Філологічні дослідження про роль і функції ключових слів у художніх творах. Характеристика основних критеріїв відбору та методики аналізу. Сутність художньої функції ключових слів у мовній картині світу М. Коцюбинського та перекладах його творів.

Аналіз контекстів із компонентами lauter і rein як прикметника, так і прислівника, що об’єктивує концепт Sauberkeit з метою виявлення його ознак, які не описуються домінантною лексемою. Відображення "чистоти" як фрагмента концептуальної картини світу.

Исследования речевой деятельности говорящего, как антропоцентрической направленности современной лингвистической науки. Определение функций языка и речи, их философских и лингвистических концепций. Фидеистические коммуникации с обращением к Богу.

Характеристика способів організації наративної системи та її конструктивності в книзі Б. Бялокозовича "Z polskiej karty Lwa Totstoja". Способи організації наративної системи, спрямованої до досягнення найбільшої ефективності текстового дискурсу.

Ідентичність - результат внутрішньої роботи особистості в соціальних контекстах. Осьовий час і писемність - одні з основних факторів, що наснажили сакральними ідеями парадигму цивілізаційного самоототожнення в масштабах етносів і надетнічних систем.

Мовні багатства української мови. Забуті слова минулої епохи у словнику Володимира Карпина "Галицький гвар". Поширення запозичених слів. Державно-політичні умови, які впливали на розвиток української мови за радянських часів. Особливості мовлення Львова.

Осмислення теми словників-тезаурусів в українському мовознавстві. Принципи розробки та втілення практичних проектів, які забезпечили б, власне, подання лексики української мови "в усьому її обсязі", що й було зафіксовано як стандарт словника-тезауруса.

Теория трех стилей Ломоносова. Стиль как выбор языковых средств, связанный со сферой общественной деятельности. Цель речевого общения и состав его носителей. Важная или благородная книжная лексика. Морфология разговорного стиля, научная лексика.

Анализ книжно-славянских элементов фонетического, словообразовательного и синтаксического уровней, применявшихся в деловом языке XVIII в. в качестве стилеобразующих средств и элементов, которые участвовали в образовании терминологических наименований.

Роль рукописной книжности в истории русской культуры. Вклад Кирилла и Мефодия в развитие славянской письменности. Особенности оформления оклада древних русских книг. Разработка азбуки, специфика начертания букв алфавита. Способы выполнения текста.

Звуковой строй современного русского языка. Качественные характеристики гласных в открытом и закрытом слогах. U-критерий Манна-Уитни и точный тест Фишера. Речевая коммуникация: от звука к высказыванию. Описание принципов сегментации речевого потока.

Особенность рассмотрения "коварства" как конкретизатора "обмана". Существование определенного различия между маркерами, критериями и параметрами лжи. Проведение исследования лжи в форме намека с надеждой на интеллектуальные способности собеседника.

Слово как средство общения между людьми, способ обмена информацией, инструмент воздействия на сознание и поступки другого человека. Законы подготовки и произношения публичной речи и ораторского искусства. Великие ораторы древности, история риторики.

Ознакомление со взглядом на ошибку, как на постоянный атрибут речевой деятельности инофонов, изучающих русский язык. Рассмотрение и анализ специфических особенностей инноваций осознанного характера, возникших в результате намеренного словотворчества.

Роль элементов связности текста (когезии и когерентности) в британском публицистическом дискурсе. Использование лингвистических средств ассоциативной когезии в "популярной" британской прессе с целью эмоционального, экспрессивного изложения материала.

Общее понятие и основные признаки текста. Когезия в английском языке и ее учет при переводе на русский язык. Фреймы когезии реплик в русском диалоге. Когезия словесных знаков в языке и речи. Классификация текстовых связей по М. Холлидею и Р. Хасану.

Особливості стилю модерністської прози, де одним з головних художніх прийомів виступає "потік свідомості" на прикладі романів В. Вулф "До маяка" та "Хвилі". Аналіз анафоричної, епіфоричної, контактної, дистантної та лейтмотивної лексичної когезії.

Відтворення зв’язності наукового тексту в англійсько-українських перекладах. Передача когерентної структури тексту оригіналу і визначення характеру відтворення в перекладі поверхневих зв’язків вихідного тексту при виборі лінгвістичних засобів зв’язності.

Вивчення сутності когезії як домінантної категоріальної характеристики тексту й засобів її забезпечення між реченнями в тексті. Питання письмового перекладу тексту і його перекладацького аналізу. Засоби забезпечення лексико-семантичної когезії в тексті.

Характеристика категорій когерентності та дискретності у німецькомовного дискурсі. Визначення різних видів пропозицій та аналіз їх співвідношення. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків у логічно-семантичних відношеннях, реалізації комунікативної мети.

Исследование различных форм механизмов языка, сохраняющих формальную связность текста. Обеспечение смыслового единства текста логической последовательностью и непротиворечивостью изложения. Контекстуализация как условие функционирования языка для общения.

Средства достижения когерентности в современной полимодальной художественной прозе. Инструменты создания когерентности в современном полимодальном художественном дискурсе. Когнитивный механизм интерсубъективации посредством полимодального повтора.

Когитологический анализ двух диалогов из книги М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита" и Ч.Т. Айтматова "Плаха". Обсуждение вечных вопросов о добре и зле, а также о милосердии и о Творце. Выявление в тексте внутренней структуры и способов смыслопорождения.

Исследование когниотипа научной статьи об экологических проблемах горных экосистем. Анализ массива текстов, в котором представлены описания экологической обстановки в горах. Когниотип как основная часть одного из когнитивных блоков "Горные экосистемы".

Соотношения когнитивной лингвистики и генеративистики в общеметодологическом и лингвофилософском плане. Содержание идей одного и другого течения. Объяснение продуцирования и восприятия речи согласно представлениям генеративной и когнитивной теорий.

Опис проблеми художнього дискурсу а саме, ролі комунікативної інтенції у художньому тексті. Інтеграція лінгвокогнітивної парадигми до текстових студій, розгляд семантики тексту як ментальної репрезентації дійсності. Вербалізація концептуальних метафор.

Особенность когнитивной базы коммуникантов в высказываниях со знаковой формой размышления, являющейся одним из основных факторов при создании данной знаковой формы. Экстралингвистические и лингвистические факторы, лежащие в основе ее формирования.

Анализ сущности концептов "экстремизм" и "радикализм" с точки зрения языковой конфликтологии. Сравнение данных феноменов, описание их коннотации, когнитивных характеристик, описание с точки зрения различных явлений объективной действительности.

Развитие научного направления "Когнитивная грамматика". Когнитивные механизмы познавательной деятельности. Исследование роли речевых процессов в понимании семантической структуры языка. Противоречие между описанием и сущностью в речевых процессах.

Изучение различных подходов к трактовке мифа и мифологемы в лингвистической науке. Обоснование возможности рассмотрения мифологемы, как фрейма. Исследование структуры мифологических аллюзий в художественном произведении с точки зрения теории фреймов.