Синергетический подход к музыкально-исполнительской деятельности. Способность к самоорганизации в профессиональной деятельности музыканта на примере анализа мотивации выбора репертуара. Внутренняя инициатива как движущая сила деятельности исполнителя.

Аналіз змісту та структури поняття "індивідуальний виконавський стиль піаніста" з позицій стильової ієрархічності, домінуючого музично-виконавського архетипу у творчості митця. Різні методологічні підходи до побудови художнього образу музичного твору.

Аналіз розвитку музичних інформаційних технологій. Вплив розвитку мікроелектроніки, комп'ютерів та штучного інтелекту на створення музики та музичну педагогіку. Розгляд процесів трансформації фізичних пристроїв для роботи зі звуком у віртуальну площину.

Адаптація ритмічної складової музичних композицій. Методи використання різних засобів ритмічного контролю. Специфіка та артикуляція звуковидобування на баяні та акордеоні в аспекті метроритміки сольного виконання композицій легкожанрового напрямку.

Дослідження явища синестезії в контексті музичного твору Б. Аппермонта "Кольори", виявлення об’єктивних закономірностей і зв’язку поміж звуковою та кольоровою палітрами. Формуванням певних спільних асоціацій крізь призму аналізу сучасного твору.

Анализ актуальности проблемы создания синестетической модели интеграции психических процессов в структуре музыкальной одаренности И. Вышнеградского. Показано, что в творчестве композитора синестетичность участвует в интеграции компонентов структуры.

Установление И. Вышнеградским философских и теоретических основ микропереходов в континууме ультрахроматизма. Расширение звукового пространства композитом посредством его дробления на микроинтервалы. Открытие мастером "Фестиваля четвертитоновой музыки".

Формирование взаимосвязи синестетичности в структуре музыкальной одаренности и музыкального текста. Интеграция психических процессов в структурных компонентах музыкальной одаренности и корреляции музыкальной одаренности с уровнями музыкального текста.

Взаємозв'язок поховальної обрядової музики та фольклорних елементів у церковних піснеспівах православної традиції. Феномен церковної поховально-обрядової музики як специфічний спосіб духовного спілкування, катарсису, відображення особистісного світогляду.

Изучение мировой музыкальной культуры. Использование синтеза жанровых атрибутов и их формообразующих компонентов в современной украинской музыке. Объединение инструментальной циклической формы с симфоническими методами в баянном творчестве В. Рунчака.

Аналіз стилістики клавірних токат Й.Я. Фробергера, в результаті чого виявлення окремих рис, притаманних італійській та французькій клавірним школам. Розгляд деяких фактурних особливостей токат та характеристика деяких виконавських прийомів їх втілення.

Клавишный синтезатор сегодня как возможность музыканта и педагога расширить рамки творчества. Воспроизведение звучания любых музыкальных инструментов с их характерными особенностями. Создание звуков, не имеющих аналогов в списке музыкальных инструментов.

Структурирование тембров в инструментальной музыке. Развитие навыков синестетического восприятия качества звучания. Исследование роли мультимедиа-проектов в коммуникативном пространстве искусства. Сонорная специфика современного музыкального языка.

Специфика проявления баритонового тембра в вокальной музыке староевропейской храмовой и новоевропейской светской традиций, в проекции на актуальные исполнительские аспекты трактовки ведущих мужских партий оперы Вольфганга Моцарта "Свадьба Фигаро".

Основні завдання уроку музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі. Музично–педагогічні погляди Золтана Кодая на виховання дітей. Відносна сольмізація як спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду.

Розгляд сутності системи свідомого нотного співу болгарського педагога Б. Тричкова, розкриття ролі дидактичного методу "Столбіца" в розвитку музичних здібностей учнів закладів загальної середньої освіти в Україні. Основні етапи читання нотного тексту.

Статтю присвячено проблемам жанрової специфіки та типології однієї з основоположних сфер музичного мистецтва – фортепіанного виконавства. У дослідженні систематизовано види фортепіанного виконавства як явища та визначено їх жанрово-типологічну специфіку.

Понятие и структура голосового аппарата, его физиологические особенности и составные части. Механизмы его интегральной организации. Применение положений теории функциональных систем к изучению принципов системной организации вокальной функции человека.

Потенціальні можливості й особливості використання скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Оцінка ступеню складності вимови приголосних і звукосполучень. Аналіз ефективності використання скоромовок для розвитку вокально-хорової дикції.

Потенціальні можливості й особливості використання народних скоромовок для розвитку дикції в хоровому виконавстві. Розгляд класифікації жартівливих віршів за ступенем складності вимови приголосних і звукосполученням. Робота з постановки голосу в хорі.

Комплексное рассмотрение скрипичных концертов в единстве культурной, аналитической и исполнительской проблематики. Анализ стилистических и композиционных особенностей концертов, взаимодействия с другими жанрами творчества Моцарта и его современников.

Композиторское наследие Изаи, привлекавшее видимый интерес отечественных музыкантов-практиков на протяжении 1950-1980-х г. Наиболее значимые преобразования, осуществленные Э. Изаи в процессе "транскрибирования". Замысел Прелюдий ор. 35 для скрипки соло.

Розгляд фортепіанної виразовості у творчості Валентина Сильвестрова на прикладі скрипкової сонати "Post Scriptum". Виконавський аналіз твору, його стилістичні особливості, специфіка фортепіанних виразових засобів та виконавські складності композиції.

Дослідження унікальної спадщини І. Стравінського, для усвідомлення ролі тембру як інтерпретаційного чинника, виявлення, завдяки яким тембровим засобам композитор втілює творчі методи й винаходить версію темброво-акустичної взаємодії соліста та оркестру.

Розкрито історію створення та виконання Концерту для скрипки з оркестром ор. 22 Сергія Борткевича. Залучено раніше невідомі первинні джерела (епістолярій), які дають змогу спростувати хибну інформацію, що побутує в українських та зарубіжних матеріалах.

Розкриття Людвіга Шпора як музиканта перехідного історичного періоду. Його концепція жанру у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Етапи еволюційного становлення та розкриття його специфічних властивостей романтичного музичного мистецтва.

Еволюція жанру скрипкового концерту у XIX ст. Концепція жанру, створена Шпором, у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Жанрово-стильові константи скрипкових концертів та специфічні властивості романтичного музичного мистецтва Шпора.

Історія створення скрипкових рапсодій, розбіжності між тембровими версіями. Оцінка бартоківських рапсодій відповідно до ідей, що містяться у заголовковому комплексі – "Рапсодія. Народні танці". Способи роботи композитора із фольклорними першоджерелами.

Виявлення скрябінівського типу екстатики Радості в Концертній симфонії К. Шимановського як атрибуту українських культурних проекцій на творчість останнього. Збереження скрябінівської екстатики, що стала здобутком оригінального переломлення Шимановським.

Музыка как вид искусства, отражающий действительность и воздействует на человека посредством осмысленных и особым образом организованных по высоте и во времени звуковых последований, состоящих в основном из тонов. Морфологический разбор слова музыка.