Класифікація українських замовлянь: лінгвокогнітивний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Класифікація українських замовлянь: лінгвокогнітивний аспект

Світлана Шуляк

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри прикладної лінгвістики та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Анотація

Визначено, що замовляння класифікують відповідно до сфери виконання ними своїх функцій, як-от: кохання і шлюб; здоров'я і хвороби; приватний побут; промисли й заняття; суспільні відносини; ставлення до природи та надприродних істот.

Зазначено, що уже сама по собі наведена класифікація показує, на які сфери вважала за можливе впливати магічним словом архаїчна людина - носій традиційної магіко-міфологічної свідомості.

Запропоновано декілька класифікацій замовлянь відповідно до лінгвокогнітивного підходу: 1) замовляння як самостійний фольклорний жанр і як частина більшого тексту іншої жанрової природи; 2) функціональна класифікація замовлянь відповідно до їхніх прагматичних функцій - присушки, відсушки, на збереження здоров'я, лікувальні, соціально-статусні та ін.; 3) класифікація замовлянь відповідно до адресатів - природа (календарно-обрядова поезія), людина (присушки, відсушки, лікувальні), надприродні істоти; 4) класифікація відповідно до адресантів - ті, які може виконувати кожна людина, і ті, які потребують виконання тільки спеціально підготованими особами; 5) класифікація замовлянь відповідно до часу й обставин виконання, зокрема, прив'язані до календарних циклів і не прив'язані до них, а співвідносні з некалендарними явищами в житті людини або суспільства; 6) класифікація за типом модальності, базуючись на співвіднесені вихідного і бажаного станів людини, суспільства або природи; 7) класифікація текстів за кількістю структурних блоків; 8) класифікація за параметрами вербалізованих у тексті концептуальних опозицій; 9) класифікація за мірою клішованісті сполучень слів; 10) класифікація за вживаністю в сучасних усних і писемних текстах.

Усі види класифікацій замовлянь можуть виступати інструментами дослідження таких текстів, зокрема, з метою моделювання специфіки вербалізації в них концептуальної картини світу.

Ключові слова: українські замовляння, лінгвокогнітивний аспект, класифікація, магічне слово, магічне світобачення, текст.

Svitlana Shuliak

Doctor of philological sciences, professor,

Professor of the Department of Applied Linguistics and Journalism of the Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University,

Uman, Ukraine,

CLASSIFICATION OF UKRAINIAN SPELLS: LINGUISTIC ASPECT

Abstract

We determined that spells are classified according to the scope of their functions, such as: love and marriage; health and illness; private life; trades and occupations; public relations; attitude towards nature and supernatural beings.

It is noted that the given classification already shows what spheres the archaic man, who is the bearer of the traditional magico-mythological consciousness, considered possible to influence with the magic word.

Several classifications of spells are proposed according to the linguistic- cognitive approach: 1) spells as an independent folklore genre and as part of a larger text of a different genre nature; 2) functional classification of spells in accordance with their pragmatic functions - drying, health preservation, medical, social status, etc.; 3) classification of spells according to addressees - nature (calendar-ritual poetry), man (drying, healing), supernatural beings; 4) classification according to addressees - those that can be performed by every person, and those that need to be performed only by specially trained persons; 5) classification of spells according to the time and circumstances of execution, in particular, tied and not tied to calendar cycles, but related to non-calendar phenomena in the life of a person or society; 6) classification by type of modality, based on the correlation between the initial and desired states of a person, society or nature; 7) classification of texts by the number of structural blocks; 8) classification by parameters of conceptual oppositions verbalized in the text; 9) classification according to the degree of cliche of word combinations; 10) classification by usage in modern oral and written texts.

All types of spells classifications can act as tools for the study of such texts, in particular, with the aim of modeling the specifics of verbalization of the conceptual picture of the world in them.

Keywords: Ukrainian spells, linguistic-cognitive aspect, classification, magic word, magical worldview, text.

Постановка проблеми. Класифікації замовлянь показують, на які сфери вважала за можливе впливати магічним словом людина. Це не тільки кохання, здоров'я, побут, промисли, стосунки між людьми і соціальні ролі, а й природа та навіть надприродні істоти. Згідно з традиційним визначенням відмінностей між магією і релігією, магічний етап розвитку мислення передбачає уявлення людини про можливість її впливу на всю природу, не виключаючи й божественних істот, тоді як наступний релігійний етап передбачає залежність людини від божественних сил, підпорядкованість їм. Замовляння явно відображають магічний етап розвитку мислення, хоча, природно, релігія не виключає магії як свого компоненту й засобу: магічне мислення не зникає з виникненням мислення релігійного, а залишається в ньому у вигляді однієї зі складових частин світоглядної ідеології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Замовляння, які сконцентрували давні уявлення про магічну силу слова, розглядають як праформу інших словесних жанрів фольклору. У певний період історії замовляння вивчали з матеріалістичного боку, тобто як забобони, які давно пережили себе. Але з появою нових підходів, наприклад, сугестивної лінгвістики, фольклор починають інтерпретувати не просто як усну народнопоетичну творчість, а як народну магічну практику [2, с. 16]. Людиноцентричний підхід до текстів замовлянь відповідає сучасному антропологічно орієнтованому принципові лінгвістики.

М. Дмитренко, вивчаючи українські замовляння, відзначає, що їх поділяють на лікувальні, любовні, господарські, суспільно-побутові та ін.; частина замовлянь пов'язана з ворожінням, передбачуванням майбутнього через сон [4, с. 5 ]; «замовляння як універсальний жанр заторкують багато сфер життєдіяльності; до новіших належать зразки, що стосуються соціального побуту: від суду, алкогольної залежності, гніву начальства тощо» [4, с. 6].

Б. Барна розглядає таємничі замовляння при заготівлі особливого зілля (замовляння над айстрою степовою, над вербозіллям лучним, над відкасником звичайним, над королицею звичайною, над ласкавцем золотистим тощо) [1].

Ф. Колесса зазначає, що «дуже первісний характер зберігають чари- заговори, виконувані цілою групою людей у випадках нещасть, що загрожують цілому селу, як: пошесть на людей і худобу, посуха, неврожай; сюди належить, наприклад, розгонювання хмар або прикликування дощу імітаційними рухами й відповідними віршованими формулами...» [6, с. 34].

Мета статті - дослідження класифікацій українських народних замовлянь.

Виклад основного матеріалу. Замовляння класифікують за походженням, характером магії, змістом.

За походженням замовляння умовно можна поділити на раніші, первісно язичницькі, і пізніші християнські. Віруючи в багатьох богів, слов'яни шанували різних духів і сили природи: сонце, місяць, зірки тощо. Головним божеством тріади сонце - місць - зірка вважали місяць. Так, трапляються своєрідні тексти, що ввібрали в себе елементи язичницької міфології та призначені для лікування зубів - їх примовляли при місяці у фазі росту: - Місяцю, місяцю молодий, / у тебе ріг золотий, / тобі на підповня, / мені на здоров'я. / Сонце сходе, місяць світе, / мертвий з живою їде. /Жива: «Чи болят ь у мерт вого зуби?» / Мерт вий: «Ні». / - Як не болят ь у мерт вого зуби, / То і в живого не болітимуть [3, с. 118]; Питався старий місяць нового, чи болять зуби мерлого? - Не болять, не щемлять, все на місці стоять [3, с. 119]; - Місяцю молодий, на тобі хрест золотий. Ти мертвим світив? - Світив. - Мертвих бачив? - Бачив. - У мертвих був? - Був. - У них зуби не боліли? - Ні болять, ні щемлять, мов залізні стоять. - Щоб повік так у новонародженого (ім 'я) не боліли, не щеміли, назавжди заніміли, як у мертвого [3, с. 119].

Основу замовляльного фонду з елементами християнської лексики становлять тексти з номінаціями: Ісус Христос: їхав Ісус Христос на сірому коню в сірому жупаню з трьома хортами: один чорний, другий сірий, третій білий. Чорний вію піднімає, сірий запорох виймає, а білий більмо згоняє новорожденому, хрищеному, молитвеному рабу Божому (Івану) [3, с. 235]; святий Юрій: їхав святий Юрій на білім коні, на золотім креслі. За ним бігло три псоті: біла, чорна й червона. Чорний землю глотав, червоний - кров совав, білий більмо лизав, а святий Юрій скочив на вулій, з улія на відро - та й злізло більмо [3, с. 136]; архангел Гавриїл, архистратор Михаїл, Божа Мати, Бог тощо: Їхав архангел Гавриїл, архистратор Михаїл на білім коні і в білім каптані. Зустрічає його Божа Мати на золотім мосточку із золотою патиричкою. / - Куди ти їдеш, архангел Гавриїл? / - Іду до пустого млина облитиці одмітати, хортів годувати, порожденному Богом словом (Терешкові) зганяти більмо [3, с. 136]. Необхідно відзначити, що подібні тексти часто супроводжені номінаціями кольору. Так, вищезгаданий білий колір у давній християнській символіці є атрибутом святості, добра, невинності, радості [7, с. 16].

Поетична структура замовлянь, співвідношення в них язичницьких і християнских елементів, незмінна магічна формула підкреслюють їх давню дохристиянську основу [2, с. 21]. На давнє походження вказує безпосереднє звертання до об'єкта, коли хворобу розглядають як рухливу та абстрактну субстанцію, якій можна запропонувати інше місце перебування, вислати тощо [2, с.21], наприклад, у контексті з зачином у вигляді звертання до хвороб: Переляк, перелячище! Я ж тебе яйцем викочую, а водою виливаю, на пущі і на сухий ліс відсилаю: тут тобі не бувати, червоної крові не спивати, синіх жил не потягати, жовтої кості не ламати! [5, с. 70]. Людина звертається до хвороби як до живої сутності, забороняючи їй виконувати певні дії, як-от:

Препав нічний, північний, препав з роботи, з сухоти, з ядання, з пиття, з гуляння, з буяння, перпав з хмари, з вітру і сонця. Нічний, північний, полуденний, сходовий, нудяний і сердешний; я ж тебе вимовляю, водою виливаю, яйцем викачую, на пущи і на сухий ліс одсилаю. Там тобі гуляти і буяти, гнилі колоди вивертати, жовті піски пожирати, синє море попивати. Щоб тут тобі червоної крові не спивати, синих жил не потягати, жовтої кости не ламати [3, с. 148]. Зазвичай такі звертання використовуються в спонукальних конструкціях.

Українські замовляння породжені магічним світобаченням і зазнали впливу різних міфотворчих епох, виходячи з цього, можна виділити три типи заговорів: найдавніші доміфологічні доязичницькі вербальні форми;

замовляння періоду язичницької міфології; замовляння періоду християнської ідеології [2, с. 24].

За характером магічного впливу по осі добро - зло замовляння можна поділити на два умовних види: замовляння, які відсилають «шкоду», замовляння, які насилають «шкоду» [2, с. 24]. Дія замовляння повинна викликати розлад, наслати шкоду: замовляльник робить жертву безсилою [2, с.25], наприклад: Не сам я йду, чорним волом іду, сухою гадиною поганяю, правою ногою на поріг ступаю, своїм ворогам язик одвертаю: щоб вони губами не плямкали і зубами не клацали надо мною, рабою Божою Марією [5, с. 107]. У цьому замовлянні увагу слід звернути на образ чорного вола, адже він наділений символічними значеннями. Воли були своєрідними оберегами від хвороб, недоброзичливців і ворогів [4, с. 210]. Необхідно відзначити, що семантика цієї лексеми змінюється під впливом контексту та зазвичай носить позитивне значення.

Класифікуючи замовляння за змістом, можна виділити замовляння проти хвороб (зцілювальні), які охоплюють найширшу групу і виражають уявлення про народну медицину українців [2, с. 25-26], наприклад: Вразе- Власе, вразе-Опанасе! Я тебе замовляю, правою рукою загортаю (при цьому робляться відповідні рухи), сядь собі на місці, на золотім кріслі, тобі по животі не ходити, і рилом не рити, і під грудьми не підвертати, і гризьбою не гризти, і в низ не вступати, і в вікно не заглядати [3, с. 104]; Чи ти, гостець, придивований, чи ти, гостець, з охоти, чи ти, гостець, з роботи, з якої б ти причини не був, - я тебе вимовляю, йорданською водою виливаю, і на ліс, на лісницю відправляю. Йди собі на синє море, на глибокі яри, там будеш водою переливати, піском пересипати, до хрещеної, нарожденої (...) не будеш діла мати [3, с. 151]. український замовляння здоров'я лінгвокогнітивний

У подібних замовляннях особливий елемент семантико-синтаксичної структури становлять звертання. Вони виконують характеризаційну функцію, виступають способом організації та співвідносні з усіма висловлюваннями тексту. Самі замовляння виявляють три аспекти реалізації магічної функції

мови: 1) номінативний - слова є сконденсованим вираженням комплексу пропозицій, тобто мають символічно-образне значення; 2) предикативний - відрізняючись від причинно-результативного мислення, логіка замовлянь визначає своєрідну синтагматику слів, створення та відтворення особливостей картини світу; 3) впливовий (психоенергетичний) - ситуація вимови заговорів, здатність словесних послідовностей активувати асоціативні, емоційні зв'язки між різними видами інформації визначають вплив замовлянь на емоційний стан людини [8, с. 66].

Цей вид магії цікавий як своєрідний елемент психотерапії: «Добрий день тобі, сонечко яснеє! Ти святе, прекрасне, чисте, величне й вічне! Золотиш поля, річки й ліси, луги й болота! Освіти, озолоти й мене, красну діву, з голови до ніг, з ніг до голови - над усім миром і тваром! День у день, місяць у місяць, рік у рік хай мені буде ясно-прекрасно, чисто й велично з тобою і з усім миром. На віки віків! [5, с. 7]; Добридень, кринице-вдовице! / Земля Тетяна, вода Уліяна! / Ти очищаєш каміння, креміння, /Луги, береги. /Я буду на поміч води набирати, / Своє тіло обмивати /Від ворогів, від напасті, від хвороб, /Хлюпаю я на свою землю -/ Хто на цю землю ступає, / Радість і славу мені посилає. / Сонце, місяць, зорі / Весь мир осявають, Радість і славу нам посилають, / Пошли, Боже, мені щастя, / Щоб я не знала погані, метушні, хвороб [3, с. 14].

Велику групу репрезентують замовляння, які привертають чи знищують кохання. Подібно до опредмечування хвороби, опредмечують нудьгу, сум, пристрасть тощо. Особливо типові «присухи» чи «любишки», символіка яких тісно пов'язана з душевними станами [2, с. 27], наприклад: Ви, зорі-зориці, / Вас на небі три сестриці, / Одна вечірня, друга полунічна, третя світова. / Вечірня, зануди, полунічна, зачепи, / А світова раба Божого (ім'я) до раби Божої (ім 'я) /Приверни [5, с. 75]; Трясу, трясу кладкою, кладка водою, а вода купиною, а купина чортами, а чорти козаком (...), щоб його трясли, трясли, та й до мене принесли, до нарожденої, хрещеної і молитв 'яної раби Божої дівчини (Марусі) [5, с. 76]; Отець домовий! Скоч додолу та принеси та принеси мого (Івана) до мого дому; неси його душу, неси його кості, неси його живіт і біле лице, і щире серце якнайскоріше: в цей час, в цю годину. Біжи прудко, як цей дим біжить угору, щоб ти так прудко та хутко приніс нарожденого і молитв 'яногораба Божого козака (...) до дому мого [3, с. 217]; - Добрий вечір тобі, огненний бугало! - Здорова, хрещена, нарождена, молитв 'янараба Божа дівчино! - Куди ти летиш? - Полечу ліса палить, землі сушить, трави в'ялить. - Не лети ж ти, огненний бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огненний бугало, до козака у двір, де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш: чи в лузі, чи в дорозі, чи в наїдках, чи в напитках, чи у вечері, чи у постелі, - учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його; щоб він трясся і трепетався душею і тілом за мною нарожденою, хрещеною, молитв'яною дівчиною (...), щоб він мене не запив, не заїв і з іншими не загуляв, усе мене на помислах мав. Тягніть до мене нарожденої, хрещеної і молитв'яної дівчини (...), нарожденого, хрещеного і молитв 'яного козака (...) [3, с. 218-219].

Любовні замовляння, залежно від статі людини, яка їх промовляє, можна поділити на замовляння хлопця і дівчини: Місяцю ясний, місяцю прекрасний, місяцю молодий, на тобі хрест золотий, місяцю ясний, місяцю прекрасний, тобі зоря пара. Понеділок з вівторком, середа з четвергом, п'ятниця й субота, неділя - одиниця. Хто мені має бути, - нехай присниться. Дай мені, Боже, ві сні видати, яку буду пару мати [2, с. 231]; Дай Боже, Тебе випровадити, а другого діждати [2, с. 237].

У замовляннях-відворотах, наприклад, щоб розлучити чоловіка з жінкою промовляють: Чорт іде водою, вовк іде горою. Вони вкупу не сходяться, думи не думають, плодів не плодять, плодових річей не говорять. Так і Грицько із своєю жінкою, щоб думи не думали, плодів не плодили, плодових байок не говорили, а щоб так, як кіт із собакою, жили! [5, с. 84].

Цікаво, що у весільній обрядовості лексеми кіт або кішка також вербалізовані: якщо ця тварина пробіжить між нареченим и нареченою, перебіжить дорогу весільному поїзду чи вибіжить йому назустріч, пара розлучиться або життя буде невдалим [4, с. 252].

У вербальній магії трапляються замовляння на знищення різних видів і форм магії [2, с. 28], наприклад: Ішла Мати Божа золотим мостом / З золотим хрестом, / Встріла рабу Божу (ім'я знахарки). / - Куди ти, раба Божа (ім'я знахарки) йдеш? / - Йду до молитвенного раба Божого (ім'я хворого) одроблять, / Пристріт, уроки, посмішку /1 переляк скидать, / Із рук, із ніг, із тіла, із душі, /Із крові, із семидесяти суставів викачувать! [2, с. 45-46]. У цьому замовлянні як персонажі виступають Мати Божа та знахарка.

Крім цих персонажів, у замовляннях можуть фігурувати: небесні світила (наприклад, зорі: Добрий вечір вам, зірниці, ви небеснії сестриці, ви ходите високо, ви бачите далеко, то я вас прошу, благаю, на поміч ззиваю. Ідіть по світу блукати, мої блажені корові пожитку шукати. Чи воно в лісі, чи воно в полі, чи воно в лугах, чи воно в злих людей на руках. Чи воно в коморі під замком, замок відомкніт, камінь, кружок знайдіт, мої корові блажені пожиток заберіт [3, с. 259]);

явища природи (наприклад, вітер: Як щезають дими від вітрів, / Так що біль щезала, пропадала / Від тіла красного-прекрасного, / Цього рожденого, хрещеного (Федора) [3, с. 22]);

стихії (наприклад, вода в замовлянні про те, що потрібно робити, коли у корови молока не стане: Драстуй, вода Оліяна, /1 ти, земле Тетяно! /Я ж не прийшов до тебе /Води брати, / А прийшов помощі прохати. /Драстуй, вода- криниця, /1 ти, красная дівиця, / Ти часто в Бога буваєш, ключі одбираєш, / Одімкни і пусти Божою росицею [3, с. 257]);

дерева (наприклад, дуб, тополя: Вийду на круту гору, стану і гляну на ясную зорю. На тій горі стоять три дуби, за тими дубами стоят столи, позастилані килимами, за тими столами сидят пани рядами. Один держить рукавицю, другий - патирицю, а третій держить дубину - скот сірий поганяти і кров розганяти [3, с. 269]); Підходжу під ясний місяць, /Під дрібні зірки, /Де в чистім полі / Стоять три тополі [3, с. 15]);

річка, як-от: Текло три ріки під калиновий лист: перва водяна, друга молочна, третя кровава; я водяну ізопю, а молочну споживу, а кроваву іспиню, із сірого коня кров ізгоню [3, с. 270]);

міфологічні істоти (наприклад, чорт: Йшла Ієва понад чорним морем, А в чорнім морі корча, Під тією корчею три чорта: Одному роги, другому ноги, А третьму - перлоги в ноги [3, с. 268]);

звірі, птахи (як-от у замовлянні від недуги: Буду тебе карати / Дев 'ятьма птахами-перваками, / Дев 'ятьма індиками-перваками, / Дев 'ятьма гусаками-перваками, / Дев 'ятьма качурами-перваками, / Дев 'ятьма півнями- перваками, / Дев 'ятьма курами-перваками, / Дев 'ятьма звірами-перваками, / Дев'ятьма биками-перваками, / Дев'ятьма кіньми-перваками, / Дев'ятьма котами-перваками... [3, с. 23-24]);

комахи (наприклад, мурахи: Як сею купину переточили муряшки, так би ті гостец голову розточив, що відобрала од моєї корови молоко [3, с. 263]);

рослини (наприклад, мак: Хто буде на мою корову в 'їдати, тому оцей мак субирати. Тобі, зла личино, цього маку не збирати, моєї корови не скушати. Тоді тобі буде оцей ніж у плечі штрикати (при цьому ножем штрикають у землю) [3, с. 261]);

предмети побуту: (наприклад, кирпич, димар: Так як ізсохне цей кирпич у димарі, так щоб погибло більмо на глазу (такій-то скотині) [3, с. 272]) та ін.

Серед господарських замовлянь найпоширеніші - шептання до корів, коней, бджіл, горобців тощо. Наприклад, коли перший раз виганяють корову на пасовище, то промовляють: Виганяю я свою корову, / переходить сам Господь дорогу. / Так як летіла пчола - не закривалася / Не рукою, не полою, / Щоб так у моєї корови не було уроков /Ні заду, ні спереду, ні збоку [3, с. 253]. А якщо у корови пропадає молоко, то говорять так: Драстуй, вода Оліяна, /1 ти, земле Тетяно! /Я ж не прийшов до тебе /Води брати, /А прийшов помощі прохати. / Драстуй, вода-криниця, /1 ти, красная дівиця, / Ти часто в Бога буваєш, / Ключі одбираєш, / Одімкни і пусти Божою росицею [3, с. 257].

Звертання до води і землі як одних із найголовніших символів світотворення досить часто трапляються в текстах українських замовлянь. Більш того, символізація води в ємності, у цьому випадку в криниці (вода- криниця) має своє конкретне значення. Скажімо, вода в криниці часто символізує повноту, достатність будь-чого, невичерпність тощо [4, с. 94]. Замовляння тісно пов'язані з побутом, наприклад, якщо хтось відібрав у корови молоко, то обов'язково буде помста за це: Коли хтось відбере молоко від корови, то той челядник має шкоду велику і жалує худобину, щоби і худобині не шкодило. Бо худобина нічого не виновата. То тоді помщується на тій особі, котра те зло наробила. Не зна, хто то зробив, то тогди бере свого молока у спінчати і несе у понеділок, в четвер і в п'ятницю за дев 'ять вечорів і виливає то молоко у сухого пня, і каже: «Як той пень ізсох, так би тота ізсохла, що відобрала від моєї корови молоко» [3, с. 264]. У цьому випадку за допомогою порівняльної конструкції скривджений наносить шкоду кривднику.

До господарських замовлянь тематично близькі тексти, адресовані природним стихіям (грому, градовим хмарам, вітру) [2, с. 29]. Наприклад, щоб відвернути градові хмари, знахар примовляє: - Граде лукавий, рабе лукавий! Нехай тебе хмари не носять, бо тебе люде не просять. Буйні вітри! Візьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть її за окіян-море, за теплі води, за круті гори, за жовті піски, щоб він там розтав, і пропав нині, прісно і во віки віков, амінь. Амінь, амінь, амінь! Тьфу, тьфу, тьфу! Щезни, пропади од лиця Божого і од грішного! [3, с. 297]. У цьому замовлянні використана формула словесного звертання-вигнання, яка підтримана молитвеними словами, а лексеми щезни, пропади мають імперативний характер.

У світогляді українських замовляльних текстів із деревами, птахами чи міфологічними істотами встановлюють родинні стосунки (сватання, братання), наприклад: В ліси в Кодри стоїть дуб-нелень і дід Карипото. / - Добривечір тобі, дубе-неленю / І дідо Карипото. / Посватаймось, побратаймось, / У мене синочок, а в тебе дочка, /1 будемо крикси виговоряти, / Хрещеному нарожденому (Степану) [3, с. 201]. Обмін між людиною та іншим світом повинен сприяти встановленню родинності, а елементами такого обміну виступають, наприклад, плаксивиці, серливці, як-от у тексті: Стоїть на річці верба, а на тій вербі - сова. «Сово, сово! У мене - син, а в тебе - дочка. Посватаймося, побратаймося. На тобі плаксивиці, серливці названі, послані, подумані, погадані» [5, с. 24]. Як відзначає М.К. Дмитренко, здатність сови не боятися темряви, вільно рухатися в ній, символізує заглибленість у секрети знань, які недосяжні простим смертним [4, с. 196].

Відповідно, замовляння класифікують за походженням (відповідно до міри впливу язичницької міфології і християнства), характером магії (які відсилають шкоду та ті, які надсилають її), змістом (проти хвороб, які привертають чи відвертають кохання, на знищення чаклунства).

Когнітивний потенціал класифікації текстів українських народних замовлянь не викликає сумніву.

Класифікація як традиційно використовуваний загальнонауковий прийом описового методу містить у собі потужні пізнавальні можливості. Так, класифікація текстів замовлянь дозволяє інтерпретувати жанрову диференціацію лексики народної творчості.

Українські народні замовляння можуть бути класифіковані на такі групи текстів залежно від їхньої прагматичної спрямованості: тексти, зорієнтовані на природу; тексти, зорієнтовані на людське здоров'я; тексти, зорієнтовані на родючість людини, диких тварин як об'єктів полювання і свійських тварин, рослин у дикій природі як об'єктів збирання і сільськогосподарських рослин; тексти, зорієнтовані на міжособистісні взаємини; тексти, зорієнтовані на соціальні взаємини.

Наведена класифікація дозволяє встановлювати тематичну і прагматичну близькість текстів як основу для використання спільної лексики та її мікроконтекстів. Чим ближчим до тексту замовляння є той або інший іножанровий текст за своєю тематикою та прагматикою, тим із більшою вірогідністю слід очікувати наявності спільної лексики та мікроконтекстів.

Так, тексти замовлянь, зорієнтовані на природу, близькі до календарно- обрядової поезії, що певною мірою становить заклинання природи з метою прискорення настання потрібного сезону, зростання рослин тощо. Особливої уваги з погляду порівняння з мовою замовлянь заслуговують космогонічні колядки та веснянки. Очевидно, спільна лексика вербалізує спільні образи, наприклад, образ світового дерева.

Висновки

Отже, можна запропонувати декілька класифікацій замовлянь: замовляння як самостійний фольклорний жанр і як частина більшого тексту іншої жанрової природи - чарівної казки, колискової пісні, архаїчної міфологічної балади з метаморфозами та ін.; функціональна класифікація замовлянь відповідно до їхніх прагматичних функцій - присушки, відсушки, на збереження здоров'я, лікувальні, соціально-статусні та ін.; класифікація замовлянь відповідно до адресатів - природа (календарно-обрядова поезія), людина (присушки, відсушки, лікувальні), надприродні істоти (слід зважати на те, що в межах архаїчного магіко-міфологічного світогляду відсутнє чітке протиставлення природи, людини і надприродних сил); класифікація відповідно до адресантів - ті, які може виконувати кожна людина, і ті, які потребують виконання тільки спеціально підготованими особами; класифікація замовлянь відповідно до часу й обставин виконання, зокрема, прив'язані до календарних циклів і не прив'язані до них, а співвідносні з некалендарними явищами в житті людини або суспільства; класифікація за типом модальності, базуючись на співвіднесені вихідного і бажаного станів людини, суспільства або природи; класифікація текстів за кількістю структурних блоків і, відповідно, за повнотою реалізації тієї або іншої «ідеальної структури» замовляння; класифікація за параметрами вербалізованих у тексті концептуальних опозицій; класифікація за мірою клішованісті сполучень слів; класифікація за вживаністю в сучасних усних і писемних текстах.

Усі види класифікацій замовлянь можуть виступати інструментами дослідження замовляльних текстів, зокрема, з метою моделювання специфіки вербалізації в них концептуальної картини світу.

Література

Барна Б. Скарбниця практичного знахарства від пращурів. Замовляння, обереги, зілля. Київ : Видавець «СПД Хатімлянськая Г.В.», 2019. 576 с.

Вербальна магія українців / вступ. сл. Л. Дунаєвська; авт. передм. О. Павлов; упоряд. та приміт. Т. Полковенко, В. Фісун. Київ : Бібліотека українця, 1998. 98 с.

Ви, зорі-зориці... Українська народна магічна поезія: (Замовляння) / упоряд. М. Г. Василенка, Т. М. Шевчук ; передм. М. Г. Василенка. Київ : Молодь, 1991. 336 с.

Дмитренко М.К. Символи українського фольклору / М.К. Дмитренко. Київ: УЦКД, 2011. 400 с.

Замовляння / упоряд., передмова, примітки М. К. Дмитренка. Київ : Видавець Микола Дмитренко, 2007. 124 с.

Колесса Ф. Українська усна словесність. Київ: Центр учбової літератури. 2021. 646 с.

Матеріали та методичні рекомендації до спецкурсів з ідіостилістики / упоряд. Л.В. Шулінова. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 45 с.

Остроушко О.А. Семантико-синтаксична структура текстів українських замовлянь: дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2002. 201 с.

References

Barna, B. (2019) Skarbnycia praktychnogo znaxarstva vid prashhuriv. Zamovlyannia, oberegy, zillia. [A treasury of practical medicine from the ancestors. Orders, amulets, potions], 576 [in Ukrainian].

Dunaievska, L. (1998) Verbalna mahiia ukraintsiv. [Verbal magic of Ukrainians], 98 [in Ukrainian].

Vy, zori-zorytsi... Ukrainska narodna mahichna poeziia: (Zamovliannia). [You stars... Ukrainian folk magic poetry: (Spells)], 336 [in Ukrainian].

Dmytrenko, M. (2011) Symvoly ukrainskoho folklore. [Symbols of Ukrainian folklore], 400 [in Ukrainian].

Dmytrenko, M. (2007) Zamovliannia. [Spells], 124 [in Ukrainian].

^llesa, F. (2021) Ukrainska usna slovesnist. [Ukrainian oral literature], 646 [in Ukrainian].

Shulinova, L. (2001) Materialy ta metodychni rekomendatsii do spetskursiv z idiostylistyky. [Materials and methodical recommendations for special courses on idiostylistics], 45 [in Ukrainian].

Ostroushko, О. (2002) Semantyko-syntaksychna struktura tekstiv ukrainskykh zamovlian. [Semantic and syntactic structure of texts of Ukrainian spells], Candidate's thesis. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru