Краєзнавчий компонент дослідження новітньої літератури для дітей та юнацтва. Акцент на жанровому розмаїтті творів для юного читача, їх пізнавальному, естетичному потенціалі. Майстерність діалогу письменника з читачем-дитиною, авторське бачення світу.

Сюжетні лінії та особливості художніх образів роману "Мандри Гулівера" Дж. Свіфта. Життя, творчість та художній метод англійського письменний Генрі Філдінга. Сюжет "Історії Тома Джонса, знайди". Реалістичне зображення подій у творчості Г. Філдінга.

Боротьба трудящих мас як проти соціально-політичного і національно-релігійного гніту польської шляхти та магнатів, так і проти феодально-кріпосницького пригнічення українських панів у період, що вивчається. Її відображення в літературних творах.

Основні риси літератури Відродження: гуманізм, повернення до античності, християнство, протестантизм, синтез античного життєлюбства та середньовічної духовності. Естетика і поетика, притаманні літературі Ренесансу. Раннє, Високе і Пізнє Відродження.

Розглянуто концептуальне наповнення поняття "місце пам’яті". Було простежено його еволюцію та взаємозв’язок з мистецтвом пам’яті та політикою пам’яті. Проаналізовано романи Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" та Юрія Винничука "Танґо смерті".

Давня література від часів Київської Русі до ХІІ ст. представлена у жанрах літописання, ораторсько-моралізаторської прози, агіографічних творів. Писемність і літературна традиція Київської Русі. Внесок Київської Русі в розвиток культури слов’ян.

Основні напрямки розвитку літератури українського Підкарпаття в першій половині ХХ ст., специфічні домінантні особливості ідейно-естетичних принципів даного процесу. Аналіз життя і літературної творчості провідників народовецького напряму в літературі.

Антифеодальний виступ штюрмерів в Німеччині. Творчість поетів "Бурі і натиску". Гердер та ідея народності. Цікавість до народної поезії. Творчість Гердера, трактат "Про походження мови". Культ героїчної особистості в літературі періоду "Бурі і натиску".

Особливості та мотиви творчості Тичини в епоху УНР. Образ української революції в поезіях автора. Творчість М. Драй-Хмари як дослідника літератури. Поетика М. Зерова, літературно-критична діяльність та спадок. Містерія кохання в романах В. Підмогильного.

Дослідження проблем формування специфічного жанру масового письменства - кулінарної прози - в українській літературі початку ХХІ століття. Аналіз гедоністичної філософії в книгах кулінарної есеїстики сучасних письменниць М. Матіос та С. Пиркало.

Огляд польської літератури. Її історія у різні часи: Середньовіччя, Відродження, Польське бароко, література нового часу, романтизм, позитивізм, натуралізм. Література у міжвоєнне двадцятиліття. Польська література кінця ХIX - початку ХХ століть.

Ознаки постмодерністської літератури. Здобутки письменників-постмодерністів останньої третини ХХ століття. Тематика та проблематика творів. Визначення змісту понять "фрагментаризм" та "міф". Трансформація дійсності у творах Ю. Андруховича, В. Пелевіна.

Український романтизм як глибоко національне явище, живлене українським корінням, світосприйняттям та історією. Людина – центральна фігура романтичної поетики. Поетична творчість українських поетів-романтиків Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.

Природа, предмет і призначення художньої літератури. Мистецтво як форма суспільної свідомості. Специфіка та універсальність літератури. Національно-духовна ідентифікація. Антологія світової літературно-критичної думки. Основні зображення в поезії.

Дослідження публіцистики Д. Донцова з позицій європейського класичного консерватизму-традиціоналізму, філософського волюнтаризму та ірраціоналізму. Герменевтика - мистецтво інтерпретації з наголосом на творчому підході до роз’яснення художніх текстів.

Історико-літературні й теоретичні праці науковців України у 20-х роках XX століття. Дослідження історіографії українського письменства. Позиції М. Хвильового в літературній дискусії у 1925-1928 pоках. Особливості пролетарської літератури України.

Віхи життєвого і творчого шляху драматурга, його зв’язки з "театром корифеїв". Багатогранність літературної та театральної діяльності І. Карпенко-Карого, жанрова різноманітність його драматичних творів. Розвиток у учнів патріотизму та наполегливості.

Розкриття літературної долі найвідомішого роману українського письменника І. Білика "Меч Арея". Коло проблем піднятих письменником у творі: національних вірувань, вибору релігії, значення окремої особистості в історії, морального вибору і випробування.

Висвітлення дискусії, що точилася навколо твору на сторінках друкованих видань та суперечки з приводу сміливих гіпотез висловлених автором роману, який, попри заборони та вилучення, витримав більше десяти редакцій і здобув широку популярність у читача.

Біографія та творчість англійського письменника та суспільного діяча Д. Дефо. Його політичні погляди та їх відображення в його літературній діяльності. Особливості творчого методу, прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера".

Виокремлення положень критичної думки зарубіжного і вітчизняного літературознавства в оцінці творчого надбання Дж.Х. Міллера. Аналіз аспектів становлення феноменологічної думки американського критика у взаємодії з Женевською школою "критики свідомості".

Реалізація концепції ідейно-етичного естетизму М. Гнатишака у рецензіях на сторінках католицьких видань "Мета" і "Дзвони". Літературнокритичні виступи вченого, його бачення літератури, яка постає на перехресті національного, етичного та естетичного начал.

Вивчення пролетарського літературного руху в Україні. Принципи та стилі ідеалістичної системи вислову. Аналіз творчості М. Доленґи. Вихід збірки "Критичні етюди". Дослідження співвідношення у художніх текстах історичного часу та авторської свідомості.

Проблеми та жанрово-стильові параметри російської літератури. Принципи діяльності та мотиви головних критиків російської еміграції. Найбільш яскраві риси індивідуальної творчої манери літературних критиків та особливості системи аксіологічних орієнтацій.

Аналіз літературної критики С. Фіша (S. Fish) - найбільш цитованого, відомого і суперечливого представника американської теорії читацького відгуку. Еволюція літературно-критичних поглядів від афективної стилістики до "інтерпретаційних спільнот".

Реконструкція тривалого інтелектуально-творчого діалогу двох українських гуманітаріїв модерної формації - Ю. Шевельова і Б. Рубчака. Осмислення літератури і зокрема поезії як способу самоактуалізації інтелектуально-творчої сутності критичної думки.

Характеристика Я-автора та героя у повісті "Пожар" В. Распутіна. Визначено їх роль, місце і вплив на жанрову структуру та ідейно-естетичну своєрідність твору. Роль кризової свідомості на зміст художнього мислення. Перспективи дослідження проблеми.

Висвітлення у фейлетонах І. Ільфа та Є. Петрова процесів в радянській літературі, які відбувались наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. Сатирики підняли проблему підміни творчості виробництвом. Феномен радянської дійсності — "творчість на замовлення".

Імітація моделей творів Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського та Дж. Роулінг в романі "Щиголь" Донни Тартт. Реконструкція діалогу між минулим та сучасністю, між різними ідентичностями. Відтворення в літературній грі власного бачення історії через наслідування.

Художня модель фемінного та маскулінного письма в романах Ксенії Фукс. Осмислено фемінну та маскулінну концепцію в соціокультурному контексті, представлену у творах. Характеристика чоловічих та жіночих персонажів, зіставлення їх із наявними стереотипами.