Діахронний аспект семантичних характеристик німецьких ФО на позначення гендерного стереотипу щодо жінок - "дурна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діахронний аспект семантичних характеристик німецьких ФО на позначення гендерного стереотипу щодо жінок - "дурна"

(Рівне)

У статті розглядаються семантичні характеристики ФО на позначення гендерного стереотипу «дурна» у сучасній німецькій мові. Гендерний стереотип поряд із етнічним вивчають як складник соціального стереотипу, що володіє сучасною національно-культурною інформацією. У ході розвідки уточнено поняття гендерного стереотипу. Згідно із німецькими соціологічними дослідженнями встановлені найпоширеніші типові уявлення німецьких чоловіків про жінок, проаналізовано чоловіче бачення жінки в умовах сучасного суспільства і виявлено найпоширеніший стереотипи щодо жінок у німецькомовному середовищі. Інвентаризовано корпус німецьких ФО, які вербалізують стереотип «дурна». Виявлено смислоутворювальні лексеми у структурі ФО та прослідковано їх семантичний розвиток, який пов'язуємо із національно-специфічним переосмисленням образу, покладеного в основу внутрішньої форми ФО. Найпоширеніші смислоутворювальні лексичні компоненти у структурі фразеологізмів представлені орнітонімами, зоонімами, предметами побуту, артефактами. Установлено, який саме компонент цілісного фразеологічного значення зазнав найбільшої трансформації у діахронічному розрізі і сприяв семантичному розвитку фразеологічного значення. У ході діахронічного аналізу значення смислоутворювальної лексеми з'ясовано, що семантичний розвиток ФО пов'язаний зі звуженням денотативного компонента і розширення конотативного компонента цілісного фразеологічного значення, через що відбулася трансформація значення ФО. Встановлено, що відбувається поступовий розвиток конотативного компонента семантики смислоутворюючої лексеми, розширення меж переосмислення образу, покладеного у внутрішню форму фразеологічного значення, що уможливлює номінацію рис характеру людини, типу поведінки, моральних засад Розширення конотативного компонента відбулося через оцінку, яка є складником конотації. У всіх проаналізованих фразеологічних одиницях виявлено погіршення значення.

Ключові слова: гендерний стереотип, фразеологічне значення, семантичний розвиток, денотативний компонент, конотативний компонент, діахронія.

***

Одним із елементів соціокультурної пам'яті будь-якого етносу вважаються стереотипи, які відображають національно-специфічний спосіб мислення, національну культуру, правила етикету тощо. Вивчення семантики мовних знаків, які репрезентують стереотипи, дозволяє краще пізнати особливості мовної картини світу, культури, поведінки, повсякденної оцінки навколишнього світу носіями мови. Саме тому питання мовного відображення стереотипів активно вивчається у сучасному мовознавстві.

Стереотипи широко досліджуються в соціології, соціопсихології та етнопсихології (Агеєва В. С., Гуслякової Л. Г., Коломинського Я. Л.), а також у зв'язку з їхньою вербалізацією - в працях етно- та психолінгвістів, лінгвокультурологів (Бартмінський Є., Красних В. В., Уфімцева Н. В.). Сучасні вітчизняні мовознавці присвячують свої дослідження питанням співвідношення стереотипу і його мовного знака з позицій когнітивної лінгвістики (Шутова М. О.); вербалізації стереотипів на матеріалі російської мови (Богуславський В. М.); прагматики вибору стереотипів, що формують фразеологічний образ простору (Романюк Л. В.); вербалізації образних стереотипів сприйняття часу в російській мові (Шведова М. О.); вербалізації стереотипів дружби у німецькому фольклорі (Дягілєва Ж.) тощо. Проблема вербалізації тендерних стереотипів у німецькій мові засобами ФО привернула нашу увагу, тому що лишилася поза увагою дослідників.

Мета нашої розвідки полягає у вивченні семантичних характеристик німецьких ФО, які вербалізують гендерні стереотипи, у діахронічному розрізі. У багатьох наукових дослідженнях гендерний стереотип поряд із етнічним розглядають як складову соціального стереотипу, що володіє сучасною національно-культурною інформацією, незнання якої може призвести до виникнення конфліктних ситуацій. Актуальність нашого дослідження зумовлена недостатнім вивченням семантичного розвитку німецьких ФО, які вербалізують стереотипи у діахронічному розрізі.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: уточнити поняття гендерного стереотипу; виявити стереотипи щодо жінок у німецькомовному середовищі; інвентаризувати корпус німецьких ФО, які вербалізують студійовані стереотипи; з'ясувати, який саме компонент цілісного фразеологічного значення зазнав найбільшої трансформації у діахронічному розрізі і сприяв семантичному розвитку ФО.

З метою впорядкування досліджуваного феномену у сучасному мовознавстві існує низка класифікацій стереотипів, які ґрунтуються на різному баченні студійованої категорії. Згідно з однією з них (А. Реан) стереотипи поділяють на: антропологічні; етнонаціональні; соціально- статусні; соціально-рольові; експресивно-естетичні; вербально-поведінкові. Автор другої класифікації (В. Панферов) виокремлює антропологічні, соціальні стереотипи та національні, які вважаються найбільш дослідженими. Вони фіксують стосунки між етногрупами, є частиною менталітету, мають яскраво виражений зв'язок із національним характером. Т. Бендас виокремлює прямий (відповідність поведінки представника певної статі щодо суспільно-внормованих очікувань) та реверсивний (демонстрація протилежної до очікувань поведінки) гендерний стереотип [1].

У лінгвістиці, психолінгвістиці, психології існує низка дефініцій гендерного стереотипу. Його тлумачать як суспільні шаблонні уявлення про різницю у поведінці між чоловіками і жінками, що вироблена у відповідності до суспільних правил [1http://vocabulary.ru/dictionary/634/word/gendernyi-stereotip]; психологічні та поведінкові характеристики, які приписуються чоловікам і жінкам [3]; як усталене в суспільстві уявлення про відповідну «чоловічу» і «жіночу» поведінку, про їхні соціальні ролі [2]; як «бажані» риси, що вважаються притаманними чоловікам і жінкам [5].

У межах нашої розвідки зосередимося на стереотипах щодо жінок. У результаті вивчення семантики корпусу німецьких ФО, виявлені такі стереотипи: гарна/ негарна, господиня/ не господиня, працьовита/ лінива, охайна/ неохайна, легковажна, вірна/ зрадлива, чесна, підступна, емоційна/ не емоційна, пліткарка, приємна/ неприємна (поведінка), розумна/ дурна.

У ході розгляду стереотипів нами з'ясовано, що сучасним типовим (чоловічим) стереотипом про жінку є її «не дуже високі» інтелектуальні характеристики. Згідно із німецькими соціологічними дослідженнями встановлені найпоширеніші типові уявлення німецьких чоловіків про жінок, до яких належать такі: забагато говорять; не вміють обходитися з технікою; погано орієнтуються на місцевості; не вміють паркувати автомобіль; неадекватно реагують на подаровані коштовності (писк, крик, інші невнормовані вияви емоцій); думають лише про взуття; не вміють рахувати; жінки завжди ходять удвох до вбиральні; завжди хочуть, щоб було визнано їхню правоту [6; 8; 9]. Як бачимо, применшення інтелектуальних можливостей жінки є типовим для німецьких чоловіків. З огляду на ці факти, ми зосередили нашу увагу на ФО, які вербалізують «недостатні» інтелектуальні характеристики жінки. Для номінації указаного стереотипу виявлено низку ФО, які характеризують жінку, репрезентують значення «дурна», володіють різним стилістичним маркуванням.

Смислоутворювальною лексемою у структурі понад 300 ФО, залучених до аналізу, які вербалізують студійований стереотип, визначено орнітоніми: «Huhn», «Gans», «Pute», «Krдhe», «Schnepfe»; зооніми: «Kuh», «Ziege», «Aas», «Biest»; артефакти, предмети, пов'язані із веденням господарства «Bohnenstroh», «Konsumbrot», «Tuse»; архаїзми «Цlgцtze», «Trulla» тощо.

Проаналізуємо сематичні характеристики ФО «єіп dummes/ verrьcktes Huhn» - (розм.) дурепа. Іменник «Huhn»» вперше зафіксований у 9 ст. У формі «huon» [10]. Спочатку цей іменник використовували для позначення і курки і півня. Пізніше з'явився іменник «Hanh» для називання півня. Приблизно із 15 ст. «Huhn» позначає лише курку. Майже в той самий період з'являється у вжитку іменник «Henne»», який номінує квочку. Варто зазначити, що іменник «Henne»» до середньоверхньонімецького періоду позначав дорослу курку. Очевидна зніма денотативного компонента лексичного значення. Серед корпусу досліджуваних одиниць виявлено паремію «Das Ei will klьger sein als die Henne»» - (досл.) яйце хоче бути розумнішим за квочку, яка містить імпліцитно негативну оцінку розумових здібностей жінки.

У «Deutsches Wцrterbuch» Якоба і Вільгельма Грімм зафіксовано низку ФО із компонентом «Huhn»» [4]. Одна із найстаріших ФО із компонентом «Huhn»» - _jemandes hьhner und gдnse wissen/ aufzдhlen - володіти чиїмось майном, володіє позитивним значенням. Аналіз виявив, що студійовані ФО із компонентом «Huhn» номінують: удачу/ везіння у справах (es fliegt einem kein gebraten huhn ins maul), «талант» до співу (die hьhner sterben davon), особливості поведінки (trittst du mein huhn, so wirst du mein hahn), правила ведення господарства (до таких належить більшість ФО із компонентом «Huhn»») (wer eier haben will, musz der hьner gatzen leiden; hьner legen gern in neue nester; wer wil die eier haben, musz das kakelen der hьner leiden; das huhn legt gern ins nest, worin schon eier sind тощо) [там само].

Процес переосмислення образу «Huhn» ілюструють ФО із указаним компонентом, що виникали у ході історичного розвитку суспільства, наприклад: забобони - die henne schreit nichts gutes heraus; ведення господарства - hьhner die daheim essen und anderswo legen, soll man am bratspiesz ziehen; спадкові риси - sieh auf die hьhner und nicht auf die nester; was zum huhn geboren ist, scharrt nimmer vor sich; заздрість - seine hьhner legen eier mit zwei dottern; працелюбність - das erste huhn sammelt die besten kцrner; поведінка - wer mit den hьhnern zu bette geht, kann mit den hahnen aufstehen; відчуття голоду - umb fьnfe hin, so kratzen ihn die hьner in dem magen, mit groszem grimm, drumm musz man im das essen bald her tragen (із збірки народних пісень 1583); поганий почерк - sie sehe aus, als ob die hьhner ьber das papier gelaufen wдren/ hьhnerschrift; мізерна вартість життя - die armen hьhner, die man der eier wegen hдlt die sie legen sollen/ einen abwьrgen wie ein huhn (задушити когось як курку) [4]. Як бачимо, відбувається поступовий розвиток конотативного компонента семантики лексеми, розширення меж переосмислення образу свійської птиці, що уможливлює номінацію рис характеру людини, типу поведінки, моральних засад тощо. У процесі семантичного розвитку іменника «Huhn» прослідковується тенденція до погіршення значення, що виражається через складник конотативного компонента ФО - оцінку. Наприклад: es fliegt einem kein gebraten huhn ins maul (позитивна оцінка) ^ die hьhner sterben davon (жарт, містить негативну оцінку) ^ wer mit den hьhnern zu bette geht, kann mit den hahnen aufstehen (нейтральна оцінка) ^ die henne schreit nichts gutes heraus (негативна оцінка - як застереження) ^ sie sehe aus, als ob die hьhner ьber das papier gelaufen wдren/ hьhnerschrift (негативна оцінка без елементів небезпеки) ^ einen abwьrgen wie ein huhn (негативна оцінка з елементами загрози для життя).

ФО «du dummes Huhn!» напівжартома напівгрубо із 18 ст. почала позначати нерозумних людей [12]. Німецькі дослідники [11] пов'язують виникнення зазначеної ФО із асоціативним переосмисленням кумедного вигляду курки (червоний гребінь, нахилений набік, різкі рухи головою, нетиповий для людей нахил голови набік, щоб роздивитися тощо). Тому спочатку образ «курки» використовувався для жартівливого позначення невисоких інтелектуальних можливостей і жінок і чоловіків [4; 12]. Крім прийменника «dumm» у структурі ФО вживаються також «arm», «blind», «krank», транслюючи своє пряме значення. У сучасній німецькій мові зазначена ФО характеризує лише жінку і залежно від контексту/ ситуації може набувати жартівливого відтінку значення [12], або форми грубої лайки [7]. «Hьhnchen» у середньовіччі використовувалася як ласкаве слово щодо жінки [4]. На сучасному етапі розвитку мови це значення вийшло із вжитку.

Як бачимо, перше значення іменника «Huhn» (курка/ півень) зазнало звуження і позначає лише курку. Згодом у процесі переосмислення образу свійської птиці лексема отримала конотативний компонент, який поступово сприяв погіршенню значення. ФО «dummes Huhn», яка репрезентує стереотип «дурна» по відношенню до жінок зберегла як напівжартівливий відтінок значення, так і різко негативну грубу оцінку.

Подібну ситуацію ілюструє ФО «еіпе dumme Gans» - (розм., лайка) дурепа; дурна і наївна жінка (зафіксовано у 12 ст.) [10]. За свідченням братів Грімм лексема «Gans» позначала і гуску і гусака, і вид вказаної свійської птиці в цілому. Проте згодом за цією лексемою закріпилося тільки значення «гуска» (звуження значення у денотаті). Образ «гуски» використовується у багатьох ФО зневажливого, навіть грубого характеру, які номінують інтелектуальні властивості жінок і (рідше) чоловіків (виникнення конотату із негативним оцінним компонентом). Якщо хтось має здивований/ спантеличений вигляд, то про таку людину кажуть «wie eine Gans, wenn's donnert / blitzt». Зневажливий відтінок значення має вираз, який позначає «пити воду» - «Gдnsewein trinken», що свідчить, на нашу думку, про національно-специфічне переосмислення образу гуски.

Отже, лексема «Gans» на першому етапі семантичного розвитку зазнала звуження значення (через денотат) і, згодом, погіршення значення/ погіршення оцінки, яка міститься у конотативному компоненті.

Щодо ФО «єіпє dumme Pute» - (розм., лайка) дурепа, вживається із 18 ст. [12]. Іменник зафіксовано у 16 ст., походить від нідерландського «pыte», англійського «powt». Вираз «dumme Pute» у німецькій мові вживався і вживається лише щодо жінок поряд із «eine aufgeblasene pute»» «eine dдmliche pute», «dumme gans», «dummes huhn», «dumme henne» у значенні - дурепа. Цікавим є той факт, що ФО «der mann hдngt den kopf wie die jungen puten beim regenwetter» характеризує поведінку чоловіків. Зменшувально-ласкава форма «puttchen» вживається по відношенню до дітей (так само як «hьhnchen», «kьchlein») [4]. Зневажливе значення ФО отримала приблизно з 19 ст. [12]. Зміну значення ілюструє вираз «dumm wie eine Pute», поява якого датується 1856 роком [там само].

Як бачимо, лексема «Pute» не зазнала звуження, але у результаті переосмислення демонструє погіршення значення у конотативному компоненті через негативну оцінку об'єкта номінації.

ФО «eine dumme / doofe/ blцde Kuh/ Ziege»» - (розм., лайка) дурепа, зафіксовано у 9 ст. [10]. Іменник «Kьe» вперше зафіксовано у тексті Біблії 16 ст. М. Лютера [4]. Розвиток значення іменника «Kuh» детально описано у «Deutsches Wцrterbuch» братів Грімм [див. 4]. Для характеристики рис, поведінки людини образ корови використовується із 1545 року. Саме у цьому році зафіксована ФО «saufen wie ein Kuh», яка характеризує суто чоловічу поведінку [там само]. В основу переосмислення покладено здатність корови випити дуже багато води. Образ корови для позначення дурної, товстої, непривабливої, негарної, не вигідної для шлюбу жінки вперше використали у Швейцарії [4]: «wie kalb und kuh zusammen» - дуже товста жінка; «die kuh mit dem kalbe nehmen» - одружится на жінці, у якої вже є дитина.

Переосмислення образу корови/ кози призвело до формування негативної оцінки об'єкту номінації, яка транслюється через конотацію.

Отже, аналіз корпусу ФО, відібраного методом суцільної вибірки із лексикографічних джерел, виявив, що семантика ускладнених мовних знаків, які вербалізують стереотип «дурна» щодо жінок зазнала певних змін у ході семантичного розвитку стержневого лексичного компонента ФО, що відобразилося у цілісному фразеологічному значенні. Стержневими лексичним компонентами ФО, на основі яких відбулося переосмислення значення, представлені орнітонімами, зоонімами, артефактами тощо. У ході семантичного розвитку смислоутворювальних лексем переважної більшості ФО на позначення стереотипів відбулося звуження денотативного компонента, яке супроводжувалося пейорацією оцінки (зневажлива, груба оцінка, лайка) конотативного компонента фразеологічного значення.

Перспективами подальших досліджень уважаємо студіювання мовного вираження засобами ФО реверсивних стереотипів щодо чоловіків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бендаст Т. Гендерная психология: словарь по книге. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://vocabulary.ru/ dictionary/634/word/prjamoi-gendernyi-stereotip

2. Глоссарий гендерных терминов. ЮНИФЕМ, 2001 г. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://vocabulary.ru/dictionary/488/word/ gendernye-stereotipy

3. Мацумото Д. Психология и культура: глоссарий к книге. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://vocabulary.ru/ dictionary/373/word/gendemye -stereotipy

4. Deutsches Wцrterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://woerterbuchnetz.de/cgi-bin/WBNetz/caU_wbgui_py_from_form? sigle=

DWB&mode=Volltextsuche&lemid=GP08989#XGP08989

5. Dorsch/ Lexikon der Psychologie. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: //m .portal.hogrefe. com/dorsch/geschlechterstereotype/

6. Gender-Forschung. Stereotypen: Schubladen fьr Mann und Frau. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.focus.de/gesundheit/ratgeber/psychologie/gesundepsyche/tid -5586 /psychologie_aid_54529.html

7. Openthesaurus.de. Synonyme und Assoziationen. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: //www.openthesaurus.de

8. Stereotype Bilder von Frauen und Mдnnern. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: //www .grin.com/document/128012

9. Typisch Frau, typisch Mann. Die grцЯten Klischees. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.radiohamburg.de/Nachrichten/Deutschland-und-die-Welt/Menschen/2015/Juli/Typisch- Frau-typisch-Mann-Die-groessten-Klischees

10. Wikiwцrterbuch. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://de.wiktionary.org/wiki/Huhn

11. wissenschaft.de. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.wissenschaft.de/umwelt- natur/was-ist-dran-am-dummen-huhn/

12. Wцrterbuch fьr Redensarten, Redewendungen, idiomatische Ausdrьcke, Sprichwцrter, Umgangssprache. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.redensarten-index.de/

Iryna Orel

THE DIACHRONIC ASPECT OF THE SEMANTIC CHARACTERISTICS OF THE GERMAN PHRASEOLOGICAL UNIT TO DENOTE A GENDER STEREOTYPE FOR WOMEN «FOOL»

The article deals with the semantic characteristics of phraseological units for denote the gender stereotype «stupid» in modern German. Gender and ethnic stereotypes were studied as a component of a social stereotype that has modern national-cultural information. The concept of the gender stereotype was specified in the research. The most common typical views of German men about women are found according to the German sociological researches. The men's vision of a woman in a modern society was analyzed. The most common stereotypes for the women in the German-speaking environment were identified. The German phraseological units were inventoried to verbalize the stereotype «stupid». The meaning-formative lexical items in the structure of the phraseological unit were discovered. Their semantic development was followed. This was reflected in the national-specific rethinking of the character, which was based on the internal form of the phraseological unit. The most common meaning-formative lexical items in the structure of phraseologisms were shown as ornithonyms, zoonyms, household items and artifacts. The component of phraseological meaning that had the greatest transformation in the diachronic section and contributed to the semantic development of the phraseological meaning was established. The transformation of the meaning of the phraseological unit was shown in the diachronic analysis of the meaning-formative lexical items. The semantic development of the phraseological unit was associated with the narrowing of the denotative component and the extension of the connotative component of the phraseological meaning. It is established that there is a gradual development of the connotative component of the meaning-formative lexical items, the expansion of the limits of rethinking of the image, placed in the internal form of phraseological significance. It provides the naming unit of the aspect of personality, the type of behavior and the moral principles. The extension of the connotative component was due to the assessment, which is a component of the connotation. All of the analyzed phraseological units was detected the deterioration of meaning.

Key words: gender stereotypes, phraseological meaning, semantic development, denotative component, connotative component, diachrony.

Размещено на Allbest.ru