Іронія як лінгвістична категорія на рівні різних мовних одиниць (від слова до інтертексту). Типи іронії в художньому мовленні, умови створення іронічного контексту за допомогою мовних одиниць, зіставно-порівняльного методу. Ознаки іронії з погляду мови.

Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.

Спільні для всіх людей інтелектуальні процеси осмислення дійсності як основа для формування універсальних категорій мислення. Знайомство з основними аспектами виявлення кількісних відношень. Розгляд способів визначення мовної категорії кількості.

Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.

Суть категорії контекстуальної синонімії. Аналіз діалектичної єдності номінативного варіювання як явища лексичної рівнозначності і одночасно диференціації значень слів. Вербалізація внутрішнього ментального процесу пошуку тієї чи тієї лексичної одиниці.

Обґрунтування філософських, психологічних, гносеологічних, соціально-психологічних, комунікативно-прагматичних, екологічних трактувань категорії контекстуальної синонімії. Варіативності мовного втілення одного і того ж сенсу Формування синонімічних рядів.

Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.

Лінгвістичне дослідження українських усних народних традицій, повір’їв і обрядових дій. Цілі використання епітетів, метафор і порівнянь в архаїчному фольклорі. Визначення складових культури смислів і способів розкриття концепту "багатство" в Україні.

Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.

Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.

Розгляд багатопланового комплексного феномену модальності з точки зору когнітивно-дискурсивних та семіотичних особливостей її вираження в процесі перекладацької діяльності. Дослідження когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення категорії модальності.

Сучасні мультимодальні студії: модальна лінгвістика та мультимодальна стилістика. Виокремлення структурні елементи статті наукового блогу. Дослідження способи вираження мультимодальності у сучасних текстах наукових блогів, написаних англійською мовою.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз функційно-семантичних категорій в інтерпретації сучасних мовознавців. Характеристика категорії неозначеності, значеннєво-формальна спеціалізація якої пов’язана з узагальненою семантикою невизначеного, неконкретизованого, неточного вияву ознак.

Огляд категорії особи у творчості Лесі Українки на базі україномовних текстів. Засоби вираження семантики займенників. Аналіз фрагменту ідеографічного словника, наповненого дієслівною лексикою з частотними характеристиками поетичного стилю Українки.

Реалізація особових протиставлень через систему граматичних категорійних значень у межах частин мови: іменника й дієслова. Дослідження особливих прагматичних аспектів категорії особи як вживання дієслівних форм першої особи в перформативних висловленнях.

Аналіз специфіки експліцитної та імпліцитної характеристики об’єктів і явищ періоду Другої світової війни на матеріалі діалектних текстів у збірнику "Говірки Черкащини". Лінгвістичні способи для вираження оцінки, застосування метафор, іронії та сарказму.

Структура функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові. Порівняльна характеристика оцінних засобів у текстах публіцистичного та інформаційного стилів з урахуванням їх мовностилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей.

Вивчення межі функціонально-семантичної категорії персональності. Встановлення типових засобів її вираження в сучасній українській літературній мові. З’ясування специфіки реалізації цієї категорії в текстах публіцистичного стилю, адресатної системи.

Місце речень питальної модальності у системі синтаксичних одиниць української мови. Основні комплекси питально-модальних реалізацій запиту. Функціональна роль альтернативних, зустрічних, уточнювальних запитань та перепитів у діалогічному мовленні.

Дослідження порівняння в аспекті теорії актуального членування у бінарному зіставленні. Зіставлення функціонуючих порівнянь української та англійської лінгвокультури. Національно-культурна специфіка моделювання порівняння як мисленнєвої категорії.

Комплексний аналіз категорії порівняння в структурі простого речення. Встановлення механізму утворення основних компонентів і визначення співвідношення із компонентами формально-граматичної структури речення. Семантична кореляція і образ порівняння.

Категорія порівняння як кардинальна категорія наукового дискурсу, її експліцитні, імпліцитні засоби вираження. Дискурсивна специфіка та функціональні параметри категорії порівняння. Компаративні конструкції з експліцитними маркерами і термами порівняння.

Вторинна предикація - основа утворення предикативних комплексів з герундієм, інфінітивом, дієприкметником, іменником, прикметником, прислівником. Предикативне відношення, що є характерним для односкладових, однослівних речень в англомовному дискурсі.

Дослідження незмінності пресупозицій при запереченні, правила проекції та їх роль в установленні успішної комунікації. Основні напрямки подальшого дослідження функціювання даної категорії в дійсних речових актах; основні специфікації даної категорії.

Каузативність у контексті зумовленості як частковий вияв реалізації принципу достатньої підстави, на основі якого інтегруються умовні, допустові, наслідкові, причинові і цільові відношення. Причиново-наслідковий зв’язок. Значення причини, допусту, умови.

Функціональний опис макрополя роду та його складових: граматичного й семантичного субполів у сучасній російській мові на тлі співвідносної категорії англійської мови. Необхідність встановлення конотаційного потенціалу розглядуваних мовних елементів.

Вивчення інтерференційного впливу роду іменників рідної мови в навчанні іноземної мови в старших класах. Мета статті – встановити фонетичні, морфологічні й семантичні принципи присвоєння роду німецьким іменникам учнями, рідною мовою яких є українська.

Особливості реалізації в українській мові категорії самопрезентації як реакції індивіда на стимул, що спонукає на надання іншим певної інформації про себе. Функції самопрезентації в міжособистісній комунікації і мовні засоби, що забезпечують її вираження.