Класифікація метафор у сучасній лінгвістиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація метафор у сучасній лінгвістиці

Герцовська Н.О., канд. філол. наук, доц. кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов; Бокоч Є.І., студентка IV курсу спеціальності «Середня освіта (мова і література (англійська))», Мукачівський державний університет

У статті розглянуто поняття метафори у сучасній лінгвістиці. Надано найбільш поширені види класифікації метафори, а також основну інформацію про них.

Ключові слова: метафора, номінативна метафора, когнітивна метафора, образна метафора, генералізуюча метафора.

Key words: metaphor, nominative metaphor, cognitive metaphor, figurative metaphor, generalizing metaphor .

Метафора в усі часи була ефективним інструментом навчання. Біблія, давньогрецькі міфи, дитячі чарівні казки сповнені аналогій, порівнянь, алегорій та метафоричних історій, призначених для навчання новим поняттям і полегшення розуміння вже існуючих. Метафора - універсальне явище в мові. Її універсальність проявляється не тільки в просторі і в часі, а й у структурі мови і в її функціонуванні. Вона властива всім мовам та у всі епохи; вона охоплює різні аспекти мови і виявляється у всіх її функціональних різновидах. Метафора привернула до себе увагу спостерігачів і дослідників людської мови. У наш час інтерес до метафори не тільки не вичерпався, але навіть збільшився.

Метафора є універсальним знаряддям мислення і пізнання світу у всіх сферах діяльності. Завдяки їй мова є системою, що постійною змінюється та перетворюється. Вона створює нові смисли на всіх значущих рівнях мовної структури, зокрема на лексичному, синтаксичному та морфемному, та постійно поповнюється [1].

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що ХХ століття внесло нові напрямки в розвиток лінгвістики, і, таким чином, у сучасному науковому світі метафора набула властивостей об'єднуючого феномена, дослідження якого сприяє розвитку когнітивної науки. Пильний розгляд метафори розкриває двоїстість її сторін: вона повинна бути одночасно, і зрозуміла, і створювати якийсь новий зміст.

Метою статті є вивчення різних типів класифікації метафор.

Об'єктом дослідження є метафора у сучасній лінгвістиці.

Предметом аналізу є особливості класифікації метафор.

Згідно з Н.Д. Арутюновою, можна виділити наступні типи мовної метафори:

1) номінативна метафора (перенесення назви), що полягає у заміні одного значення іншим;

2) образна метафора, яка народжується внаслідок переходу ідентифікуючого значення в предикатне і служить розвитку фігуральних значень і синонімічних засобів мови;

3) когнітивна метафора, що виникає в результаті зсуву сполучуваності предикативних слів і створює полісемію.

4) генералізуюча метафора, що стирає в лексичному значенні слова кордони між логічними порядками і стимулює виникнення логічної полісемії [2].

Типологія метафор М.В. Нікітіна будується на тому, що схожість ознак в денотатах, які служать підставою для перенесення імені та відповідної метафоричної перебудови прямого значення, може бути різної природи. Якщо подібність міститься в самих аналогіях порівнюваних речей, то ми маємо справу з онтологічною метафорою: прямою і структурною. У разі прямої метафори ознаки мають однакову фізичну природу (наприклад, ведмідь: 1. вид тварини, яка є незграбною; 2. незграбна людина), у випадку структурної метафори - схожість має структурний характер, тобто ознаки відіграють структурну роль в природі двох денотатів (Пор .: прийом їжі, прийом гостей, прийом інформації). В обох випадках схожість ознак присутня і до порівняння, і після виявляється в ньому. Коли ознаки подібності знаходяться в порівнюваних сутностях, але онтологічно різні і згідно з фізичною природою, і зі структурною роллю, а момент схожості виникає лише при сприйнятті, мова йде про синестезійній і емотивно-оцінній метафорах. Подібність тут породжується не онтологією речей, а механізмами переробки інформації.

Подібність онтологічної (пряма і структурна) метафори з синестезійною полягає в тому, що в кожному разі, всякий раз по своєму, прагнуть на основі будь-яких подібностей позначити і описати об'єкт порівняння за власними ознаками цього об'єкта. Їм протистоїть емотивно-оцінна метафора, що припускає перемикання з когнітивного плану свідомості в прагматичний [3].

Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють два типи метафор: онтологічні, тобто метафори, що дозволяють бачити події, дії, емоції, ідеї і т. д. як якусь субстанцію (the mind is an entity, the mind is a fragile thing), та орієнтовані, або орієнтаційні, тобто метафори, не визначаючі один концепт в термінах іншого, але організовуючі всю систему концептів у відношенні один до одного (happy is up, sad is down; conscious is up, unconscious is down).

Засобом передачі метафоричного значення може бути і граматика. Під граматичною метафорою у лінгвістиці розуміється навмисне перенесення категоріальних ознак однієї граматичної категорії у сферу дії іншої граматичної категорії з метою створення нового додаткового сенсу, який вже не обов'язково є граматичним [4].

Виділяють три шляхи граматичної метафоризації:

1) контраст між граматичним значенням форми і контекстом;

2) контраст між граматичним значенням форми і її лексичним наповненням;

3) контраст між словниковою і позамовною ситуацією.

При порівнянні лексичної і граматичної метафори відзначають наступні відмінності: метафоризація в граматиці обмежена малим числом опозицій і закритим типом граматичної системи, крім того, граматична метафора характеризується односпрямованістю, а не навпаки, хоча і зворотні випадки не виключені.

Підводячи підсумок, ми приходимо до висновку про те, що параметри класифікації метафор визначаються своєрідністю планів змісту та вираження, залежністю від контексту і функціональною специфікою метафоричного знака, а також рівневого співвідношення метафор за рівнями мови.

метафора онтологічний граматика

Список використаних джерел

1. Телия В.Н. Метафора как модель словопроизводства и её экспрессивно - оценочная функция / В.Н. Телия // Метафора в языке и тексте. - М., 1988. - С. 26-52.

2. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры. - Москва: 1990. - С. 5-32.

3. Никитин М. Б. Метафорический потенциал слова и его реализация / М. Б. Никитин // Проблема теории европейских языков / отв. ред. В. М. Аринштейн, Н. А. Абиева, Л. Б. Копчук. - СПб: Изд-во «Тригон», 2001. - С. 37-38.

4. Масленникова А.А. Особенности грамматической метафоры / А.И. Варшавская, А.А. Масленникова, Е.С. Петрова и др. // Метафоры языка и метафоры в языке / под ред. А.В. Зеленщикова, А.А. Масленниковой. - СПб: СПбГУ, 2006. - С. 23.

Размещено на Allbest.ru