Аналіз та специфіка лінгвопрагматичних особливостей сучасної англомовної Інтернет-поезії. Визначення лінгвопрагматичних стратегій у поетичному тексті. Системний характер функціонування лінгвопрагматичних стратегій у сучасній англомовній Інтернет-поезії.

Аналіз лінгвопрагматичних особливостей фахового усного мовлення лікарів. Зміст формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в усному спілкуванні педіатрів. Основні види англомовного професійно орієнтованого усного спілкування лікарів.

Лексико-стилістичні засоби творення експресивності рекламних текстів-описів жіночого одягу в франкомовних онлайн-каталогах. Використання емотивної, оцінної лексики, фразеологізмів. Посилення дії на емоційну, інтелектуальну та вольову сфери адресата.

Прагмастилістичний потенціал англомовного постмодерністського тексту. Комунікативно-прагматичний потенціал параграфеміки англомовного постмодерністського художнього тексту. Поєднання прагматики з соціокультурним контекстом текстів доби постмодерну.

Утвердження лінгвістичної парадигми когнітивної лінгвістики у мовознавчому курсі. Суть категорії загальної психології свідомості, на основі якої обґрунтовується реформування вищої школи України. Розгляд концептів в аспекті описової парадигми як текстів.

Специфіка лінгвориторичної організації німецьких та українських медійних текстів у зіставному аспекті. Риторичні способи впливу продуцентів як українських, так і німецьких медійних текстів. Сутність теорії аргументації. Особливості медійного етосу.

Досліджено лінгвістичні й риторичні інструменти, що використовуються в політичних промовах американських лідерів: епітети, паралельні конструкції, лексичні повтори. Від вибору комунікативної стратегії і цих інструментів залежить успіх політичної кампанії.

Семіотичні особливості мовної репрезентації угруповань об’єктів, що в процесі категоризації дійсності інтерпретуються як світи. Аналіз універсальних смислів як ірраціональних інтерпретативних фільтрів під час моделювання альтернативних реальностей.

Розгляд аспектів лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних текстів першої половини XX ст. Основні мовні символи, характерні для французьких драматургічних текстів обраного періоду. Системність драматургічних текстів та ієрархічності знаків.

Значення візуальної комунікації в інформаційному суспільстві з огляду на світомоделювальні властивості мультимодального дискурсу у створенні ідентичностей, цінностей, означення реальності поза межами дискурсу. Дослідження мультимодального повідомлення.

Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.

Вироблення лінгвосеміотичної класифікації артлангів з метою виявлення структурно-семантичних чинників, що визначають стратегії перекладу. Відтворення апостеріорних артлангів на основі змістоорієнтованого та апріорних на основі формоорієнтованого підходу.

Розкриття функціональних та прагматичних особливостей гендерно маркованої ономастичної мікросистеми сучасної фармакології. Вивчення прагматичних особливостей гендерно спричинених варіацій торгових назв лікарських засобів у контексті синергетики.

Обґрунтування лінгвістичних і синергетичних принципів аналізу сугестивного потенціалу текстів англомовних замовлянь. Визначення типів ритміко-синтаксичної організації текстів. Класифікація атракторів, репелерів і повторів, співвідносних з глісандо.

Аналіз художніх і публіцистичних текстів 2022-2023 рр. у проекції на їхню природу як лінгвоментальних "зліпків" сьогоденної об’єктивної реальности й мовної свідомости українців. Протиставлення оцінок "свого" і "чужого" в різних тематичних сегментах.

Обґрунтування мовної картини світу в контексті лінгвістичних досліджень. Загальне визначення лінгвостилістичних параметрів мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Дослідження зв'язку лінгвософії і концептами часу і простору.

Комплексний розгляд сутності і типів лінгвосоціонічних особистостей. Виявлення мовних вербалізаторів екстравертного та інтровертного психічного типу. Виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів.

Характеристика правових документів канцелярій Дмитра Дорошенка. Розгляд головних причин загострення мовного питання в Україні. Знайомство з основними посилами мовної політики гетьмана Петра Дорошенка крізь призму запропонованого терміна "лінгвосоціюм".

Встановлення особливостей функціонування антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози шляхом дослідження їх частоти, поширеності та сполучуваності. Характеристики антонімічних іменників і прислівників просторово-часового континууму.

Об'єктивізація в категоріях мовознавства екстралінгвальної мотивації природи і структури власних назв у стилі масової інформації. Функціональні домінанти ономастичної парадигми. Зміст основної натури символізації онімів у доступній мовній свідомості.

Комплексний лексико-семантичний аналіз номенів на позначення часопросторових реалій у структурі образу України у мові поезій другої половини ХХ століття. Семантичні комплекси та мікрообрази, які є складовими у системі лексичних засобів поетичної мови.

Загальне поняття тексту, та його форми. Художній текст та його особливості. Лінгвостилістичний аналіз як єдине ціле. Особливості розвитку англійської поезії в ХVІІ столітті: маньєризм та "метафізична школа". Життєвий шлях та творча діяльність Джона Донна.

Метонімія - використання імені чи прізвища автора замість назв його творів. Створення індивідуально-авторських метафоричних комплексів, серед яких є оновлені власним представленням дієслівні метафори - особливість поетичної творчості Є. Маланюка.

Лінгвостилістичний аналіз термінної лексики, яка відображає театральне життя Волині 20-30 рр. ХХ ст. Використання номінацій спеціальних понять в художньому мовленні романа Н. Гуменюк "Вересові меди" для характеристики персонажів, їх професії, уподобань.

Лінгвостилістичний опис художньої спадщини Лесі Українки в контексті розвитку тогочасної української писемної словесності і її впливу на подальшу долю української мовотворчості. Структура лексико-семантичного поля "мова - слово" в поетичній мові.

Особливості функціонування ФО в художніх текстах. Характеристика діалектної фразеології В. Стефаника. З’ясування експресивно-емоційної динаміки фразеологізмів під впливом контексту. Структурно-семантичні способи трансформацій ФО в новелах В. Стефаника.

Основні теоретичні засади вивчення фразеологізмів як виражальних засобів художньо-прозової мови. Діалектний, семантико-граматичний та когнітивний аспекти фразеологічної одиниці як світоглядної категорії художньо-словесного простору Василя Стефаника.

Визначення поняття "поетика" з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е. Дікінсон. Дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики.

Стилістика Є. Гуцала, лінгвостилістичні домінанти химерного дискурсу письменника. Химерна трилогія письменника "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Система лексико-фразеологічних засобів з домінуванням видозміни фразеологізмів.

Дослідження авторської стилістики Є. Гуцала. Огляд лінгвостилістичних домінант химерного дискурсу письменника на матеріалі химерної трилогії "Позичений чоловік", "Приватне життя феномена", "Парад планет". Вербалізатори авторського химерування Є. Гуцала.