Сущность понятия "глагол", его классификация и синтаксическая роль. Время как грамматическая категория глаголов. Неизменяемые и изменяемые признаки глагольных форм. Специфические особенности образования глаголов одного вида от глаголов другого вида.

Рассмотрение изъявительного наклонения и времен глагола, которые ему присущи. Сослагательное наклонение и его четыре времени. Отношение говорящего к тому, о чем он говорит. Зависимость глагола в придаточном предложении от одновременности действий.

Анализ результатов перцептивного исследования программ украинского, российского и британского телевидения, относящихся к жанру телебеседы. Особенности телебеседы как дискурса, подробный анализ временных характеристик речи в исследованных видах телебесед.

Сопоставительный анализ восточнославянских и арабских паремий, в которых воспроизведены традиционные для разных культур представления о времени. Выявление, характеристика основных сходств и различий в восприятии, оценке прошлого, настоящего и будущего.

Анализ восточнославянских и арабских паремий, в которых отражены традиционные для разных культур представления о времени. Соответствия и отличия в восприятии и оценке прошлого, настоящего и будущего. Динамика трансформации основных элементов аксиосферы.

Знакомство с современными методами лингвистического исследования. Анализ временных систем тувинского и английского языков. Рассмотрение грамматических способов выражения категории времени. Общая характеристика функций повествовательного времени.

Особенность русского мировидения - представление о времени как о феномене, подлежащем "взвешиванию" на внутренних весах. Параметрические прилагательные "тяжелый" и "легкий" как единицы измерения. Функциональная значимость отадъективного существительного.

Имя улицы (годоним) как микротопоним, выполняющий функцию внутригородского ориентира. Примеры первичных ориентиров: природные объекты, церковные храмы, учреждения, дома, заведения купцов. Социолингвистические опросы жителей и проблема смены названий.

Экстралингвистические причины превращения древнерусского перфекта в универсальное прошедшее время. Осмысление бытия в двуединстве временного и вечного как новое в познании мира христианской Русью. Отличия русского исихазма от византийского образца.

Подходы к определению понятия "темпоральность" и его сущности. Взгляды ученых на такие свойства лингвистического времени как одномерность и многомерность, обратимость и необратимость. Философские, физические и лингвистические аспекты категории времени.

Активация возможностей учеников как методическая система интенсивного обучения английскому языку. Структура и содержание рабочей тетради. Проверка домашних заданий детей. Особенности составление деловых писем. Расширение словарного запаса учеников.

Образование как социальный институт, который представляет собой социальную подсистему, имеющую свою структуру. Образование в значении возникновения чего-либо. Образование в естественно научной сфере и как процесс усвоения знаний, обучение, просвещение.

Создание предпосылок для превращения английского языка во всемирный язык всеобщей коммуникации. Опыт использования естественных языков в качестве языков международного общения до возникновения капиталистических отношений и индустриальной революции.

Выявление общих черт и расхождений в функционировании категории определенности неопределенности в таких типологически несхожих языках, как русский и английский. Употребление определенного артикля с именной группой, называющей незнакомый референт.

Понятие искусственного вспомогательного языка. Средства межнационального общения и компьютерного программирования. Вымышленные языковые конструкции. Рождение пиджинов и креольских языков. Их структура, лексика, синтаксис. "Национальный" статус ток-писина.

Изменения в лексико-семантической системе языка, отражающие динамику социально-экономической и политической жизни. Языковое заимствование узкоспециальной терминологии в дискурсе пандемии. Пополнение общеупотребительной лексики медицинскими терминами.

Дослідження актуальних проблем, пов’язаних зі становленням категорії вставленості. Аналіз історії розвитку вчення про вставлені компоненти в сучасній лінгвістиці та розгляд структурної організації речень із зазначеними синтаксичними компонентами.

Проаналізовано синтаксичну будову вставлених конструкцій, сполучуваність із основним реченням, досліджено роль пунктуаційного відокремлення вставлених компонентів та їх структурне розташування. Виявлено, що конструкції мають прагматичне навантаження.

Изучение возможностей вставной конструкции как одного из средств отражения эмоций в тексте. Выражение вставки через знак, слово, сочетания слов или предложений. Передача с ее помощью эмоционально-экспрессивного отношения автора к основному высказыванию.

Вставні та вставлені конструкції як предмет синтаксичного вчення, їхня типолого-класифікаційна характеристика. Роль і функції вставних і вставлених конструкцій у мові. Стилістичне функціонування модальної синтаксеми як експлікатора авторської модальності.

Дослідження міста, ролі, функціонального навантаження вставних компонентів у науковому мовленні Ю.О. Карпенка з позиції комунікативної прагматики. Типи дискурсивних слів. Встановлення частотності вживання та специфіки регулятивів та організаторів.

Дослідження способів використання слів та словосполучень, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до повідомлюваного. Ознайомлення з переліком деяких слів виключень в українській мові. Розгляд граматичних основ для написання вставних речень.

Лексичний склад, фонетична система, граматична будова і стилістичні властивості сучасної української літературної мови. Основні ознаки офіційно-ділового стилю. Вживання вставних слів і словосполучень у діловому мовленні, при складанні ділових паперів.

Динаміка становлення вставних і вставлених конструкцій в сучасній лінгвістиці. Спільні риси і специфіка функціонування конструкцій як продуктивного засобу організації наукових і навчальних текстів. Структура речень із вставними синтаксичними компонентами.

Проблема состава и границ осложняющих конструкций в современной лингвистике. Структура, семантика и экспрессивно-стилистические функции вставных структур, типы и анализ их использования в поэтической речи М.Ю. Лермонтова на протяжении всего творчества.

Исследование основных категорий эвиденциальности в современном немецком языке. Анализ синтаксических и семантических особенностей вставных конструкций в качестве лексикограмматических маркеров эвиденциальности на материале немецкого научного текста.

Визначення, основні ознаки і властивості мови, теорії її походження. Аспекти вивчення звукової будови мови, її артикуляційна база. Дистрибуція фонем і алофонів. Слово як центральна одиниця мови. Структурно-системна організація лексики. Ознаки речення.

Місце мовознавства в системі наук. Природа, сутність, функції, будова мови. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структур. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Класифікація звуків. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Лексико-семантичні категорії.

Загальні відомості про мовознавство як науку, природу і сутність мови, закономірності її розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Дослідження розвитку письма, генеалогічної й типологічної класифікації мов, її структурних рівнів та одиниць.

Мовленнєвий апарат як анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків — артикуляції. Роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків. Словотвірні та семантичні запозичення.