Стан сучасних вітчизняних досліджень у галузі перекладознавства. Літературно-художні антропоніми як перекладацька проблема. Аналіз особливостей відтворення власних імен у процесі перекладу. Проблеми, які виникають під час перекладу художнього твору.

Розгляд особливостей перекладу літературної онімії у художньому тексті повістей британського письменника Роальда Дала. Використання автором фіктонімів, антропонімів у складі різноманітних стилістичних прийомів для створення особливої тональності твору.

Характеристика літературно-художніх антропонімів як важливої складової художнього твору. Дослідження їх стилістичних функцій, виражальних можливостей на прикладі романів С. Дзюби та А. Кірсанова "Позивний "Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос".

Здійснено спробу літературознавчого концептуального аналізу проповіді Д. Туптала "Слово въ недтлю 7-ю по Пасцт" у контексті світоглядної парадигми й стильових характеристик епохи Високого Бароко. Досліджено концептуальну картину світу письменника.

Початковий етап формування офіційно-ділового стилю української мови. Існування в дохристиянську епоху розгалуженої системи ділової комунікації на основі досить високорозвиненої грамотності. Сформований у ІХ-Х ст. спосіб укладання відповідних документів.

Вивчення літургійної лексики в староукраїнській лексикографії кінця ХVІ — першої половини ХVІІ ст. в аспекті специфіки перекладацької рецепції церковнослов'янської лексичної спадщини. Відхилення від принципів кирило-мефодіївської традиції перекладу.

Церковнослов’янська мова, як один із визначальних компонентів церковного обряду ГКЦ у Галичині, її роль в мовно-культурній ситуації ХІХ-ХХ ст. Літургійно-обрядовий аспект тогочасної мовної полеміки, ключові аргументи Церкви в обстоюванні її збереження.

Владение языком как условие профессионального мастерства юриста, менеджера, экономиста. Многозначные, неясные и неточные понятия. Ситуативные слова, опредмечивание абстракций. Групповая роль понятия, его употребление для обозначения класса объектов.

Определение термина "вопрос", его логико-лингвистический анализ, структура и классификация по цели, типу вопросительных слов, значимости, интеллектуальному уровню и другим признакам. Понятие софистического, провокационного и риторического вопросов.

Анализ воспитательных паремий, представляющих собой устойчивые формулы, содержащие запрет на нарушение ребенком норм поведения в обществе. Общая характеристика основных особенностей выявления устойчивых жанровых признаков "родительских запретов".

Исследование соотношения собирательности, разделительности и смежных категорий в лингвистике. Анализ оснований для выделения лексико-грамматического разряда собирательных существительных, взаимодействие этого разряда с другими разрядами существительных.

Терминология современной науки. Проблема соизмеримости и формализации терминологического инструментария в структуре научного знания. Специфические особенности термина. "Языковые ловушки" и их онтологический, гносеологический и ценностный аспекты.

Исследование глубинных основ функционирования обособленных членов предложения. Сущность предикативного знака, применение обособленных членов предложения в новелле Йозефа Рота "Die Legende vom heiligen Trinker". Характеристика уступительных союзов.

Раскрытие содержания семантики и исследование значений языковых выражений. Изучение логико-семантических взглядов немецкого логика, математика и представителя аналитической философии Г. Фреге. Определение значения и смысла имен собственных и предложений.

Рассмотрение перфекта как средства обеспечения когезии компонентов текста. Выделение различных логико-смысловых функций перфекта в английских художественных текстах. Связь перфекта с ретроспекцией, которая устанавливается глаголом в перфектной форме.

Вопросно-ответный комплекс как необходимый элемент общения и мышления людей, примеры "ли-вопросов" и "что-вопросов". Виды ответов: истинные, прямые, косвенные. Понятие аргументации и ее логическое построение. Логические уловки в споре и софизмы.

Основные признаки искусства спора: доказательство и убедительность. Стратегия спора как общий план его ведения. Вопросно-ответный комплекс как элемент общения и мышления людей. Критерии правильности вопросов. Аргументация: структура, виды, ошибки.

Классификация синонимов: точные и квазисинонимы. Формирование логического подхода к определению синонимии. Номинативные единицы знаковых форм понятий: слова, словосочетания и фразеологизмы. Иерархия сем, формирующих понятийный компонент значения.

Выявление основ и функционального характера категории "список", определение логической структуры данной категории, включающей интенсиональные контексты. Исследование логических механизмов, определение процедуры вычисления семантического значения.

Синтаксические особенности русского языка, которые влекут нарушение логических законов. Примеры семантических парадоксов, бросающих вызов языку. Некоторые рекомендации, способствующие предупреждению логических ошибок при использовании русского языка.

Рассмотрены сирконстантные логические компликаторы как разновидность обстоятельственных осложняющих структур в составе семантически осложнённых предложений в английском языке. Особенности функционирования и семантики предложений с данными компликаторами.

Материальное воплощение суждения как понятия в словах, устной или письменной речи. Соотношение логического суждения и грамматического предложения. Логический строй мысли и грамматическая форма речи. Изучение состава суждения: субъекта, предиката и связки.

Основные виды вопросов, их понятие, функции и критерии правильности. Правила ответов на вопросы, их характеристика и особенности. Вопросно-ответный комплекс как основной элемент общения и мышления людей. Задачи логико-лингвистического образования.

Главные причины возникновения логического направления в языкознании. Основные положения, идеи, теории и специфика. Логико-синтаксическая школа, ее распространение и представители. Сильные и слабые стороны, значение данного направления для науки в целом.

Логичность предметная и понятийная, их взаимосвязь в конкретном акте коммуникации. Экстралингвистические и лингвистические (структурные) условия логичности речи. Скрытая логика, характерная для разговорного, художественного и публицистического стилей.

Дослідження логіки переходу від соціологічного і етнологічного до етнополітологічного та етнополітологічно-конфліктологічного концептуально-парадигмального напрямку понятійно-термінологічного наукового дискурсу. Визначення процесу еволюції його напрямів.

Сутність мови як скарбници духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. Процес дослідження форм мислення та різних відношень між ними. Визначення зв'язку мови та мисленням. Характеристика основних функцій мови.

Структура реалізації категорії причини в складному реченні й тексті задля окреслення її логіко-граматичних параметрів. Місце причини в парадигматичній системі української мови. Текстотвірний потенціал причини і її реалізація в межах надфразних єдностей.

Характеристика формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокультурного маркування сміхової культури мовної особистості. Особливості виявлення індикаторів стереотипних уявлень мовної особистості.

Аналіз арабських фразеологізмів з компонентом РУКА, відібраних шляхом суцільної вибірки. Моделювання фразеологізмів, як знаків інваріантних ситуацій і як образних висловлень, які виражені фразеологічними варіантами (за характеристикою компонента РУКА).