Дослідження мовного вираження топонімів Сумщини у творчості Д. Білоуса як характерної риси індивідуального мовосвіту митця. Визначення системи топонімів у поетичних текстах, їх функціональні особливості та принципи, за якими інтерпретуються власні назви.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація як критеріїв. Моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Потреба комплексного вивчення шляхів зображення в художньому тексті різних фрагментів дійсності, зокрема світу речей. Виявлення еволюції літературного зображення світу речей та його аналіз. Вивчення співвідношення лінгвостилістики та лінгвопоетики.

Характеристики технотрилера як нового явища сучасного постмодерного простору. Функціонування термінологічної та емоційно-експресивної лексики в аналізованих текстах. Поєднання у творах М. Кідрука науковості з емоційністю, розкриттям природи персонажів.

Знайомство с основними способами визначення характерних для гумористичних віршів умов виникнення комічного ефекту й механізм його створення. Загальна характеристика типу тексту німецького гумористичного віршу. Розгляд особливостей проблем комічного.

Види репрезентації наратора у постмодерністському романі Дж. Барнса "Історія світу в 10 розділах". Функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як способу розказування та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Виокремлення різних видів репрезентації наратора у романі "Пенелопіада". Специфіка функціонування лінгвостилістичних засобів актуалізації наративної маски як своєрідного способу розповідання та втілення постмодерністського принципу текстотворення.

Визначення лінгвостилістичних маркерів реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення його структурно-семантичних характеристик і виявлення особливостей функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу.

Дослідження творчості видатного англо-американського письменника П.Г. Вудхауза. Провідні лінгвостилістичні особливості творів письменника. Основні лінгвістичні засоби, що використовував автор заради створення комічного ефекту та реалізації іронії.

Основні особливості сучасної англійської поетики. Основні напрямки в сучасній американській поезії. Семантико-когнітивний аспект поетики Е. Дікінсон. Аналіз досліджень і публікацій з проблеми лінгвостилістичного аналізу сучасної англомовної поетики.

Аналіз та специфіка поняття "ліризм" як концептуальної риси поетики збірки Є. Гуцала "Осяяння". Інформаційно-смислове моделювання творів циклу "Осяяння". Дослідження психологічного паралелізму, характеристика позитивних конотацій освоєного людиною степу.

Вивчення лірики українського поета В. Стуса, тема України в його творах. Риси "химерного роману" у творі В. Земляка "Лебедина зграя", багатство й виразність соціально-психологічного типажу героїв. Аналіз твору "Баргамот і Гараська" А.Н. Андрєєва.

Суспільно-політичне становище в СРСР 50–60-х рр. XX ст. Культурно-мистецькі передумови "Відлиги". Характеристика поетичного доробку Василя Симоненка: дослідження основних та специфіки мотивів лірики, її патріотичний напрямок та значення в історії.

Основа поетичного світу поетів-дисидентів В. Стуса й Т. Мельничука, в’язнів Зони 36, лавреатів Шевченківської премії – гострі межові переживання на ґрунті втрати індивідуальної свободи й державності. Роздуми поетів навколо табірної безвиході, руху опору.

Дослідження специфіки сюрреалізму та стилізації на матеріалі української еміграційної лірики 1945-1990 років. Розгляд проблеми еволюції їхньої художньої семантики, природи і зміни стильових систем. Втілення ментальних і етнічних архетипів та семіозису.

Пряма авторська характеристика у ліричних творах В. Симоненко. Розкриття характеру ліричного героя. Тематична класифікація ліричних творів. Публіцистична, сатирична, сугестивна та наукова лірика. Послання, ліричний портрет, думка, медитація та елегія.

Аналіз побутування героя-маски Дон Жуана у поезії Михайля Семенка, способи її втілення на різних текстових рівнях (використання та пародіювання готових ліричних форм, введення автобіографічного компоненту, номінації-припущення та літературна провокація).

Форми художніх і предметних образів у літературі, що репрезентують авторську чуттєвість-свідомість. Дослідження та аналіз побутування героя-маски Паладина у циклі поезій М. Семенка "Святій Терезі". Головні способи її втілення на різних текстових рівнях.

Вивчення первісної сутності трагічного. Нове осмислення закономірностей розвитку літератури XIX–XX століть, здійснене на матеріалі російської ліричної поезії. Визначення та обґрунтування глибинного зв’язку лірики Ф.І. Тютчева з давньогрецькою поезією.

Проблеми ліризації оповіді в російській прозі кінця XІX століття. Роль ліричного начала у взаємодії реалістичного та романтичного художнього вираження. Розгляд форми вираження авторської позиції і ліризму у творах В. Гаршина, В. Короленка та А. Чехова.

Історичні передумови нового мислення. Барокові уявлення про людину. Філософсько-алхімічний вимір поезії Джона Донна, ліричні герої його поезії. Поетичний досвід адогматичності у його творчості. Філософська маніфестація людини в контексті бароко.

Аналіз проблеми онтологічного статусу художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, з текстом та художнім твором. Опис Особливого положення ліричного суб’єкта зумовленого своєрідністю ліричної події і тотальною символічністю дійсності.

Специфіка внутрішньотекстової комунікації в ліриці. Зміст транстекстової комунікації автора й читача. Феномен ліричного суб’єкта, визначення його основних типів і модусів. Категорія репрезентації та її складові: внутрішній світ і соціальна визначеність.

Визначення специфіки внутрішньотекстової комунікації в ліриці з погляду наратології. Розкриття змісту транстекстової комунікації автора й читача. Розгляд категорії репрезентації та її складових. Аналіз засобів паратекстуальності та інтертекстуальності.

Аналіз особливостей ліричного сюжету і прийомів сюжетостворення в ідилії в творчості В. Стуса. Ознаки формування ліричного сюжету: поглиблення ліричного суб'єкта в свій внутрішній світ, відтворення семантичного зсуву жанру; формування ліричного сюжету.

Розгляд ліризації як письменницької практики в есеїстичному творі на прикладі спадщини С. Жадана. Авторська стратегія легкості, прозорості у викладі глибинних речей у збірці С. Жадана "Коли спаде спека". Зіставлення стилю Жадана-есеїста і Жадана-поета.

Эпоха контррэфармацыі. Гістарычныя ўмовы ўзнікнення палемічнай літаратуры. Прыхільнікі і апаненты Уніі. Мялецій Сматрыцкі – пісьменнік-палеміст. "Трэнас" - высокі ўзор палемічнай літаратуры, старабеларускай публіцыстыкі. Таямніца эмацыянальнага ўздзеяння.

Першыя крокі ў краіну паэзіі вучняў 6-10 класаў. Стварэнне літаратурнага альманаха з вершаў, сачыненняў і лірычных мініяцюр школьнікаў і педагогаў. Творы на тэму любові да маці, да Радзімы. Сачыненне па п'есе Я. Купалы "Паўлінка" и Э. Ажэшкі "Раманіха".

Вывучэнне жыцця і творчай дзейнасці Кандрата Крапівы - беларускага савецкага пісьменніка і грамадскага дзеяча. Кароткі змест камедыі Кандрата Крапівы "Хто смяецца апошнім", вобраз Тулягі, Гарлахвацкага, Зелкiна. Станоўчыя і адмоўныя героі камедыі.

Аналіз процесу формування жанру історичного роману. Його структурні складові: історична достовірність та художній вимисел, домисел; ознаки історіографії та власне художні. Інтерпретації окремих творів, які мають відношення до історико-художньої прози.