Основные подходы к определению стиля как литературоведческого понятия и термина. Осмысление стиля в период выделения художественного творчества из сферы словесности. Зависимость стилевых элементов литературного произведения от его жанровых особенностей.

Определение термина "вторичная союзная связь". Анализ синтаксической конструкции многочленного сложноподчиненного предложения с отношениями смысловой зависимости между соподчиненными придаточными частями. Функции линейных показателей вторичной связи.

Описание структурной организации многочленных фразеологических омонимов и изучение их компонентного состава и типов структурного варьирования. Изучение семантической структуры и выборка свода многочленных фразеологических омонимов внутри языкового ряда.

Многоязычие и теория культурной идентичности. Понятие и сущность многоязычия, история написания романа Вальтера Скотта "Роб Рой". Взаимодействие языков и шотландская идентичность, исторический фон романа, рассмотрение событий до и после Акта об Унии.

Анализ способов презентации полиэквивалентности в "Польско-русском словаре переводных пар", изданном под редакцией В. Хлебды. Функции учебного материала для польских студентов-русистов. Обозначение эквивалентов, отличающихся от приведенных в словаре.

Аналіз існуючих поглядів на причини виникнення багатьох варіантів перекладу одного й того ж твору. Визначення культуромовного буття поетичного твору як предмета перекладознавчої теорії та практики. Типи перекладацьких підходів до перекладу поезії.

Розкриття принципів формування у молодого покоління мовної картини світу через поняття мовної особистості й типу. Місце лінгвокультурології в опрацюванні мовно-естетичних засад художніх текстів. Перспективи аналізу в школі концепту, метафори, символу.

Розгляд символічної функції мови, зумовленої соціокультурними уявленнями й оцінками мовців. Механізми формування та зберігання інформації в пам’яті людини. Поняття комплексу мовної невпевності в лінгвістиці. Особливості вироблення прескриптивних норм.

Дослідження мови російсько-української війни за матеріалами медійних текстів. Аналіз політичних наративів та емоційних маркерів у творенні лексем. Розгляд вербального вираження прогнозів українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій.

Особливості та основні риси писемного ділового мовлення, система його графічних знаків. Вимоги до мови ділових паперів. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Правила складання та оформлення документів, їх специфічні функції документа.

Пріоритетна увага до мови. Розвиток сучасної філософії мови. Розділення лінгвістики на синхронічну й діахронічну. Вивчення відносин між користувачем мови і лінгвістичним виразом. Мова як знаряддя осягнення дійсності і головний засіб людського спілкування.

Дослідження міського мовлення на матеріалі української, російської та англійської періодики. Виявлення основних груп ненормативних лексико-фразеологічних одиниць, які є віддзеркаленням мовної та культурної свідомості містян кожної з досліджуваних націй.

Значення української мови як головного каналу зв'язку з рідним народом, його культурою та прагненнями. Проблеми української мови в сучасному суспільстві, її роль в морально-етичному вихованні молоді. Національне самозбереження української діаспори.

Ознайомлення з гіпотезою жестового походження мови. Дослідження та характеристика особливостей міміко-жестового мовлення, як знакової системи. Визначення сутності жестів, як способу спілкування з іншими культурами. Аналіз ролі жестів у комунікації.

Вивчення та узагальнення проблеми взаємодії мови, культури з її усталеними принципами, і людини, яка створює цю культуру, використовуючи мову і культуру. Визначення предмету, об'єкту, основних завдань, принципів та специфіки лінгвокультурології.

Мова як система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Поняття мови і мовлення, їх основні параметри. Про первинність мови та мовлення. Типи мислення: чуттєво-образне (наочно-образне), технічне (практично-дійове), поняттєве (словесне).

Мова як суспільне явище, цитати відомих людей про мову та її творення. Співвідношення мови і мислення як одна з центральних проблем в теоретичному мовознавстві. Особливості психолінгвістики. Комунікативна віртуальна ідентичність: гендерний аналіз.

Основні теоретичні підходи до вивчення мови з позицій психології. Психологічні основи культури мовлення та спілкування. Дослідження процесів говоріння, мислення та розуміння в міждисциплінарних студіях. Лінгвістичні принципи структурного мовознавства.

Теоретичні підходи до сутності і значення психолінгвістики як наукової дисципліни. Визначення предмету, завдань і методів психолінгвістичних досліджень. Аналіз підходів психологів і мовознавців щодо мовленнєвої діяльності як психолінгвістичного феномену.

Визначення різниці між мовою як елементом світу і мовою як елементом концепції. Онтологічне розрізнення звичайної і художньої мови. Основні фактори мовотворчості у російській формальній школі літературознавства. Перехід від формалізму до структуралізму.

Вивчення мови наукових, публіцистичних та художніх творів Б. Грінченка з позицій висвітлення ідіостильових особливостей та відмінностей від мовної практики першої половини ХІХ ст. Виокремлення наскрізних лексико-тематичних груп у макроконтексті творів.

Відображення соціальної диференціації суспільства (класова, професійна, статева) в мові. Свідомий уплив суспільства на мову (цілеспрямовані урядові заходи). Звуження функцій і відмирання мов при використанні нерідної мови в школах, вищих закладах освіти.

Основні теоретичні підходи у вирішенні проблеми співвідношення мови й культури для вивчення основ і закономірностей міжкультурної комунікації. Основні положення концепції В. Гумбольдта. Роль вербальних ілюзій у створенні соціальних стереотипів.

Поняття "рідна мова", концепція "мовної особистості". Функціонування української та російської мови в розмовному мовленні студентської молоді. Співвідношення в мовленевій практиці сучасної молоді рідної мови, мови навчання та мови соціального середовища.

Вивчення структурно-семантичних та функціональних особливостей ідіостилю Г. Косинки на різних мовних рівнях: лексичному, фразеологічному, синтаксичному. Наукове вивчення стильових різновидів української мови та становлення української лінгвостилістики.

Висвітлення головного призначення мови права в системі законодавства України. Аналіз сутності мови права, як цілісної комунікативно-галузевої підсистеми літературної мови з певним набором характерних лінгвостилістичних і структурно-жанрових ознак.

Аналіз фрагментів реклами. Визначення умов створення рекламного тексту за літературними нормами. Розгляд підходів до створення і розміщення реклами. Принципи ефективного використання стилістичних прийомів з метою підвищення рівня дієвості тексту реклами.

Інтернет-спілкування - невід’ємна складова життя кожного громадянина України, який гіпотетично може становити потенційну аудиторію українськомовних сайтів. Аналіз основних заходів, які допоможуть розширити межі вживання української мови в Інтернеті.

Характеристика мови української соціально-психологічної прози у лінгвокультурологічному аспекті: як вияв національної культури та як джерельну базу лінгвокультурологічного дослідження. Визначення ключових соціально-психологічних концептів та троп.

Дослідження тенденцій сучасної української поп-музики. Підвищення культури мовлення особистості й якості україномовної продукції в мережі Інтернет. Розгляд лексичного, граматичного та креативного наповнення пісень Alina Pash та гурту Kalush Orchestra.