Дослідження термінологічного та категорійного розвитку мовознавчої науки в Україні. Інтеграція наратологічних і лінгвістичних концепцій в мовознавстві. Розкриття статусу наративу як когнітивної макроструктури й інструменту пізнання навколишнього світу.

Визначено статус віддієслівних іменників у слов'янському мовознавстві. Описано міжкатегоріальні зв’язки віддієслівних утворень, схарактеризовано їх гібридність. Порівняно специфічні особливості зворотних віддієслівних іменників у слов'янських мовах.

Ключові концепти кооперативного типу сучасного англомовного парентального дискурсу та кореляційні зв’язки між ними. Виявлення основних міжконцептуальних кореляцій в концептосистемі кооперативного типу сучасного англомовного парентального дискурсу.

Виявлення проблем людського спілкування. Розгляд вербальної й невербальної модальностей. Аналіз специфічних рис міжкультурної та кроскультурної комунікацій сучасного світу. Дослідження їх як індикатора культурного розвитку і фактора соціальних змін.

Необхідність переорієнтування викладання іноземної мови в контексті культури корелюючих мов. Використання майстерністі перекладача та практичне застосуванням навичок реферативного перекладу як засіб підвищення професійної компетенції в навчанні перекладу.

Розгляд національних особливостей мовної картини світу, співвідношення мови та національної самосвідомості. Зв'язок етнокультурних, соціокультурних основ в людині та індивідуальних особливостей. Взаємини лінгвокультур в умовах міжнародного спілкування.

Встановлення національно-культурних характеристик мовленнєвого впливу, що забезпечують ефективність його реалізації. Принципи врахування і національно-культурної специфіки (засобів і прийомів впливу) невербальних компонентів в міжкультурній комунікації.

Характерні риси перекладу наукової літератури як особливого виду міжкультурної мовної діяльності. Проблеми передачі початкового змісту наукового тексту, пов’язані з використанням терміносистеми мови перекладу наукової літератури як особливого виду.

Мова, культура - когнітивний інструмент пізнання дійсності. Міжкультурна комунікація - соціальний феномен, сутність якого полягає у взаємодії між представниками різних культур. Експресивний фактор - особливість, що обґрунтовує значення фразеологізму.

Аналіз евфемізмів, що функціонують в англомовному та україномовному економічному дискурсах. Вибір оптимального способу найбільш повного відображення їх смислу при збереженні національно-культурних особливостей в Україні. Основні труднощі при перекладі.

Дослідження міжмовної омонімії в англійській та українській мовах. Аналіз різних точок зору на міжмовні відповідники омонімічного характеру. Важливість адекватного перекладу міжмовних омонімів. Перекладацькі прийоми вирішення проблем міжмовної омонімії.

Дослідження значення забезпечення адекватної міжкультурної комунікації творчої діяльності перекладача, що має спрямовуватися на примирення двох суперечливих тенденцій. Характеристика вимог до перекладача в умовах різниці культур і мовленнєвих норм.

Сучасний світ - відкрита професійно-комунікативна система, що є середовищем формування наукової картини, яка утримує глобальний термінопростір. Характеристика основних екстралінгвальних чинників появи іншомовних запозичень в українській термінології.

Аналіз міжнародних терміноелементів у словотвірній структурі фахової мови косметики та косметології української мови. Окреслення найуживаніших термінів, утворених за допомогою словотвірного потенціалу префіксоїдів грецького та латинського походження.

Схарактеризовано спортивні номінації, які, проникаючи в публікації воєнної тематики, зазнають переосмислення й водночас надають повідомленням свіжості, оригінальності, емоційності, експресивного забарвлення. З’ясовано тематичний діапазон та потенціал.

Фрагменті мовної картини світу українців. Вербальні засоби репрезентації концептів, що входять до складу мікроконцептосфери Святки. Репрезентація історії та її вивчення. Активізація міждисциплінарних досліджень у межах антропоцентричної парадигми.

Вивчення семантичних параметрів лексики, яка покриває портретний сегмент "очі людини", у мові української поезії. Доведення текстотвірної продуктивності лексем як засобів описово-зображального й експресивно-оцінного моделювання портретування людини.

Дослідження семантико-дериваційних особливостей мікротопонімів префіксально-нульового типу на землях Південно-Західного Опілля у світлі наукових розвідок українських та зарубіжних дослідників. Характеристика їх відповідних квантитативних показників.

Дослідження префіксації у межах морфологічного термінотворення. Семантико-дериваційні особливості мікротопонімів префіксально-нульового типу у світлі наукових розвідок українських та зарубіжних дослідників. Виявлення різновидів з префіксами між-, на-.

Складання топонімічного словника малих географічних назв досліджуваної території (села Джурів). Аналіз інформації, яку несуть у собі назви, уточнення та власна інтерпретація походження окремих мікротопонімів. Визначення проблем збереження мікротопонімії.

Лексико-стилістичні особливості мовлення українських спортивних коментаторів. Аналіз функцій концептуальних метафор в українському спортивному медіадискурсі. Функціонування концептуальних метафор, які представляють знання про спорт, у нових категоріях.

Аналіз варіативності історичних форм комічного, специфіки організації контекстуальних соціокультурних практик та відповідних способів сигніфікації. Специфіка організації комічного в умовах давньогрецького полісу та сучасного українського політикуму.

"Дивінаційна процедура" інтерпретації. Переклад як реакція спільноти на розмаїття мов і культур. Поезія як найскладніша форма художнього перекладу. Специфіку взаємин між автором і його інтерпретатором. Засади перекладознавства, стиль та манери перекладу.

Вивчення містичного художнього дискурсу. Жанрові риси та мовна специфіка їхнього відображення містичного художнього дискурсу. Доведено, що містичний художній дискурс має свої жанрово-дискурсивні особливості, які передусім реалізуються на лексичному рівні.

Наявні підходи до інтерпретації безсполучникових конструкцій у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці. Аналіз їхніх структурно-семантичних особливостей у французькій мові. Існування у французькій мові синтаксичної підрядності, яка немаркована сполучником.

Втілення культур різних етносів у мовних одиницях. Визначення місця зіставної лінгвокультурології серед інших лінгвістичних і нелінгвістичних дисциплін, уточнення її методологічного статусу. Функціональні відмінності між різними національними культурами.

Типи та види оцінності у семантиці слова. Місце оцінності у семантичній структурі слова та компоненти конотативного аспекту значення слова, які є засобом досягнення експресивності. Механізми утворення емоційно-оцінних одиниць та характер оцінних процесів.

Мовленнєво-комунікативна діяльність сучасного суспільства. Особливості медіадискурсу та багатогранність його форм і видів. Політичне інтерв’ю як засіб впливу на соціальну свідомість., його спільні та відмінні риси на тлі інших жанрів медіадискурсу.

Системний аналіз індивідуальних особливостей вживання та сутності значень базових перекладознавчих термінів "точність", "вірність", "відповідність", "еквівалентність", "адекватність". Їх морфологічні форми у перекладознавчій концептосфері В. Коптілова.

Проаналізовано спеціальні слова в різних мовах, які належать до національної лексики, яка не має повних аналогів в інших мовах. Реалії належать до мовних явищ, які змінюються. Проблема перекладу реалій як маркерів національно-культурного контексту.