Аналіз моделювання структури знання про невербальну комунікацію у семантичному просторі художнього тексту з точки зору когнітивного підходу до його вивчення. Розвиток мовленнєвої діяльності людини на різних етапах її існування. Мовний аналіз концептів.

Заперечення як мовна універсалія, присутніх у всіх відомих науці мовах. Комплексний підхід до його аналізу в мові, чотири сфери дії – семантична, синтаксична, просодична та прагматична. Місце невербального заперечення серед інших його експлікаторів.

Сущность и проблемы невербального общения в процессе межкультурной коммуникации между людьми в одной культурной группе. Отношения коммуникаторов друг к другу. Основные типы мимико-жестикулярной коммуникации. Современные средства невербального поведения.

Речевое общение, несловесные действия, которые помогают понять и осмыслить речевой текст. Элементы невербального общения, процесс невербальной коммуникации: кинесика, тактильное поведение, сенсорика, проксемика, хронемика, передача обширной информации.

Характеристика кинесических, окулесических, проксемических и сенсорных групп средств невербальных коммуникаций. Особенности японской культуры; ее отличия от культуры западных стран. Проведение анализа невербального поведения культурной сообщности.

Анализ проблемы изучения особенностей невербальных средств коммуникации в казахской языковой общности. Отличие казахских кинетических элементов неповторимой национальной спецификой, которая выражается в особых способах их исполнения, наличия адресатов.

В данной научной статье рассматриваются основные концепции и модели фонетической невербальной речи, в том числе мнения ученых, проводивших исследования фонетических форм невербальной речи, а также определения фонетических форм невербальной речи.

Особливість розкриття сутності невербального аспекту спілкування як наукової категорії, який має велике значення під час комунікації. Основна характеристика сутності невербальних засобів комунікації, які вважаються значущими в лінгвістичному контексті.

Дослідження семантики фразеологічних одиниць польської мови, пов’язаних із кінесичними засобами спілкування, зокрема мовним вираженням емоцій у фразеологізмах. Аналіз закономірності процесу знакової інтерпретації фразеологізмами кінесичної поведінки.

Аналіз "невербальної" семантики стійких виразів української та білоруської мов. Виокремлення невербального коду, який постає ілюстратором поведінкових тактик мовлян. Розгляд етнокультурного фону фразем, їх здатності передавати емоційні стани носіїв мови.

Психологічне значення невербального каналу спілкування між людьми. Способи вираження емоційного аспекту в мовленні. Панкультурний вираз емоцій в міміці і жестах. Кінетичні, фонаційні, графічні та проксемні засоби їх вираження. Мова як форма вияву думки.

Дослідження особливостей невербальних засобів актуалізації емоційного стану байдужості та закономірностей їх взаємодії з вербальними засобами в англомовному художньому дискурсі. Характеристика типових невербальних засобів на позначення байдужості.

Розгляд типових невербальних засобів на позначення байдужості, до яких належать кінестетичні, такесичні та просодичні компоненти. Голос як важливий сигнал емоційного стану мовця. Створення емоційного підґрунтя для вербальної частини повідомлення.

Розгляд відмови як комунікативного акту, що функціонує за умов безпосереднього мовленнєвого спілкування і є реакцією на репліки директивного чи комісивного типу. Розмежування авторського мовлення у формі ремарок і мовлення героїв у вигляді реплік.

Характеристика видів жестів: емоційні, ритмічні, вказівні. Інтонація як найбільш складне явищем серед фонаційних особливостей мови, пов'язаних із мовленням і мовцем. Знайомство з загальнофонаційними ознаками мовлення. Аналіз властивостей мовної фонації.

Спілкування як особливого роду діяльність. Кінесичні особливості невербального спілкування. Проксемічні особливості невербального спілкування. Зони та території. Зональні простори та їх практичне використання. Вивчення зональних просторів у різних націй.

Зображення поведінки чиновників різних рівнів у романі Ф.М. Достоєвського "Ідіот" за допомогою одиниць мови. Аналіз спільних і відмінних рис невербальної комунікації героїв твору. Експлікація соціального статусу персонажів за допомогою жестів і міміки.

Позамовні компоненти як основний маркер заздрості в мовленні. Виокремлення невербальних засобів на позначення заздрості: окулесичні, паралінгвістичні, кінесичні. Екстралінгвістичні засоби на позначення заздрості в англомовному художньому дискурсі.

Детальне дослідження наявних в англомовному художньому дискурсі типів невербальних позначень "віку людини", що функціонують як поведінкові дескриптори і дескриптори зовнішності. Найбільша диференціація засобів позначення віку в межах кінесичних модулів.

Мовленнєвий жанр вибачення в німецькій мові. Дослідження невербальної поведінки інтерактантів у ситуації вибачення. Аналіз позамовних засобів реалізації мовленнєвого жанру "вибачення" - екстралінгвальних, просодичних, кінесичних, проксемічних, такесичних.

Дослідження категорії згоди/незгоди з позиції невербальної комунікації та класифікація їх видів. Дослідження невербальних каналів зв'язку представлених кінетичними, мімічними та проксемічними засобами, переймання ними головних комунікативних функцій.

Сукупність номінацій невербальних маркерів в англійському, українському і російському дискурсі антиутопії. Невербальні засоби передачі думок та почуттів як одні з найважливіших для досягнення впливу. Збіг мімічних, кінесичних засобів спілкування.

Жестова комунікація значною мірою є таким же національним феноменом, як і вербальні мови. У роботі розглядаються невербальні засоби спілкування в аспекті мовної підготовки іноземних студентів, їх сутність та значущість у вивченні української мови.

Залучення невербальних компонентів комунікації до кола мовознавчих, лінгвокультурологічних, психолінгвістичних досліджень. Суть розвитку паралінгвістики у зв’язку з фразеологічним фондом української мови. Аналіз фразеологізмів з кінесичним компонентом.

Проблема видів невербальних засобів, що слугують для характеристики персонажу художнього твору. Аналіз невербальних засобів комунікації у творі Гоголя "Вій" українською та англійською мовою, національні особливості поведінки персонажів-українців.

Ретроспектива розвитку знань про невербальну мову та сучасні досягнення. Типологія невербальних засобів комунікації. Головні функції невербальних повідомлень і правила їх застосування. Компоненти невербальної комунікації, її структура та закономірності.

Зміст концептів невербальної комунікації, які функціонують у тексті. Системний аналіз мови тіла у творі за допомогою модальних (кінесики, гаптики, проксеміки) та функціональних (ілюстраторів, регуляторів, емоційних виразів, екстерналайзерів) понять.

Вивчення поняття прецедентних феноменів у німецькомовному дискурсі. Характеристика невербальних прецедентних феноменах, які у тексті як результаті дискурсивного процесу вербалізуються. Аналіз реального, віртуального та інтеріорізованого дискурсу.

Статус мовчання як силенціальний компонент невербальної комунікації. Особливості засобів його екстеріоризації на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу. Образно-експресивні та синтаксичні стилістичні засоби позначення невербального феномена.

Вивчення статусу мовчання як силенціального компонента невербальної комунікації, засобам екстеріоризації на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Наявність у домені мовчання адґерентних понять. Когнітивні доробки, зареєстровані в мовній картині.