Дискурс відеоблога в структурі інтернет-комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурс відеоблога в структурі інтернет-комунікації

Євген Волощенко,

Дослідження було проведено з метою характеристики такого нового й достатньо популярного на сьогодні в комунікаційному просторі жанру Інтернет-дискурсу, як відеоблог. Розглянуто низку структурних, прагматичних і лінгвостилістичних особливостей відеоблогів як невіддільної складової частини Інтернет-комунікації. Під час роботи над матеріалом використано наступні методи: спостереження (перегляд відео приготування страви на платформі Youtube і подальша фіксація мовлення автора кулінарного відеоблога), опис важливих особливостей Інтернет-дискурсу та власне відеоблогів, аналіз (російське розмовне мовлення ведучого кулінарного відеоблога було розкладено на різні лінгвостилістичні та прагматичні засоби, презентовано структуру побудови мовлення відеоблогера в кулінарній сфері) і синтез (розглянувши низку засобів вираження, ми з'ясували, для чого потрібні ці всі елементи, яку особистість вони створюють), компаративний (порівняння блогів і власне відеоблогів) методи. Також ми звернули увагу на наміри мовців, лінгвальні й невербальні засоби їх досягнення, здійснивши аналіз стратегій і тактик комунікативної поведінки. Дослідження ґрунтується на зіставленні блогів у цілому й відеоблогів зокрема. Виявлено, що розмовне мовлення авторів відеоблогів слід розглядати як сукупність різних мовностилістичних і прагматичних елементів, спрямованих на передавання набутого досвіду й важливої, цікавої інформації, самопрезентацію, рекламу послуг, заохочення реципієнтів до дії тощо. Встановлено, що відеоблог - це досить складний і багатоаспектний жанр Інтернет-дискурсу, в якому необхідно особливу увагу зосередити на вивченні різних тактик і стратегій вербального та невербального впливу, а надалі розглянути також соціолінгвістичний, когнітивний, гендерний та інші напрями під час лінгвістичного аналізу.

Ключові слова: дискурс, Інтернет-дискурс, Інтернет-комунікація, блог, відеоблог.Yevhen VOLOSHCHENKO,

Graduate Student at the Department of General and Slavic Linguistics Oles Honchar Dnipro National Univercity (Dnipro, Ukraine)

The study has been conducted to characterize such a new genre of Internet discourse, as video-blog, which is quite popular today in the communication space. A number of structural, pragmatic and linguistic features of video blogs as an integral part of Internet communication were considered. The paper is based on the following research methods: observation (watching a cooking video on YouTube and recording the cooking video blogger's speech); description of the main features of Internet discourse and video blogs; analysis (Russian colloquial speech of a cooking video blogger and its pragmatics; construction of video blogger's speech in the culinary sphere); synthesis (the purpose of all these elements, the personality they produce); comparative analysis (a range of the means of expression was studied to find out the main purposes for which the video bloggers were working). We also paid attention to the intentions of the speakers, the linguistic and nonverbal means of achieving them, by analysing the strategies and tactics of communicative behaviour. The study is based on a comparison of blogs in general and video blogs in particular. It has been revealed that the conversational broadcasting of video blog authors should be seen as a set of different linguistic and pragmatic elements, aimed at conveying the acquired experience and important, interesting information, self-presentation, advertising services, encouraging the recipients to take action, etc. It has been established that video blogging is a rather complex and multidimensional genre of Internet discourse, in which special attention should be focused on the study of various tactics and strategies of verbal and non-verbal impact, and further on consider also sociolinguistic, cognitive, gender and other directions during the linguistic analysis. дискурс жанр лінгвостилістичний

Key words: discourse, internet discourse, internet communication, blogging, video blogging.

Постановка проблеми. Одним із перспективних напрямків сучасної лінгвістики є вивчення Інтернет-комунікації, тексти та відео якої утворюють Інтернет-дискурс. На сьогодні Інтернет- дискурс сформовано за допомогою різноманітних ток-шоу, Інтернет-конференцій, подкастів і блогів. Нашу увагу було сфокусовано на одному з популярних і мало вивчених видів блогів - відеоблог, який є багатошаровою формою передачі інформації, реалізованою через відео (рідше - аудіо), текст (усне мовлення й коментарі реципієнтів) та невербальні засоби вираження. Актуальність нашого дослідження пов'язана з необхідністю комплексного лінгвістичного опису такого явища, як відеоблог, у зв'язку з розвитком широкого діапазону жанрів Інтернет-комунікації.

Аналіз досліджень. У статтях І.М. Загоруйка та Є.К. Русанова розглянуто специфіку Інтернетдискурсу та його ключові комунікативно-прагматичні особливості (Загоруйко, 2010; Русанов, 2016). Ряд досліджень спрямований на характеристику функцій і засобів вираження блогів і мікроблогів (Ахренова, 2011; Гермашова, 2010; Коваленко, 2016). Є. Є. Абросимова вивчала функції та структуру відеоблогів, їх вплив на дітей, зокрема, розглядала власне дитячі відеоблоги (Абросимова, 2018). Є також більш конкретні дослідження. Наприклад, у статті І.А. Текутьєвої представлено класифікацію відеоблогінгу за жанрово-тематичним принципом (Текутьєва, 2016). Також низку досліджень присвячено опису мовних особливостей відеоблогів, зокрема, активним процесам словотвору (Бакалай, 2021). Ми зосередили свою увагу на специфіці відеоблога в Інтернет-комунікації, його основних жанрових особливостях.

Метою статті є характеристика комунікативно-прагматичних особливостей жанру "відеоблог" у структурі Інтернет-дискурсу, опис прагматики, структури та лінгвостилістики відеоблога на прикладі російськомовного кулінарного Youtube-блога.

Виклад основного матеріалу. Н.Д. Арутюнова надає таке тлумачення дискурсу: "мова, що розглядається як цілеспрямована соціальна дія", "занурена в життя" (Арутюнова, 1990: 136-137). Відштовхуючись від цієї дефініції, інші дослідники визначають дискурс як "текст, занурений у ситуацію спілкування" (Зеленовська, 2014; Шарикова, 2008). На думку О.С. Кубрякової, у якості дискурсу розглядають когнітивний процес, що є реальним відтворенням мови, в якому текст є кінцевим результатом процесу мовної діяльності [Кубрякова, 1995: 164]. Дискурс - це процес і результат, що досягається шляхом лінгвістичної (мовна форма) та екстралінгвістичної (знання, комунікативно-прагматична ситуація) складових (цит. за Корольовим, 2012: 288).

Розглянувши ці визначення, ми можемо представити дискурс як "комунікативну подію", у якій нерозривно пов'язані значення, дії та мовна форма: це не лише процес мовлення, але й результат спілкування, якого можна досягти використанням вербальних і невербальних засобів висловлювання. Дискурс, як і мова, має деякі системні ознаки, але як мовлення, він пов'язаний із дією, із процесом формування думок.

Згідно з Є. К. Русановим, Інтернет-дискурс - це двонапрямна лінгвістична категорія, яка, з одного боку, особистісно орієнтована (чати, месенджери, електронна пошта, аудіота відеодзвінки), а з іншого - статусно, тематично орієнтована (історія, політика, медицина, гумор, кулінарія). Інтернет-дискурс - це умовне штучно створене комунікативне середовище, в якому немає чітко прописаних тимчасових і просторових меж. Інтернет-дискурс передбачає обов'язкове застосування електронних сигналів комунікації: аудіота відеоканали спілкування, у т. ч. онлайн-трансляції, із можливістю збереження й перегляду матеріалу в будь-який зручний для користувача час (Русанов, 2016: 214-215). Учасниками Інтернет-комунікації можуть бути як звичайні користувачі, так і професіонали в галузі науки, культури, кулінарії та інших сфер, але між авторами та слухачами дистанція є мінімальною, тобто вони є рівноправними, і можуть погоджуватися з чимось, а щось заперечувати чи доповнювати. Також, окрім активних учасників комунікації (автора та коментаторів), є і третя, додаткова фігура, що характеризується пасивністю, тобто той, хто тільки спостерігає, сприймає подану інформацію і ніяк на неї не реагує (Русанов, 2016: 215-216).

Таким чином, Інтернет-дискурс пов'язаний насамперед із різнотематичною (наука, релігія, історія, література, кулінарія) та різномасштабною комунікацією. Ця інтернет-комунікація за формою є, по-перше, масовою (комунікація між різними культурами та народами), по-друге, груповою (чати, форуми, блоги), а по-третє, внутрішньоособистісною (людина та відео) (Русанов, 2016: 216).

Однією з найважливіших рис Інтернет-дискурсу є емоційність, яка проявляється і в мові через синтез фрагментів різних стилів, регулярне вживання розмовних слів та виразів, мовної гри, конотацій та інших засобів вираження (Загоруйко, 2010: 59).

Згідно з М.М. Бахтіним, жанр є стійким типом тексту, синтезом композиційних, стилістичних ознак і єдиної комунікативної функції (Бахтін, 1979: 255). Це означає, що будь-який жанр, зокрема, жанр Інтернет-дискурсу, повинен бути єдністю змісту, мови та прагматики; єдність форми та змісту. Таке визначення передбачає кілька важливих параметрів, які виділила Л.Ю. Щипицина. Є три ключові фактори: прагматичні (припускають відповіді на запитання хто? кому? де? навіщо?); 2) структурно-семантичні (що розглядають питання і якому порядку?); 3) стилістико-мовні (звертають увагу на те, як це втілено) (Щипицина, 2009: 172).

У статті Н.О. Ахренової (Ахренова, 2011: 120) представлено визначення блога (скорочена форма web log), згідно з яким це Інтернет-щоденник, особистий журнал із думками автора в хронологічному порядку, опублікований на вебсторінці. Відповідно до О.В. Лутовинової, блог може являти собою не тільки хронологічний виклад думок у вигляді щоденника чи журналу, але й цілий сайт, стрічку новин, пов'язану з певною тематичною сферою, де є можливість обговорювати всі запропоновані автором новини, рецепти, огляди й т. ін. (Лутовинова, 2009: 198-200). За стилем викладу й поданої інформації дослідник О. Матковська виділяє чотири типи блогів: 1) власне щоденники - блоги, які описують реальне життя автора, його думки, почуття, емоції, настрої, бажання тощо; 2) щоденники-альбоми (щоденники-блокноти), які є антологією цитат, віршів, посилань, переліків фільмів, книг, пам'яток; 3) щоденники-проєкти, спрямовані на популяризацію відомих особистостей або проведення своїх досліджень; 4) щоденники-спільноти, що нагадують форум та являють собою діяльність групи людей (Матковська, 2015: 128-129).

Отже, відеоблог - це відеощоденник, відеожурнал автора блога, в якому також зберігається хронологія та який публікується, наприклад, у соціальній мережі Інстаграм або на відеохостингу YouTube. До того ж відеоблог у порівнянні з власне блогом передбачає більше емоційності, зворотного зв'язку, залучення глядача до запропонованого контенту. Композиція відеоблога, як і блога, є досить простою та зрозумілою: є конкретне створене авторське відео (повідомлення), яке передбачає подальшу дискусію (Ахренова, 2011: 120).

Найважливішими цілями відеоблогів є такі: надання будь-якої необхідної й цікавої інформації, реклама товарів і послуг, авторська самопрезентація та деякі інші. Це дає підстави говорити про те, що відеоблог є складовою інформативнооцінних жанрів Інтернет-комунікації. З одного боку, наприклад, відеорецепт - це деталізована інформація про приготування будь-яких страв, детальний, покроковий алгоритм дій у рецептурі. З іншого боку, у кулінарному відеоблозі його ведучий дає певні оцінки, наприклад, про те, що він найбільше любить готувати, чим можна замінити якийсь дорогий або специфічний продукт, як виконати будь-яку дію швидше та простіше тощо. Також можна відзначити, що подібні відеоблоги створюють заради задоволення реципієнтів. Тому відеоблоги варто характеризувати і як розважальний жанр Інтернет-комунікації.

Відеоблог - це досить неоднорідний жанр, тому що, з одного боку, він являє собою власне щоденник, наприклад, зібрання рецептів, з іншого - це щоденник-проєкт, в якому автор нерідко випробовує себе: чи зможе він із простих продуктів приготувати страву ресторанного рівня, чи встигне приготувати щось їстівне за кілька хвилин і чи можливо йому впоратися з якоюсь складною стравою не гірше, ніж відомим шеф-кухарям.

На лексичному рівні мова відеоблогів містить різні розмовні слова та сполучення, фразеологізми, терміни, неологізми, метафори та порівняння; на синтаксичному - питально-відповідні конструкції, окличні та спонукальні речення, переважання простих речень. Зазвичай відеоблог є авторською експресивною стилізацією розмовного мовлення, про що свідчить, зокрема, регулярне використання неповних речень, повторів, вступних конструкцій, слів-скріп (а, але), зміна порядку слів (Гермашева, 2010: 153-154; Матковська, 2015: 130). Попри те, що відеоблог - це монологічний жанр, він має й низку особливостей, властивих для діалогічного мовлення: формули ввічливості, спонукальні звороти давай(те), ну та деякі інші засоби.

Подивімося, як реалізовано вищезазначені особливості відеоблога. За приклад візьмемо відео приготування млинців із м'ясом, розміщене на кулінарному Youtube-каналі "Вкусно с Татьяной Литвиновой" (випуск від 22.02.2022).

Часто відеоблогери починають із короткої розповіді про те, хто вони такі, чим займаються та навіщо їх треба наслідувати. Тут представлено трохи іншу схему. Авторка відеоблога знайомить глядачів зі своїми рецептами вже не перший місяць і навіть не перший рік, тому немає потреби щоразу розповідати щось про себе, набридаючи іншим. Глядачі, які про неї зовсім нічого не знають, можуть почитати інформацію в рубриці "Про канал". Це своєрідна самопрезентація - основне, що потрібно знати про відеоблогерку: Многие меня знают как судью кулинарного шоу "Мастер Шеф Украина", а также кулинарного эксперта программы "Все буде добре". Возможно, не все знают, что я была владелицей собственного ресторана более 10 лет и закончила Институт пищевой промышленности. Вот уже более 25 лет я готовлю и могу смело назвать себя профессионалом кулинарного дела (Вкусно с Татьяной Литвиновой, 2022).

Починає відеоблогерка із вітання (Привет мои хорошие), яке показує її ставлення до глядачів - щирість і доброзичливість. Наступний етап - це презентація теми, огляд того, про що йтиметься в новому відео: моя блинотерапия продолжается / и на очереди блины с мясом // как сделать их вкусными / чтобы начинка оттуда не вываливалась / чтобы они были сочными / чтобы начинки было много / она была не жирной не приторной // в общем всё по порядку / и все ингредиенты как всегда будут прописаны здесь под видео // Оказіоналізм блинотерапия передає концептуальну думку авторки про користь здоров'я, яку можуть принести заняття з кулінарії. Наведений вище фрагмент тексту містить лексичні маркери його включення до гіпертекстового простору відеоблога (продолжается, на очереди, как всегда), що відсилають до попередніх випусків, а також показники зв'язку аудіотексту з авторським коментарем до відеоролика, зафіксованим через письмовий текст, який зображено в лівій частині екрана (все ингредиенты как всегда будут прописаны здесь под видео). Зміст відео представлено за допомогою риторичних питань, відповіді на які обов'язково будуть запропоновані під час приготування страви. Крім переліку інгредієнтів, відеоблогерка також пояснює, про що йтиметься у відео, дає додаткові посилання та дякує. Анонсується спосіб викладу (всё по порядку) та завдання, яке ставить перед собою автор: пояснити, як зробити млинці смачними.

Під час приготування млинців із м'ясом кулінар послідовно, крок за кроком, максимально деталізовано, просто та лаконічно пояснює, що і в якій послідовності потрібно робити: блины с мясом делаются из отварного мяса / не из сырого //мясо я уже сварила / сварила в таком тугом густом бульоне / с морковочкой / с лучком // и вот эту морковку которая варилась вместе с мясом / я её не выбрасываю // лук выбрасываю / а морковку оставляю / она у меня идёт в фарш / и за счёт этого фарш получается сочным / таким маслянистым / густоватым / то есть она как бы загущает его // Ведуча використовує синоніми (тугом, густом), у т. ч. контекстуальні (сочным, маслянистым, густоватым), лексичні повтори (с мясом... из мяса... мясо... с мясом; с морковочкой... морковку... морковку), конструкції додавання (мясо я уже сварила), демінутиви (блинчики, с морковочкой, с лучком, ложечку, начиночка, солёненькая, светленькие, секретик, квадратики, досточка, крышечка).

У авторки відеоблогу завжди гарний настрій, вона усміхнена й доброзичлива, нерідко дає корисні поради, пов'язані не тільки з приготуванням страв. Відеоблогерка також ніколи не вимагає дотримуватися всіх своїх вказівок. Нерідко окремі важливі рекомендації щодо деяких кулінарних процесів, так само як і перелік інгредієнтів, з'являються на екрані: чтобы овощей было много в рационе нужно добавлять их везде куда только возможно // дети же не едят овощи в отварном виде / тем более морковку / вот мы их сюда в фарш добавляем / и будет круто // нарезаем мясо / мясо я взяла свинину на этот раз / можно брать любое которое вам только нравится (смех) / которое вы едите / я взяла постную часть свинины для того чтобы блины не были слишком жирными (інформація на екрані: для начинки выбирайте постное мясо) //

Практично завжди кулінар говорить від першої особи, уживаючи відповідні особові займенники та дієслівні форми: я уже сварила, я её не выбрасываю, добавляем, нарезаем и т. п. Це свідчить про те, що вона дуже сильно прагне поділитися всім своїм багатим кулінарним досвідом, дати якомога корисніші поради своїм глядачам. До того ж авторка використовує й форму наказового способу дієслова (або дієслова дійсного способу у формі наказового), начебто даючи можливість проявити себе іншим: щоб вони не боялися діяти, щоб пробували, аналізували, що-небудь змінювали під час приготування страви: и уже по мере того как вы вымешиваете / смотрите на консистенцию / если хорошо соединяется между собой фарш / и плотно держит форму / значит останавливаетесь / чтобы фарш не был слишком сочным /мне ещё вот ложечку хочется добавить // вот негустой бульон / не жалейте ни морковку / ни лук / ни лавровый лист / делайте вкусным его //

Фінальна стадія - це презентація страви, під час приготування якої було дотримано всіх рекомендацій і пропорцій: вот они / самые сочные блины /где много начинки /и эта начинка держит форму / она не распадается / сейчас вам покажу / ароматная / пряная / сочная / вкусная // Також це подяка за перегляд, прощання зі слухачами, побажання їм усього доброго, сподівання на зустріч із ними знову: готовьте вместе со мной / и будьте счастливы / спасибо что были со мной / покапока / до новых видео / до новых встреч / блинная неделя продолжается //

Висновки

Відеоблог є багатогранним і складним явищем: це приватний комунікативний Інтернет-ресурс, що потребує постійного оновлення й обговорення (сайт, Youtube-канал), основними завданнями якого є передача інформації, самопрезентація, спонукання до певних дій.

Лінгвістичні засоби реалізації прагматичних настанов авторів відеоблогів збагачують мову й розвивають механізми Інтернет-комунікації. Відеоблоги - це відкритий масив інформації, що є "живим мовленням", де здійснюються різні тактики побудови мовлення, вербального та невербального впливу на слухачів. Перспективи вивчення відеоблогів полягають у дослідженні мовних засобів, які в них використовують, у зв'язку з аналізом структури та прагматики цього жанру. Доцільним видається нам вивчення відеоблогів у різних аспектах: із погляду соціолінгвістики, когнітивістики, лінгвокультурології, гендерної лінгвістики та інших напрямів сучасного мовознавства.

Список використаних джерел

1. Абросимова Е.Е. Детский сегмент видеоблогосферы: структура, функции и влияние на социализацию: дис. канд. социол. наук: 22.00.04. Нижний Новгород, 2018. 160 с.

2. Арутюнова Н.Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.

3. Ахренова Н.А. Лингвистические особенности микроблогов. Альманах современной науки и образования. Тамбов: Грамота, 2011. № 9 (52). С. 199-122.

4. Бакалай А.А. Активные процессы словообразования в речи современного видеоблогера (на материале русскоязычных вышивальных видеоблогов Youtube). Вестник Северного (Арктического) Федерального Университета имени М.Ю. Ломоносова. Серия "Гуманитарные и социальные науки". 2021. Том 21. № 4. С. 22-30.

5. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. Москва: Наука, 1979. 424 с.

6. Вкусно с Татьяной Литвиновой. URL: https://m.youtube.com/watch?v=WiokzrXWCac (дата обращения: 18.06.2022).

7. Гермашева Т.М. Исследование лингвистических и паралингвистических характеристик блог-дискурса. Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2010. № 126. С. 150-155.

8. Загоруйко И.Н. Интернет-дискурс в современном коммуникационном пространстве. Вестник КГУ. 2012. № 3. С. 56-60.

9. Зеленовская А.В. Понятия "компьютерный дискурс", "интернет-дискурс", "виртуальный дискурс". Язык и культура. 2014. № 12. С. 17-21.

10. Коваленко О.Ю. Блог та e-mail як жанр інтернет-комунікації. Лінгвістичні особливості реалізації комунікативних стратегій. Актуальные научные исследования в современном мире: XVII Междунар. научн. конф., (26-27 сентября 2016 г, Переяслав-Хмельницкий. Сб. науч. тр. Переяслав-Хмельницкий, 2016. Вып. 9 (17), ч. 3. С. 56-63.

11. Колокольцева Т.Н. Разговорная речь и разговорный стиль Интернет-эпохи. Известия Волгоградского государственного педагогического университета. 2016. № 8. С. 102-108.

12. Корольов І. В. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві: визначення, структура, типологія. Studia linguistica. 2012. Вип. 6(2). С. 285-305.

13. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа). Язык и наука концаХХвека: сб. статей. Москва: РГГУ, 1995. С. 144-238.

14. Лутовинова О.В. Лингвокультурологические характеристики виртуального дискурса. Волгоград: Изд-во ВГПУ "Перемена", 2009. 477 с.

15. Матковська О. Перспективи лінгвістичних досліджень блогів. Людина. Комп'ютер. Комунікація: збірник наукових праць. Національний університет "Львівська політехніка", Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій, Кафедра прикладної лінгвістики. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. С. 128-131.

16. Плещенко К.В. Низова блогосфера як засіб індивідуального самовираження. Держава та регіони. Соціальні комунікації. 2013. № 2. С. 97-101.

17. Русанов Е.К. Интернет-дискурс в дискурсивной парадигме. Гуманитарные юридические исследования. 2016. № 1. С. 214-217.

18. Текутьева И.А. Жанрово-тематическая классификация видеоблогинга. Медиасреда. 2016. № 11. С. 107-113.

19. Шарикова Л.А. Основы теории дискурса: словарный дискурс. Альманах современной науки и образования. 2008. № 2-1. С. 212-214.

20. Щипицина Л.Ю. Классификация жанров компьютерно-опосредованной коммуникации по их функции. Известия РГПУ. 2009. № 144. С.171-178.

21. REFERENCES

22. Abrosimova E. E. Detskij segment videoblogosfery: struktura, funkcii i vliyanie na socializaciyu [Children's segment of the video blogosphere: structure, function and impact on socialisation]: dis. kand. sociol. nauk: 22.00.04. Nizhnij Novgorod, 2018. 160 s. [in Russian].

23. Arutyunova N. D. Diskurs. [The discourse]. Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1990. S. 136-137 [in Russian].

24. Akhrenova N. A. Lingvisticheskie osobennosti mikroblogov. [Linguistic features of microblogging]. Almanakh sovremennoy nauki i obrazovaniya. Tambov: Gramota, 2011. № 9 (52). S. 199-122 [in Russian].

25. Bakalaj A. A. Aktivnye processy slovoobrazovaniya v rechi sovremennogo videoblogera (na materiale russkoyazychnyh vyshival'nyh videoblogov Youtube). [Active word-formation processes in the speech of a modern video-blogger (based on Russian embroidery video blogs on Youtube)]. Vestnik Severnogo (Arkticheskogo) Federal'nogo Universiteta imeni M. Yu. Lomonosova. Seriya "Gumanitarnye i social'nye nauki". 2021. Tom 21. № 4. S. 22-30 [in Russian].

26. Bakhtin M. M. Estetika slovesnogo tvorchestva. [The aesthetics of verbal creation]. Moskva: Nauka, 1979. 424 s. [in Russian].

27. Vkusno s Tat'yanoj Litvinovoj [Tasty with Tatiana Litvinova]. URL: https://m.youtube.com/watch?v=WiokzrXWCac (data obrashcheniya: 18.06.2022) [in Russian].

28. Germasheva T. M. Issledovanie lingvisticheskikh i paralingvisticheskikh kharakteristik blog-diskursa. [Exploring the linguistic and paralinguistic characteristics of blog discourse]. Izvestiya RGPU im. A. I. Gertsena. 2010. № 126. S. 150-155 [in Russian].

29. Zagoruyko I. N. Internet-diskurs v sovremennom kommunikatsionnom prostranstve. [Internet discourse in contemporary communication space]. Vestnik KGU. 2010. № 3. S. 56-60 [in Russian].

30. Zelenovskaya A.V. Ponyatiya "kompyuternyy diskurs", "internet-diskurs", "virtualnyy diskurs". [The concepts of 'computer discourse', 'internet discourse', 'virtual discourse']. Yazyk i kultura. 2014. № 12. S. 17-21 [in Russian].

31. Kovalenko O. Yu. Bloh ta e-mail yak zhanr internet-komunikatsii. Linhvistychni osoblyvosti realizatsii komunikatyvnykh stratehii. [Blogging and e-mail as a genre of Internet communication. Linguistic features of the implementation of communicative strategies]. Aktual'nye nauchnye issledovaniya v sovremennom mire: KhVII Mezhdunar. nauchn. konf., (26-27 sentiabria 2016 h., Pereiaslav-Khmelnytskyi. Sb. nauchnyh trudov. Pereiaslav-Khmelnytskyi. 2016. Vyp. 9 (17), ch. 3. S. 56-63 [in Russian].

32. Kolokoltseva T. N. Razgovornaya rech i razgovornyy stil Internet-epokhi. [Internet-era colloquial speech and conversational style] Izvestiya Volgogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. 2016. № 8. S. 102-108 [in Russian].

33. Korolov I. V. Poniattia dyskursu v suchasnomu movoznavstvi: vyznachennia, struktura, typolohiia. [The concept of discourse in contemporary linguistics: definition, structure, typology]. Studia linguistica. 2012. Vyp. 6(2). S. 285-305 [in Ukrainian].

34. Kubryakova E. S. Evolyuciya lingvisticheskih idej vo vtoroj polovine HKH veka (opyt paradigmal'nogo analiza). [The evolution of linguistic ideas in the second half of the twentieth century (experience of paradigm analysis)]. YAzyk i nauka konca HKH veka: sb. statej. Moskva: RGGU, 1995. S. 144-238 [in Russian].

35. Lutovinova O. V. Lingvokulturologicheskie kharakteristiki virtualnogo diskursa. [Linguistic and cultural characteristics of virtual discourse]. Volgograd: Izd-vo VGPU "Peremena", 2009. 477 s. [in Russian].

36. Matkovska O. Perspektyvy linhvistychnykh doslidzhen blohiv. [Perspectives for linguistic research on blogs]. Liudyna. Kompiuter. Komunikatsiia: zbirnyk naukovykh prats. Natsionalnyi universytet "Lvivska politekhnika", Instytut kompiuternykh nauk ta informatsiinykh tekhnolohii, Kafedra prykladnoi linhvistyky. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2015. S. 128-131 [in Ukrainian].

37. Pleshchenko K. V. Nyzova blohosfera yak zasib indyvidualnoho samovyrazhennia. [Low-key blogosphere as a means of individual expression]. Derzhava ta rehiony. Sotsialni komunikatsii. 2013. № 2. S. 97-101 [in Ukrainian].

38. Rusanov Ye. K. Internet-diskurs v diskursivnoy paradigme. [Internet discourse in discursive paradigm]. Gumanitarnye yuridicheskie issledovaniya. 2016. № 1. S. 214-217 [in Russian].

39. Tekut'eva I. A. Zhanrovo-tematicheskaya klassifikaciya videobloginga. Mediasreda. [Genre-thematic classification of video blogging]. 2016. № 11. S. 107-113. [in Russian].

40. Sharikova L. A. Osnovy teorii diskursa: slovarnyy diskurs. [The basics of the discourse theory: vocabulary discourse]. Almanakh sovremennoy nauki i obrazovaniya. 2008. № 2-1. S. 212-214 [in Russian].

41. Shchipitsina L. Yu. Klassifikatsiya zhanrov kompyuterno-oposredovannoy kommunikatsii po ikh funktsii. [Classification of computer-mediated communication genres according to their function]. Izvestiya RGPU. 2009. № 144. S. 171-178 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru