Об’єктивні акустичні параметри студій звукозапису

Размещено на http://www.allbest.ru/

Об'єктивні акустичні параметри студій звукозапису

Ільченко Іван Валерійович

студент магістратури НАКККіМ (МЗР-16)

кафедра сценічного та аудіовізуального мистецтва

Інституту сучасного мистецтва

Науковий керівник:

доцент, кандидат технічних наук

Бєлявін В.Ф.

(м. Київ, Україна)

У 30-х роках ХХ століття у зв'язку з розвитком техніки звукозапису, радіомовлення, кіно і телебачення з'явився новий тип приміщень для запису і обробки звуку. В даний час всі ці напрямки аудіотехніки інтенсивно розвиваються, з'являються нові можливості для передачі просторового звуку, активно впроваджуються цифрові комп'ютерні методи обробки та передачі звуку. Відповідно змінюються і вимоги до приміщень для його запису і обробки, тобто до студій звукозапису.

Мета даного дослідження - представити перелік об'єктивних параметрів для студій звукозапису.

Вимоги до акустичних характеристик студій різного призначення і технології їх проектування детально викладені в міжнародних та вітчизняних стандартах, наприклад, EBUR22-1998, EBUR22-1994, RM-01- 93, СНиП 2.08.02-89, у монографіях і підручниках, серед яких можна виділити роботи А. Ананьєва, В. Бєлявіна, В. Кнудсена, І. Крендалла, П. Ньюелла, М. Сапожкова [1; 2; 3; 4; 5].

Всі студії можна класифікувати: по застосуванню - студії звукозапису, радіомовні і телевізійні звукові студії, тон-ательє на кіностудіях тощо; за видом використовуваного звукового матеріалу для запису - музичні твори великої форми, камерні вокальні та інструментальні, літературно-драматичні і мовні, розважальні (популярна, рок-музика та ін.); за кількістю виконавців, тобто за обсягом - великі, середні, малі тощо.

Сучасні студії включають в себе, як правило, такі приміщення: студійне приміщення, або тон-зал (для виконання і запису музики і мови), в якому розміщуються виконавці та мікрофони; контрольна кімната, або мікшерна, де встановлені основні види апаратури для запису і обробки звуку (мікшерні пульти, контрольні агрегати, комп'ютерні робочі станції та ін.) і де знаходиться робоче місце звукорежисера.

Об'єктивні акустичні параметри студії для запису музики повинні бути обрані, виходячи з тих же вимог, що і для гарного концертного залу. Отже, в студіях повинні бути забезпечені всі акустичні характеристики концертних залів: оптимальний час реверберації в різних частотних діапазонах, однорідна структура звукового поля (час, енергія та напрямок приходу ранніх віддзеркалень, ступінь дифузності, рівні енергії пізніх відбиттів, структура розподілу резонансів тощо), необхідний рівень шумів, а також інші об'єктивні параметри, які важливі для слухового сприйняття музичних і мовних програм.

Відмінність вимог до студій полягає в тому, що дуже часто одна і та ж студія може використовуватися для запису різних програм (мовних, музичних різних жанрів тощо), тому в них повинна бути передбачена можливість перебудови акустичних умов (зміна загального поглинання, рівня відображень та ін.) З іншого боку, студії часто будуються спеціально для запису певного типу програм: для вокалу, мови, камерних ансамблів, електронної музики та ін., відповідно вимоги до їх акустичним характеристикам повинні бути різними.

Забезпечення необхідних параметрів, насамперед оптимального часу реверберації, накладає певні вимоги на форму і розмір студій. В даний час, у зв'язку з переходом на просторові системи звукозапису та широким використанням електронних інструментів, вимоги до параметрів студій також змінюються, розробляються нові стандарти і рекомендації, які можна розглядати як орієнтовні і в кожному конкретному випадку визначати оптимальні параметри в процесі акустичної налаштування студії [1; 2; 4; 5].

Обсяг студії залежить від виду виконуваної музики і повинен вибиратися в залежності від заданого оптимального часу реверберації і від максимального числа розміщуються в ній виконавців. Питомий об'єм на одного виконавця повинен становити приблизно 10 ... 18 м3. Запис музики в студіях малого об'єму неминуче призводить до спотворення тембру за рахунок резонансів приміщення в чутної області, порушення просторової панорами і балансу гучності. Мінімальний обсяг студії для запису музичних творів повинен становити не менше 200 м 3.

Форма студії має істотне значення для забезпечення структури ранніх (в першу чергу бічних) віддзеркалень і однорідності (дифузності) звукового поля, що дуже важливо для якісного запису звуку. Тому великі студії дуже часто робляться не прямокутної форми. Студії середніх і малих розмірів частіше мають прямокутну форму, при цьому вибір їх пропорцій бажано робити відповідно правилом «золотого перетину» H = 0,62 V1 / 3, B = V1 / 3, L = 1,62 V1 / 3. Для будь-яких, навіть малих, розмірів студії висота стель повинна бути не нижче 3 м.

Серед об'єктивних параметрів, що визначають звукове поле в студії, найважливішим, безумовно, є оптимальний час реверберації. Цей показник залежить від жанру творів та від об'єму приміщення. Наприклад, для симфонічної музики романтичного стилю - 2 ... 2,2 с., для естрадної та джазової музики 0,9 ... 1,1 с. і т. д. Для виконання камерної музики, сольних і хорових програм, виступів невеликих ансамблів оптимум досягається при меншому часі реверберації, ніж для симфонічної музики, і також залежить від обсягу студії. Для художньої передачі мови оптимальний час реверберації студії з об'ємом 500 м 3 виходить в межах 0,7 ... 0,8 с. У літературно-драматичних студіях час реверберації має бути в межах 0,5 ... 0,6 с. У мовних студіях для передачі інформаційних програм часом реверберації не повинно бути більше 0,4 с.

Використані джерела

акустичний реверберація звуковий музичний

1. Акустика: Справочник [под ред. М.А. Сапожкова]. Москва: Радио и связь, 1989. 336 с.

2. Ананьев А.Б. Элементы музыкальной акустики. Учебное пособие. Киев: Феникс, 2008. 224 с.

3. Бєлявіна Н.Д., Бєлявін В.Ф., Бондарець Н.Л., Дьяченко В.В. Основи звукорежисури: навчальний посібник. Ч. І [під ред. Н.Д. Бєлявіної]. Київ: НАКККіМ, 2011. 80 с.

4. Кнудсен В.О. Архитектурная акустика: Пер. с англ. [Под. ред. Є.А. Копиловича]. Москва: Издательство ЛКИ, 2007. 520 с.

5. Крендалл И.Б. Акустика: Пер. с англ. Москва: Книжный дом «Либриком», 2008. 168 с.

Размещено на Allbest.ru