Розгляд іронії як принцип авторського мислення в новелах прозових збірок "Місто Тіровиван" і "Сон із дзьоба стрижа" В. Даниленка, її специфіка як естетичної категорії в екзистенційному наративі письменника. Ознаки іронічної та філософської прози.

Изучение аспектов изучения категории "жанр" в зарубежном литературоведении. Роль П. Медведева в разработке жанра как категории поэтики. Обоснование значимости жанра для художественного мышления писателя и для определенных «ожиданий» читателя от текста.

Связи между субъектами книжной коммуникации – автором и читателем. Цель работы – представить некоторые известные трактовки категории "жанр", а также показать роль жанра как элемента системы литературной коммуникации. Существующие жанровые обозначения.

Исследование жанровой структуры русской комической поэмы и динамики ее изменений в ходе историко-литературного развития. Многообразие модификаций образа читателя в комической поэме, изменение функциональной нагрузки этого образа в ходе жанровой эволюции.

Порівняльний аналіз творів Т. Шевченка та І. Багряного крізь призму епістолярного сегмента приватного листування митців у компаративному вимірі. Систематизація наукових підходів представників класичної та новітньої генології щодо вивчення жанрів.

Визначення типології та елементів травелогу, національного колориту за допомогою чужого наративу у порівняльному полі. Вплив на українських еміграційних письменників чужого національного простору. Сприйнятий внутрішнім світом мемуарів оповідача.

Розгляд динаміки еволюції жанру літературної біографії з часів Античності й до початку ХХІ ст. Аналіз сучасних літературознавчих досліджень феномена літературної біографії, систематизація ключових положень найбільш впливових біографічних концепцій.

Літературна казка – авторський художній, прозаїчний або поетичний твір, який ґрунтується або на фольклорних джерелах. специфічні риси. Змішування фантастичного і реального планів - одна зі специфічних рис творів російського письменника В. Крапивіна.

Понятие жанра молитвы и его место в литературе. Стихотворная молитва, как особый поэтический жанр. Отражение диалогичности жанра молитвы в поэтическом творчестве А.А. Ахматовой. Особенности "эпитафической" лирики Ахматовой и ее жанровое своеобразие.

Функціонування жанру нарису в контексті української та американської літературної традиції. Аналіз особливостей жанрового поєднання авторського нарису та післяслова на прикладі творчості К. Стокетт. Позначення малої форми художньо-публіцистичного жанру.

Особенности очерка как жанра. Становление жанра очерка в творчестве русского писателя Н.С. Лескова ("Леди Макбет Мценского уезда", "Воительница"). Жанровая основа "физиологического очерка". Сравнительный анализ трех персонажей из произведений Лескова.

Рассмотрение реализации жанра пасхального рассказа в "вершинных" произведениях А.П. Чехова, посвященных духовно-нравственной проблематике. Выявление главных типологических черт пасхальной словесности, нашедших отражение в календарных текстах писателя.

Визначено жанрову своєрідність пісні у творчості поета. Встановлено, що в жанрі пісні у творчості Я. Славутича виділяються ознаки як народнопоетичні, так і західноєвропейські. Розглянуто вірші, стилізовані під народнопісенну традицію українського народу.

Аналіз генези й типології жанру послання в поезії Тараса Шевченка. Виокремлення тематичних різновид послань та їх центральних мотивів, деякі основні композиційно-стильові характеристики. Оцінка орієнтації його послань на злиття з елегійною традицією.

Особенности поэтического слова в творчестве Ахматовой. Любовная лирика Анны Ахматовой. Эпитафия как жанр посвящения и его своеобразие в лирике. Свобода ритма и интонации стихов. Посвящения мужу как поэтическая интерпретация отношений с Гумилевым.

Понятие литературного послания и особенности развития жанра в русской литературе в XIX веке. Творческий путь великого русского поэта В.А. Жуковского, его становление как поэта, этапы творчества. Особенности символики поэтических посланий поэта и их стиль.

Рассмотрение произведений из книги современного русского писателя и философа Сергея Георгиева "Запахи миндаля". Определение черт художественно-параболической группы жанров эпоса, а именно – притчи. Решение моральных проблем, касающихся каждого человека.

Анализ проповеди автора и фрагментов проповедей авторитетных священнослужителей XX-XXI вв. Сочетание традиционных черт и новаций, перенос события из сакрального в бытовой локус на страницах книги Тихона (Шевкунова) ""Несвятые святые" и другие рассказы".

Виявлення своєрідності жанрів біблійного та літературного псалмів у порівнянні з іншими генологічними утвореннями духовної поезії. З’ясування специфічних ознак та національної своєрідності актуалізації псалмових мотивів в українській літературі.

Проблемы современного осетинского литературоведения. Исследование жанровых особенностей в рассказах Сека Гадиева. Роль писателя в становлении концепции национального характера в осетинской литературе. Изучение событийной канвы литературного произведения.

У статті прокоментовано літературознавчу оцінку творів Віктора Домонтовича, написаних у жанрі романізованої біографії, окреслено історію появи цього жанру в літературознавчій науці та в епічному доробку автора. Реакція дослідників-філологів на твори.

Сонети М. Зерова як зразок нерозривних зв'язків класичної культури й сучасності. Орієнтація на вивірені віками закони поетичної творчості у роботі над сонетами, вміння поєднувати стислість та чіткість форми із змістом. Основні складові сонетної форми.

Место трагедии в литературном наследии А. Сумарокова. Характеристика особенностей жанра в эпистоле "О стихотворстве". Историческая основа жанра трагедии "Димитрий Самозванец", ее политический и философский подтекст. Приемы создания образа главного героя.

Художественный метод Шекспира в свете синтеза двух концепций причин человеческих трагедий. Методы и приемы воплощения темы судьбы в трагедиях Шекспира. Введение автором в действие сверхъестественных и потусторонних сил как прием воплощения темы судьбы.

Визначальні жанрові особливості трагікомедії та доцільність уживання цього жанрового визначення щодо низки українських п'єс, традиційно трактованих як комедії чи мелодрами. Трагікомічні нотки в останніх п’єсах І. Тобілевича "Суєта" та "Житейське море".

Рассмотрение одного из эпизодов романа В.П. Астафьева "Прокляты и убиты" – показательного суда над солдатом Зеленцовым. Театральность эпизода, в котором все действие построено по законам сценического искусства и представляет собой фарсовое зрелище.

Идейно-художественное содержание и особенности формы фельетонов А.И. Герцена и Ф.М. Достоевского. Признаки фельетонного жанра: факты, злободневность проблематики, тематическая разноплановость, комический компонент, свободная структура и ассоциативность.

Характерні риси, специфіка фентезі як жанру українській прози кінця ХХ – початку ХХІ ст., його трансформації в сучасній літературі. Аналіз творів Г. Штоня та Г. Пагутяк, елементи міфологізму й філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі.

Анализ отечественной фэнтези конца ХХ в. Обусловленность сюжетообразования фэнтези как ее игровой природой, так и ее фольклорно-мифологическими корнями. Основные черты мира, воссоздаваемого в произведениях фэнтези. Особая роль концепта "граница".

Особенность формирования ребенка-читателя. Изучение использования жанра фэнтези младшими школьниками (3-4 класса) и определение его значения для формирования читательской компетентности детей данного возраста. Анализ противостояния добра и зла в фэнтези.