Історія творчих взаємин бельгійського поета Е. Вергарна і австрійського поета Р.-М. Рільке. Єднання з Всесвітом, прагнення пізнати "великою напругою духовного життя" явища реальності у творчості Рільке та Вергарна. Настроєвість вергарнівської поезії.

Розгляд історії творчих взаємин бельгійського поета Е. Вергарна і австрійського поета Р.-М. Рільке. Особливе знайомство австрійського поета із творчістю Е. Вергарна. Єднання із Всесвітом, прагнення пізнати "великою напругою духовного життя" реальності.

Аналіз поширення літературної спадщини Шевченка у франкомовному культурному просторі. Нарис про життя і творчість Т.Шевченка літературознавця і перекладача Е. Дюрана-Гревіля, який був найкращим джерелом інформації французів про українського поета.

Дебют Е. Андієвської ("Поезії", 1951) та її поетичної творчості. Рання поезія та багатоплощинність метафори віршів поетеси. Поступова герметизація тексту. Поетика як "приймальна станція", що фіксує музичний ритм світотворення. Короткий жанр притчі.

Використання емотивів у короткому німецькому оповіданні як засобів емоційної та художньої картини світу. Дослідження лексико-граматичних механізмів реалізації авторської художньої картини світу. Актуалізація у художніх образах світобачення письменника.

Виявлення семантики емоцій у сучасній німецькій мові через художнє порівняння як стилістичний прийом. Два різновиди образів емоцій: реальні й уявні. Класифікація емоцій за різними критеріями, як-от: форма, вияв, виразна функція, модальність, семантика.

Визначення специфіки використання емоційного концепту "angst" у творах Г. Гейне для відображення індивідуальної емоційної картини світу автора. Виявлення лексем, які позначають концепт "angst" у поезіях Г. Гейне зі збірки "Buch der Lieder" і "Harzreise".

Розкриття інформаційного потенціалу цитат і алюзій у контексті повідомлень Києво-Печерського патерика про емоційний світ. Виявлення походження цитат та алюзій Києво-Печерського патерика із біблійних, агіографічних, повчальних та богослужбових текстів.

Стаття присвячена дослідженню емоцій та емоційних станів героїв у романах-трилерах. Визначення засобів створення атмосфери у романах-трилерах непізнаного та моторошного. Антитези та персоніфікації, які оживляють страшні та моторошні поняття у романі.

Емоційно-настроєві та проблемно-тематичні особливості медитативної лірики А. Гризуна, яка вирізняється високою внутрішньою напругою, філософською наповненістю, органічним поєднанням духовного й раціонального, мистецько-естетичним сприйняттям буденності.

Розглянуто особливості використання емотивів позитивної та негативної оцінки у створенні портретного опису жінок у романі Ч. Діккенса. Установлено, які емотиви переважають у зображенні зовнішності жінок у романі "Холодний дім", висвітлено образ героїні.

Розгляд у порівняльному контексті художнього доробку Л. Українки та В. Стефаника у парадигматиці авторської стилістики. Концепція модернізму як буттєво-творчої практики, що визначає психотип літератора-митця, а відтак і неповторність його художніх візій.

Аналіз засобів вираження емфази у юридичному трилері Джона Ґрішема "Сторони", розгляд її стилістичного потенціалу та реалізації на різних мовних рівнях. Експансія експресивного багатства речення чи тексту загалом. Різнорівневе дослідження емфатизаторів.

Охарактеризовано специфіку побудови невласне прямого мовлення, з’ясовано функції ендофазних форм, які використала в романі "Фелікс Австрія" Софія Андрухович. Показано, що ендофазне мовлення в досліджуваному романі спрямоване на усвідомлення свого "Я".

У статті проаналізовано праці, об’єктом вивчення яких стали різні форми репрезентації невласне прямого мовлення на прикладі українських та іншомовних художніх дискурсів. Мета статті – схарактеризувати специфіку побудови невласне прямого мовлення.

Значення творчої праці у житті Миколи Зимомрі, його добутки у сфері полоністики. Аналіз нарисів М. Зимомрі про людей, тісно зв’язаних з українською і польською культурами. Риси, притаманні художній мові письменника. Внесок М. Зимомрі у літературознавство.

Анализ художественно-публицистического наследия А. Белого в культурном контексте эпохи рубежа XIX-XX вв. Проблема корреляций между символистскими интуициями А. Белого и психоаналитической теорией К. Юнга. Осмысление пути духовного преображения личности.

Дослідження історії розвитку епіграмматичного жанру від античних часів до ХХ століття. Розгляд творів сатиричної спрямованості Б. Брехта. Аналіз тематики епіграм сучасних італійських авторів, встановлення їх зв'язку з художніми мініатюрами різних епох.

Аналіз фоностилістичних засобів і структурного оформлення лірики Е. Кестнера. Використання поетом асертивів, директивів і контактивів у дискурсі. Розгляд філософської та комунікативної спрямованості епітафій. Засоби привернення уваги читача до епіграм.

Обґрунтування місця епізоду смерті в сюжеті романтичних балад Т. Шевченка. Аналіз на текстах "Причинної", "Тополі" зумовленості епізоду загибелі персонажів генологічними особливостями романтичної балади і новаторством Т. Шевченка у формі цього жанру.

Розгляд проблеми специфіки художнього значення та функцій історичних поетонімів у постмодерністському романі. Характристика античних історичних постатей Сократа, Аристотеля, Овідія. Дослідження функції епістем художньої свідомості "перехідної доби".

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах Лазаря Барановича. Фонетичні і морфологічні особливості староукраїнської та церковнослов’янської мов. Трактування семантики висловів в українських та російських фразеографічних працях.

Особливості листа як мемуарного жанру. Вивчення еволюції світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби. Розкриття зародження задумів художніх творів письменниці, її ставлення до національно-культурних запитів епохи на основі листування.

Особистість Лесі Українки в епістолярному жанрі. Історія збирання і публікації її листів з науковими коментарями, поясненнями, примітками. Образи митців, культурних і громадських діячів перед читачем у природному, невимушеному стані у її творах.

Особливості листа як мемуарного жанру; еволюція світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби, взаємозв’язку епістолярію з художньою літературою. Зародження задумів художніх творів, шляхи їх реалізації, Феномен мистецької лабораторії поетеси.

У статті йдеться про необхідність розглядати епістолярну та літературно-критичну творчість Лесі Українки як паралітературну, з’єднану з мистецькою в органічну цілість. Епістолярій письменниці - її стиль, жанровий експеримент, прояв психології творчості.

Особливості листа як мемуарного жанру сучасної літератури, історія розвитку. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби та взаємозв'язок епістолярію митця з його художньою та мемуарною літературою, складники художньої майстерності.

Особливості листа як мемуарного жанру суччасної літератури, історія його розвитку. Головні етапи життя й творчості Олеся Гончара, формування життєвого кредо через вивчення його епістолярію. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби.