Класифікація субконцепторів крізь призму далекої периферії

Размещено на http://www.allbest.ru/

4

КЛАСИФІКАЦІЯ СУБКОНЦЕПТІВ WORD КРІЗЬ ПРИЗМУ ДАЛЬНОЇ ПЕРИФЕРІЇ

Смаглій В.М., кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології Одеського національного морського університету

Анотація. У наївній КС розподіл слів на класи граматичних VSлексичних, пустих VSповних тощо не рефлекту- ється, хоча будь-який грамотний мовець, звичайно, розуміє різницю між повнозначними (лексичними) мовними одиницями і допоміжними, граматичними словами на кшталт артикля або сполучника. До речі, вивчаючи англійську мову як іноземну, нефахівець часто наївно вважає, що перш за все потрібно опанувати якомога більшим запасом слів (під якими розуміються лексичні слова: іменники, дієслова, прикметники). Знання граматичної системи мови і граматичних слів, які в ній функціонують, не завжди осмислюються як невіддільний складник мовної компетенції. Лінгвіст, звичайно, розуміє неадекватність такої позиції. Наукове бачення феномену «слово» в системі мови враховує і лексичні, і граматичні, і, до речі, фонологічні параметри цього феномену. Виконаний аналіз ядра номінативного поля WORDпоказує, як нам бачиться, певний ухил саме у граматичний аспект слова як одиниці мови і мовлення. Принаймні склад внутрішніх посилань від ядерних статей wordсвідчить про велику кількість «ниточок», що спрямовують до посилочних статей саме із граматичною інформацією. Як вже зазначалось, деякі «ниточки» виявлялись «неточними» у тому сенсі, що відповідна стаття із аналогічним заголовним словом у словнику відсутня. Посилочна «ниточка» grammaticalвивела кінець-кінцем на номінативну одиницю grammarword як опозитивний термін у парі із lexicalword. Посилання morphemicвиявилась «сліпим», оскільки такої статті в словнику немає, є відсилка до загальної статті morpheme, яка вже детально розглядалась під час аналізу зони ближньої периферії поля. Звернувшись до статті ще раз, можемо припустити, що morphemicword- це інакша назва функційного слова. Функційні слова (functionwords) вже були розглянуті вище під час аналізу статті маргінальної зони поля content. Посилка morphosyntacticwordsрозширює номінативне поле WORD, простягаючи «ниточку» посилання до периферійної статті morphosyntactic, яка проте надає інформацію не про морфосинтаксичні слова (як на це сподівається користувач посилки), а про відповідні категорії морфосинтаксису. У статті пояснюється, що це «граматичні категорії, які поєднують у собі морфологічні і синтаксичні характеристики слова», далі іде уточнення, що до них належать граматичні категорії числа, аспекту, способу, стану, відмінку, особи. Близьким за значенням до вищеописаного поняття morphosyntaxвиявляється інша номінативна одиниця периферійної зони аналізованого поля.

Ключові слова: ядро, морфема, маргінальна зона, мовна одиниця, мікрополе.

Smahlii V. Classification of the WORD subconcepts through the distant periphery prism

Summary. In the naive world picture the word division into grammatical VS lexical classes, empty VS full, etc. it is not reflected, although any literate speaker, of course, understands the difference between full (lexical) linguistic units and auxiliary, grammatical words such as an article or a conjunction. By the way, studying English as a foreign language, a specialist is often naive to think that first of all you need to master as much as possible a stock of words (which means lexical words: nouns, verbs, adjectives). Knowledge of the grammatical system of the language and the grammatical words that function in it is not always understood as an integral part of linguistic competence. The linguist, of course, understands the inadequacy of this position. The scientific vision of the phenomenon of a word in the language system takes into account both lexical and grammatical, and incidentally, the phonological parameters of this phenomenon. The analysis of the nucleus of the nominative WORD field shows, as we see it, a certain bias in the grammatical aspect of the word as a unit of language and speech. At least the composition of internal references from nuclear word articles indicates a large number of “threads” that link to parcel articles with grammatical information. As already mentioned, some “threads” were found to be “inaccurate” in the sense that there is no corresponding article with a similar heading in the dictionary. The grammatical segment “filament” brought out the grammar word nominative term as the oppositional term paired with the lexical word. The morphemic segment was “blind”, since there is no such article in the dictionary; it is a reference to the general morpheme article, which has already been considered in detail in the analysis of the near periphery of the field. Referring to the article again, we can assume that morphemic word is a different name for the function word. Function words have already been considered above when analyzing the article in the marginal area of the content field. The morphosyntactic words extension extends the WORD nominative field by extending a “thread” link to a morphosyntactic peripheral article, which, however, does not provide information about morphosyntactic words (as the parcel user expects), but the corresponding morphosyntax categories. The article explains that these are “grammatical categories that combine the morphological and syntactic characteristics of a word”, further clarifies that they include grammatical categories of number, aspect, method, condition, case, person. Similar in meaning to the concept described above, morphosyntax is another nominative unit of the peripheral zone of the analyzed field.

Key words: nucleus, morpheme, marginal zone, speech unit, microfield.

фонологія неточний сенс граматична інформація

Постановка проблеми. Дальню периферію номінативного поля аналізованого концепту WORDбуло сформовано із дефінітивних статей, до кожної із котрих тягнеться власна «ниточка» посилання від материнсько їстатті word. На відміну від статей ближньої периферії, ці «ниточки» не повторюються у двох ядерних статтях word,тому ми називаємо їх індивідуальними.Окрім п'яти спільнихпосилань (які сформували ближню периферію), обидва словники містять загалом 40 індивідуальнихпосилань І ступеню, які переадресовують користувача до 36 посилочнихстатей у словнику Crystalі до 4 посилочнихстатей у словнику Routledge. Указані 40 статей і являють собою зону дальньої периферії номінативного поля концепту WORD. У своїй сукупності тлумачні статті периферійної зони вимальовують теоретичне тло, на якому з точки зору науковців-укладачів фахових словників більш опукло вибудовується концепт WORD, відбитий в англомовній науковій картині світу. Для початку відмітимо теоретичні течії, школи чи гіпотези, які торкаються поняття словоі/або дотичних понять, які варті додаткової уваги користувача, адже кожне посилання рекомендує / пропонує йому звернутись до окремої статті в цьому ж виданні аби розширити свій науковий світогляд.

Мета статті. Лише через складну мережу посилочнихстатей дальньої периферії й іноді маргінальної зони виокремлюємо детальніший опис кожного різновиду класифікацій. При цьому мусимо відмітити, що окремі посилання І ступеня виявились «сліпими», тобто не привели користувача в межах відповідного словника до інформаційного ресурсу, який пояснив би значення графічно виділеного (тобто посилочного) слова в статті word.

Виклад основного матеріалу. Це стосується двох посилань [grammatical (orfunction) words], які не прояснюють саме ці шукані терміни (grammaticalwords, functionwords)у наявних у словниковому вокабулярі відповідних статтях grammar, grammatically, function.Решта посилань виводять смисловими «ниточками» на периферійні статті lexical-->lexis, closed- class-->closed, open-class-->open, empty, full.Стаття lexis пояснює різницю між граматичними і лексичними словами: перші сигналізують про граматичні відносини, другі - це слова із лексичним значенням, себто вони мають семантичний зміст: [the distinction between `grammatical words' and lexical words: the former refers to words whose sole function is to signal grammatical relationships (a role which is claimed for such words as of, toand thein English); the latter refers to words which have lexical meaning, i.e. they have semantic content]. Корисним є посилання ІІ ступеня content,що пов'язує статтю периферії із дуже змістовною статтею, розташованою у маргінальній зоні поля. Стаття contentінформує про наявність так званих contentwordsorcontentives, тобто слів із сталим лексичним значенням, їх інакше називають лексичні та повні слова. Більшість слів у мові є саме такими, на противагу невеликій кількості функ-

ційних слів, чия роль полягає у позначенні граматичних зв'язків: [content words or contentives, defined as words which have stateable lexical meaning - the majority of words in the language, in fact, apart from the few function words, whose role is primarily to express grammatical relationships. Alternative terms include lexical and full words]. Термінологічна пара «пустіVS повні слова», згадувана в ядерній статті word,дуже близька до вже описаної опозиції граматичні (або функційні) слова VS лексичні слова. Посилочні статті fullта emptyчітко пояснюють значення відповідних термінів, акцентуючи їхнє протиставлення один одному [full (adj.) а termusedintheclassificationofwordstorefertooneoftwopostulatedmajorclassesinlanguage, theotherbeingempty]. Повні слова мають лексичне значення, наприклад, стіл, людина, іти, червоний, що протиставляє їх пустим словам, чиє значення є винятково граматичним, тобто таким, що виражає граматичні стосунки to, the, in, of: [full words are said to be those which contain lexical meaning (e.g. table, man, go, red) as opposed to empty words, which have a purely grammatical role, and whose function is solely to express grammatical relationships, e.g. to, the, in, of].Ці ж самі феномени, але із іншого ракурсу висвітлює термінологічна пара «слова закритого класуVSвідкритого класу». Відповідні периферійні статті, як і попередні обговорювані вище, дефініційно також акцентують парність і проти- ставленість термінів один одному [open (adj.) atermusedinthegrammaticalclassificationofwordstorefertooneoftwopostulatedmajorword-classesinlanguage, theotherbeingclosed]. У відкритого класу слів перелік членів є принципово безмежним, поява нових слів постійна, бо постійно з'являються нові речі, винаходи, ідеї. До цього класу входять іменники, дієслова, прикметники і прислівники: [an open class is one whose membership is in principle indefinite or unlimited. New items are continually being added, as new ideas, inventions, etc., emerge. nouns, verbs, adjectives and adverbs are open-class items].Натомість закритий клас слів протиставлений відкритому і перелік його членів є фіксованим і обмеженим. До нього не додаються нові слова, сюди стабільно входять займенники, прийменники, сполучники, артиклі: [aclosedclassisoneoftwopostulatedmajorword-classesinlanguage, theotherbeingopen.It is one whose membership is fixed or limited. New items are not regularly added, as is the case with `open-class' items. pronouns, prepositions, conjunctions, articles, etc., are all closed class]. В простій КС розподіл слів на класи граматичнихVSлексичних, пустихVSповних тощо не рефлектується, хоча будь-який грамотний мовець, звичайно, розуміє різницю між повнозначними (лексичними) мовними одиницями і допоміжними, граматичними словами на кшталт артикля або сполучника. До речі, вивчаючи англійську мову як іноземну, нефахівець часто наївно вважає, що перш за все потрібно опанувати якомога більшим запасом слів (під якими розуміються лексичні слова: іменники, дієслова, прикметники). Знання граматичної системи мови і граматичних слів, які в ній функціонують, не завжди осмислюються як невіддільний складник мовної компетенції. Лінгвіст, звичайно, розуміє неадекватність такої позиції. Наукове бачення феномену слово в системі мови враховує як лексичні, так і граматичні, і до речі, фонологічні параметри цього феномену. Виконаний аналіз ядра номінативного поля WORDпоказує, як нам бачиться, певний ухил саме у граматичний аспект слова як одиниці мови і мовлення. Принаймні склад внутрішніх посилань від ядерних статей wordсвідчить про велику кількість «ниточок», що спрямовують до посилочних статей саме із граматичною інформацією. Це статті (в алфавітному порядку) auxiliary, grammatical, morphemic, morphosyntactic, noun, particle, verb, word form.Відповідні статті потрапляють у зону дальньої периферії аналізованого поля. Інформація, що міститься в цих статтях, розширює уявлення про граматичний аспект слова. Граматичне слово (grammarword),було проаналізовано вище, «ниточка» до нього тяглась від посилки 'morphemic/morphosvntactic/grammatical' wordsв ядерній статті word.Як вже зазначалось, деякі «ниточки» виявлялись «неточними» у тому сенсі, що відповідна стаття із аналогічним заголовним словом у словнику відсутня. Посилочна «ниточка» grammaticalвивела кінець-кінцем на номінативну одиницю grammarwordяк опозитивний термін у парі із lexicalword.Посилка morphemicвиявилась «сліпою», оскільки такої статті в словнику немає, є відсилка до загальної статті morpheme,яка вже детально розглядалась під час аналізу зони ближньої периферії поля. Звернувшись до статті ще раз, можемо припустити, що morphemicword- це інакша назва функційного слова. В статті morphemeчитаємо наступне: [grammatical morphemes which are separate words are called (inter alia) function words]. Інакше кажучи, існують граматичні морфеми, прирівняні до статусу окремих слів, які інакше називаються функційними словами. Вочевидь, саме це і розуміється у посилочному словосполученні морфемні слова (morphemicwords).Функційні слова (functionwords) вже були розглянуті вище під час аналізу статті маргінальної зони поля content. Посилка morphosyntacticwordsрозширює номінативне поле WORD, простягаючи «ниточку» посилання до периферійної статті morphosyntactic,яка проте надає інформацію не про мор- фосинтаксичні слова (як на це сподівається користувач посилки), а про відповідні категорії морфосинтаксису: [atermusedinlinguisticstorefertogrammaticalcategoriesorpropertiesforwhosedefinitioncriteriaofmorphologyandsyntaxbothapply, asindescribingthecharacteristicsofwords]. У статті пояснюється, що це «граматичні категорії, які поєднують у собі морфологічні і синтаксичні характеристики слова», далі іде уточнення, що до них належать граматичні категорії числа, аспекту, способу, стану, відмінку, особи: [traditionalpropertiessuchassingular, perfect, indicative, passive, accusative, thirdpersonareexamplesofmorphosyntax]. Близьким за значенням до вищеописаного поняття morphosyntaxвиявляється інша номінативна одиниця периферійної зони аналізованого поля. Це термінологічне словосполучення, використане в ядерній статті WORDсловника Routledgeword_form,від якого є посилка до окремої статті. Семантика терміну доволі прозора, це словоформа,конкретна граматична форма реалізації лексеми в мовленні згідно з категоріями часу, числа, відмінку, особи і таке інше: wordform [theconcretelyrealizedgrammaticalformofawordinthecontextofasentence. The word in the surface structure that corresponds to the lexeme and is realized according to grammatical categories (such as tense, number, case, person, and so on) in altered `word forms,' cf. picture, paint in Interesting pictures were painted]. Решта периферійних посилочних статей, що окреслюють граматичний аспект слова, це номінації частин мови і їх різновидів, які виділені в ядерних статтях графічним акцентом, тобто містять «рекомендацію» звернутись за уточненням їх змісту до окремих статей. Йдеться про перелік: noun, verb, auxiliary, particle.Інші частини мови (прикметники, прислівники, сполучники тощо), звичайно, згадуються в ядерних статтях word, але їх номінації не є посилочними словами (не виділені графічно), що імплікує їх зрозумілість без додаткових роз'яснень. Посилочна стаття nounє яскравим прикладом фахової дефіні- ційної дескрипції на перший погляд зовсім зрозумілого терміну іменник. Проте Девід Кристал, наводячи визначення терміну nounяк «назви людини, місця або речі», одразу попереджає, що таке традиційне визначення є розпливчастим і спонукає лінгвістів до пошуків формальних критеріїв: noun [a term used in the grammatical classification of words, traditionally defined as the `name of a person, place or thing', but the vagueness associated with the notions of `name' and `thing' (e.g. is beauty a thing?) has led linguistic descriptions to analyze this class in terms of the formal and functional criteria]. Такими критеріями для лінгвістичного (тобто наукового на противагу традиційному) визначення іменника[in linguistic terms, then, nouns are items which display...] слугують морфологічні параметри, наприклад відмінок чи число[certain types of inflection (e.g. of case or number)], синтаксичні параметри [syntactic function (e.g. as subject or object of a sentence)] і дистрибуція, себто вони можуть слідувати за прийменником, але не за модальнім дієсловом[a specific distribution (e.g. they may follow prepositions but not, say, modals)]. Запропонований у статті опис іменника надає його всебічну характеристику, додаючи інформацію про іменникові групи[noun phrases (NP) or nominal groups] і їх підтипи [premodification and postmodification constructions], нагадуючи, що іменники також класифікують на особові і не особові[nouns are generally subclassified into common and proper types], аналізу піддають граматичні категорії числа, роду, відмінка і зчислюва- ності[analysed in terms of number, gender, case and countability]. Загалом периферійна стаття nounобсягом 140 слів містить 36 внутрішніх посилань (які, нагадаємо, відправляють до 36 окремих статей словника), вона являє собою потужний інформаційний ресурс. Проте суто дефінітивного формулювання, що є іменник, у статті читач не знайде. Вкотре пересвідчуємось у необхідній і передбачуваній лінгвістичній підготовці користувача такого наукового довідника. Без певної теоретичної бази лінгвіст-початківець навряд чи зможе отримати доступну для нього інформацію із суто фахового джерела. Від ядерної одиниці аналізованого поля word«ниточка» посилання тягнеться до одиниці verb.Звернувшись до відповідної периферійної статті, користувач знову потрапляє у інший, нетрадиційний світ інтерпретації лінгвістичних феноменів, які знайомі йому зі шкільної парти. Така частина мови, як дієслово, виявляється, некоректно визначається як «слово на позначення дії», адже не всі дієслова є «дієвими» словами, наприклад, здаватися чи бути:[a term used to refer to a class traditionally defined as `doing' or `action' words (a description which has been criticized in linguistics, largely on the grounds that many verbs do not `act' in any obvious sense, e.g. seem, be)]. У зв'язку із цим для формального (точного) визначення дієслова треба використовувати морфологічні протиставлення (часу, аспекту, стану, способу, особи і числа)[the formal definition of a verb refers to an element which can display morphological contrasts of tense, aspect, voice, mood, person and number]. Крім того, важливі функційні параме- три,себто використанняуреченніякмінімальногоприсудкуупарі ізnідмеmом:[Functionally,itistheelementwhichisusedastheminimal predicate of a sentence, co-occurring with a subject, e.g. she/wrote]. Стаття констатує, що дієслово є визначальним елементом у структурі речення: [the verb is considered the most important element in sentence structure]. Під час опису дієслова зауважується також різниця між лексичними і службовими дієсловами, яка проявляє себе у дієслівних фразах, що діють як єдине дієслово, розрізняючи головне (лексичне) дієслово і другорядні (службові) дієслова:[the term verb phrase refers to a group of verbs which together have the same syntactic function as a single verb, e.g. is coming, may be coming, get up to. In such phrases (verbal groups, verbal clusters), one verb is the main verb (a lexical verb) and the others are subordinate to it (auxiliary verbs)].Крім того, словник нагадує, що термін verb phraseмає також інше значення; в генеративній граматиці він еквівалентний всій групі присудка (предиката) речення, яке у цілому складається із групи підмета (NP) і групи присудка (VP): [in generative grammar, the verb phrase (VP) has a much broader definition, being equivalent to the whole of the predicate of a sentence, as is clear from the expansion of S as NP+VP]. Загалом стаття verb поширюється більш ніж на півсторінки тексту (390 слів) і містить 33 внутрішні посилання. Дуже тісно із нею пов'язана інша периферійна стаття auxiliary, вона є посилочною статтею попри те, що не називає окрему частину мови, на відміну від згадуваних вище іменника і дієслова. Стаття указує, що термін auxiliary (adj./n.) може позначати як прикметник службовий, так і іменник службове дієслово: [a term used in the grammatical classification of verbs to refer to the set of verbs, subordinate to the main lexical verb, which help to make distinctions in mood, aspect, voice, etc.; also called auxiliary verbs. In English the main auxiliaries are do, be and have, e.g. she is leaving, does she know, she has taken. The modal auxiliaries include can/ could, may/might, shall/should, will/would, must, ought to and used to].Користувач дізнається про функції службових дієслів: це указання на спосіб, аспект, стан, він отримує перелік службових дієслів англійської мови (do, be, have) і модальних дієслів у всьому різноманітті їх форм, дізнається про напівслужбовідієслова:[`Marginal' or `semi-auxiliaries', i.e. verbs which display some but not all of the properties of the auxiliary class, include dare and need]. Щодо «особливих властивостей» службових дієслів, то стаття експлікує їх у порівнянні із повнозначними «лексичними» дієсловами, а саме: наявність власних заперечувальних форм, а також здатність до інверсії із підметом: [the class of auxiliaries is distinguished grammatically from lexical verbs in several ways; for instance, they have a special negative form (e.g. isn't, hasn't, can't, as opposed to *walkn't), and they can be used with subject inversion (e.g. is he, does he, will they, as opposed to *walks he)]. Невелика за обсягом периферійна стаття auxiliary(довжиною в 145 слів) містить 9 посилань на інші статті словника. Бачимо, що «мереживо» номінативного поля концепту WORDє безперервним переплетенням словникових статей, що висвітлюють різні аспекти вербалізованого концепту.

Серед переліку граматичних номінацій, які увійшли до кола посилочних статей від ядерної статті word, окрім частиномовних номінацій noun, verb,потрапила щойно проаналізована посилка auxiliary,а також посилка до статті particle. їх поява обґрунтована тезою, яка викладена в материнській статті word, стосовно переваги вживання терміну word-classesнад терміном partsofspeech,тому що класи слів включають ширше коло більш точно визначених граматичних феноменів, аніж частини мови: [word-classesusuallydisplayawiderrangeofmorepreciselydefinedclasses, e.g. particles, auxiliaries,

etc., alongside nouns, verbs, etc.]. Згідно зі статтею, значення посилочного слова auxiliariesзрозуміло одразу - це не окрема частина мови (part of speech),а дрібніший тип граматичних явищ (який разом із частинами мови охоплюється терміном word-classes).Потрапляння до цього ланцюжка посилкиparticle пояснюється у разі звернення до відповідної посилочноїстатті, що розташована у зоні дальньої периферії. У статті наголошується невизначений статус частки: particle [an invariable item with grammatical function, especially one which does not readily fit into a standard classification of parts of speech]. У статті згадується англомовний маркер інфінітиву to,«який часто називають часткою, тому що попри свою зовнішню схожість із прийменником, вони абсолютно різні»: [in English, for example, the marker of the infinitive, to, is often called a particlebecause, despite its surface similarity to a preposition, it really has nothing in common with it]. Така ж сама невизначеність у граматичному статусі експлікується стосовно слова not: [likewise, the unique characteristics of nothave prompted some to label it a `negative particle']. Одиниці, що входять до фразових дієслів, також зараховуються до часток: [the units in phrasal verbs are often called `verbal particles']. Окрім граматичного (частиномовного в тому числі) аспекту номінативної одиниці particle, стаття містить два інших значення цього терміну. Стосовно (2) сказано [atermusedintagmemicanalysis] і стосовно (3) значення номіна

тивної одиниці particleкористувача відсилають: [seeparticlephonology]. Зрозуміло, що в обох випадках передбачена можливість звернутись до відповідних посилочнихстатей маргінальної зони поля. Як ми вже зауважували вище, фахове лінгвістичне трактування феномену словов системі мови враховує різні аспекти цього феномену: лексичні, граматичні і фонологічні. Внутрішні посиланнявід ядерних статей wordформують певні тематичні групи, або «мікрополя» посилочних статей у зоні дальньої периферії. Вище було розглянуто лексичне і граматичне (перш за все частиномовне) «мікрополя» таких статей. Звернімося до інших тематичних угрупувань статей, дотичних до теми «словов системі мови». На наш погляд, доцільно виділити тематичну групу, що об'єднує номінативні одиниці на позначення мовної одиниці різного формату. Нагадаємо, що аналізу підлягають насамперед посилочні(шрифтово виділені) слова і словосполучення із ядерних статей word, які потрапляють у периферійну зону аналізованого номінативного поля WORD. Перелічимо їх у алфавітному порядку: affix, constituent, formative, mora, sentence, syllable, variant.І перейдемо до їх розгляду за логікою ієрархічного структурування відповідного «мікрополя». Номінативну одиницю constituent словник Crystal визначає базовим терміном для лінгвістичного аналізу [a basic term in analysis for a linguistic unit which is a functional component of a larger construction]. Звертаючись через посилкуІІ ступеня unit до відповідної статті в маргінальній зоні поля, пересвідчуємось у тому, що термін одиниця / unit в лінгвістиці застосовний до будь-якої сутності, що обрана як фокус дослідження: [this term is often used in linguistics to refer to any entity which constitutes the focus of an enquiry]. До речі, виходячи із цієї дефініції, номінативну одиницю unitможна назвати парасольковимтерміном для усіх «сутностей, що обрані як фокус нашого дослідження». Повертаючись до трактування такої сутності, як constituent(=unit),звернімо увагу на посиланняІІ ступеня в статті constituent [alargerconstruction] і відкриємо статтю construction,в якій пояснюється, що таким терміном позначають «одиницю, яка складається (конструюється) із набора певних одиниць згідно з набором певних правил», наприклад, речення, яке складається із набора морфем.. .[internalorganizationofagrammaticalunit - asentence, forexample, beingbuiltup (constructed) outofasetofmorphemesbytheapplicationofasetofrules].

Висновки. Подальший аналіз проводитиметься за ієрархією формату одиниць: від менших до більших. Серед посилочнихслів зазначеного мікрополя у ядерній статті wordнайменшою за форматом є одиниця mora,а отже, звертаємось за поясненнями до статті із таким самим заголовним словом, в якій міститься інформація, що це термін традиційно використовували в ученні про версифікацію / metrics,а в сучасному мовознавстві це термін нелінійної фонології / non-linearphonology.В просодичній ієрархії моразаймає найнижчий щабель, за нею слідують склад, стопа і просодичне слово:[theunitsinaprosodichierarchy - mora, syllable, footandprosodicword]. Вивчення такої одиниці важливо для розуміння фонологічної системи певних мов, серед них латина, тональні мови на кшталт японської мови. Наступною за ієрархією просодичною одиницею (із числа посилочних слів) Кристал визначає склад syllable: [inaprosodichierarchy ... itisalevelabovethemoraandbelowthefoot]. Цій одиниці словник Crystalприділяє величезну увагу, зважаючи на його загальнотеоретичну спрямованість ADictionaryofLinguisticsandPhonetics:двохсторін- кова стаття має обсяг 950 слів і містить 24 посилання. Автор зауважує, що термін складдля пересічного мовця є зрозумілим і часто використовується у повсякденному спілкуванні, наприклад, для позначення простих слів як односкладовихслів: [Thenotionofsyllableisveryrealtonative-speakers, andisoftenusedinaquasi-technicalsenseineverydayconversatione.g. ShallIputitinwordsofonesyllable?].Девід Кристал на початку статті пропонує загальну характеристику складуяк вимовної одиниці більшої за звук і меншої за слово [aunitofpronunciationtypicallylargerthanasinglesoundandsmallerthanaword], указує, що слова бувають односкладовимичи багатоскладовими [monosyllabicword/polysyllabicword].Далі в статті зауважується, що визначення складує важкою задачею: [providingaprecisedefinitionofthesyllableisnotaneasytask, andthereareseveraltheoriesinbothphoneticsandphonologywhichhavetriedtoclarifymatters], після чого ретельно розглядається феномен складуокремо у термінах фонетичногоVSфонологічногопідходів.

Література

1.Козлова Л.А. Отражение этнокультурных особенностей менталитета в синтаксических категориях агентивности/неагентивности (на материале английского и русского языков). Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И. Карасика : в 2-х частях. Киев : Издат. дом Д. Бураго, 2013. Изд-е 2-е испр. Часть 1. С. 532-538.

2.Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона. Человеческий фактор в языке. Язык и картина мира. Москва : Наука, 1991. С. 141-172.

3.Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира Рос. Академия наук. Ин-т языкознания. Москва : Языки славянской культуры, 2004. 560 с.

4.Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. Москва : АСТ: Восток-Запад, 2007. 314 с.

5.Теркулов В.И. Части речи и тождество номинатемы. Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И. Карасика : в 2-х частях. Киев : Издат.дом Д.Бураго, 2013. Изд-е 2-е испр. Часть 1. С. 25-31.

6.Швачко С.А. Диахроническая память слов. Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И. Карасика: в 2-х частях. Киев : Издат.дом Д.Бураго, 2013. Изд-е 2-е испр. Часть 1. С. 166-173.

7.Biber D. et al. Longman Grammar of Spoken and Written English Forword by K. Quirk. Lnd. : Pearson Education Ltd, 1999. 1204 p.

8.Chafe W. Discourse,Consciousness, and Time / Chicago, Lnd: University of Chicago Press, 1994. 327 p.

9.Langacker R.W. Concept, image and symbol: The cognitive basis of grammar. Berlin. 1991.

10.Матеріал дослідження:

11.Online Cambridge dictionary. URL: http://dictionary.cambridge.org/ dictionary/

12.Online Webster dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/

13.Online Macmillan dictionary URL: http://www.macmillandictionary. com/

14.Online Oxford dictionary URL: https://en.oxforddictionaries.com/.

15.The American Heritage Dictionary of the English Language, Fifth Edition copyright 2017 by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. URL: https://ahdictionary.com/word/search.html

Размещено на Allbest.ru