Зіставний аналіз філософсько-естетичних поглядів І. Франка та критика, публіциста і громадського діяча Ґ. Брандеса. Своєрідність творчого діалогу українського автора «Каменярів» із данським організатором культурно-політичного руху "Сучасний прорив".

Причини, які спонукали Івана Франка покинути Львів та шукати порятунку у селі Нижньому Березові. Арешт письменника у Яблунові та його ув'язнення в Коломиї. Мандрівка студентів 1884 року з Дрогобича до Калуша. Створення Радикальної партії та Вічовий рух.

Зацікавленість І. Франка мандрами: процесом, жанром і мотивом. Аналіз особистості письменника як палкого прихильника туристичного й краєзнавчого руху, організатора діяльності відповідних товариств, людини, яка вносить у літературний процес свій досвід.

Проаналізовано тексти І. Франка, присвячені панславізму, зосібна, слов’янському питанню, які були опубліковані 1888 р. в кількох випусках "Kuriera Lwowskiego". Письменник і публіцист окреслив дві різні течії: централістську (московську) і федералістську.

Динаміка інтересу до постаті Івана Франка в польському квартальнику "Slavia Orientalis", внесок часопису у наукове вивчення й популяризацію спадщини письменника. Обґрунтування потреби створення синтетичної бібліографії польського франкознавства.

Зв’язки Івана Франка з життям і культурою Польщі. Ідеї видатного українського революційного демократа щодо зближення польського і українського народів. Висвітлення франківської концепції розвитку і особливостей польської літератури XIX століття.

У роботі розглянуто доволі незвичний для наявної вітчизняної літератури ракурс творчості І. Франка - його ставлення до ролі машин у людському житті зокрема і до науково-технічного прогресу загалом. Позиція поета-філософа про єдність людини і природи.

Аналіз Франкових статей, рецензій і публікацій про польських поетів і прозаїків у монографії Миколи Купльовського про Івана Франка. Відношення І. Франка до Ю. Словацького – польського поета. Огляд статей Франка про польських поетів "української школи".

Характеристика Івана Франко як епохальної постаті в історії української духовності. Аналіз розвідок про світоглядні засади творчості І. Франка радянської доби. Дослідження розуміння релігії І. Франком. Критерії оцінки релігії і Церкви, на думку І.Франка.

Аналіз дослідження творчості та громадської діяльності українського письменника Івана Франка та його зв’язків з польським літературним рухом кінця ХІХ століття. Головні особливості франкового листування з видатною польською письменницею Елізою Ожешко.

Динаміка розвитку української та світової літератури у кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Принципи Франкової творчості на основі аналізу літературно-критичних праць, а також художньої практики письменника. Формування та еволюція естетичної свідомості.

Своєрідність рецепції та інтерпретації ідейно-естетичного дискурсу польської літератури у творчості І. Франка та М. Євшана. Осмислення мистецької спадщини польських авторів крізь призму настанов традиційності та модерності наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.

Дослідження питань Франкової рецепції багатогранного наукового і творчого доробку П. Куліша, в якому вагому роль займають переклади із різних мов і літератур. Перекладознавчий аналіз, розгляд ролі Івана Франка як перекладача П. Куліша німецькою мовою.

Творчість Івана Франка німецькою мовою, її сприйняття літературами народів ближнього і середнього сходу. Підсумки і перспективи розвитку радянського франкознавста. Роман "Борислав сміється" і робоча тема у світовій літературі кінця ХІ – початку ХХ ст.

Життєпис польсько-українського письменника й політичного діяча першої половини ХІХ ст. Яна Федоровича, мецената, письменника, який писав польською мовою, як одна з перших спроб біографічного жанру в українській галицькій літературі написана І. Франком.

Спрямованість громадської діяльності на гармонізацію інтересів, потреб із вимогами часу та держави - одна з найбільш характерних рис національної свідомості українців. Життєвий і творчий шлях Івана Франка як взірець досконалості української людини.

Вивчення біографії та творчої діяльності Івана Франка, якому серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті ХІХ ст. належить одне з найпочесніших місць. Аналіз творів про життя трудящих - збірка "Борислав", поема "Мойсей".

Часи юності, перші спроби на ниві літературної творчості. Обґрунтування необхідності творення літератури на засадах народності. Перша збірка віршів "Балади і розкази". Активна громадська діяльність, арешт і ув’язнення. Інтенсивна наукова праця Франка.

Ознайомлення з основними біографічними даними Івана Яковича Франка. Особливості відображення долі українського народу у творчості генія. Ідейно-художній аналіз поем "Мойсей", "Іван Вишенський". Розуміння людського призначення; філософська проблематика.

Огляд фактів біографії І. Качуровського (літературних контактів, читацьких вражень, самохарактеристик). Висновки дослідників його творчості, що засвідчують провідну роль поета у відродженні школи київських неокласиків у літературі української діаспори.

Постать І. Костецького та її роль у розвитку української літератури. Один з енергійних організаторів, творців, ідеологів українського культурного процесу в умовах повоєнної еміграції та її серйозний критик. Перша п'єса "Спокуси несвятого Антона".

Аналіз творів церковних письменників Київської Русі, які мали величезний вплив на виховання милосердної особистості. Формування виховного ідеалу, для якого були характерні любов до Бога, любов до ближнього, добросердечність, співчутливість, патріотизм.

Визначення місця і ролі соціально-політичної складової богословської спадщини Проханова в його проекті духовного реформування релігійно-церковного життя суспільства. Ознайомлення з основними причинами виникнення та зародження євангельського руху.

Дослідження інтерпретації емансипаційного дискурсу Е. Ожешко й Н. Кобринської. Типологічно подібні й індивідуально авторські постулювання емансипаційних ідей в літературно-публіцистичному доробку письменниць. Функції жінки в соціальному контексті.

Особливості ідейного звучання та художнього втілення образу чутливості героя у мораліте "Природа" англійського драматурга Генрі Медвола. Літературне зображення небезпеки чуттєвого розкріпачення людини. Асоціювання чутливості з безглуздям у п’єсі.

Т. Шевченко – новий тип письменника в українській літературі й новий тип особистості, громадянина в історії України. Принципи й постулати представників українського націоналізму: волелюбність, народність, національна честь і гідність, патріотизм.

Комплексний аналіз ролі ліричних відступів у художньому полотні прози Івана Нечуя-Левицького. Відзначення функційного потенціалу відступів у структурі жанрово-стильового оформлення тексту роману "Хмари" у контексті розвитку української літератури.

Мовно-політичний світогляд лінгвоперсони Д. Донцова як ідеологічне продовження думок Т. Шевченка. Розгляд індивідуального мовленнєвого символу, вжитого з позитивною конотацією, який автор подає як ідейну домінанту. Зв’язок максими "любов" з Україною.

У статті аналізується значність неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів Г. Хаггарда. Описані підстави для зарахування їх до корпусу творів якщо не "високої" художньої літератури, то принаймні до класу явищ мідл-літератури.

Дослідження питання про статус романістики Г.Р. Хаггарда. Аналіз значності неоромантичної ідейно-естетичної концепції пригодницьких романів письменника. Розгляд підстав для зарахування їх до розважальної літератури чи до класу явищ мідл-літератури.