Марксизм як закономірний етап пізнання дійсності, що зумовлювався відповідними вимогами часу й відповідними соціальними інтересами. Основні філософські ідеї марксизму, напрямки їх розвитку. Дослідження основ марксистського історичного матеріалізму.

Біографія К. Маркса та Ф. Енгельса, історія їх знайомства. Подібності та відмінності філософії марксизму, ленінізму. Економічні ознаки імперіалізму. Характеристика філософських ідей Володимира Ілліча Леніна. Розвиток марксистсько-ленінської філософії.

Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.

Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.

Розгляд філософських етично-праксеологічних проблем міжнародного космічного права крізь призму ідей комунікативного розуму, принципу відповідальності, справедливості. З’ясування аспектів концептуального фрейму існуючих нормативно-правових документів.

Філософія міжнародного космічного права, його метатеоретичне підґрунтя та окреслення предметного кола. Відокремлення теорії та філософії міжнародного космічного права у якості парадигмального, праксеологічного, антропологічного та комунікативного розуму.

Історичні передумови виникнення терористичної діяльності. Злочини терористичного спрямування у системі кримінального насильства. Тероризм у контексті постнекласичної парадигми. Філософсько-правова характеристика осіб, які вчиняють терористичний акт.

Розгляд і характеристика змісту проблеми розбудови ідеального міста та урбаністична тема є однією з провідних в західній філософській традиції. Визначення та аналіз філософських засад урбаністичної проблематики концепції Жюлем Саймоном та його колег.

Осмислення мови Шевченка як складної ієрархічної системи. Парадигматично-синтагматичний аналіз концептів-мотивов слов-символів "слово, хата, світ" у поетичному тексті Кобзаря. Естетичний аспект становлення нової літературної норми слововживання Шевченка.

Зроблено спробу осмислити мову Шевченка як складну ієрархічну систему. Для розкриття філософії мови Кобзаря обрано показові слова-символи СЛОВО, ХАТА, СВІТ. Парадигматично-синтагматичний аналіз лексикалізованих одиниць у поетичному тексті Кобзаря.

Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.

Вплив лінгвістичного повороту та його основних наслідків для подальшого розвитку філософії. Дослідження образу мови у філософії модерну і постмодерну на прикладі лінгвістичного повороту. Аналіз феномену мови. Семантика ідеальних або природних мов.

Місце та роль ринку в системі детермінант розвитку освіти. Визначення особливостей ринкових відносин як головного чинника радикальної зміни контурів життєвого процесу. Вплив особистісно орієнтованої освіти на демократію та духовну свободу особистості.

Осмислення музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм, методів). Математичні трактування музики Піфагора, осмислення теорії походження музики О. Лосєва, Р. Вагнера, Ф. Ніцше, її відносин з іншими видами мистецтва А. Шопенгауера.

Мета наукової роботи полягає в осмисленні музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм і методів), адже в умовах інтелектуальних викликів сучасного світу значно актуалізується проблема філософської спрямованості музичних знань.

Сутнісні характеристики та особливості розвитку філософії музики як окремої галузі філософського знання. Виявлення методологічного потенціалу філософії музики у зв’язку з розвитком вітчизняної естетичної думки та європейського музикознавства XX століття.

Навчання успіхом як сфера життя, самовираження й самоствердження, де виявляється індивідуальна самобутність кожної особистості. Закономірності виховання успішної особистості за В. Сухомлинським. Розвивальна сила даного підходу та його ефективність.

Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.

Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.

Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.

Різні тлумачення поняття техніки, що мали місце на всіх історичних етапах розвитку людства - від Аристотеля до наших днів. Причини і закономірності розвитку техніки, її взаємодія з людиною і суспільством. Стан, проблеми і перспективи розвитку техніки.

Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.

Перші прояви взаємодії між наукою і технікою в історії людства, що призвели до появи особливого напряму філософських досліджень. Підходи до природи і сутності техніки, її характерні елементи та зв'язок з пізнанням. Класифікація науки і поняття технології.

Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.

Вихідні принципи філософії екзистенціалізму, сформульовані М. Гайдеггером, його бачення "справжнього" існування сучасної людини. Погляди на виникнення наук, зв'язок науки і техніки, викладені у працях "Наука й осмислення" й "Питання про техніку".

Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.

Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.

Ідентичність як орієнтир у формуванні та становленні особистості. Науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.

Характеристика основного напрямку сучасної філософії - неопозитивізму (логічного позитивізму, Віденського гуртка, семантичного позитивізму та постпозитивізму). Аналіз його науково-пізнавальних принципів: редукціоналізму, верифікації та конвенціоналізму.