Мова як одна з найістотніших ознак нації, найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності. Загальна характеристика головних типів норм літературної мови: орфоепічні, лексичні, стилістичні.

Кожна мова – це феномен, у якому генетично записані історія і культура народу. Саме мова забезпечує людині співжиття в суспільстві, зумовлює формування її духовної сутності. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів.

Дослідження вжитку ділового українського мовлення Тарасом Шевченком у зв'язку з тенденціями літературної норми. Основні риси перемикання кодів у Шевченкових листах, аналіз деяких частин текстів ділового спілкування. Фрагменти листа для підтвердження.

Мовні особливості творчості В. Пелевіна з урахуванням культурного й психологічного чинників. Мова як відображення домінант свідомості і культури, їх найбільш деструктивних складових. Специфічні для постмодернізму способи нейтралізації патогенного тексту.

Загальна характеристика сучасного стану характерних досліджень мови українського символізму з позицій лінгвокогнітивного підходу. Знайомство з головними особливостями уточнення концепції символістського тексту в лінгвоконцептуальній перспективі.

Визначення місця народної поезії в системі функціональних стилів сучасної державної мови. Дослідження семантичної структури народнопісенних лексем. Вивчення явищ лексичної варіантності та синонімії в українській пісні. Аналіз типових епітетних сполучень.

Мова як форма взаємодії суб'єкта і об'єкта діяльності, ланка, яка зв'язує суспільно-історичний досвід з колективною діяльністю. Функції мови, їх хараткеристика. Спілкування як основне призначення мови. Гносеологічна функція мови та її особливості.

Поняття денотації в семіотиці культури. Семіотика як наука про знаки, її філософські основи. Сутність коду в семіотиці культури. Парадигматичний та синтагматичний порядки знакової системи. Вторинні моделюючі системи. Основні положення структуралізму.

Основні поняття (пізнання, знання, інформація) і становлення когнітивної лінгвістики, Її проблеми, завдання і перспективи. Дослідження типів понятійних структур та його мовних відповідностей. Метафоричні взаємин у мові. Категорія "концепт" в когнітивізмі.

Аналіз мовного питання у США наприкінці ХХ - початку ХХІ ст., крізь призму мовних референдумів, проведених низкою регіонів у поданий період та їх впливу на мовну ідентифікацію та самоідентифікацію у Сполучених Штатах. Мовні референдуми 1980-2002 рр.

Вирішення питання співіснування в Україні поряд з державною (українською) мовою, мов національних меншин (зокрема російської). Вирішення одним із мислителів української діаспори В. Винниченком проблеми самостійності та оригінальності української мови.

Аналіз активних й конструктивних властивостей мови та її здатності впливати на формування народної культури, психології і творчості. Мова як необхідна умова та засіб соціалізації і виховання індивіда, як універсальна умова існування будь-якої культури.

Громадяни, які в силу розташування надають перевагу мові національної меншини. Вивчення державної мови для розширення комунікативних можливостей і реалізації у країні проживання. Консолідація національних меншин в межах політико-територіального утворення.

Мова як суспільне явище. Дихотомія мови: мова і мовлення. Прагматика - розділ мовознавства і семіотики. Дві форми існування мов: усна і писемна. Мова - універсальний засіб спілкування. Інші засоби комунікації. Поняття та можливості паралінгвістики.

Поняття про мову і мовлення, види мовлення. Культура та види мовленнєвої діяльності. Техніка мовлення, способи кодування. Монологічна і діалогічна форми мови. Розшифровка граматичних зв'язків між словами. Процес публічного виступу та спілкування.

Проблема функціонування української мови, суржик і боротьба з ним. Тлумачення терміну "піджин" як мови із радикально спрощеною граматикою та скороченим словником. Особливості структури піджину та креольських мов, їх фонологічної системи та застосування.

Дослідження та аналіз отриманих результатів спроби модернізації сфери мовленнєвого життя суспільства. Розгляд і характеристика процесу демократизації літературних мов, удоступнення культурних надбань, спрощення процедури отримання освіти та діловодства.

Характер онтологічної природи мовленнєвого спілкування. Мовленнєва діяльність як форма відображення дійсності, а феномен психологічного змісту як специфіка й умови її перебігу. Вивчення мови в процесі її функціонування. Породження оцінного висловлювання.

Аналіз складових внутрішньої підструктури мовленнєвого досвіду. Вивчення правил використання мовних знаків. Розробка програми дослідження характеристик когнітивної компетенції. Виявлення рівню розуміння семантичних і граматичних зв’язків у реченні.

Висвітлення питання мовленнєвої коректності як інструменту формування дискурсу толерантності у соціальному діалозі. Розгляд трактування поняття "толерантність" у різних науках. Визначення дискурсу як абстрактно-комунікативного соціального агенту.

Сутність та особливості ортологічного підходу як варіативного аспекту функціонування норми до пояснення термінів "мовленнєва культура" і "культура мовлення". Огляд теоретичних основ щодо їх впливу на практичну мовно-мовленнєву діяльність особистості.

Висвітлення проблеми українського медійного сьогодення, зумовленої вкрай низьким рівнем мовленнєвої культури студентів, які оволодівають спеціалізацією "Радіожурналістика". Основні шляхи піднесення культури мовлення майбутніх працівників радіостанцій.

Мета – виявити особливості формування мовленнєвої культури на сучасному етапі розвитку суспільства крізь призму феномену нових медіа. уточнено й доповнено поняття "нові медіа"; розглянуто медіатизацію як процес впливу на розвиток мовленнєвої культури.

Дослідження засобів інтонації, які сприяють реалізації мовленнєвої маски командира в усному англомовному військовому дискурсі. Рольове перевтілення, що відбувається завдяки імітації іншої мовленнєвої поведінці. Характер і гучність команд рухів на плацу.

Результати перцептивного аналізу мовленнєвої мелодики як маркера когнітивних стратегій англомовного лекційного дискурсу. Методика формування експериментальної бази. Дослідження шкали, ядерного тону, висотно-тонального рівня та мелодійного діапазону.

Виявлення специфічних ознак персонажного мовлення крізь призму ґендерної ідентичності автора. Теоретичні засади ґендерно зумовленої комунікативної поведінки. Специфічні ознаки, що ідентифікують справжню приналежність автора до тієї чи іншої статі.

Аналіз структури англомовного гіперконцепту OCCULTISM на матеріалі тлумачних і етимологічних словників англійської мови, а також публіцистичних текстів, присвячених розгляду феномену окультизму. Понятійні та мотиваційні ознаки концепту ASTROLOGY.

Комунікативна опозиція "адресант – адресат" та особливості її реалізації в англомовному художньому дискурсі. Характер взаємозв’язку між рольовим модусом та комунікативною позицією. Класифікація вербальних та невербальних засобів комунікації закоханих.

Дослідження особливостей вербалізації "концепту a work of genius / геніальне творіння" у картині світу англомовного соціуму. Тлумачення феномену геніальності у мові загалом і в англійській мові зокрема. Периферійні ознаки досліджуваного концепту.

Вивчення периферійних ознак досліджуваного концепту в англомовній науковій картині світу. Визначення сегментів, з яких складається англомовне концептуальне поле genius, поєднаних циклічним зв'язком. Ознайомлення зі спеціальними лінгвістичними методами.