Визначення основних складових процесу музичного оформлення фільму та відповідних їм фахових компетентностей кінокомпозитора. Сутність композиторських новацій у кращих саундтреках українських і зарубіжних фільмів. Зміст музично-творчої компетентності.

Прогалини в українській історичній музикології XVI століття. Дослідження особливостей діяльності музикантів в сільських населених пунктах Волині. Місце музики в танцях та волочебному обряді. Назви музикантів та пов'язаних з музичною діяльністю професій.

Доцільність та наукова спроможність розгляду музичного мистецтва як механізму духовного творення особистості. Прояв духовних здібностей в результаті впливу музики як духовного чинника відбувається опосередковано через зміну психічного стану на духовний.

Аналіз музично-критичних праць діячів музичного мистецтва XIX ст., що вміщують глибокі наукові рефлексії, які у подальшому лягли в основу теоретичних праць з вивчення музичного мовлення та набули значення творчої лабораторії музичного просвітництва.

Аналіз історії створення Чернігівського музичного училища на початку ХХ століття, розвитку музичної культури в Чернігівській області як невід’ємної частини української культури. Особливості навчального процесу та принципів відбору студентів для навчання.

Виразні можливості музичного авангарду. Сутнісні засади і форми вираження інновацій авангардної музики. Вплив соціальних факторів на розвиток музичного мистецтва. Музичний авангард в філософсько-естетичному, культурологічному, музикознавчому дискурсах.

Актуальні тенденції взаємодії та синтезу мистецтв, які можна прослідкувати у світовій культурі нашого часу. Процес формування нового механізму мистецького перекодування, при якому інтермедіальні складові утворюють новий синтетичний художній образ.

Розгляд феномену музичного інструменту із міждисциплінарних позицій. Наслідки "деконструкції" фундаментальних принципів, які становлять основу "класичного" бачення музичного інструментарію. Хепенінг "Демонстрація звуків навколишнього середовища".

Дослідження еволюції і виявлення сфер впливу сучасних технологій і філософських концептів на специфіку функціонування музичного інструменту, як культурної форми, у постнекласичний період. Детермінантний фактор у структуризації звукового простору.

Висвітлення поетикальних особливостей творчості С. Йовенко, поєднання словесного коду з музичним. Актуалізація понять, образів і ритмомелодики вірша. Осмислення первинного і вторинного рівнів вияву музики. Дуалізм "мелодія - любов" як центр поезії.

Розгляд можливості проведення аналогій між операми Р. Вагнера та саундтреками відеоігор у ракурсі вивчення лейтмотивної системи композитора. Використання ігор, музичний супровід яких містить цитати академічних творів, при визначенні тезаурусу студентів.

Музика відеоігор або саундтрек як потенційна джерельна база дослідження сучасної музичної культури. Пласт прикладної музики, який вивчається філософією ігор, але ігнорується академічним музикознавством через недооцінку художньої якості матеріалу.

Виникнення та посилення мінімалістичних стильових тенденцій в музиці та у візуальних мистецтвах. Вивчення основних принципів музичного мінімалізму. Еволюція уявлень про трансцендентні явища, поєднані у філософію й культурологію поняттям сакрального.

Дослідження параметрів і парадигми засвоєння народнопісенного надбання українців у творчості ансамблів бандуристів. Визначення тенденцій його використання в академічному виконанні, виокремлення динаміки еволюції музичного фольклору в сучасних умовах.

Вивчення штетла в контексті східноєвропейської та української культурної традиції. Складові формування музичного простору селища. Особливості його демографічної, соціальної та культурної будови. Мелодико-інтонаційні властивості фольклору містечка.

Дослідження процесу формування та розвитку музичного професіоналізму на Катеринославщині – Дніпропетровщині в першій третині ХХ ст. в контексті українсько-російської діалогічності. Визначення роли Катеринославського товариства "Просвіта" у цьому процесі.

Осмислення феномена музичної культури, традиції як необхідної антиномії культурного розвитку, намагання представити методичний сенс семіологічного підходу, спрямованого до явища музичної мови. Визначення екзистенційних чинників культурного феномена.

Загальні та специфічні особливості дитячого музичного спектаклю як поєднання різних видів мистецтва — театру, музики, балету, пантоміми, виконавської майстерності. Класифікація типів дитячого музичного спектаклю та характеристика його різновидів.

Розуміння категорії музичний стиль в науці і його значення в контексті сучасної музичної культури. Поява тотального серіалізму і полістилістики. Розгляд музичного стилю як естетичної категорії і системи норм, яка відображає специфіку світобачення.

Феномен музичного стилю як об’єкт наукової інтерпретації, рухливий і мінливий в історико-культурному контексті. Декларації про відтворення світогляду композитора і картини світу епохи. Виявлення нових ракурсів, що формують систему музичного стилю.

Особливості функціонування візуальних і звукових елементів у телевізійних сюжетах. Функції музичного супроводу сюжету та взаємодії музики з відеорядом. Музичне оформлення як емотивний елемент. Тематика сюжету, відповідність інтересам цільової аудиторії.

Взаємозв’язок між видами музично-мовленнєвих висловлювань як певної практики вираження розумових процесів. Суттєво-подієві елементи музичного мовлення в контексті музичного твору. Аналогії функціонування фонетичних, морфологічних і синтаксичних структур.

Особливості структури музичного тексту і шляхи його розуміння та інтерпретації. Втілення глибини і широти інформації, яка закладена у музичному тексті композиторських творів у виконавській інтерпретації. Музичний текст як складний діалогічний феномен.

Розгляд музичного фестивалю як специфічного для культури та мистецтва явища. Визначення напрямів використання маркетингового інструментарію для просування фестивалю. Вплив музичних фестивалів на розвиток світового музичного ринку та музичні стилі.

Дослідження та виявлення особливостей побутування усної пісенної культури у деяких сільських фольклорних осередках Хмельницького Поділля. Визначення сучасних форм побутування народнопісенної традиції та жанрової структури пісенного репертуару регіону.

Опис музичного часопростору Ф. Шуберта як довербальної смислової системи, що визначає типологію і змістово-стильові якості його композиторського мислення. Риси трансформації романтичного двосвіту. Особливості поєднання рис сюїтного і сонатного хронотопів.

Характеристика музичних жанрів і напрямків: віденська школа, авангард і серіалізм, радянський авангард, спектралізм, мінімалізм і постмінімалізм, нова консонантність, garage, Deep House, Trance, Progressive, Techno, Hardcore, Trip-hop, Ambient, Gabber.

Новаторські традиції переломної доби кінця XIX - початку XX століття. Висвітлення ідеального, таємничого світу людської краси та гармонії за допомогою магічних образів-символів. Мелодійність і тяглість пісенного жанру у творчості Олександра Олеся.

Широке розповсюдження та вплив на епоху Бароко музичних інструментів: клавесина, струнно-смичкових, а також дерев'янно-духових інструментів, віоли, бароккала, гітари, барочної скрипки, віолончелі, контрабасу, різних видів флейт, кларнету, гобоя і фагана.

Характеристика музичних інструментів українських традиційних мандрівних співців - музикантів, їхнє місце серед музичного інструментарію світу. Особливості кобзи ("козацької лютні") і бандури як різних за конструкцією, строєм і способом гри інструментів.