Арсенал вербального вираження волі, можливості, обов’язку німецької мови. Дослідження функціонування німецьких граматичних конструкцій machen + Infinitiv, lassen + Infinitiv, tun + Infinitiv на підставі прикладів з національної художньої прози і поезії.

Розгляд смислової структури пейоративів, що трактуються як негативна, емоційно-навантажена експресивна оцінність та аналіз їх особливостей. Виділення контекстуального компоненту, а також розгляд питання стилістичного маркування пейоративної лексики.

Інституційний дискурс, зокрема юридичний, як комбінація універсальних і специфічних характеристик. Особливі характеристики юридичного дискурсу, які визначаються його предметною областю, пізнавальними стратегіями, безпосередньо обумовленими його цілями.

Складність процесу перекладу власних назв на іншу мову. Функціональне навантаження власних назв, які вони отримують в художньому тексті. Транскрипція та транслітерація, відтворення початкової лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу.

Вивчення проблеми формування художнього дискурсу і його поетичної функції. Аналіз "первинних" структур означення екзистенційності, які становлять основу явища поетизації та формування художнього дискурсу на матеріалі сучасної французької художньої прози.

Аналіз есе І. Красицького (Критика) з циклу прози Зауваження. Переклад есе П. Гулак-Артемовським російською мовою, опублікований у часописі "Украинский вестник" (Харків) у 1819 р. Зв'язки Критика із творчістю польських письменників епохи Просвітництва.

Зв'язки лінгвофольклористики з науковими і навчальними дисциплінами (філологічними, суспільствознавчими і навіть природознавчими), її міждисциплінарний статус. Необхідність підготовки навчального видання, яке б окреслило специфіку лінгвофольклористики.

Аналіз змін в буквенних позначеннях голосних і приголосних звуків та в їх чергуваннях, запропонованих в "Українському правописі" 2019 р. Обґрунтування причин внесення фонетичних змін на тлі історично сформованих закономірностей розвитку української мови.

Дослідження проблемних питань українського та російського правопису слів з пів-, напів- (пол-, полу-). Виявлення суперечливих моментів орфографічних правил, беручи до уваги їх історичний розвиток. Нівелювання змін, запроваджених "сталінським" правописом.

Проведено комплексне дослідження проблемних питань українського та російського правопису слів з пів-, напів- (пол-, полу-). Основна мета - проаналізувати та виявити суперечливі моменти орфографічних правил, беручи до уваги їхній історичний розвиток.

Аналіз праць мовознавців, присвячених історійному розвиткові українських відіменникових прикметників із суфіксами -н- і -ов-/-ев- та функціюванню в загальновживаній мові пар прикметників із цими суфіксами, утворених від тих самих іменникових основ.

Походження та адаптація старожидівського імени Ева на основі перших і найдавніших перекладів Біблії українською мовою. Етимологія імени, його фонетико-морфологічна, словотвірна адаптаціюя та низка похідників в інших класах антропонімійної лексики.

Інвективний фонд української мови, визначення його семантико-тематичної класифікації. Опис інвектива як лінгвістичного феномену різкого словесного випаду. Розгляд мовних одиниць, які є засобом формування інвективних смислів у сучасній українській мові.

Словотвірні засоби вираження демінутивності у фольклорних текстах. Аналіз стилістично маркованих одиниць з суфіксами демінутивності в українських народних піснях і думах. Лексико-семантична диференціація іменників із значенням об’єктивної зменшеності.

Оцінка наукових позицій граматистів щодо проблеми статусу зв’язки в конфігурації членів речення в лінгвістичній науці ХІХ ст. – початку ХХІ ст. Характер досягнень, що були внесені лінгвістами в розв’язання цієї проблеми, їх значення для мовознавства.

Розглянуто особливості відбиття репрезентантів /о/ - /а/ в текстах творів Куліша в контексті зв’язку ідіолекту письменника з його мовним довкіллям. Ураховано свідчення діалектних джерел з території східнополіських говірок - мовного оточення П. Куліша.

Дослідження семантичних особливостей та просторового поширення фразеологізмів із компонентом "мода" на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Опис процесу з’ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв’язного мовлення.

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. Доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка.

Проблема засобів комічного в фейлетонах А.К. Гермоніуса. З опорою на аналіз текстів проводиться дослідження особливостей використання цих засобів Гермоніусом. Робиться акцент на засобах комічного, які найчастіше зустрічаються у фейлетонах журналіста.

Суть наголошування дієслівних лексем, мотивованих суфіксальними дериватами з праслов’янською семантикою родів дії, у подільських говірках порівняно з їх наголошуванням в інших говорах. Розгляд дериваційно-граматичних та лексико-семантичних особливостей.

Принципи побудови типології синтаксичних відношень: співвіднесенння із синтаксичними зв’язками, абстрактність і лінгвістичність. Аналіз парадоксів окремих аспектів учення про синтаксичні зв’язки слів, які пов’язані з дефініюванням синтаксичного зв’язку.

Аналіз основних парадоксів окремих аспектів учення про синтаксичні зв’язки слів, зокрема, ті, що пов’язані з дефініюванням синтаксичного зв’язку, засобами його вираження. Відповідні обсяги понять "синтаксичний зв’язок" та "синтаксичні відношення" тощо.

Роль димінутивної лексики у створенні образності художнього твору, що має бути відтворена перекладачем. Дослідження перекладності онімів: традиційні засоби перекладу власних назв та доречність їхнього застосування при перекладі димінутивних власних назв.

Огляд різних визначень понять "філолог" і "компетенція" та пошук шляхів впливу на відбір змісту навчання філологів та формування їх методологічної компетентності. Труднощі під час навчання аудіювання та усного перекладу. Шляхи покращання змісту навчання.

Важливість розуміння сутності людської мови, її походження, розвиток та вплив розуміння сутності мови згідно її походження на розвиток методологічних підходів у вивченні іноземних мов. З'ясування сутності понять "монолінгвізму" та "полілінгвізму".

З'ясування особливостей інституційного дискурсу, який набуває особливої ваги в рамках міжкультурної комунікації, труднощі щодо окреслення його меж. Питання стосовно ознаки напівінституційності. Висвітлення функціональної парадигми інституційного дискурсу.

Дослідження категорії інтертекстуальності, визначення рівнів її реалізації у художньому творі. Класифікація різних типів інтертекстуальних зв'язків. Проблеми відтворення інтертекстуальності у літературній інтерпретації англомовних художніх творів.

Англомовні вербалізатори характеристик голосу як окремий шар лексики звучання. Перспективи дослідження засобів передачі семантики лексичних одиниць, які вербалізують характеристики голосу у перекладі. Дослідження основних перекладацьких проблем.

Зміни у вітчизняній термінології фундаментальної економічної науки, основними проявами якої є запровадження нових, запозичення іншомовних та уточнення значення існуючих термінів і понять. Позамовні чинники еволюції вітчизняної економічної термінології.

Стан сучасної лінгвістики. Внесок О. Потебні, І. Бодеуна де Куртене в діахронічні студії. Принцип системності Є. Поліванова. Концепція Л. Скреліної про мовний розвиток як саморозвиток і саморух системи мови. Мовленнєва реалізація на синхронному зрізі.