиномічної пари "секулярне - сакральне". Специфіка й особливості концертної інтерпретації православної духовної хорової музики.

Дослідження творчості Я. Фрейдліна в контексті здобутків одеської композиторської школи, унікальних жанрово-стильових шляхів у вираженні художніх намірів. Дослідження камерно-ансамблевих творів композитора, написаних в різні етапи його життєвого шляху.

Визначення на основі аналізу творів В. Рунчака музично-інтонаційної предметності сонорних засобів, їх структури та образно-смислового значення. Індивідуальність творчості Володимира Рунчака, яка простежується у переосмисленні традиційних інтонування .

Осмислення семантичної своєрідності тексту трьох фуг у сонатах Й.С. Баха для скрипки соло. Семантична спорідненість канонічних церковних текстів і тематизму трьох фуг для скрипки соло. Рекомендації щодо виконавського фразування музичного тексту.

Анализ музыки Р. Вагнера как рекордсмена цитирования в киноискусстве XX-XXI веков. Выявление неизменно актуальных для киноиндустрии стилевых особенностей творчества Р. Вагнера. Рассмотрение режиссерских стратегий работы с семантикой цитатного материала.