Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї. Основні філософські школи Стародавнього Китаю, їх особливості: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм. Розвиток школи імен. Діяльність натурфілософів, їх спадок. Філософія епохи Хань.

Основні етапи та напрямки розвитку філософської думки, її специфічні особливості. Школи в китайській філософії, видатні представники та значення в світовій науці. Проблеми, які були поставлені давньокитайськими мислителями. Природа знання і логічні ідеї.

Історія стоїцизму як вчення однієї з найбільш впливових філософських шкіл античності. Єдність законів світового розуму-Логосу в сферах пізнання. Виникнення великої філософської системи античності - неоплатонізму. Вивчення філософії Порфирія та Прокла.

Особливості розвитку давньосхідної філософії на прикладі Стародавньої Індії. Дослідження античної філософії, етапів її розвитку. Характеристика філософських поглядів давньогрецького вченого-енциклопедиста, засновника класичної логіки - Арістотеля.

Визначення основних форм самосвідомості народу. Ознайомлення з особливостями даршани - індійської філософії. Характеристика міфологічних пам'яток китайської писемності. Дослідження діяльності філософської школи даосизму. Аналіз філософії античності.

Зображення місця людини у світі. Проблема "Схід-Захід" в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування. Канонічні джерела, провідні ідеї, напрями та школи філософської думки Стародавніх Індії та Китаю.

Особливості формування нової парадигми філософствування, яке базується на кардинальних змінах у житті суспільства. Основні напрями гносеологічної орієнтації філософів їх характеристика та особливості. Вплив філософії на соціально-економічні зміни.

Філософія як специфічний феномен людської культури. Аналіз проблеми сенсу життя і його кінцевої мети. Характеристика класичної доби античної філософії. Погляди та світогляд мислителів Стародавньої Греції, їх вплив на розвиток філософської думки України.

Веди - збірки текстів, що мали статус священного знання і включали в себе всі уявлення стародавніх індійців про світ богів і світ людей. Специфіка індійської філософської традиції на стадії виникнення. Деструкція традиційної міфології. Вчення джайнізму.

Формування базових засад індивідуального, особистісно орієнтованого підходу діяльності вищої приватної школи на основі філософського розуміння сутності освіти як студентоцентрованої квінтесенції у сучасному суспільстві, її феноменологічної ваги.

Специфіка соціального пізнання. Характеристика соціальної філософії, поняття соціуму і суспільства. Характерні риси суспільства, основні сфери суспільного життя. Головні показники розвитку суспільства. Рушійні сили історичного процесу та його джерела.

Ідея про світ як космополіс розумних істот, заснованому на принципі справедливості у європейській інтелектуальній традиції. Перехід людства до постіндустріальної епохи з її універсальними інтенціями. Критика теорії і практики неоліберальної глобалізації.

В рамках нашого наукового дослідження ми проаналізували зміст філософії освіти, її сутність та спрямування. Охарактеризували бачення філософії освіти у працях її родоначальника Джона Дьюї та прослідили взаємозв’язок представлених філософом течій.

Визначення поняття "філософія права". Значення і місце енциклопедії права в системі наук про право. Історичні періоди становлення і розвитку філософії права. Постаті видатних викладачів філософії права Київського університету Святого Володимира.

Філософи і філософські шкіли елліністичного періоду античної історії. Інтерес до теорії та до теоретичного з’ясування картини світу, фізики, космології, астрономії. Обґрунтування розумної основи морального життя людини. Ідеї стоїцизму та епікуреїзму.

Дослідження статті В. Винниченка "Філософія й етика Тараса Шевченка", яка присвячена феномену національного поета і його ролі у формуванні нових цінностей особи, які полягають в "цільній натурі", "гармонії тіла і душі, "гармонії світогляду і життя".

Процес формування іміджу готелю. Створення стратегії обслуговування – інструмент, який необхідний для виживання. Правильно підібраний імідж – найбільш ефективний спосіб роботи з масовою свідомістю. Дотримання стандарту норм, що вимірює якість послуг.

Характеристика основних принципів взаємодії філософії та літератури, визначення перспективних напрямків їх подальшої взаємодії. Аналіз співвідношення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику на прикладі російської літератури.

Історія виникнення і спільного розвитку математики і філософії, їх традиційність, авторитарність, некритичність. Аналіз давньогрецької, Мілетської, Піфагорійської, Елейської шкіл. Демокрит і Платонівській ідеалізм. Система філософії математики Аристотеля.

Філософія як методологічний фундамент для здобування медичного знання: культурний та духовний контекст. Значення гуманітарного впливу антропології для збереження лікарського мистецтва, виховання цілителя-філософа, який лікує пацієнта, відчуваючи душу.

Критичний аналіз існуючих концепцій полікультурної освіти (мультикультуральна, інтеркультуральна, транскультуральна, культурплюралістична). Пропозиція щодо філософської архітектоніки полікультурної освіти, центром якої є життєдайна парадигма особистості.

Інформаційна культура соціальних суб’єктів як фактор управління суспільством. Аналіз моделей футурології у науковій спільноті. Проблеми екологічного характеру розвитку суспільної життєдіяльності та виробництва. Інструмент керування свідомістю громадян.

Аналіз певних моделей футурології, уявлення про які вже існують у науковій спільноті. Відтворення роздумів над доцільністю моделей виходу з кризових станів. Розгляд співвідношення між поняттями "екологічна футурологія" та "ноосферна футурологія".

Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.

Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.

Змістовна характеристика філософії туризму як різновиду соціальної філософії. Сучасна філософія як форма світоорієнтуючої культури, специфічний стиль мислення. Туризм як суспільна сфера гостинності, яка демонструє його сервісний, нетехнологічний характер.

Формування основ західної філософії в античних Греції та Римі. Християнська релігія та осмислення ідеї Бога (Абсолюта) від Середньовіччя до початку ХІХ ст. Проблема смерті та безсмертя. Міфологія як первісна форма світогляду. Виникнення філософії.

Центральне завдання філософії, структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Буття як предмет філософського аналізу. Основні сфери буття та їхні особливості.

Синергетика як теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Характеристика непередбачуваності еволюції складних систем та реалізації біфуркаційних механізмів. Поняття синергетичної й новаційної самоорганізації, новаційного системогенезу.

Аналіз питання місця соціально-гуманітарних дисциплін (зокрема філософських) у навчальних планах сучасних вузів. Сутність й зміст сучасної філософії, уточнення її предмету як науки і навчальної дисципліни. Необхідність відновлення філософії та її галузей.