Структурні особливості ФО з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах. Мовні рівні актуалізації фразеологізмів з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах. Субстантивні фразеологізми.

Дослідження традицій вживання кількох займенникових іменників у формі середнього роду, коли йдеться про людину незалежно від її статі. Запровадження цієї норми в українські юридичні тексти, її важливість для правильного укладання законодавчих актів.

Комплексне вивчення етимології лексем з коренями -пряд-, -прят-, що функціонують в одній зі східнополіських говірок Чернігівщини. Відзначення специфіки наголошеного й ненаголошеного вокалізму, м’якості приголосних перед голосними переднього ряду.

Аналіз латинської лексеми та її рефлексів у романських мовах. Порівняння їхньої семантичної структури з лексемами інших неспоріднених мов. Обґрунтування існування семантичних універсалій на прикладі аналізу типології "шукати" - "питати, розпитувати".

Огляд лінгвістичних концепцій щодо походження східнослов’янських мов. Розгляд проблеми "давньоруського періоду" в дослідженні фонетико-фонологічної історії мовознавства. Концепції походження східнослов’янських мов у розробці А.Ю. Кримського, П.О. Бузука.

Исследование проблемы "неспецифицированной" неопределенности в рамках функционально-семантической категории определенности/неопределенности на материале современных русских печатных СМИ. Именные группы в аспекте референтного/ нереферентного употребления.

В статье на примере языковой категоризации смешанных эмоций, под которыми предлагается понимать такое средство выражения эмоций, в котором в одно целое объединяются две и более номинации эмоциональных переживаний, рассматривается проблема "неточных слов".

Краткая характеристика социолингвистических и структурных критериев. Особенности четырёхчастной шкалы языковой систематики, других уровневых схем и близких понятий: диалект, континуумы, аусбау-парадигма, плюрицентризм, диасистема, кластер и диглоссия.

Дослідження поглядів Пантелеймона Куліша на проблему самоперекладу. Аналіз думок критика про автопереклад як прояв письменницького білінгвізму. у контексті сучасної перекладознавчої думки. Вивчення феномену самоперекладу як міжкультурного явища.

Теоретичні аспекти художнього перекладу на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів. Явище кореляції на міжмовному рівні як спосіб досягнення адекватності при перекладі тексту.

Досягнення адекватності при перекладі художнього тексту. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів і процедура їх визначення. Дослідження кореляції на міжмовному рівні на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів XIX-XX ст.

Глубокое внутреннее противоречие, присущее психофизиологической речевой организации. Пять аспектов языковых явлений: речевая деятельность, языковая система, языковой материал, психофизиологическая речевая организация, речь - "игра" речевого механизма.

Аспектология - отрасль науки о грамматическом строе и грамматической семантике языка, изучающая категорию глагольного вида. Определение основных аспектологических понятий в общем языкознании. Исследование проблемы аспектуальности и ее компонентов.

Анализ проблемы культурной обусловленности перевода. Обоснование попытки обнаружить наличие "культурного компонента" в ранних научных направлениях теории перевода, характеристика его проявлений в вопросах переводимости, адекватности и эквивалентности.

Виявлення особливостей явища багатозначності в українській соціально-економічній термінолексиці. Специфіка термінної полісемії, закономірність її появи. Еволюція логічної сфери та поява в термінологічних одиницях нових лексико-семантичних варіантів.

Рассмотрение и характеристика особенностей толкования и перевода текста Священного Кор'ана. Анализ перевода смыслов Священного Кор'ана М. Якубовича с позиций исламской теологии. Исследование содержания антропоморфных толкований аятов атрибутов Аллака.

Билингвизм (двуязычие) и его значение в развитии человека. Основные аспекты изучения билингвизма: лингвистический (социолингвистический), психологический и педагогический. Варианты образования двуязычия. Особенности аргументов против знания двух языков.

Обґрунтування варіювання мовних одиниць як ідіомем на основі мовних даних говірки, а також засад їх репрезентування у словнику варіантної лексики мовної системи. Проблема тотожності і варіювання слова в лінгварії говірки як мовно-мовленнєвій системі.

Выявление категориальных свойств фразеологической единицы. Определение коммуникативно-прагматических свойств фразеологизмов. Характеристика семантических отношений в системе фразеологии. Оценка семантического варьирования в произведениях Л. Толстого.

Огляд засад емотивності, способів і засобів вербалізації емоцій у науковому дискурсі. Відображення почуттів, емоцій в мові. Дефініції понять "емоційність", "емотивність", "експресивність". Використання мовних засобів для вираження емоційного стану людей.

Исследование взаимодействия структурно-содержательных текстовых категорий на материале романа У.С. Моэма "Театр" с целью выявления взаимосвязи, существующей между ними и смыслом текста. Причины искажения смысла при переводе и пути решения этой проблемы.

Основные процессы развития человеческой речи, смешение языков и диалектов. Влияние мышления и его категории. Рассмотрение слова как внешнего выражения мысли. Методологические принципы марксистского языкознания. Типы мышления и их характеристика.

Взаимозависимость доминантных коммуникативных качеств: правильности, чистоты, логичности, богатства, разнообразия, образности, экспрессивности речи. Анализ лингвальных идентификаторов коммуникативных качеств на материале прямого радио- и телеэфира СМИ.

Розглянуто проблему відбору тих емоційних процесів, які безпосередньо пов’язані з механізмом створення мовлення. Основою для побудови лінгвістичної предикативної парадигми обрано стани афекту, які можуть спонукати до активних дій або пасивного стану.

Відбір тих емоційних процесів, які пов’язані з механізмом створення мовлення. Встановлення функціональних зв’язків, що корелюють між членами предикативного ряду й основними типами психологічного стану, що впливають на мовленнєво-мисленнєву діяльність.

Цілісне уявлення про символ як певну смислову категорію. Дослідження символу в мові як складової культурно-історичного розвитку людства, пов'язаного з мовою, світоглядом, пізнанням світу. Логіко-семіотичний механізм виникнення даної мовної категорії.

Дослідження основних проблем, що виникають через відсутність законодавчого визначення фотографічного твору. Характеристика дефініції фотографії в Великому тлумачному словнику сучасної української мови. Особливість дослідження оригінальної композиції.

Аналіз поняття літературної (стандартної) і нелітературної (субстандартної) розмовної англійської мови США. Дослідження поглядів вчених щодо дефініції понять "стандарт", "субстандарт" і його елементів. Визначення диференціальних рис літературної мови.

Исследование языковой ситуации в Республике Марий Эл. Впервые заявлена проблема системного изучения витальности марийского языка в настоящем и будущем. Рассмотрены две основные группы факторов его сохранения и развития: субъективные и объективные.

Проблема перекладу архаїзмів як складової лінгвопоетики франкомовного історичного роману. Класифікація стилістично маркованої темпорально віддаленої лексики в романі "Легенда про Уленшпігеля" та способи її відтворення у двох українських перекладах.