- 17701. Філософія Нового часу
Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
- 17702. Філософія нового часу
Сущность науки и ее достижения. Рассмотрение первой научной картины мира и взаимосвязь между философией и наукой Нового времени. Исследование роли развития философских знаний в формировании науки. Философские взгляды Да Винчи, Канта, Бэкона на науку.
- 17703. Філософія Нового часу
Історичні передумови формування та особливість Філософії Нового часу. Формування та основні характерні риси емпіризму та раціоналізму. Основні погляди Бекона, Декарта як основоположників напрямків. Втілення й розвиток ідей філософів у працях інших вчених.
- 17704. Філософія Нового часу
Сутність неоплатонічної філософії Д. Бруно. Зміст раціоналізму Нового часу. Ідеї філософського методу Декарта. Істина в гносеологічному сенсі. Біблія в історичному та культурному контексті. Структура філософського знання. Вчення Вернадського про ноосферу.
- 17705. Філософія Нового часу
Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
- 17706. Філософія Нового часу
Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.
Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.
Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.
Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
Актуальність метафілософської проблематики зумовлена нагальною необхідністю протидіяти ірраціональним маніпуляційним впливам на особистість. Мета статті – обґрунтування фундаментальної функції об’єктивної філософії як практики емансипаційного мислення.
Виявлення проблем цінностей в філософії об’єктивізму Айн Ренд в контексті моральних філософських підходів. Дослідження роботи американської письменниці "Доброчесність егоїзму". Особливість відстоювання філософом людського життя як кінцевої значущості.
Дослідження філософського компоненту текстуальних асоціацій логіко-позитивістського мислення у співвідношенні ідеалів і символів олімпізму. Обґрунтування необхідності розвитку філософії спорту як світоглядного дискурсу у номінуванні тілесності людини.
Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".
Комплексний розгляд питання філософії освіти в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Окреслення сутності поняття "філософія освіти", його тлумачення, варіанти пояснення. Риси освітнього процесу Європейського Союзу.
Розглядається питання філософії освіти, зокрема в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Визначаються риси освітнього процесу ЄС. Досліджуються такі категорії філософії освіти ЄС як свобода вибору учня та студента.
Освіта одночасно є процесом, системою, цінністю, соціальним інститутом. Обґрунтування можливої моделі розв’язання цього протиріччя в межах сталої світоглядної парадигми, верифікацію якої здійснює філософія освіти як окремий напрям світоглядних розвідок.
Проблема інституціоналізму в освіті. Визначення ролі освіти в житті окремої людини та її значення в широкому соціальному контексті. Розгляд феноменів свободи, толерантності та довіри як фундаментальних цінностей, що інтегрують сучасне суспільство.
Г. Сковорода як опонент європейської модерної філософії, його біографія та творчі наслідки. Розділення знань на природничі та гуманітарні. Осмислення природи людини та настанов її життя, здійснення самореалізації на підставі самопізнання та серця.
Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на проблему освіти сучасної початкової школи. Роль індивідуального підходу до кожного учня. Вплив середовища на формування всебічно розвиненої особистості молодшого школяра у процесі навчальної та виховної роботи.
Розробка нових підходів до предмету освіти. Розгляд основ сімейного виховання. Філософія освіти, діалогічний контекст розвитку навчального процесу. Орієнтація освітніх проектів на особистість. Подолання стереотипів старого мислення у сімейному вихованні.
Загальна характеристика питання нетрадиційних методик навчання. Дослідження особливостей індивідуального навчання за методом Х. Паркхерст. Аналіз основних принципів даної освітньої методики. Оцінка досвіду застосування Дальтон плану в умовах коледжу.
Зв’язок між філософією освіти та аксіологією. Відмінні риси основних задач аксіології відносно незалежних напрямів її сучасного розвитку. Характеристика суб’єктивістського, трансенденталістського, процедуралістського та комунітаристського напряму науки.
Сутність принципу прагматизму у науці. Наукові дослідження та практична діяльність як основні складові педагогічного знання. Дослідження взаємозв`язку проблеми взаєморозуміння системи викладача-студента з питаннями мотивації щодо вивчення філософії.
Застосування теоретико-методологічного інструментарію філософії освіти в підготовці нового покоління фахівців педагогічних спеціальностей. Підходи до педагогічної діяльності, розвитку розуму й мислення учнів. концепти філософії освіти та цілепокладання.
Розгляд стратегічних підходів до освітньо-виховної системи вищих навчальних закладів. Обґрунтування необхідності формування сучасного практичного світогляду молоді у вищій школі для його гармонійного поєднання з загальними цінностями соцієтальної системи.
Аналіз поняття "самовизначення" з точки зору психології, філософії, педагогіки, соціології. Вдосконалення змісту та педагогічних засобів сучасної освіти, створення середовища професійної спрямованості для забезпечення особистісного самовизначення людини.
Аналіз міждисциплінарної області досліджень "філософія освіти", яка рефлектує стосовно системи навчання в її співвідношенні з культурною парадигмою. Обґрунтування важливості гуманітаризації освітнього процесу і застосування традиційних форм виховання.
Становлення суб’єкта культури як ціль філософії освіти. Взаємодія раціонального та ірраціонального в освітньому процесі. Розгортання творчого потенціалу суб’єкта культури. Афірмація свободи та культуротворчість. Вплив нестабільного мегасоціуму на буття.
Розгляд з позицій філософії освіти форм культуротворчості, характерних для історичного та індивідуального людського буття. Вивчення впливу міфологічних образів, ритуалів, казки та ігрової діяльності на психічний і морально-естетичний розвиток дітей.
Розгляд проблемних питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення з філософсько-освітньої точки зору. Відокремлення філософсько-методологічних принципів освітнього менеджменту, найважливіших напрямків розвитку менеджменту у теорії та практиці освіти.
