Жіночі особові імена ужгородців протягом ХХ століття. Розширення асортименту найуживаніших онімів. Аналіз динаміки жіночих імен Ужгорода. Укладання повного словника особових онімів українців. Підготовка лекційних курсів з української ономастики.

Статичні семантичні характеристики одиниць обраної групи. Місце номенів з компонентом "погода" в мовній моделі світу. Зони константності та варіативності значень аналізованих слів. Типи індикаторів, які сприяють рецепції прагматичної інформації.

Розробка та обґрунтування динамічної моделі розгортання семантико-рольових характеристик змісту дискурсу. Послідовна та ієрархічна стратегія семантико-рольової побудови змісту україномовних, англомовних та російськомовних дискурсів, їх порівняння.

Виділення морфонологічних одиниць деад’єктивного словотворення в українській мові. Аналіз морфонологічно важливих ознак прикметникових коренів та поєднуваних з ними афіксальних морфем. Виявлення морфонологічних класів відприкметникових словотвірних гнізд.

Основна мета роботи - проведення порівняльного аналізу динамічних параметрів просодичної організації англомовної морської команди, що використовується у двох видах дискурсу: аутентичному судноплавному дискурсі та в зображувальному художньому кінодискурсі.

Дослідження динамічних особливостей просодичної організації англомовних морських команд, що використовуються в аутентичному судноплавному дискурсі та в зображувальному художньому кінодискурсі. Порівняльний аналіз просодичних особливостей морських команд.

Аналіз процесів препозиціоналізації нових форм та сполук. Визначальні тенденції в розвитку прийменникової системи української мови з 80-х років ХХ ст. донині. Підходи мовознавців до розмежування власне прийменників та їхніх функціональних еквівалентів.

Характеристика семантичної диференціації нових власне-прийменників та їх функціональних еквівалентів. Дослідження основних лексико-семантичних відношень новотворів з уживаними в мові прийменниками та розмежування їхньої функціонально-стильової сфери.

Підкреслено давній зв’язок релігії з мовою, який науковці вважають особливим; акцентовано на тому, яким потужним поштовхом для розвитку української мови було прийняття християнства. Розтлумачено вузьке й широке розуміння терміна "теолінгеістика".

У статті подано структурно-семантичну типологію неологізмів суспільно-політичного характеру, що функціонують у структурі заголовків сучасних інтернет-видань. Указана тематична група є найпродуктивнішою серед інноваційних одиниць мови модерних ЗМІ.

Термінологічна лексика як показник рівня розвитку наукової мови в суспільстві, і науки загалом. Термінологічна лексика як вид барометра, який визначає рівень професійної освіти, оскільки багата термінологія є одним із важливих показників рівня освіти.

Дослідження динамічних процесів у семантиці дієслів української мови, що належать до лексико-семантичної групи "Дієслова емоційного стану". Дослідження певних семантичних змін, характерні для дієслів даної групи. Їх характер, значення, наслідки для мови.

Характеристика основних етапів формування української терміносистеми інформатики, співвідношення синхронії та діахронної вторинності. Опис словотворних типів різних способів словотворення, що беруть участь у формуванні терміносистеми інформатики.

Дослідження питань визначення динамічних характеристик текстів проповідей, надфразових єдностей, що входять до різних частин англомовної проповіді. Аудиторський аналіз просодичної інформації текстів проповідей, їх емоційної та експресивної насиченості.

Визначення змін в релігійній лексиці, що відбулися унаслідок іншомовних запозичень, словотвірної та семантичної неологізації, лексичної актуалізації. Участь релігійної лексики у метафоризації мови, характеристика її функції у ролі колоквіалізмів.

Когнитивная сложность языковой категоризации эмоциональных переживаний (смешанные эмоции). Материал из художественной литературы. Доминантой смешанных эмоций выступает не один из ее компонентов, а целостное неопределенное эмоциональное переживание.

Специфические особенности и конститутивные признаки дипломатического дискурса, типовых свойств, функций и стратегий дипломатической коммуникации. Лингвистические особенности дипломатического текста и соответствующих этим аспектам стратегий перевода.

Використання дипломатичного підстилю як різновиду офіційно-ділового стилю в сфері міжнародної політики. Визначеність мовленнєвих конструкцій, архітектонічних форм і мовних прийомів побудови тексту. Реалізування підстилю в документах різних жанрів.

Виокремлення основних видів дипломатичних документів та вимог до них. Визначення основних мовних зворотів, які застосовуються при укладанні дипломатичного документа. Види документів, що використовують у міжнародній і українській дипломатичних практиках.

Аналіз основних прагмасемантичних типів директивних висловлень в епістолярії Лесі Українки. Виявлення екстралінгвальних мовних чинників, які впливають на успішність епістолярної комунікації. Уточнення категорійного статусу директивних висловлень.

Наявність спрямованого волевиявлення з боку мовця - ознака, що поєднує всі типи директивів. Складний мовленнєвий акт - зумовлене прелокутивною метою з’єднання двох окремих пропозицій. Фактори, що визначають первинну ілокутивну силу висловлювання.

Статтю присвячено аналізу семантико-синтаксичної і формально-граматичної природи речень із синтаксичним описом "директивна бокова локалізація". Установлено конкретні репрезентанти аналізованого плану змісту, з'ясовано їхню лексико-семантичну структуру.

Семантичні параметри директивних мовленнєвих актів, їх прагмасемантичні типи. Комплексний аналіз семантичних, структурних і комунікативно-прагматичних характеристик різних типів директивів, які функціонують у мовленнєвих жанрах публіцистичного дискурсу.

Функционирование французских директивных речевых актов в процессе коммуникации, взаимодействия людей в диалоге. Выявление семантических, синтаксических и прагматических особенностей директивов, невербальных компонентов, сопровождающих речевой акт.

Принципы классификации директивного речевого акта. Способы достижения прагматической эквивалентности при переводе директивных высказываний в пьесах А.П. Чехова. Функциональная семантика прескриптивных, реквестивных и суггестивных речевых актов.

Выявление лингвокультурных характеристик директивных речевых актов, отраженных в общественных знаках немецкоязычного культурного пространства. Определение особенностей текстовой реализации директивных речевых актов в типе текста «общественный знак".

Определение политического дискурса, его первичные и вторичные функции. Рассмотрение конфликтного политического дискурса как результата политической борьбы участников интервью, являющихся носителями разных культур. Коммуникативная роль участников интервью.

Анализ оценочного влияния языка на социальное познание через отношение "язык-действительность". Механизм действия дискретно-онтологической функции, её роль в становлении языковой картины мира и формировании смысложизненных установок языковой личности.

Дослідження дискурсу з позицій прагмалінгвістики, соціолінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, лінгвістики тексту. Дискурс як форма мовленнєвої взаємодії. Вирішення термінологічної проблеми дискурсу у лінгвістиці.

Розкриття психолінгвістичних аспектів дискурсу "Радіообмін цивільної авіації". Поведінка комунікантів дискурсу РЦА як представників певного професійного простору. Фактори виникнення помилок та комунікативних збоїв, які супроводжують авіаційні події.