Аналіз конекторів як засобу експлікації логіко-семантичних відносин в англо-українських перекладах текстів офіційно-ділової документації ООН в Україні для комунікативної ефективності документації відповідно до чинної нормативної бази української мови.

Застосування корпусного підходу в сучасній лінгвістиці. Конкорданс як спосіб опрацювання масиву корпусів текстів україномовного політичного дискурсу 2014-2020 років. Специфіка експліцитної вербалізації концепту "мова" та значення ключового слова.

Використання конкордансу для опрацювання масиву корпусів текстів англомовного художнього дискурсу ХІХ-ХХ століття. Специфіка експліцитної вербалізації концептосфери "простір" у творах Д.Х. Лоуренса та Дж. Голсуорсі. Механізм словника-конкордансу.

Теоретические аспекты исследования гендерной специфики коннотативного пространства языка. Гендер в лингвокультурологической парадигме. Коннотативная семантика и гендерные модели в текстах русской культуры. Коннотация: история понятия и знаковая сущность.

Специфика коннотативной семантики речевой фразеологической единицы целовать подмётки; ее генетическая база. Состав коннотативного макрокомпонента фразеологической семантики. Эмотивный компонент в контекстуальной реализации коннотативных свойств единицы.

Анализ возможностей слов, репрезентирующих концепт "русскость", выражать позитивно-оценочные или негативно-оценочные смыслы. Описание языковых механизмов возникновения коннотативно-оценочного фона при употреблении семантических производных слов.

Анализ коннотативного и селективного компонентов в структуре лексического значения. Селективные ограничения коннотации, которые позволяют сочетаться словам, создавать экспрессивные словоупотребления или контексты. Выявление коннотативно-селективных семов.

Исследование двойственной природы лексического компонента коннотации как явления лингвистического и экстралингвистического. Определение социальной сферы употребления слова, условий функционирования языка, ролевых отношениях между коммуникантами.

Исследование характерных трудностей передачи коннотации при переводе художественных текстов с английского языка на русский язык. Сопоставительный анализ художественных текстов и их переводов. Изучение способов выявления коннотаций в процессе перевода.

Выявление вариативности языкового сознания носителей русского языка при восприятии имен собственных. Выявление подвижности языкового сознания носителей русского языка, тенденций утраты коннотаций в связи с выходом из употребления некоторых имен.

Работа посвящена коннотативным именам собственным (коннотонимам), которые в постсоветский период (с начала 1990-х до наших дней) изменили или приобрели эмоционально-оценочные значения. Охарактеризована методика коммуникативного описания данных имен.

Особенности семантики фразеологических единиц. Коннотативный компонент значения в лингвистических исследованиях. Проблема определения семантики в текстах. Политический дискурс: понятие, эффективность. Анализ фразеологических единиц в статьях о политиках.

Коннотация как многоуровневая синтезирующая суперструктура, знакомство с проблемами. Общая характеристика структуры коннотативного компонента, анализ элементов: эмотивность, оценочность, экспрессивность. Рассмотрение особенностей теории номинации.

Анализ технологий создания новых знаков. Рассмотрение влияния имен собственных, топонимов, названий животных, латинских и греческих элементов, искусственных наименований в популярности товарных знаков. Особенности использования общеупотребительных слов.

Официальная формула именования лица как центр, относительно которого формируются позитивно или негативно оценочные антропоименования. Передача эмоционального отношения говорящего к именуемому через фонетические, лексические и морфологические средства.

Класифікація мовних засобів впливу на адресата. Демінутивність як семантико-стилістична універсалія на рівні морфеміки. Специфіка трактування демінутивів А. Алонсо в іспанському мовознавстві. Оцінка денотативного чи конотативниго потенціалу контексту.

Основні типи конотативних значень та суть конотативного значення як особливого макрокомпонента в семантичній структурі ідеологічно забарвлених номінативних одиниць. Стратифікування засобів увиразнення семантичних змін у конотативному макрокомпоненті.

Особливості мовних конотацій новоєврейських лексем класу – "літера, буква" в порівнянні з українськими, російськими та англійськими. Лінгвокультурна специфіка світоглядних установок з даного питання, переважання позитивних конотацій над негативними.

Комплексний опис англійської фразеологізованої топонімії, паремійних структур із топонімічним компонентом. Денотативна співвіднесеність компонента "власна назва". Співвідношення власноіменного компонента з денотатом, конотація одноденотатних імен.

Дослідження літературно-художніх антропонімів з роману М. Дочинця "Лис у винограднику". Визначення виражальних можливостей літературно-художніх антропонімів, їх характеристичний потенціал. Літературні антропоніми як важливий елемент художнього твору.

Лексико-семантичний та конотативний аналіз топонімічних прізвиськ штатів США із зоокомпонентом. Суть мотиваційного підґрунтя надання певного прізвиська. Аналіз джерел утворення географічних назв в американській топоніміці (топонімів і географічних назв).

Лінгвоспецифічні конотативні ознаки термінів шовінізм та фанатизму публіцистиці Дмитра Донцова як основа формування державотвірних поглядів. Взаємоперехід між стилями як явище, характерне для лінгвальної дійсності. Конотативний вектор впливу на читача.

Конотація як додатковий компонент значення мовної одиниці, що доповнює її предметно-логічний зміст суб’єктивними відтінками оцінки та функціонально-стилістичної забарвленості. Характеристика специфічних особливостей структури фентезійного пізнання.

Конотативні та квазіантропоніми на позначення поняття "пересічний громадянин"; основні структурні та семантичні особливості таких назв в українській, французькій та німецькій мовах. Поширеність структурних моделей, зумовлена мовними традиціями.

Аналіз семантики конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів в мовленні франкофонів. Їхня (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясування мотивації такого найменування. Риси первинного позначуваного адресата мовлення.

Фразеологія як наука, її предмет та семантика. Природа фразеологізмів і їх компонентів. Поняття "фітонім" та "конотація". Пареміологічні константи в англійській фразеології на матеріалі фітонімів. Флористичні концепти у творі Шекспіра "Ромео і Джульєтта".

Особливості мовного вираження конотації регіональності у фразеологізмах німецької мови та типові сполучення з конотаціями інших типів. Вивчення семантико-стилістичних особливостей лексичних одиниць. Взаємодія денотативного та конотативного значення слова.

Сутність фразеологічного значення взагалі та його конотативний аспект зокрема. Виокремлення складових конотації фразеологізмів та аналіз їх реалізації в авторському художньому мовленні. Креативне використання облігаторних та факультативних ознаків.

Дослідження сутності конотації. Визначення та характеристика основних підходів до актуалізації цього явища в сучасній лінгвістиці. Аналіз різних точок зору про місце конотації в системі мови. Вивчення поняття та особливостей конотації у стилістиці.

Розкриття проблеми вивчення додаткових смислів за допомогою контекстно-логічного аналізу. Консоціація в тексті як слова, що мають загальні схеми, але не належать до одного тематичного поля. Семантика безпосередній близькості в поетичному тексті.