Відомості про мову та мовознавство як науку. Природа і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Походження й розвиток письма, генеалогічна й типологічна класифікації мов, рівні та одиниці мови.

Визначення природи, сутності, функцій та будови мови. Особливості походження і розвитку мови. Розгляд фонетики як лінгвістичної дисципліни, класифікація голосних. Характеристика трьох основних аспектів вивчення звуків. Опис устрою мовленнєвого апарату.

Деякі основні аспекти перекладознавства. Різновид перекладу в залежності від жанру перекладеного тексту. Синхронний переклад та особливості його перекладу. Проблеми словотвору та труднощі їх перекладу. Лексика мови з погляду стилістичної точки зору.

Огляд фразеологічних одиниць із семантикою інтенсивності. Нумеративний компонент як засіб творення цієї семантики у фразеологічних одиницях української мови. Фразеологізми з компонентами-числівниками першого десятка. Фольклорна основа числових назв.

Проблеми вторинної (перекладацької) метакомунікації біблійних мотивів, актуалізованих у медійних заголовках. Пояснення терміна "біблема" на позначення одиниці, в якій актуалізується біблійний мотив. Переклад біблеми-заголовка тексту оперативного типу.

Мовна та художня метафора і метонімія. Особливості вторинної номінації в українській медичній термінології. Принципи унормування вторинних медичних найменувань. Взаємозв’язок загальновживаного слова та медичного терміна в актах вторинної номінації.

Вивчення вторинних номінацій частин тіла людини як засобу вираження комічного в українському й німецькому сленгу шляхом виявлення лінгвокогнітивних механізмів їхнього творення. Характеристика мовних й позамовних чинників семантичної трансформації лексем.

Терміноодиниці, що позначають поняття в галузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови данного періоду.

Розгляд чинників формування та тенденції побутування неавтономних (міжслівних, контекстно залежних) вторинних номінацій, дослідження ролі контексту у формуванні номінацій. Передумова появи нових значень слів, їхня лексична й синтаксична сполучуваність.

Дослідження макроурбаністчних номінатем у межах виділеного в процесі вивчення лексико-семантичного макроурбаністичного поля New York City. Виділення асоціативної змістової бази та основних асоціативно-тематичних груп вторинних найменувань New York City.

Головні особливості топонімічної системи штатів США. Аналіз використання вторинних номінацій, серед яких виділяють офіційні і неофіційні. Характеристика вторинного позначення географічного об'єкта, тобто називання новим ім'ям вже названого об'єкту.

Розкриття поняття топонімічної вторинної номінації. Опис неофіційних назв штатів США, в яких проявляється національно-культурна своєрідність досліджуваних лексичних одиниць. Розкриття мовних та соціальних мотивів цих назв та їх ролі у процесі комунікації.

Розбудова біологічної термінології української мови. Іменники-юкстапозити як постійні номінативні знаки, позначені цілісністю значення і відтворюваністю. Дослідження процесів вторинної номінації в біологічній термінології в українському термінознавстві.

Розгляд термінів-юкстапозитів в лексиці біологічної галузі. Розмежування іменників-юкстапозитів і аппозитивних словосполучень за допомогою методу трансформації, за яким додаток в аппозитивному словосполученні замінено прикметником або дієприкметником.

Способы аспектуальных противопоставлений в русском языке. Особенность изменения суффиксом вторичного имперфектива грамматического значения глагольной словоформы. Сущность внутренних и внешних приставок. Изучение начинательных глаголов с префиксом за-.

Субъективность вторичной интерпретации проявляется в том, что формирование нового смысла, передаваемого словами с переносными значениями, может предполагать выбор или определенного исходного концептуального содержания, передаваемого языковой единицей.

Описание семиотического статуса изучаемых лексем в составе языковых единиц вторичной номинации с целью выявления потенциально новых переносных значений. Определение особенностей восприятия данного животного в русской и английской вторичной картине мира.

Проблема вторичной номинации в уже освоенных заимствованиях, в частности, исследованию английских орнитонимов, образованных на основе заимствованных ранее названий из тюркских языков путем семантической деривации. Анализ характера вторичной номинации.

Переносная семантика, которую демонстрирует лексема urso / медведь в различных типах дискурса и в лоне фразеологии португальского языка. Характер коннотативной разницы прагматического функционала лексемы медведь / urso в русском и португальском языках.

Исследование и анализ акцентировки фрагментов первичной соматологической карты, соотнесения с ними аксиологизмов. Рассмотрение и характеристика особенностей геральдем. Определение сущности интерфокусировки. Ознакомление с точкой зрения Э. Гуссерля.

Проблемы теории текста. Виды институционального дискурса. Первичность и вторичность как общефилософские и текстовые лингвистические категории. Характеристики внешней и внутренней структуры учебного вторичного текста-описания. Модель механизма вторичности.

Текст с точки зрения современных философских парадигм. Категория вторичности как онтологическое свойство сознания и текста. Перевод как объект междисциплинарных исследований. Буквальный и вольный переводы как различные стратегии интерпретации оригинала.

Исследование онтологии перевода как вторичной текстовой деятельности (и в связи с этим философии межтекстовых отношений в паре оригинал/перевод) и в создании интегральной модели перевода на основе современных философских концепций текста и перевода.

Рассматриваются отглагольные прилагательные с суффиксами -ем / -им. Семантические группы прилагательных в зависимости от того, мотивируются они глаголами перцептивного состояния (ощутимый, уловимый) или перцептивного действия (обозримый, различимый).

Нестандартные механизмы и способы семантических изменений, происходящих в процессе образования единиц вторичной номинации. Специфика репрезентации квалитативности в непроизводных и производных субстантивах, особенности соотнесенности их семантики.

Средства реализации актуального членения предложения в современном немецком языке. Принципы функционирования категории соотнесённости или референции. Особенности употребления в речи имен конкретных объектов и отвлеченных понятий. Сочетание темы и ремы.

Текстовое пространство современной художественной прозы в его семиотической неоднородности. Невербальные графические знаки, используемые автором в художественной прозе и репрезентирующие ее смысловую структуру, как средства вторичного семиозиса.

Обобщение опыта использования вторичных текстов в процессе обучения связной речи студентов, изучающих русский язык как иностранный. Методические преимущества вторичного текста как средства обучения. Содержание деятельности преподавателя и обучаемых.

Выделение возможных типов передачи чужого текста: объективного (трансляция) и субъективного (трансформация). Рассмотрение искажения и интерпретации чужой речи в аспекте судебных разбирательств, вызванных неадекватным представлением текста-первоисточника.

Проблема определения места второго активно-процессного сказуемого в системе предикативных средств. Соотнесенное с грамматической основой предложения деепричастие. Обоснование многоуровневой системы предикативных средств в структуре русского предложения.