Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.

Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.

Загальна характеристика інтерпретації філософії Платона, розгляд проблем. Аналіз апоретичної майевтики, пов’язаної з самим процесом народження мудрості. Знайомство з основними особливостями логічної і художньої форми платонівських ранніх діалогів.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Філософське вчення Канта "Критика чистого розуму". Діалектика та трансцендентальне вчення про метод. Оцінка апріорного синтетичного знання. Дослідження логічної будови суджень в математиці, трансцендентальної естетики, закона природи та причинності.

Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.

Український народ в особі Івана Франка. Позитивізм у соціальній філософії мислителя. Філософські переконання Івана Франка, проблема суспільного прогресу в його працях. Філософічні поеми Франка, у яких він висловлює свої погляди чи погляди інших філософів.

Розгляд феномену інформації як поняття і наукової категорії. Набування слова, знаку та речення інформаційного наповнення у результаті поєднання ідеації як феномену людської психіки та суспільної практики, основу якої становить інформаційна комунікація.

Розвиток технічного прогресу. Поняття "інформаційного суспільства" та його характерні ознаки. Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Культура і людина у новому суспільстві. Перехід від індустріального до сервісного суспільства.

Характеристика сучасної філософії небезпек, які несуть електронна динамічна наукова картина світу знань вчених в умовах інформаційної війни. Визначення простих шляхів підвищення достовірності і довіри молоді до циркулюючої інформації у науковому світі.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.

Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок.

Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.

Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.

Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Вчення про гармонію Лейбніца. Космополітична культурно-орієнтована історіософія Гердера.

Сутність поняття "інформаційне суспільство". Етапи розвитку інформаційної технології. Теорія інформаційного суспільства як останній сплеск суспільної думки в плані системного бачення світу та історичного процесу. Аналіз проблем подолання суб’єктивізму.

Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб'єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.

Соціально-історичні та теоретичні передумови формування фіхтевської філософії історії. Місце філософії історії Й.Г. Фіхте в загальній системі його філософського вчення, її будова та головні елементи і їх зв’язок, специфічні особливості та значущість.

Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.

Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.

Основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Особливості духовного життя суспільства. Основи формування проблематики філософії історії. Вивчення головних процесів духовного життя в науці.

Парадигми осягнення світової історії. Характеристика філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Питання про єдність світової історії, та розмаїття її утворень. Проблеми періодизації і структурування спрямованості історії. Єдність історії та буття.

Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.

Філософсько-антропологічна проблематика творчості К. Маркса. Концепція соціального відчуження людської сутнісної природи. Найважливішими ідеями філософської антропології Маркса є наділення людини рангом самостійної суверенності, статусом суб'єкта історії.