Розгляд мовних засобів об'єктивації ідіоконцептів війна і Велика Британія в автобіографії та мемуарах Вінстона Черчилля. Виокремлення концептуальних ознак та найчастотніших засобів їх репрезентації. Оцінка концептів з допомогою об'єкта концептуалізації.

Дослідження мови художніх і наукових текстів Лесі Українки, її епістолярних і публіцистичних статей. Слово як ключовий концепт поетичних творів авторки. Особливості функціонування фольклорних, пісенних і книжних образів в ідіолекті української поетеси.

Аналіз соціолінгвістичних закономірностей, на яких базується мовна практика поета. Огляд лексико-семантичного діапазону кодифікованих мовних одиниць, релевантних для літературної мови. Дослідження нормативності лексики Т. Шевченка з погляду архаїчності.

Визначення терміну "ідіома". Види ідіоматичних виразів в англійській мові, аналіз різноманітних типів перекладу цих лінгвістичних одиниць. Особливості перекладу ідіоматичних виразів. Вивчення найпоширеніших помилок під час перекладу цього типу виразів.

Дослідження семантичної та структурної класифікації на основі вибірки ідіом із лексикографічних джерел. Визначенн поняття метеорологічного компоненту та аналіз його значення у складі ідіом. Характеристика поняття ідіоми у лінгвістичних розвідках.

Дослідження використання ідіом на позначення частин тіла у різних жанрах писемного та усного мовлення. Аналіз і класифікація таких ідіоматичних одиниць за критеріями: використання лише в писемному мовленні, в окремих жанрах писемного і усного мовлення.

Аналіз особливостей перекладу німецькомовної поезії, виконаного П. Рихлом. Розгляд ідіостилів і синтаксичних конструкцій буковинської поетеси З. Меербаум-Айзінґер. Застосування повторів, рефренів і порівнянь для персоніфікації образів у віршах авторки.

Аналіз слів-символів у текстах художніх творів письменника як ключових у визначенні ідейно-естетичного смислу. Співвідношення стилістично-нейтральної та маркованої лексики. Основні функції книжної лексики, діалектизмів та розмовно-просторічних елементів.

На основі теоретичних положень когнітивної поетики, психологічного, соціологічного, культурологічного підходів, методу дедукції досліджується індивідуальний авторський стиль, який проявляється на різних текстових рівнях. Дефініція поняття "ідіостиль".

Розгляд ідіостильових концептів трансляторів як загальнолюдських цінностей і національних пріоритетів. Аналіз авторського світогляду та мовомислення письменника В. Шкляра. Змістове наповнення та символьне значення художнього тексту повісті "Чорне Сонце".

Опис досліджень Галицького Євангелія. Обґрунтування необхідності комплексного вивчення письма давніх рукописів з урахуванням палеографічних та непалеографічних даних. Розгляд прийомів написання літер рукопису. Аналіз особливостей почерків ХІІІ століття.

Аналіз і обґрунтування фонетичних явищ, що зазнали найменших змін. Взаємодія говірок та його вплив на паралелізм. Інтенсивність перебігу змін у реалізації голосних і приголосних фонем і дослідження головних показників, що вплинули на даний процес.

Огляд особливостей фіксації, збереження й передачі інформації про сакральне від покоління до покоління в світобаченні та світосприйнятті білорусів. Характеристика авторської концепції нового підручника з церковнослов’янської мови української редакції.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Аналіз специфіки засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативно-прагматичній нормі. Іконічний імператив документування інформації.

Виділення мовленнєвих актів які в діалогічному мовленні вербалізують емпатійно марковані концепти (розуміння, співчуття, жаль). Аналіз іллокутивних типів мовленнєвих актів психологічної підтримки: розуміння, втішання, співчуття, заспокоєння, виправдання.

Дослідження актоіллокутивного потенціалу англійського побутового дискурсу виправдання шляхом зіставлення іллокутивних характеристик частотних у дискурсі виправдання мовленнєвих актів. Встановлення провідної іллокутивної сили мовленнєвого акту виправдання.

Вивчення іллокутивного та перлокутивного складників мовленнєвого акту лестощів у персонажному мовленні англомовного художнього дискурсу. Оцінка псевдощирого позитивно-оцінного маніпулювального синкретичного МА як розрахунку й корисливості у комуніканта.

"Словник української мови" за редакцією Бориса Грінченка як відбиток культури і побуту українців. Історія становлення редакторських підходів до добору цитатного матеріалу. Поняття ілюстративного параметру та розкриття семантики слів у тлумачних словниках.

Вивчення матеріалу "Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.". Огляд апелятивної лексики польського походження, зібраної в пам’ятках XVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території. Виокремлення полонізмів, специфіки їх функціонування.

Виокремлення наявної в наведеній диспозиції динаміки варіювання образу-іміджу, що уможливлює вирізнення його смислових констант у створенні самостійної цілісної панорами. Висвітлення в імагологічно означеної поетики сербських романів І половини ХХ ст.

Основні похідні одиниці іменних частин мови у західнополіському говорі. Характеристика та класифікація словотвірних типів, оцінка їх продуктивності. Паралелі досліджування словотвірних явищ в інших українських діалектах та інших слов’янських мовах.

Рід іменників в англійській мові. Вживання обчислюванних та необчислюваних іменників. Відінки. Функції іменників у реченні. Порівняльна характеристика з іменником в українській мові. Проблеми з вживанням артикля перед іменниками в англійській мові.

Характеристика іменника як частини мови: питання, ознаки, граматичні категорії. Порівняльний аналіз іменника у англійській та українській мові. Аналіз власних, загальних, абстрактних, збірних іменників. Називний і присвійний відмінки в англійській мові.

Синтаксична особа як багато-аспектна семантико-граматична категорія, що об'єднує різнорівневі засоби мови - морфологічні, синтаксичні, інтонаційні. Реалізація граматичних значень особи в іменнику у зіставному аспекті в українській і польській мовах.

Проблеми історичного словотвору німецької мови. Вплив жанрового чинника на значення лексем у середньоверхньонімецькій мові. Семантичні та функціональні особливості іменників. Розвиток семантики дериватів та особливості їх перекладу українською мовою.

Проблеми історичного словотвору німецької мови, семантичні та функціональні особливості іменників на -er, які позначають осіб чоловічої статі. Розвиток семантики дериватів, особливості їх перекладу українською на матеріалі лексикографічних джерел.

Аналіз найуживаніших іменників на позначення осіб жіночої статі, що з’явилися в мові інтернет-видання "Українська правда" на початку ХХІ ст. Окреслення словотвірних типів творення цих мовних одиниць. Виокремлення їхніх тематичних груп і стилістичної ролі.

Реалізація потенційних можливостей, закладених у словотворенні - одне з найважливіших джерел збагачення лексичного складу мови сучасної української публіцистики. Визначення професійної належності осіб - один з важливих соціолінгвістичних факторів.

Розуміння мови як системи одиниць в умовах інтегральної парадигми знання. Поняття лінгвістичної та екстралінгвістичної транспозиції. Розгляд відмінностей між складеним іменним і дієслівним предикатам. Ознаки іменного присудка у науковому мовленні.

Аналіз кількісної і якісної динаміки щодо розвитку словотвірних типів і функційного навантаження іменникових префіксів. Зміст латинсько-середньоверхньонімецьких паралелей в царині префіксальних іменників із метою порівняння належних словотворчих засобів.