Проблеми наукової інтерпретації творчості М. Драй-Хмари. Зв'язок з ідейно-стильовою парадигмою неокласиків, естетичне самовизначення поета. Домінантні категорії його художньої системи, природа трагічного та гармонійного. Синкретизм поетичного стилю.

Дослідження форм хронотопу, наділених естетичною функцією, які сприяли відтворенню обставин, створенню напруженої психологічної атмосфери, розкриттю українських національних характерів, котрі в екстремальних ситуаціях проявили свою істинну сутність.

Вплив різних форм хронотопу, наділених естетичною функцією, на відтворення обставин, створення напруженої психологічної атмосфери, розкриття українських національних характерів. Головні дійові особи трагедії "Украдене щастя", дослідження їх життя.

Дослідження літературного процесу Японії в історичному зрізі, виявлення перших ознак модерністської естетики в творчості представників естетичної школи "Тамбіха". Творчий доробок представників школи "Тамбіха". Ґенези модерністської літератури в Японії.

Тематичне і жанрове розмаїття лірики Д. Павличка у контексті української літератури. Суспільне та особистісне начала у ліриці поета. Глибина сповідальності та розкриття авторського "я" в інтимній ліриці. Характер еротичної лірики у збірці "Золоте ябко".

Дослідження естетичної концепції літературного явища "тихої лірики". Демонстрація поетичного мовчання як внутрішньої незгоди із соцреалістичною узурпацією мистецького простору. Поетичне моделювання моральних засад ліричного героя та його місця у житті.

Основні підходи до аналізу художнього твору, починаючи від 20-х (М. Зеров, П. Филипович, О. Білецький) до 90-х років ХХ століття (сучасні підручники та навчальні посібники). Б. Якубський, С. Родзевич, Ст. Смаль-Стоцький як прихильники формалізму.

Творчі доробки української письменниці Г. Пагутяк та італійського митця Т. Ґверри, що відображають гостроту естетичного чуття, спрямованого на пошуки і збереження прекрасного у світі, спотвореному сучасною цивілізацією. Споглядання призахідного сонця.

Аналіз проблематизації начала виникнення детективного жанру в Європі. Встановлення перебування характеристики романтичної літератури (місце дії, сюжетна схема, типологія персонажів) у відношеннях аналогії з характеристиками творів детективного жанру.

Зміст об’єктивно-суб’єктивних естетичних ідеалів П. Тичини-редактора, пов’язаних з культурно-історичними обставинами й суспільною системою цінностей України ХХ ст. та особистими вподобаннями класика. Норми естетичного вдосконалення художнього твору.

Діяльність літературного угрупування "Ланка"-МАРС у дискурсі української літератури. Поєднання традицій фольклору, літературної класики та набутків модернізму як творче самоствердження. Втілення універсалій художньої свідомості та творчого діалогу митців.

Аналіз естетичних поглядів Шеймаса Гіні, що відобразилися його творчості. Три етапи становлення поета, які він виділяє у есе про американську поетесу Сильвію Плат Гіні. Розмірковування Шеймаса Гіні про поезію та її творців, його трактування вірша.

Дослідження поезії Василя Стуса у контексті російської літератури. Філософська нота роздумів про присутність та можливість людини у світі в творчості Володимира Маяковського. Виявлення основних елементів естетики футуризму у творчому добутку поетів.

Аналіз горизонту очікувань "шекспірівської хвилі". Своєрідність погляду перекладача на творчість письменника. Аспекти інтерпретаційного художнього поля. Поява запізнілих перекладів в Україні. Переклади Вільяма Шекспіра українських перекладачів.

Аналіз літературної спадщини українського етнографа, фольклориста, мовознавця, прозаїка, громадського діяча Матвія Номиса в контексті розвитку вітчизняного літературного процесу. Зміст і тематика найвідоміших творів автора, оцінка їх ролі та значення.

Естетичні, концептуально-стильові функції картин сновидінь у творах українських письменників. Класифікація сновидіння за характером впливу на внутрішній світ героїв, формальними ознаками. Проблема функціонування картин сну в системі художнього твору.

Тенденція звертання письменників до сновидінь як певного естетично-художнього прийому. Вплив картин сновидінь на художні особливості творів. Видозмінювання глибини психологічного мотивування картин сновидінь відповідно до здобутків психологічної науки.

Основні етапи виникнення та розвитку жанру української фантастичної літератури. Аналіз та розгляд тематичної характеристики, особливостей становлення та перспективи розвитку фантастики, як самостійного, представника відчизнянної, сучасної літератури.

Визначення основних джерел і складових етики Г.А. Нудьги як громадянина, вченого і письменника. Джерела формування життєвих принципів та ідеалів, поглядів на життя і світ загалом, розуміння свого місця і призначення в них. Критичне ставлення до дійсності.

Аналіз світоглядних констант Пантелеймона Куліша, відбитих в епістолярії. Етичні максими і моральні принципи автора. Оцінка ставлення М. Гоголя до праці, народу, культури, мови, історії. Інтелектуальна рефлексія П. Куліша в епістолярних текстах.

Аналіз значення етикетного жанру у розвитку української літератури та окреслення художні особливості латиномовних віршів, написаних в Україні. Співвідношення індивідуального і типового у стильовій манері давніх авторів та динаміка образів у поезії.

Спроба проаналізувати авторську епістолярну спадщину та одиниці мовленнєвого етикету у листах П.Г. Тичини до дружини. Матеріалом для дослідження послугували етикетні формули звертання з листів видатного українського поета першої половини ХХ століття.

Осмислення місця епістолярію митця в літературному процесі 1960-70 років. Вивчення механізмів та значення взаємодії художнього і документального в аналізованих текстах. Основні закономірності та наслідки впливу есеїзації мистецтва на епістолярій В. Стуса.

Модифікації етико-естетичної проблематики в кримськотатарській художній літературі. Культурно-світоглядний контекст формування етико-естетичних ідеалів у літературі депортованого кримськотатарського народу, виокремлення витоків етичного й естетичного.

Ознайомлення із творчістю кримськотатарських письменників 60-80 років ХХ століття. Модифікація етико-естетичної проблематики в художній літературі. Виявлення специфіки менталітету, індивідуальних особливостей авторів в залежності від обставин життя.

Аналіз низки художніх явищ у прозовій спадщині О. Кониського з точки зору етико-естетичного ідеалу. Формування у процесі розвитку українського письменства ідейно-естетичної позиції письменника. Творчий внесок митця в метатекст української літератури.

Аналіз сучасної української лінгвістики, яка активно досліджує різноманітні лексико-тематичні групи, як системні утворення літературної мови. Розгляд специфічних рис весільних назв на позначення учасників весільного обряду у творах Т.Г. Шевченка.

Генетичні зв’язки і типологічні перегуки між малою прозою Франка та Агатангела Кримського. Розвіювання фетишизованих моральних святощів, котрі увічнюють дійсний стан речей, ув’язнюючи самостійне критичне мислення, зображення морального занепаду в творах.

Дослідження наукового доробку І. Огієнка, присвяченого поетичній мові Т. Шевченка. Характеристика народної мови поета, його поетичного авторського стилю, специфічного стилістично-синтаксичного та високого лексико-семантичного рівнів розвитку мови.

Дослідження етнографічного аспекту творчості Т. Шевченка та особливостей його використання у процесі вивчення української літератури в загальноосвітній школі. Виховання особистості на творах великого Кобзаря. Насичена інформативність художнього тексту.