Розглянуто епістолярій П. Куліша як жанроутворюючий чинник у романах І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок", В. Петрова "Романи Куліша". Роль епістолярію у творах, присвячених життєвому шляху П. Куліша та Г. Барвінок, їх вплив на жанрову природу творів.

Головні особливості мистецької психології Проспера Меріме. Основне дослідження листування видатних людей як невіддільної частини їхньої духовної спадщини, що відображає громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості.

Особливість дослідження епістолярної спадщини Уласа Самчука в аспекті комунікативних стратегій майстра художнього слова і як характеристика його "поведінкового тексту". Дослідження кореспонденцій письменника, що уміщують різні критичні судження.

Комплексне вивчення своєрідності ідейно-художніх пошуків А. Чехова крізь призму жанрово-стильових особливостей його епістолярної прози. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій.

Аналіз приватної кореспонденції В. Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики. Розкриття ролі його листування в літературному процесі першої половини ХХ ст. Розширення уявлення про формування та функції жанру відкритого листування.

Осмислення листування Г. Сковороди крізь призму європейської епістолярної традиції. Вплив попередньої літературної традиції на функціональне навантаження кореспонденцій. Діалогічні зв’язки листів письменника з Біблією та творчістю античних майстрів слова.

Визначення та характеристика специфіки епістолярію як форми художнього вираження авторської позиції І. Карпенка-Карого. Розгляд особливостей приватних листів письменника до різних кореспондентів. Виявлення й згруповання авторських точок зору на світ.

Дослідження історії збирання і публікацій листів Лесі Українки. Систематизація та історико-літературне коментування виявлених купюр, друкарських та редакторських огріхів у наукових виданнях епістолярної спадщини письменниці у 50–70-х роках ХХ століття.

Оцінка ролі О. Теліги в боротьбі за становлення української державності. Виокремлення головних комунікативних візій та ідей української письменниці. Дослідження епістолярної спадщини авторки у контексті історичного дискурсу та соціальних комунікацій.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги. Уривки з її листування, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про надзвичайно велику її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні комунікативні візії та ідеї.

Комплексний аналіз епістолярної спадщини Панаса Мирного з метою висвітлення сутності, особливостей ідейно-естетичних поглядів письменника у контексті доби. Проблемно-тематичні домінанти епістол автора. Епістолярні літературно-критичні оцінки П. Мирного.

Аналіз кореспонденції класика літератури XX ст. В. Набокова і американського критика Е. Вілсона. Огляд статей письменника, уміщених у виданні "Міцні переконання" (1973), у перспективі імагології. Зміна уявлення про країну упродовж життя В. Набокова у США.

Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж1923-1926 років. Характеристика зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925-1928 років.

Аналіз різноманітних точок зору на сутність епітета як стилістичної фігури. Особливості його вживання як специфічного засобу поетичної мови. Розкриття типових характеристик епітетів у поетичних текстах А. Фета. Опис їх функцій як образного означення.

Дослідження художньої спадщини представників української діаспори. Аналіз творчості Самчука, епопейний задум та система персонажів його романів. Зображення образу Марії та людських трагедій в часи голодомору. Особливості літературного стилю письменника.

Аналіз роману У. Самчука "Марія". Формування епічної моделі світу. Зображення людей з активним і позитивним ставленням до життя, вільних від почуття неповноцінності, меншовартості. Епічні паралелі, розповіді-попередження та розповіді-передбачення.

Місце і роль епічного компонента в художній системі поеми Адама Міцкевича "Dziady", його взаємодія з іншими компонентами, зокрема ліричними та драматичними. Загальний аналіз структури та характеру ремарок поеми "Dziady". Особливості побудови твору.

Використання фольклорних матриць у драматичних творах 30-х років ХХ століття Юрія Яновського. Прояв фольклоризму письменника у апеляції до легендарних сюжетів і образів. Аналіз присутності елементів схеми ініціаційного циклу у творах Ю. Яновського.

Аналіз епічних елементів у п’єсах Юрія Яновського "Завойовники", "Потомки", "Дума про Британку". Дослідження особливостей використання фольклорних матриць у драматичних творах. Розгляд фольклоризму письменника та елементів схеми ініціаційного циклу.

Визначення характерних рис ідіостилю У. Самчука. Дослідження неповторного творчого почерку прозаїка, аналіз його романістики та епічної стильової домінанти (властивостей хронотопу). Місце його художньої спадщини в історії вітчизняної літератури ХХ ст.

Опис філософсько-екзистенційної ідеї в повоєнній прозі І. Багряного. Використання провідних екзистенційних мотивів для визначення художньо-філософської основи творів письменника. Аналіз екзистенційного конфлікту між людиною та тоталітарного системою.

Розгляд екзистенційно-філософських ідей, пов'язаних з темою "епоха й людина", в повоєнній прозі І. Багряного. Екзистенційні мотиви, що визначають художньо-філософську основу творів письменника. Екзистенційний конфлікт між людиною й тоталітарною системою.

Аналіз проблеми епохи й людини в контексті ідейно-філософських концептів літератури ХХ ст. Дослідження екзистенціальної парадигми в поетичній творчості українських письменників. Екзистенціалістська модель у інтелектуальних романах повоєнного періоду.

Особливості наукових інтерпретацій літератури доби українського Ренесансу в історико-літературних дослідженнях учених. Еволюція наукових поглядів на український літературний Ренесанс. Дослідження впливу польської літератури на українську у XVI ст.

Хемінгуей та його слава людини-легенди, важливі епізоди біографії письменника. Дитячі роки, їх вплив на духовне становлення, участь у Першій світовій війні. Письменницька кар'єра Хемінгуея, літературні премії і відзнаки, психологічний портрет письменника.

Життєвий шлях та огляд творчості Ернста Теодора Амадейа Гофмана - видатного німецького письменника, композитора, художника, представника романтизму. Особливості світогляду автора. Його літературна спадщина, її роль та значення для світової літератури.

Своєрідність осмислення вічної проблеми любов — смерть у контексті європейської літератури, тематологічні виміри різних за жанровими ознаками творів. Тісний зв’язок художника з суспільною психологією часу. Дослідження проблеми народності в літературі.