Дуалістичність у творчості Черемшини як складова гуцульського тексту в українській літературі ХХ століття. Вияви Еросу й Танатосу, їх протиставлення і гармонійне переплетення. Специфічність міфологічного світогляду гуцулів та його відображення у прозі.

Дуалістичність письменника Марка Черемшини глибоко вкорінилася у його творчості, котра стала вагомою складовою гуцульського тексту в українській літературі початку ХХ століття, вияви Еросу й Танатосу, їх протиставлення і водночас гармонійне переплетення.

Формування еротичного модусу в суспільно-філософській та літературно-критичній думці 20–30-х рр. Специфіка авангардистської модифікації еротичного дискурсу (футуристичної та конструктивістської). Аксіологічна значимість неоромантичного еротизму.

Місце збірки еротичної поезії Н. Лівицької-Холодної "Вогонь і попіл" у контексті літературного процесу. Висвітлення світу поезії у руслі філософської концепції любові. Поетичне розуміння самотності. Співвідношення модерну і традиції у творчості поетеси.

Комплексне дослідження цілісної картини світу інтимно-еротичної поезії Н. Лівицької-Холодної як особливого феномену на тлі загального літературного процесу. Висвітлення світу поезії Н. Лівицької-Холодної у руслі своєрідної філософської концепції любові.

Аналіз історіософської есеїстики Ю. Липи, на підставі положень якої обґрунтовується фігура Т. Шевченка. Суть геополітичної Чорноморської концепції. Полеміка між Д. Донцовим та Ю. Липою, відмінне розуміння шляхів і засобів реалізації національної ідеї.

висвітлення неординарних епізодів, пов’язаних із дослідженням французькою славісткою багатовікової історії Будишина (Бауцена), столиці Лужиці. Причини, що спонукали Марі де Во Фаліпо до зацікавлення історією Будишина. Зміст розділу "Мова-мучениця".

Проаналізовано "Сербський сюрреалізм" з погляду тих риторичних стратегій, які В. Махно використав задля забезпечення акту комунікації зі своїми реципієнтами. Увагу приділено характеру осмислення автором факторів, які визначили нинішнє становище Сербії.

Здійснення класифікації есеїстки О. Ірванця за проблемно-тематичними напрямами: суспільно-політичним, історичним, морально-етичним, філософським та подорожнім. Розгляд жанрових різновидів Ірванцевої есеїстики: есе-спостереження, есе-роздум, есе-полеміка.

Специфіка есеїстичного жанру та його взаємодія з іншими жанрами літератури. Жанрово-стильові, наративні та функціональні риси межових форм письма. Основна роль есеїстичних текстів у формуванні моделей комунікації в українській культурі 1920-их років.

Рассмотрение художественных особенностей произведений Сергея Есенина. Имажинизм как литературное течение. Особенности перевода сказок, частушек, крестьянских песен, пословиц и поговорок писателя на армянский язык. Вольный подход переводчиков к оригиналу.

Суть ведущего места Есенина и Маяковского в развитии русской поэзии. Поиски принципов лирического раскрытия психологии новой личности в стихах авторов. Анализ эмоционально-образной силы работ Васильева. Особенность многогранного федоровского образа.

Обзор биографии и жизненного пути поэта С. Есенина. Описания его профессиональной деятельности, участия в группе имажинистов, выступлений перед публикой. Анализ тематики литературных произведений, построения сюжетных линий, поэтической концепции мира.

Жизнеописание русского поэта и представителя новокрестьянской поэзии Сергея Александровича Есенина: происхождение, детство и образование. Первые поэтические произведения поэта, образ природы в его творчестве и любовной лирике. Смерть и наследие поэта.

Вивчення феномену самітництва, всебічного впливу на життя людей у середньовічній Японії - незамінне для розуміння цього та пізніших періодів японської історії та філософії і культури. Самітницька література як джерело інформації про образ самітника.

Дослідження проблеми співвідношення ідей естетизму та християнського вчення про діяльну любов у відомій казці О. Вайльда "Щасливий принц". Аналіз сюжетно-образних вирішень казки, активне використання письменником традиційної християнської символіки.

Розгляд особливостей естетизму О. Уайльда. Аналіз змісту творів письменника: "Щасливий принц", "Соловей", "Саломея", "Кентервільський привид", "Портрет містера W. Н.". Розкриття моральних проблем, проблем добра, користі, краси, кохання у його оповіданнях.

Діахронний аспект зв'язку між естетичним і етичним у контексті української фольклорної традиції, міжвоєнного літературного процесу та сучасних літературних реалій. Католицька критика, ідея єдності естетичного й етичного як духовно-психологічна система.

Дослідження художніх засобів репрезентації взаємозв'язку суспільно-політичних та естетичних концепцій в період Французької революції 1789-1794 рр. в романі А. Франса "Боги жадають". Ознаки цього твору як політичного роману й "романа про художника".

Розгляд семантики та конотативних відтінків мовно-естетичної лексеми криниця у поетичній мові В. Голобородька. Уживання синонімічних відповідників на позначення гідрооб’єктів для видобування і споживання води, як образно-поетичних знаків-символів.

Комплексна оцінка поетики соцреалістичного мистецтва й методології тенденційних літературознавчих засобів, їхніх наслідків на рецепцію Т. Шевченка в культурному середовищі. Зйомки фільму про життя українського поета Т.Г. Шевченка в Київській кіностудії.

Вивчення процесу формування й еволюційного розвитку історико-культурних та літературних передумов виникнення письменницької критики у XIX столітті. Характеристика філософічної критики письменників-модерністів у контексті ідеї всеєдності В.С. Соловйова.

Дослідження історико-культурних чинників виникнення естетики модернізму в письменницькій критиці кінця XIX-початку XX століть; опис динаміки її розвитку. Характеристика поетикальних особливостей літературно-критичних творів російських модерністів.

Естетичні концепції екзистенціалізму, що ґрунтувались на аксіомах: визнання істинним індивідуальне існування людини; необхідність орієнтації індивіда на внутрішнє "я", простір суб’єктивних бажань"; можливість пізнання "екзистенції" за допомогою інтуїції.

Формування естетичної парадигми у європейській літературі межі ХХ-ХХІ ст., яка відрізняється від постмодерністської, жанрова трансформація, естетика мінімалізму, поетичне "винахідництво" образу реальності за допомогою використання образів "примар".

З’ясування стильової та естетичної специфіки фрагментарної прози кінця ХІХ - початку ХХ ст. на матеріалі окремих прозових творів українських письменників. Українське письменство доби порубіжжя, яке характеризувалося синтетичністю та синкретизмом жанрів.

Самочинність мовно-естетичних знаків культури - ключовий фактор, який зумовлює їх відтворюваність у нових комунікативних ситуаціях. Характеристика особливостей духовно-психологічного портрету українця на основі аналізу лірики та поем Тараса Шевченка.

Літературно-критичний аналіз ліричних творів В. Барки. Специфіка художньої свідомості та система символів. Функції неологізмів, реалізація та нейтралізація синестезійних образів, метафор і метонімій, створення антиномічних образів у творах В. Барки.

Відображення багатоманіття естетичної проблематики у творах видатних представників англійській прози ХХ ст. Основні елементи естетизму у творчості письменників. Художні підходи до філософської постанови краси як цінності віщої ніж добро та моральність.

Характеристика символізму як літературної течії. Розгляд історичної фігури П. Верлена як "короля" символізму. Встановлення естетичної спадкоємності між символістами і романтиками. Характеристика праць найвідоміших представників символізму у світі.