Дослідження експресивних синтаксичних конструкцій в інтимній ліриці М. Вінграновського. Опис стилістичних функцій синтаксису в створенні художньої образності інтимної лірики Вінграновського. Зміст складних естетичних почувань і емоцій ліричного героя.
Аналіз поезії Г Гейне "Enfant perdu" та її переклади, які виконала Леся Українка. Твір німецького поета є одним із ключових та знакових у його творчості. В ньому найвищою мірою сконцентровано всі емоції автора, які той переживав у період написання поезії.
Аналіз ролі заперечення в поетичних творах французьких поетів кінця ХІХ століття. Найчастотніші типи заперечних конструкцій у французькій поезії. Аналіз різних функцій заперечення, завдяки яким створюється його експресивний і оціночний потенціал.
Дослідження заперечних конструкцій, які входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій на матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь". Аналіз впливу заперечення на посилення текстової динаміки, увиразнення сюжетних колізій.
У статті розкрито експресивний потенціал заперечних конструкцій у детективному романі. На матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь" доведено, що заперечні конструкції входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій.
Дослідження стилетворчих засобів поетичного мовлення творів Яра Славутича. Розкриття особливостей функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.
Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.
Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.
Розгляд метафізичного горизонту буття людини у зв’язку з поетикою експресіонізму у новелістиці М. Черемшини. Дослідження екзистенційних станів, хронотопу, художніх деталей в їхньому відношенні до експресіонізму та метафізичної природи людського буття.
У статті йдеться про домінанту алегорії в експресіоністському стилі. Стверджується, що концептуальне образне слово може стати стилетвірним чинником. Зв’язок між алегоричним мовленням і експресіоністським стилем на прикладі поезії Євгена Маланюка.
Розгляд роману "День гніву" Ю. Косача в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Визначення місця твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі середини ХХ ст. Описання функцій прийому психологізму та поетичної техніки роману.
В. Поліщук як яскравий новатор поезії 20-х років ХХ століття, популяризатор авангардистського напряму конструктивний динамізм. Кримський сегмент творчості поета. Елементи експресіонізму в циклах "Кримські поезії", "Деталі вічної дороги", "Подих моря".
Дослідження автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі. Виявлення естетичних характеристик та експресіоністичних особливостей оповідей українських авторів-нараторів.
Портрети персонажів новел Василя Стефаника. Ілюстрація мовою малярства вербальних описів героїв творів письменника, їх візуалізація із строгим дотриманням авторського тексту. Вияв експресіоністичної з елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.
Дослідження експресіоністських стильових особливостей роману французького письменника Жана Жіоно "Велика отара" (1931). Витонченість твору, присвяченого подіям Першої світової війни, визначений у французькій критиці як зразок трагічного натуралізму.
Основні причини інтеграції позафахової інформації в текст літературознавчого призначення. Терміни на позначення жанрових утворень - ключові літературознавчі архетипи, які формують множинність понять та забезпечують інструментарієм сферу рецепторики.
Побудова на виразно християнських знаках і символах - особливість поетичного світу Ґ. Тракля. Наявність виразних ознак модерністської експресіоністської манери письма, якій притаманні есхатологічні, апокаліптичні манери - риса творчості цього поета.
Розгляд проявів вражальності художнього синтезу між поетичними творами французької поетеси Діан де Монліво, їх подвійними україномовними перекладами (підрядковими та поетичними) та скульптурами В. Одрехівського. Проблема сили мистецької взаємодії.
Дослідження визначальних домінантів експресіоністичного світобачення в літературному вимірі ХХ століття. Зосередження уваги на близькості імпресіоністичної поетики та мовних засобах новел і мистецької спадщини письменників Ф. Кафки та М. Хвильового.
Творчість Є. Пашковського, зміст елементів постмодернізму. Тема боротьби людини з трагічністю буття в межовій ситуації. Особливість неомодернізму Є. Пашковського у світлі танатичної символізації. Народне бачення трагічного у творчості Є. Пашковського.
Аналіз новелістичної творчості В. Стефаника, розкриття її психологізму, експресіонізму, акцентованого на соціальному тлі новел із сільського життя. Майстерність зображення письменником важкої праці селян у ІІ половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Особливості вербалізації культурно значущого концепту "мовчання" в новелах та повістях Гр. Тютюнника. Дослідження різнорівневих засобів омовлення мовчання як художньої деталі та його корелятів з урахування світоглядних й естетичних домінант письменника.
Окреслення жанрово-стильових особливостей української експериментальної прози 20-х років. З’ясування особливостей індивідуального стилю Є. Плужника, І. Дніпровського, Ю. Шпола, екзистенційних мотивів, інтелектуальної, модерністської природи їх творів.
Літературна антропологія як спроба переоцінки гуманістичної традиції, започаткованої в епоху Просвітництва. Кліффорд Гірц - один з основоположників інтерпертативної антропології. Сутність концепції "ризикованого мислення" Ганса Ульріха Гумбрехта.
Когнітивно-поетологічний ракурс взаємодії екфрастичних та метаекфрастичних контекстів в есе Барнса про живописне полотно Жеріко. Лінгвокогнітивні й лінгвопоетологічні засоби, що забезпечують смислову взаємодію екфрастичних та метаекфрастичних контекстів.
Аналіз прикрашання оповідання всередині описом, яке він перериває. Дослідження художніх прийомів російських поетів-модерністів. Розгляд екфрасису як відтворення одного мистецтва засобами іншого. Встановлення його ролі у поетиці митців "срібного віку".
Вивичення сонету Д. Россетті та картини С. Боттічеллі «Весна» з точки зору поетики екфрасису. Аналіз співвідношення художнього світу у вербальному тексті сонету з художнім світом полотна Боттічеллі, яке відверто визнане поетом за зразок для наслідування.
Аналіз проблеми взаємодії слова й візуального образу, що виявляє себе у формах екфрастичної репрезентації предметів візуальних мистецтв (скульптури, архітектури та живопису). Приклади синестезійного екфрасису на тему моря в бесіді Ербаля з художником.
Вірш "Лиш до середини Дніпра" - філософсько-медитативна елегія, поетична сюжетна основа якої є емоційна реакція на ситуацію, відтворена у вигляді думки-рефлексії. Особливості трансформації фольклорної традиції в поетичній творчості Леоніда Талалая.
Роль та значення Інтернету у сучасному літературному процесі, його місце у процесі самоорганізації та реалізації мистецьких проектів. Характеристика першого українського проекту, створеного силами віртуальної спільноти "Світло згасло в Країні Див".
