Дискурс англомовної анімаційної комедії

Дослідження англомовних анімаційних комедій у соціопрагматичному та стилістичному аспектах з урахуванням екстралінгвальних факторів появи гумору в них. Вивчення семіотично-гетерогенних текстів. Дослідження анімаційної комедії як об'єкта лінгвістики.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2015
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ДИСКУРС АНГЛОМОВНОЇ АНІМАЦІЙНОЇ КОМЕДІЇ

ЮРКОВСЬКА Майя Миколаївна

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

анімаційний комедія лінгвістика стилістичний

Комічне посідає важливе місце серед логіко-філософських та естетичних категорій і давно перебуває у фокусі уваги філософів, літературознавців та лінгвістів. Природа гумору цікавила ще представників античної думки (Платон, Аристотель, Цицерон, Квінтіліан), чиї праці стали основою для формування в подальшому десятків теорій комічного, які пояснюють це явище в психології, соціології, філософії, біології, літературі, лінгвістиці.

Філософія останніх двох століть приділяє значну увагу природі комізму, виокремлюючи при цьому дві його форми: перша пов'язана з поведінкою суб'єктів, ситуаціями та діями людини, які сприймаються як суперечливі стосовно загальноприйнятого, друга форма створена мовою і виражається через лінгвістично незвичні конструкції в плані логіки чи семантики (Колоннезе, 2007).

Феномен комічного в мові є складним і неоднозначним. Його вивчення сфокусовано на типах гумору, що передається безпосередньо через мову, а не на невербальних формах, як, наприклад, розіграш чи фарс.

Лінгвістичні дослідження комічного на сучасному етапі зосереджені навколо питань теоретичного інструментарію (І.А. Антоніо, А.В. Карасик, О.Д. Кошелєв, М.О. Кулініч, Г.Ш. Кязімов); особливостей побудови та сприйняття комічного тексту (С. Атардо, Т.А. Васильченко, С.Г. Коншина, І.Е. Сніховська); форм, стилістичних засобів та прийомів (А.Є. Болдирєва, О.М. Калита, С.Ю. Капкова, Дж. Колоннезе, А.К. Кутоян, А.З. Леськів, О.Б. Шонь); художніх жанрів, розрахованих на створення комічного ефекту (М.Б. Вербицька, С.І. Походня, В.О. Самохіна, Н.Н. Чупріна); когнітивного підґрунтя створення комічного та мовної гри (М.А. Євстаф'єва, І.В. Косолобова, А.Е. Левицький, О.Ю. Молодоженя, І.Е. Сніховська); гумористичного дискурсу (М.В. Мироненко, А.О. Проскуріна, О.В. Харченко).

Останнім часом усе частіше з'являються роботи, присвячені дослідженню комічного в текстах з невербальним компонентом (Ю.С. Чаплигіна, Т.А. Васильченко, Т.І. Шатрова, О.В. Мішина, К.Л. Бондаренко), що вочевидь пов'язано зі збільшенням ролі невербальних компонентів у комунікації, подальшою візуалізацією сучасної комунікації.

Світ, у якому ми живемо, наповнений текстами, зображеннями, написами, різноманітними знаками, які тісно між собою взаємодіють. Поєднання елементів різних семіотичних систем поширюється під впливом віртуальної комунікації, що реалізується у вигляді гіпертексту, в умовах нових технологічних можливостей. Такі тенденції розвитку гіпертексту, як конвергенція та мультимодальність (convergence, multimodality), вимагають породження тексту більш ніж в одному форматі, в одному семіотичному ряду. Тому закономірним є звернення лінгвістики до семіотично гетерогенних текстів (їх називають іще креолізованими) - текстів кіно, телебачення, плакатів, реклам, коміксів, карикатур, емблем, логотипів, графіті тощо, для опису яких ще не розроблено термінологічного апарату. Окремі аспекти таких текстів уже досліджувалися в лінгвістиці (О.Є. Анісімова, А.О. Бернацька, Л.М. Большиянова, М.Б. Ворошилова, Л.Ф. Каховська, Л.Т. Кияк-Редькович, Г.В. Колшанський, О.В. Мішина, Л.В. Солощук, О.Г. Сонін, Ю.О. Сорокін, Є.Ф. Тарасов та ін.). Особливістю кращих зразків сучасної комунікації є, крім візуальності, динамічність, інтерактивність та інтертекстуальність. Ці риси властиві сучасним англомовним анімаційним фільмам (далі АФ), дослідженню яких присвячена ця дисертація.

Об'єктом дослідження є сучасна англомовна анімаційна комедія (далі АК), яка становить паралінгвістично активний тип тексту, оскільки у її структуруванні задіяні різні семіотичні коди.

Предметом вивчення є механізми створення комічного ефекту в сучасному АФ, зокрема його вербальні та невербальні складники (окремо та у взаємодії), які надають фільму гумористичного характеру.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення проблем розуміння тексту, зокрема його різновидів, особливостей його функціонування в соціумі, а також інтересом до механізмів створення комічно забарвлених художніх текстів. Актуальність зумовлено і необхідністю розробити комплексний системний підхід до вивчення механізмів створення комічного в семіотично гетерогенних (креолізованих) текстах на тлі стрімкої візуалізації масової культури; потребою проаналізувати лінгвопрагматичні та лінгвостилістичні аспекти семіотично ускладнених текстів, кількість яких зростає; необхідністю вивчити вербальні особливості передачі інформації в сучасних анімаційних фільмах, статус яких змінився в останні десятиліття.

Зв'язок роботи з науковою темою. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01) в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (затверджена Міністерством освіти і науки України). Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 9 від 21 квітня 2008 року).

Метою дослідження є виявлення і характеристика вербальних засобів утворення комічного ефекту в АФ та їх взаємодії з невербальними. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

— проаналізувати наявні в лінгвістиці підходи до розуміння текстів з невербальним компонентом та обґрунтувати можливість розгляду анімаційного фільму як особливого типу креолізованого тексту;

— схарактеризувати жанр анімаційної комедії в діахронії та синхронії з урахуванням екстралінгвального контексту її функціонування;

— описати прояви гендерних та вікових особливостей комунікації, пов'язаних із гумором, у вербальній та невербальній поведінці анімаційних персонажів.

— здійснити детальний аналіз лінгвостилістичних засобів та прийомів створення гумору в АФ;

— розглянути прийоми комічного на інтертекстуальному рівні АФ;

— з'ясувати комічний потенціал взаємодії вербального та іконічного рівнів АФ.

Матеріалом дослідження обрано 61 англомовну анімаційну комедію, виготовлену на провідних американських анімаційних кіностудіях упродовж 1992- 2011 рр., загальною тривалістю 5 404 хвилини.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає у виявленні ролі інконгруентності на різних рівнях мовної системи та визначенні місця інтертекстуальності в текстах сучасної анімації. Уперше досліджено мовні механізми комічного в сучасних анімаційних фільмах на тлі візуальних компонентів, позалінгвальні чинники гумору, зокрема репрезентація гендерних та вікових особливостей міжперсонажного спілкування, що створюють гумористичний ефект.

Теоретична значущість дослідження полягає в розвитку теорії семіотично ускладненого тексту та в розробці прийомів системного аналізу засобів комічного в таких текстах.

Практична цінність праці визначається можливістю використання отриманих результатів у лекційних курсах з теорії комунікації, стилістики, лінгвістики тексту, дискурсології та лінгвокультурології.

Теоретичною базою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних учених у галузі креолізованих текстів (О.Є. Анісімова, А.О. Бернацька, Л.М. Большиянова, М.Б. Ворошилова, М.А. Єфремова, О.В. Пойманова, Ю.А. Сорокін, Є.Ф. Тарасов, Ю.С. Чаплигіна), теорії комічного (Н.Д. Арутюнова, М.В. Вербицька, В.Д. Дєвкін, Г.Ш. Кязімов, Т.Б. Любімова, С.И. Походня, В.Я. Пропп, М.Т. Рюміна, С. Аттардо), постмодерну (І.П. Ільїн, Ж.-Ф. Ліотар, Е.Н. Лучинська, В.Я. Мізецька, І.С. Скоропанова, Е.А. Усовська, В. Халіпов); лінгвостилістики (І.В. Арнольд, І.Р. Гальперін, В.П. Москвін), теорії комунікації (Ф.С. Бацевич, А.Д. Бєлова, В.Б. Кашкін, Г.Г.Почепцов,), лінгвістики тексту та аналізу дискурсу (Н.С. Валгіна, М.Р. Гальперін, І.В. Гюббенет, Ю.А. Левицький); теорії інтертексту (Г.К. Косиков, Ю. Кристєва, Г.Г. Слишкін); семіотики (Г.Г. Почепцов, Д. Чандлер); соціолінгвістики (В.И. Бєліков, Є.І. Горошко, Є.А. Земська, Т.Л. Кацберт, А.П. Мартинюк); теорії анімації (С.В. Асенін, Г.І. Єрмілова, Ю.М. Лотман, А.М. Орлов, Дж. Піллінг, П. Уелз).

На захист виносяться такі положення:

1. За лінгвістичними параметрами АК - це складна семіотична структура, яка належить до розряду креолізованих текстів. Комбінація вербальних та невербальних елементів, що входять до складу анімаційної комедії, утворюють єдине візуальне, структурне, змістовне та функціональне ціле - завершене повідомлення. У структурі анімаційної комедії слід виокремлювати: 1) лінгвістичну систему - персонажне, авторське, закадрове мовлення, спів, титри, заголовки, написи, назви вулиць, міст тощо, які є частиною світу речей фільму; 2) нелінгвістичну систему - природні шуми (кроки, дощ тощо), музику, візуальні образи (пейзаж, інтер'єр, зовнішній вигляд персонажів), рухи персонажів. Вербальний та візуальний складники анімаційної комедії організовані відповідно до задуму автора чи групи авторів і запрограмовані на створення комічного ефекту.

2. Тексти АФ демонструють вплив на них постмодерну, що виявляється у візуалізації ними деяких специфічних для постмодерністського тексту принципів, які в АФ безпосередньо стосуються появи гумору. Як різновид постмодерністського, анімаційний дискурс виявляє себе в численних художніх прийомах, що ґрунтуються на смисловій грі, а також у стильовому різноманітті, колажності, інтертекстуальності, пародії.

3. Сучасний англомовний анімаційний фільм є фрагментом дійсності, який з гумором відтворює реалії того соціуму, у якому він був створений. В анімаційних комедіях переважає діалогічне персонажне мовлення, яке розгортається на тлі стереотипних комунікативних ситуацій та явищ. Вербальна і невербальна поведінка анімаційних персонажів відображає типові особливості спілкування представників гендерних та вікових груп в реальних умовах. Гендерні та вікові стереотипи, будучи особливими когнітивними структурами, використовуються в анімаційному фільмі як екстралінгвістичні підсилювачі гумору.

4. Поведінка персонажів, які потрапляють у кумедні обставини, супроводжується комічним використанням мови: автори сучасних анімаційних фільмів досягають комічного ефекту не лише за допомогою ситуаційного рівня, але й шляхом використання внутрішньотекстових можливостей анімаційної комедії. Засоби та прийоми досягнення гумору закладені на всіх рівнях тексту анімаційної комедії: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному та інтертекстуальному. Когнітивно-логічною основою комічного в анімаційному фільмі є принцип гри та інконгруентності, які випливають з порушення правил мовного узусу. Комічний ефект досягається завдяки мовностилістичним прийомам, які об'єктивують навмисно неясне, одноманітне, абсурдне, невиправдано емфатичне персонажне мовлення та сприяють створенню кумедних і недоладних образів.

5. Важливу роль у створенні комічного ефекту в сучасних анімаційних комедіях відіграє інтертекстуальність: інтертекстеми потрапляють у відеотекст-приймач у вигляді комічно гіперболізованих алюзій, травестованих цитат, сюжетів, епізодів, номінацій, образів та розмовних жанрів. Обов'язковою умовою реалізації інтертекстем у тексті-приймачі є їх наявність як на вербальному, так і на візуальному рівнях.

6. Єдиний комічний ефект виникає внаслідок взаємодії елементів різних знакових систем. Джерелом гумору стають неузгодження та суперечності, що виникають між змістом вербального та візуального складників; уподібнення значень вербальних знаків до значень знаків візуальних; нездійснення очікувань, які виникають у глядача після вербального чи візуального повідомлення.

Апробація результатів наукового дослідження здійснена на засіданні кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (26 жовтня 2010 р.), а також на шести наукових конференціях різного рівня репрезентації: щорічних всеукраїнських науково-практичних конференціях Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського „Іноземні мови у вищому навчальному закладі: теоретичні засади та прикладні аспекти” (Вінниця, 2008, 2009, 2010 рр.), науково-практичних конференціях „Наукова спадщина В.В. Акуленка та сучасне мовознавство” (Київ, 2008, 2009 рр.), „Етнічні мовно-культурні моделі світу в контексті українського перекладознавства: до 90-річчя Миколи Лукаша” (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлені в 6 статтях у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та в 4 доповідях на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, що нараховує 321 назву, джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи -- 221 сторінка, обсяг основного тексту -- 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, сформульовано основну мету і завдання дослідження, визначено його актуальність, наукову новизну, теоретичну значущість та практичну цінність, окреслено положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації.

У першому розділі “Жанр сучасної анімаційної комедії як об'єкт лінгвістичного дослідження” викладено основні теоретичні положення дисертації, висвітлено підходи до вивчення семіотично неоднорідних текстів, обґрунтовано потребу дослідження анімаційної комедії як об'єкта лінгвістики, проаналізовано історичний розвиток комічного жанру в анімації та її особливості сьогодні, окреслено специфічні ознаки сучасної доби, які обумовлюють механізми утворення комічного смислу в АК.

Комічний потенціал текстів сучасних АК зумовлений низкою екстралінгвальних факторів. Стрімкий розвиток технічної бази анімації - 2D, 3D, 4D, 5D технологій - дозволив зробити виробництво повнометражної анімації масовим. Унаслідок цього зріс комерційний інтерес до виробництва анімаційних фільмів: кіноринок диктував виробникам анімації нові вимоги, виконання яких дозволило б вивести анімаційне кіно на один щабель популярності з ігровим. Новітній АФ мав бути легким, захоплюючим, цікавим та смішним для різних цільових аудиторій. Сьогодні продюсери кінокомпаній Fox, DreamWorks, Universal, Paramount, Nickelodeon і Disney-Pixar дотримуються універсального правила: мультфільми (незалежно від того, які істоти, тварини чи казкові монстри в них з'являються) мають бути зроблені для двох аудиторій - дитячої та дорослої, щоб вигадливою картинкою могли насолоджуватися діти, а жарти сприймали батьки [http://www.multikov.net].

Отже, сучасним англомовним АК властиві такі риси, як глибоке розкриття характеру та внутрішнього світу персонажа, створення навколо нього віртуального світу речей, розширення сюжетно-тематичного поля та звернення до слова як рівноправного засобу вираження ідеї поряд із зображенням.

Поряд з комерційними чинниками на анімаційних творах позначаються й ті, що пов'язані з періодом їх створення. Новітні комічні анімаційні тексти реалізуються в умовах постмодерністського дискурсу й об'єктивують один із домінантних принципів цієї доби - гру зі смислами, яка забезпечує рух інтертекстуальності як змісто- та текстотвірної категорії.

Так, саме постмодерністська грайливість та актуалізація прийомів метафоричності спричинили численні парафрази та сміливість у трактуванні класичних творів. Наприклад, АФ Hoodwinked, знятий за мотивами казки Red Riding Hood, пропонує глядачеві “правдиву” версію історії про Червону Шапочку з позиції сучасності в стилі детективу. Розслідується кримінальна справа про викрадення рецептів печива. Знайомі герої -- Вовк, Бабуся, Червона Шапочка, Лісоруб -- постають у нових амплуа (Рис. 1.1, 1.2, 1.3). Ця версія дивує і смішить, змушує порівнювати її з першоджерелом, провокує інтелектуальну гру.

В АФ можуть поєднуватися минуле й теперішнє, світ людей і світ тварин, реальність та вигадка, а на перетині смислів глядач може вловити необхідний йому контекст, створити свій образ. Такі риси наближають АФ до постмодерністського колажу. Автор АФ Shrek 2 для конструювання віртуального анімаційного простору використовує реальну географічну територію. Неіснуюче “Далеке Далеке Королівство” розташовується в цілком реальному ландшафті Голлівуду (Каліфорнія) (Рис. 1.4, 1.5). Обігравши відоме, легко впізнаване глядачем місце, автор досягає ефекту deja vu, чим налаштовує глядача на грайливий настрій та додає комічної тональності мультфільму.

Другий розділ “Репрезентація реальної комунікації в дискурсі англомовної анімаційної комедії” присвячено вивченню імітації особливостей міжгендерного та міжвікового спілкування в сучасних АК, а також аналізу стереотипних тем та сюжетів.

Аналіз анімаційних діалогів довів, що комічно зарядженими часто виявляються саме ті діалоги, у яких комуніканти виконують різні соціальні ролі - чоловіка і жінки, дитини й дорослого, тестя і зятя тощо, а їхні репліки відповідно відображають традиційні схеми їхньої вербальної поведінки. Автори АФ вдаються й до стереотипів, наприклад, змальовуючи жінку як традиційно слабку стать, емоційну, невпевнену; чоловіка - як сильну особистість, часом занадто впевненого в собі, серйозного і послідовного. Так, жіночі персонажі з метою створення гумористичного ефекту можуть підкреслено втілювати такі типово жіночі риси, як балакучість, незграбність, алогічність, дивакуватість тощо.

В АФ Open Season джерелом гумору слугує епізод, що демонструє схильність деяких жінок до балакучості. У діалозі базікання жінки про необхідність іноді просто помовчати контрастує з невпинними розмовами про це, що створює комічний ефект:

Wife: Isn't it peaceful out here, Bob?

Bob: …

Wife: You're right, Bob. Let's not spoil the beauty of this moment......with idle chatter. Bob: …

Wife: Some people can just jibber-jabber till the cows come home.

Bob: …

Wife: What does that mean, Bob? "Till the cows come home." Where have the cows been?

З комічним ухилом зображено і ті риси чоловічих персонажів, які первинно асоціюються з жіночими - балакучість, емоційність, схильність до швидкого розчулення, надто дбайливе ставлення до власної зовнішності. Висміюються традиційно чоловічі фобії щодо одруження та майбутнього батьківства. В АФ Open Season 2 комічність епізоду ґрунтується саме на такій фобії. Олень Еліот боїться втратити власну свободу і надзвичайно нервується перед церемонією одруження з коханою Жизель:

Elliot: My rack. My beautiful rack.

Friends: Stop boo-hooing, you wee jessie. They'll grow back. Yeah, they're gonna grow back. Just like the last time you broke them, man. And the time before that. And the time before that.

Elliot: What if it's a sign? A sign not to get... Married.

Master of ceremonies: We're gathered today for a very serious occasion. Giselle and Elliot...... have courted and made the decision to join together forever...... and ever. Is he okay?

Elliot: Forever and ever? …Wait, I knew about forever. Guys, but what's this about "and ever"? Nobody said anything...... about an additional "and ever." (…)

Репліки Еліота містять слова, які імпліцитно виражають стан сумніву, побоювання та підозри. Герой шукає поганих знаків і чіпляється до стандартних церемоніальних формулювань. Підштовхування друзів контрастують з мовчанням нареченого, який врешті тікає з церемонії.

В АФ Shrek The Third засвідчено приклад особливого ставлення деяких чоловіків до майбутнього батьківства, зокрема, їхнє прагнення уникнути можливих змін у своєму житті та / чи у стосунках з дружиною або неготовність до непомірної відповідальності:

Fiona: Just think… a couple more days, and we'll be back home (…) And, uh… maybe even the pitter-patter of little feet on the floor…?

Shrek (laughs): That's right. The swamp rats will be spawning.

Fiona: Uh, no… you know, what I was thinking of is a little bit bigger than a swamp rat.

Shrek: Donkeys?

Fiona: No, Shrek. Um… what if - theoretically -

Shrek: Yeah?

Fiona: They were little ogre feet?

Shrek: Oh (nervous laugh). (Shocked, Shrek falls off the bed. He slowly emerges from behind the bed). Honey? Let's try and be rational about this. Have you ever seen a baby lately? (…)

Так, у розмові про ймовірне народження дитини майбутній батько не розуміє натяків, вдається до “раціональних” аргументів, апелюючи до здорового глузду жінки.

У персонажній комунікації між представниками різних поколінь гумористичний ефект здебільшого виникає внаслідок конфліктних ситуацій з експресивними аргументами співрозмовників стосовно проблем і питань, пов'язаних із молодшою генерацією: молодші прагнуть самоствердитися, довести іншим власну значущість, зробити самостійний вибір у житті, а старші намагаються вплинути на цей вибір, допомогти порадою, прискорити розгортання подій за власною схемою, засудити інтереси дітей тощо.

За твердженнями психологів, дітям притаманний високий рівень пізнавальної потреби: вони ставлять багато запитань, щоб класифікувати предмети та явища на власний розсуд. Пізнавальна та афективна уява в дітей виявляється у прагненні створити цілісний образ події чи явища, добудувати схему або картину (Каменская, 2006). Вербальний прояв саме таких особливостей дитячого мислення викликає комічний ефект в епізоді АФ Ice Age: The Meltdown.

Manny: And so, in the end, the little burro reached his mommy. And they lived happily ever after.

Child 1: Question. Why does burro go home? Why doesn't he stay with the rabbits? Manny: Because … because he wanted to be with his family.

Child 2: He should go with the girl burro. That's the better love story.

Manny: Ok, well, when you tell your burro story, that's what he'll do. Child 3: Burro is a demeaning name. Technically, it's called a wild ass.

Manny: Fine. The wild ass boy came home to his wild ass mother. (laugh) See, that's why I called it a burro.

Child 4: Could the burro have a grazing problem? Then he'd be more relatable.

Child 3: Boring.

Child 2: It's not believable.

Child 4: Do burros eat their young?

Child 2: It's not a good ending.

Child 3: Sometimes I throw up …

Діти намагаються розширити розповідь дорослого нанизуванням різноманітних деталей та версій, запитаннями. Дитячий максималізм, фантазія, потреба нескінченно вдосконалюватися контрастує з намірами дорослого впорядкувати власне життя.

В АФ Cloudy With A Chance Of Meatballs комічно оформлена сцена “спілкування” представника старшого покоління з комп'ютерною технікою.

Flint: Dad, are you okay? Great. I need your help, the world is at stake.

Dad: What do you need?

Flint: Go to my lab, the computer and mail a file to my mobile.

Dad: Well. Yeah, okay.

Flint: Dad on the screen a file, Kill Code. Move it to the e-mail window. Type my name and click send.

Dad: Window?

Flint: See that thing, a little piece of paper? Use it to drag the file.

Dad: Drag?

Flint: Drag.

Dad: Drag? He does not drag!

Flint: About the Office (…).

Звичні та зрозумілі для молодої людини слова, пов'язані з віртуальною комунікацією (e-mail window, click, drag the file), спантеличують старшу за віком людину (Window? Drag?). Батько розгублено заглядає під клавіатуру (Рис. 2.1), шукає звичайне вікно на моніторі комп'ютера; щоб перемістити файл, водить комп'ютерною мишкою безпосередньо по монітору (Рис. 2.2).

Сучасний американський аніматограф віднедавна підтримує традицію, що десятиліттями складалася в ігровому кіно: більшість американських фільмів містить елементи, які покликані оберігати систему цінностей глядача (Менегетті, 2001). Наприклад, сюжет обов'язково включає рятування сім'ї, дітей, інвалідів, нації тощо. Американські мультфільми часто зображують те саме, але з гумором, що виливається у відверту пародію чи то на дійсність, чи то на попередні “героїчні” фільми.

“Комічно продуктивні” теми в сучасних АК поділено на ключові для американської нації й менталітету та універсальні, які торкаються актуальних питань сьогодення. Серед ключових для американського менталітету слід виокремити сюжети, у яких іронічно порушено тему шкідливості швидкого харчування; змальовано схильність пересічного американця звертатися в суд з будь-якої причини, прагнення захищати приватність, відстоювати авторські права; персонажі з'являються у стереотипних професійних амплуа.

Герой АФ Bee Movie Барі Бенсон починає судовий процес проти людства за незаконне вживання останнім меду, який вони - бджоли - виробляють важкою працею. Кінокритики вважають такі сюжети невипадковими: “Чого іще можна очікувати від нації, яка покоління за поколінням з молоком матері вбирала пристрасть до судових процесів” [www.filmz.ru]. Ідея подати до суду на всесвітню несправедливість вочевидь відображає фатальний дефект американської освіти, коли діти починають осягати правила етики та естетики на моралістичних сюжетах АФ [www.filmz.ru]. Реалії американського менталітету втілюються в бунтарських репліках головного героя, чиї алюзії та метафори викликають сміх глядача: “When I'm done with the humans, they won't be able to say, “Honey, I'm home,” without paying a royalty”; “We will no longer tolerate derogatory beenegative nick-names, unnecessary inclusion of honey in bogus health products, and la-dee-da tea-time human snack garnishments”; “What right do they have to our hard-earned honey? We're living on two cups a year”.

В АФ Over the Hedge йдеться про актуальну для сучасного американського суспільства моду на “швидке харчування” (fast-food culture). Це яскрава і продумана сатира на типові американізми -- від культу їжі до стерильних містечок котеджної забудови. Як свідчить ущиплива лекція-вставка від імені головного героя єнота Ер Джея, людське існування саме по собі відповідає формулі: We eat to live, these guys live to eat.

Завдяки особливій мультиплікаційній умовності персонажі привертають увагу глядача до універсальних тем, які в ігровому кіно, можливо, здавалися б банальністю, а в анімації стають відвертим висловлюванням про те, що цікавить пересічну людину.

В АФ Madagascar комічно звучать роздуми зебри Марті про її одноманітне життя в зоопарку з майже “гамлетівськими” питаннями буття:

Marty: It's just that another year's come and gone and I'm still doing the same old thing. Stand over here, over there. Eat some grass. Walk back over here. (…) I'll be here all week. In fact I'll be here for my whole life days a year, including Christmas, Hanukah, Helloween!

Alex: Marty, body, listen. Everybody has days when they think the grass might be greener somewhere else.

Martin: Alex, look here. I'm ten years old, my life is half over. And I don't even know if I'm black with white stripes or white with black stripes.

Епізод сприймається як метафора звичайних людських переживань, пошуків та сумнівів. Стилістична активність такого прикладу досягається когнітивним механізмом алюзії на вербальному рівні, яка відсилає адресата до аналізу власного досвіду і змушує його уявити себе на місці головного героя.

Ідея знайти своє місце в житті, розбагатіти й вибитися в “риби” рухає сюжет в АФ Shark Tale:

Oskar: Tomorrow I will be rich... This is like the best idea ever, all right. It's a sure thing, guaranteed cash extravaganza.

Ang: Bottled water. Oh, no.

Oskar: The top of the reef. Where the somebodies live. I wanna be rich and famous like them, but I'm stuck down here … nobody loves a nobody. I want to be a somebody.

Ang: Oscar, you don't have to live at the top of the reef to be a somebody.

Як і в попередньому прикладі, епізод набуває комічного звучання завдяки дії алюзії та анімаційних реалій (Bottled water; The top of the reef), які тут об'єктивують звичайні людські прагнення та надії, а місцями саме “американську мрію” (I wanna be rich and famous).

У третьому розділі “Прийоми комічного в тексті анімаційної комедії” описано стилістичні прийоми вербальної презентації гумору в АК; показано, що в основі мовної гри лежить невідповідність граматичної будови висловлювань правилам мовного узусу, порушення загальноприйнятих правил відбору та вживання мовних засобів на всіх текстових рівнях -- від фонетичного до інтертекстуального; проаналізовано приклади взаємодії відеоряду з вербальним супроводом, унаслідок чого виникає комічний ефект.

На фонетичному рівні сміх часто є наслідком відхилень від норм вимови. Основними прийомами створення комічного ефекту є шиболет, повтор та звукова метатеза.

Наприклад, в АФ Ice Age, Ice Age-2 шиболет використовується для створення образу незграбного лінивця Сіда: I think I just coughed up my shpleen! Where is everybody? Come on, guysh, we're gonna miss the migration. But Manny, look on the bright shide. You have ush! Мовний дефект - шепелявість - відволікає увагу від змісту висловлювання і є влучною деталлю цього комічного образу, якому глядач, попри всі його невдачі, симпатизує, хоча з нього ж найчастіше і сміється.

На морфологічному рівні мовна гра проявляється у порушенні структури слова, зіткненні його частин за змістом, морфемному повторі тощо. Основними прийомами створення комічного є повтор, метатеза та ігрове словотворення, що базується на зевгмі, контамінації, деривації.

В АФ Antz мураха-слідчий, який намагається розшукати мурашину принцесу Балу, то енергійно кружляє, то різко зупиняється, то зривається з місця, то підстрибує. Цей майже безперервний рух видається кумедним, особливо для молодшого глядача. Дивакуватість поведінки підсилюється і вербально, зокрема численним повтором слів yeah, yes, no, фактично злиттям їх у єдине ціле: Nnononononononoyeahyeahnononononono no... (stops swivelling, pointing in one direction and saying), Yeahyeahyeahyeah... Yesyesyesyesyes (enthusiastic) Bala! Yeahyeahyeahyeahyeah! Find Bala! Yeahyeahyeahyeah! Yeahyeahyeahyeahyeahyeahyeah...

На ігровій зевгмі ґрунтується такий спосіб словотворення, як контамінація (телескопія): It was like an Oscar-splosion; Ladies and Gentlecars (Cars); Ladies and Robotsmen / Gentlebots (Robots).

На лексичному рівні одним із потужних засобів комічного є повтор та його варіації, ампліфікація, макаронічне мовлення. Наприклад, гумор у діалозі між Доном Ліно та Сайксом (Shark Tale) виникає внаслідок багаторазового повтору слова what.

- I bring you in here, look you in the eye, tell you what's what, and what?- What? -What “what”? - You said “what” first. - I didn't say what, I asked you what. - You said “And then, what?” I said “What?”- No, I said “what what”, like what what? - Sykes: You said “what” first …

В АФ Cars засвідчено прийом навмисного просторікування, який ґрунтується на ампліфікації - нагнітанні однорідних за змістом чи формою одиниць: Sheriff: Gentlemen, this will be a one-lap race. You will drive to Willy's Butte, go around Willy's Butte and come back. There will be no bumpin', no cheatin', no spittin', no bittin', no road rage, no maimin', no oil slickin', no pushin', no shovin', no backstabbin', no road-hoggin' and no lollygaggin'. Тут комічний ампліфікаційний ряд створюється використанням ізоколону (накопичуються слова, словосполучення чи фрази приблизно однакової довжини) і тавтологічним повторенням однорідних за змістом одиниць.

Навмисна заміна рідномовних слів іншомовними еквівалентами має місце в АФ Madagascar та Madagascar-2 для створення образу кумедних пінгвінів: 1) - You, quadropaint. Sprecken Sie English? - I sprecken. - (Madagascar); 2) - Problemo solved. Sir we may be out of fuel. Correctamundo! Because I decided to. (Madagascar-2). Пінгвіни, аби надати собі значущості, вживають іншомовні слова -- граматичні макаронізми.

На рівні словосполучення провідним є порушення правил поєднання слів (колімації) та лексико-фразеологічної обумовленості їх поєднання (колокації), а також парафрази. Наприклад, у фразі з АФ Shark Tale Holy mackerel прикметник holy (someone who leads a pure and good life which is dedicated to God or to a religion) поєднується з іменником mackerel (a kind of fish), що не узгоджується з лексичним значенням прикметника й сигналізує про ігровий характер словосполучення.

Репліка Don't you want your aphid beer? з АФ Antz стає стилістично активною тому, що іменник beer (a bitter alcoholic drink made from grain) не передбачає поєднання з іменником aphid (small insect which live on plants and suck their juices).

На рівні речення джерелом комізму може стати незрозуміле, неясне, кострубате чи незугарне мовлення персонажів. Для цього використовуються ампліфікація, конкатенація, прийом ошуканої надії. Наприклад, ампліфікація в АФ Antz ґрунтується на порушенні логіки в аргументації: - I've been kidnapped by the village idiot! - Who's the bigger idiot - the idiot who gets kidnapped, or the idiot who lets herself get kidnapped by the idiot? Емфатичність досягається завдяки епітропу - нагадуванню фактів і деталей, які дають можливість самостійно дійти певного висновку. Саме в такий спосіб мураха Антц натякає співрозмовниці, що якщо з них двох хтось і недоумкуватий, то це не обов'язково він.

На рівні тексту найбільш комічно забарвленими є конфліктні діалоги, коли комуніканти сперечаються, сваряться, з'ясовують стосунки, поводяться роздратовано. Для відображення цього вдаються практично до тих самих засобів та прийомів, що і на синтаксичному рівні, але на рівні тексту гумор стає очевидним лише за межами речення. Так, під час сварки персонажі можуть вдаватися до надмірного, навмисно неясного, одноманітного чи абсурдного мовлення. Для цього використовується повтор, часто доведений до абсурду: - Are we there yet? - No. - Are we there yet? - Not yet. - OK, are we there yet? - No. - Are we there yet? - No! - Are we there yet? - Yes. - Really? - NO! (…) (Shrek 2)

Неясність, незрозумілість чи туманність висловлювань може мати функціональне навантаження і сприяти появі комічного ефекту. Наприклад, в АФ Antz:

Bala: How dare you speak to me like that? I'm the Princess!

Z: Theoretically, yes. But is the monarchical hierarchy applicable without the underlying social structure to support it?

Bala: Of course! It defines society! To deny the precept is to say that order is an arbitrary distinction applied by the society itself!

Обидва комуніканти надто емоційні: вони вдаються до різного роду дефініцій, термінів, що робить їхню розмову незрозумілою і водночас смішною.

Серед фігур навмисного алогізму в АФ Shark Tale спостерігаємо апофазію, коли спростовується власна попередньо висловлена точка зору: Angy: Oh, you're a liar. Oscar: Hey, I didn't lie, all right? All right, I lied. But it was a little lie. Такий алогізм сприймається глядачем як сміховий сигнал, хоча Оскар вживає його на виправдання власної поведінки.

На підґрунті інтертекстуальності виокремлюються такі стратегії досягнення гумору, як апеляція до сюжетних фреймів, гра з власними назвами, гра з мовленнєвими жанрами.

Основне інтертекстуальне навантаження найчастіше локалізується в міжперсонажному спілкуванні, воно визначається нами як обігрування мовленнєвих жанрів. Найчастіше йдеться про “первинні мовленнєві жанри” (за М.М. Бахтіним), пов'язані зі щоденним безпосереднім спілкуванням.

В АФ Chicken Little послідовно репрезентовані різні фрагменти вчительського дискурсу, наприклад, викладання мови (1) та фізичної культури (2):

(1) Teacher: Class, turn to page 62 and translate each word in Mutton. He. Class: Bee. Teacher: She. Class: Bee. Teacher: They. Class: Bee. Teacher: We. Class: Bee. Інтертекстема Class, turn to page 62 and translate each word in… вписується в контекст викладання. Гумор виникає в момент зіткнення цієї інтертекстеми з реалією АФ in Mutton, адже в цьому мультфільмі є шкільний предмет “Бараняча мова” (Mutton class), яку викладає Mr Wollensworth. Комічної експресивності додають ірреальні займенники bee; bee - субститути англійських he, she, they, we (Рис. 3.1).

(2) PT Teacher: Ok, everyone. Listen up! I don't wanna hear any quacks, tweets, oinks, whinnies or cocklee-doodle-doos when I say … dodgeball.

Уривок репліки Ok, everyone. Listen up! I don't wanna hear any … when I say dodgeball вписується в наші уявлення про викладацький стиль учителя фізкультури і сприймається нами як його інтертекстуальний маркер. Натомість слова quacks, tweets, oinks, whinnies, cocklee-doodle-doos викликають сміх як чужорідні на тлі вихідного, реального для глядача відомого контексту (Рис. 3.2).

В АФ Valliant часто звучать елементи військового дискурсу: Valliant: Well, I think I speak for all of us when I say the ride was a bit bumpy on the way in. (…) And actually we are a wee bit thirsty, if we could have some cold drinks that would be nice. Commanding officer: Oh, oh good, that can certainly be arranged. Right up! When did I sprout beak feathers and turn into a flamingo!?! Now fall in! Feather brains. Fall in! For the next six weeks your tails belong to me.

Іронічні репліки офіцера цілком вписуються в контекст стереотипного американського армійського спілкування, для якого характерна ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова (Балабін, 2002). Репліки that can certainly be arranged; Now fall in; For the next six weeks your… belong to me як інтертекстеми відсилають реципієнта до відповідного мовленнєвого жанру. Гумористичний контраст виникає, коли до цього стереотипного мовлення входять реалії мультфільму: When did I sprout beak feathers; turn into a flamingo; Feather brains; For the next six weeks your tails belong to me.

Комічний семіотично ускладнений текст є не просто сумою іконічних і невербальних знаків. Слово та зображення в такому тексті перебувають у постійній взаємодії, утворюючи складно побудований зміст. Алогічне поєднання вербальних і невербальних компонентів у таких текстах є важливим прийомом комічного ефекту.

Наприклад, в АФ Shark Tale в епізоді “Race Track” звукова доріжка транслює коментар ведучого: The horses are at the post. And they're off! Fish Fingers, then Seabiscuit and Salmonella. Lucky Day seems to be having trouble getting out of the gate. Такі лінгвістичні дані допомагають ідентифікувати мовний складник цього епізоду і співвіднести його з особливостями дискурсу спортивного коментатора, що налаштовує глядача на перегляд змагань на іподромі. Але візуальний складник цього епізоду ілюструє картинку, на якій глядач бачить іподром з морськими кониками на старті (Рис. 3.3).

Візуальний складник змінює установку сприйняття епізоду з серйозної на комічну. Суперечності, що виникають, дозволяють усунути неузгодження і зробити припущення, що якби життя в підводному світі було організовано подібно до світу людей, то на підводному іподромі логічно змагалися б не коні, а морські коники.

В АФ Shrek the Third маємо епізод (рис. 3.4), візуальний складник якого містить дані, що допомагають розцінити побачене як чірлідінг (від англ. cheerleading, cheer - схвальні оклики і lead - вести, керувати) - роботу груп підтримки для приваблення глядачів та підсилення видовищності на різних спортивних змаганнях (рис. 3.5).

Вербальні дані цього епізоду містять римовані “кричалки” у виконанні дівчат-чірлідерів: Ready?! Okay! Where for art thou headed, to the top? Yeah we think so, we think so! And dost thou thinkest thine can be stopped? Nay we thinks not! We thinks not! “Кричалки” містять застарілі, поетичні та книжні слова, наявність яких у мовленні персонажів натякає на певну історичність подій, що суперечить даним візуального складника епізоду, який транслює сучасне явище - виступ чірлідерів. Комічний ефект виникає від неузгодження між візуальними та вербальними даними, включення вербального компонента у стилістично чужий йому зображальний контекст. Глядачеві необхідно переключитися на нове значення й уявити, який вигляд мав би рух чірлідерів, наприклад, у Середньовіччі. Таке перемикання на нове значення несе в собі ігровий момент і викликає сміхову реакцію у глядача.

Прийом взаємодії елементів різних знакових систем з метою створення єдиного ігрового змісту досить поширений у сучасній анімації. Комічні неузгодження та суперечності між вербальною та невербальною системами АК ґрунтуються переважно на включенні вербального компонента у стилістично чужий йому зображальний контекст і навпаки.

ВИСНОВКИ

В історичній перспективі АК зазнала істотних змін, і сьогодні це не лише форма розваги, а й медіум, що з гумором транслює реалії сучасного соціуму.

Увага до слова, розширення тематичного поля, розгорнутий образ персонажа, повнометражна форма та яскраве предметне наповнення - віртуальний анімаційний світ - це модифікації АК, зумовлені стрімким розвитком технічних засобів, естетичними канонами доби, впливом сучасних мистецьких течій, комерційним інтересом, необхідністю відповідати вимогам кінокритиків та кінофестивалів.

Технології продукування комічного смислу в сучасних англомовних АК обумовлені певними екстралінгвальними факторами. Це й історичний період створення фільмів, і комерційна основа сучасної анімації, і іронічне та / чи саркастичне відтворення навколишньої дійсності у творі, прагнення автора самовиразитися.

Новітні тексти АК наслідують принципи побудови типового постмодерністського твору: інтертекстуальність, цитатність, стильове різноманіття, пародійні вкраплення, гру зі смислами. Більшість досліджуваних АК взаємодіють з одним і більше прецедентними фактами. В основу деяких АК покладені прецедентний сюжет та прецедентні персонажі, які набувають якісно нового комічного оформлення. Новий анімаційний твір з попереднім пов'язує цілковитий чи частковий збіг назви фільму, імен персонажів, ключових реплік та сюжету.

Інші АК мають безпрецедентну фабулу, а основні персонажі не мають “прототипів” і в текстовій реальності з'являються вперше. Але сюжет таких АФ обов'язково конструюється залученням прецедентних фактів (цитацією дискурсів, мовних жанрів, згадуванням власних назв, травестуванням прецедентних персонажів тощо).

Одним із важливих механізмів комічного в АК є репрезентація реальної комунікації із залученням стереотипних явищ. Діалогічне мовлення (вербальне та невербальне міжперсонажне спілкування) “зіткане” з комунікативних сценаріїв, які відображають типову комунікацію в різних соціальних групах.

Мовна маніфестація гендера враховує поширені стереотипи та уявлення про типову поведінку представників кожної статі та стосунки між ними. Гендерно забарвлені діалоги найчастіше набувають комічного звучання в сімейному та романтичному контексті спілкування.

У комунікативних ситуаціях, побудованих на стереотипах взаємин між поколіннями, найчастіше використовуються конфліктні ситуації з експресивними аргументами співрозмовників і розв'язанням проблем та вирішенням питань, які виникають у представників молодшої генерації. Аніматори переважно використовують так званий “конфлікт поколінь”, коли молодші прагнуть самоствердитися, зробити самостійний вибір у житті, довести іншим власну правоту тощо.

У сучасних АК наявна імплікація різноманітних подій у реальному світі, на яких будується цілий сюжет чи епізод. “Комічно продуктивними” є сюжети про загальнолюдські цінності, кохання, зраду, успішність, які визначаються як універсальні, та ключові для американської дійсності - значення матеріальних аспектів у міжособистісному спілкуванні, необхідність дієвого підходу до життя, шкідливість швидкого харчування, віра в судову систему.

Проведене нами дослідження показало, що автори сучасних АФ досягають створення комічного ефекту та реалізації гумору не лише за допомогою ситуаційного рівня (коли ситуація, в яку потрапляють персонажі, є сама по собі кумедною), але й значною мірою за участю мовних і стилістичних засобів. Таким чином, візуальні комічні ситуації в АК завжди супроводжуються комічним використанням мови. Стилістичні прийоми об'єктивують навмисно неясне, одноманітне, абсурдне, невиправдано емфатичне тощо персонажне мовлення та сприяють створенню кумедних образів персонажів.

Інтертекстуальність у сучасних АФ є засобом створення гумору, оскільки анімаційні тексти наочно демонструють, що вони конструюються синхронним та діахронічним континуумом дискурсів і текстів. На підставі інтертекстуальності ми виокремлюємо такі основні стратегії виникнення комічного сигналу: апеляція до сюжетних фреймів, гра з власними назвами та мовленнєвими жанрами.

З метою створення єдиного ігрового гумористичного тексту продуктивно використовується прийом взаємодії елементів різних знакових систем. Приводом до гумору в таких випадках слугують суперечності, що виникають між змістом вербального та візуального складників.

Перспективними дослідженнями з цієї проблематики, на нашу думку, є вивчення та аналіз типологічних особливостей текстів анімаційної комедії. Цікавими можуть бути анімаційні тексти і для дослідників у галузі перекладознавства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Юрковська М. М. Мовні засоби досягнення комічного ефекту у комедійному відеотексті / М. М. Юрковська // Науковий вісник Чернівецького університет: зб. науков. праць. - Вип. 408-409: Германська філологія. - Чернівці, 2008. - С. 74-91.

2. Юрковська М. М. Інтертекстуальність як засіб створення комічного ефекту в сучасному анімаційному мистецтві / М. М. Юрковська // Проблеми семантики, слова, речення та тексту / Під ред. Н. М. Корбозерової. - К: КНЛУ, 2008. - Вип. 21. - С. 398-410.

3. Юрковська М. М. Культурні явища у гуморі сучасних англомовних анімаційних фільмів / М. М. Юрковська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики / Під ред. Н. М. Корбозерової. - Київ: КНУ імені Т. Шевченка, 2009. - С. 550-559.

4. Юрковська М. М. Маніфестація гендеру як засіб створення комічного ефекту (на матеріалі англомовних анімаційних фільмів) / М. М. Юрковська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики / Під ред. Н. М. Корбозерової. - Київ: КНУ імені Т. Шевченка, 2009. - С. 615-626.

5. Юрковська М. М. Вікові особливості гумористичної мовленнєвої поведінки персонажів у сучасних анімаційних фільмах / М. М. Юрковська // Мовні і концептуальні картини світу. - 2010. - Київ: КНУ імені Т. Шевченка, 2010. - Вип. 29. - С. 388-396.

6. Юрковська М. М. Комічне серед вербальних і невербальних реалій анімаційного світу (на матеріалі сучасних англомовних анімаційних фільмів) / М. М. Юрковська // Проблеми семантики, слова, речення та тексту / Під ред. Н. М. Корбозерової. - К: КНЛУ, 2010. - Вип. 24. - С. 317-324.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.