Функціонування фразеологічних одиниць у службових текстах. Дослідження особливостей фразеологічної семантики в контексті офіційно-ділової комунікації. Виявлення специфіки мовної діяльності через залучення фразеологізмів до офіційно-ділового стилю.

Аналіз фінансово-економічних англіцизмів в україномовній пресі. Механізми вираження експресії за допомогою мовних засобів в економічних медійних текстах. Особливості поєднання стандарту й експресії, підпорядкованого популяризації наукової тематики.

Вивчення сутності мовної особистості перекладача. Дослідження мовної і метамовної особистості жінки-перекладача в рамках людичної теорії перекладу. Структура, характеристики і роль жінки-перекладача у перекладі гібридних текстів епохи постмодерну.

Сучасний стан термінології аутсорсінгу й аутстафінгу, мовні і позамовні фактори, які впливають на формування цих термінів та вимоги, які висуваються до них. Відбір спеціальної лексики для складання уніфікованого глосарію з аутсорсінгу й аутстафінгу.

В категоріях лінгвістики розглянуто проблематику мовної ідентичності як домінанти світогляду П. Куліша — поліфонічної особистості в історії української культури. Аналіз домінанти україноцентричності митця, збагачення його світогляду європейськими ідеями.

Лінгвістичний феномен інвективи, розгляд його як мінімальної одиниці вербальної агресії. Функціонування інвективи як мовного знаку в політичному дискурсі. Зв’язок мовного знака з інтенцією мовця та сутність комунікативної інтеракції, її визначення.

Виявлено лінгвостилістичні особливості листів Лесі Українки шляхом виокремлення загальних і спеціальних звертань (соціальні гоноративи), індивідуально-авторських новотворів. Роль спеціальних звертань як ефективного прийому відтворення авторської думки.

Реконструкція мовної картини світу у німецьких народних казках зі збірки "Deutsches Marchenbuch" Бехштайна. Місце людини, її бачення самої себе у представленому мовному універсумі. Установки суспільства, вербально оформлені у свідомості сучасника епохи.

Аналіз способів мовної концептуалізації теми Голодомору. Прийоми вибудовування ідентичності суб’єкта і суспільства, обтяжених травматичною пам'яттю і травматичним досвідом поколінь. Особливість реконструкції мовної картини світу п'єси "Зерносховище".

Проблема мовної картини світу як засобу міжкультурної комунікації. Дослідження генезису понять "міжкультурна комунікація" та "мовна картина світу" у науково-педагогічній літературі. Різноманітні погляди на суть міжкультурної комунікації в нових умовах.

Узагальнення тлумачення поняття мовної картини світу як засобу міжкультурної комунікації, що допомагає здійснювати мислення й відображення отриманої інформації через мову. Загальна характеристика становища сучасного етапу розвитку мовознавчої науки.

Погляди лінгвістів щодо особливостей структури мовної та концептуальної картин світу. Роль культури у формуванні та еволюції національних картин світу та вплив національної мови на формування світогляду мовця. Передумови формування мовної картини світу.

Аналіз поглядів українських і зарубіжних лінгвістів щодо особливостей структури мовної та концептуальної картин світу. Аналіз ролі культури у формуванні та еволюції національних картин світу та вплив національної мови на формування світогляду мовця.

Уміння спілкуватися в різних ситуаціях із дотриманням установлених норм. Вікові індивідуальні особливості людини. Професійна мовна і мовленнєва підготовка студентів. Потенціал лінгвістичних знань людини. Формування мовної особистості майбутнього лікаря.

Мовна культура людини – дзеркало її духовної культури. Мовний етикет як важлива складова культури мовлення. Основні правила спілкування та ведення мовлення. Вербальні (мовні) та невербальні (жести) засоби спілкування. Риторика в житті сучасної людини.

Аналіз змістовного наповнення концепту здоров'я через призму мовної маніфестації феномену "здоров'я держави", об'єктивованих лінгвальними змістами в трактаті Тіта Лівія "Ab Urbe condita". Аналіз мовленнєвих засобів мовної маніфестації феномену "здоров'я".

У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України І. Гнатюка. Проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу.

Присвячено автором статтю лінгвістичному дослідженню віртуальної мовної особистості в форумному просторі мережі. Розглядаються основні риси віртуальної особистості "експерт" та проаналізовано лексико-синтаксичні характеристики повідомлення експертів.

Аналіз мовної особистості українського ученого ХІХ ст. з метою створення його узагальненого, колективного портрета. Дослідження лінгвістичних засобів вираження автора та адресата наукової комунікації із залученням кількісних даних щодо їх вживання.

Поняття "мовна особистість" та його власна дефініція. Аналіз мовних засобів віртуальних шлюбних оголошень. Гендерні стереотипи фемінності, динаміка їх змін відносно до класичних гендерних стереотипів. Дефініція поняття "віртуальний шлюбний дискурс".

Місце й роль Д.І. Яворницького у вітчизняному мовно-літературному процесі ХІХ-ХХ століття. Аналіз лексико-фразеологічних засобів мовностилістичної системи письменника в художніх та епістолярних текстах. Національна специфіка ідіолекта Д. Яворницького.

Аналіз мовної особистості персонажа в аспекті когнітивної лінгвістики. Інтерпретація мовної особистості як інваріанта реального мовця, що скорельовано з концепцією В.В. Красних. Основні засоби відтворення особистості чиновника у драматургійному творі.

Особливості реалізації мовної особистості І. Франка в комунікації чоловік - дружина. Аналіз основних інтенцій, які використовує письменник для повідомлення нової інформації або коментування, обґрунтування та її заперечення. Засоби вираження інформування.

Досліджується мовна особистість персонажа-маніяка за допомогою виокремлення характерних мовних рис на експонентному, змістовному та інтенціональному рівнях. Вивчення мовної особистості персонажа здійснено на матеріалі роману Б.І. Елліса "American psycho".

Розгляд засобів мовної гри, які входять до опозицій "текст - метатекст", "знак - референт" на матеріалі тексту роману В. Набокова "Справжнє життя Себастьяна Найта". Лінгвосеміотичні механізми текстотворення. Риси мовної особистості письменника.

Аналіз народопросвітніх планів Бориса і Марії Грінченків у педагогічній сфері, викладених у спогадах М. Загірньої "Школи, де вчителював Борис Грінченко", Х. Алчевської "З рідних сторін Бориса Грінченка", працях Великого Просвітника "Перед широким світом".

Аналіз народопросвітніх планів Бориса та Марії Грінченків у педагогічній сфері, викладених у спогадах М. Загірньої, Х. Апчевської. Постать учителя як виразника прогресивних думок. Проукраїнська позиція Грінченків і Х. Алчевської, суголосна баченню уряду.

Місце та роль мови у суспільстві. Мовна політика в державі та її законодавчі засади. Стан сучасного мовного законодавства України, статус української мови як державної. Двомовність на теренах української держави. Рекомендації щодо мовної політики.

Мовна ситуація в Україні. Мова українського народу і державна мова в Україні. Цілі і пріоритетні напрямки державної мовної політики. Мови національних меншин. Парадоксальність мовної ситуації в сучасній Україні. Процес витіснення української мови.

Дослідження присвячене проблемі редакційних виправлень І. Франка з точки зору кодифікації синтаксичних правил (за мотивами повісті Івана Франка "Захар Беркут" у двох виданнях). Аналіз тексту обох редакцій повісті "Захар Беркут", удосконаленням мови твору.