Аналіз питань освітнього менеджменту в призмі сьогодення. Розкриття поняття "менеджменту" і його модернізація в процесі вживання в освітньому менеджменті. Набір принципів, методів, організаційних форм і методів обробки навчально-виховного управління.

Сутність марксистсько-ленінської філософії. Суспільство з погляду діалектики. Роль особистого вибору соціальної поведінки. Гармонійність взаємодії суспільства і природи. Перспективи перебудови філософії на сучасному рівні, її суспільне призначення.

Становлення релігійно-філософської думки часів Київської Русі. "Слово про Закон і благодать" Іларіона Київського та релігійно-філософська творчість Якова Мніха. "Повчання" князя Володимира Мономаха та релігійно-філософська праця Кирила Туровського.

Дослідження особливостей ринкової детермінації професійних та духовних характеристик робітничих кадрів. Визначення спільного та відмінного й вирішення проблеми спадкоємності в підготовці робітничих кадрів в командно-адміністративній та ринковій економіці.

Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.

Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.

Біографія видатного філософа вченого, релігійного і етичного реформатора, впливового політика - Піфагора. Мета та передумови створення Піфагорійського союзу, його моральні принципи і релігійно-філософське вчення. Значення, цифр та чисел для піфагорійців.

Ознайомлення з біографією Платона, який був прихильником телеологічного розуміння світу. Характеристика основних різновидів держави: тимократії (влади честолюбців), олігархії, демократії, тиранії. Аналіз тоталітарної системи поділу людей на розряди.

Родина та дитинство Платона. Заснування Академії, класифікація філософів на матеріалістов та ідеалістов. Його телеологічне розуміння світу, утопія про кращий державний устрій. Поділення всіх існуючих держав на тимократії, олігархії, демократії та тиранії.

Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.

Філософське вчення еллінського генія Плотіна про "Єдине". Основний напрям богословської думки, даний Орігеном, концепція про народження Сина від Отця, вчення про Святу Трійцю. Порівняння теорій Плотіна та Орігена, їх значення в історії філософії.

Типи уроків позакласного читання в старших класах загальноосвітньої школи. Організація пізнавальної й творчої діяльності учнів. Розгляд плану проведення літературно-мистецької вітальні "Кожна любов – інша" за романом М. Матіос "Майже ніколи не навпаки".

Філософське визначення і обґрунтування чинників подолання духовної кризи особистості засобами освіти і виховання в період глобалізації та інформаційної революції. Механізм взаємодії індивідуальних і соціальних детермінант духовної кризи особистості.

Фундаментальні принципи, на яких базується позитивна психотерапія і які визначають специфіку цього напряму. Методи нейро-лінгвістичного програмування. Використання терапевтичної метафори та бібліотерапії. Діалогічна парадигма в позитивній психотерапії.

Розробка методик формування полікультурності фахівців у процесі здобуття професійної освіти. Формування толерантного ставлення до культурних відмінностей. Аналіз філософсько-освітної парадигми як відображення глобальних соціокультурних трансформацій.

Поняття політики і її види. Підходи до її визначення. Публічна влада як невід'ємна її властивість. Історія становлення та розвиток політичної філософії, соціології та політології. Уявлення про громадянське суспільство. Політична свідомість і культура.

Проблема свободи з точки зору польського романтизму. Сутність принципу історизму в контексті філософування польських романтиків. Розуміння А. Міцкевичем ідеї визначної особистості. Сутність тематики народу, як складової філософських поглядів Словацького.

Вивчення світоглядної, онтологічної, гносеологічної та методологічної функцій філософії в науковому пізнанні та суспільному житті. Характеристика поняття постмодернізму, теоретичного відображення духовного розвитку в самосвідомості західної цивілізації.

Розгляд аплікації понять, принципів філософії поструктуралізму Жиля Дельоза на теоретико-методологічну площину сучасного ґендерного проекту "номадичної суб’єктивності" Розі Брайдотті. Характеристика уразливості модерністських дослідницьких установок.

Філософія права займається вивченням змісту права, його сутності й поняття, форм існування й цінності, ролі у житті людини, держави, суспільства. Розрізняння поняття права и закону. Смисловими компонентом права є формальна рівність, яка є його сутністю.

Философия права - предмет. Мыслители древности о философско-правовой проблематике. Философия права как раздел философии, изучающий содержание права, сущность и понятие, форму существования и ценности, роль в жизни человека, государства и общества.

Предмет та становлення філософії права як науки, поняття сутності та явища і питання їх взаємодії. Визначення справедливості за Платоном та Аристотелем. Особливості філософії права Нового часу та Просвітництва. Проблема співвідношення права і закону.

Предмет філософії права. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права у системі наук, її основні питання і функції. Головні типи праворозуміння: правовий позитивізм і природно-правове мислення. Основні способи осмислення і обґрунтування права.

Сутність концепції громадянського суспільства у державно-правових поглядах Г.В.Ф. Гегеля на основі аналізу договірних теорій про громадянське суспільство філософів XVIII століття. Всесвітня історія як прогрес у свідомості волі в філософії Г. Гегеля.

Розгляд питання філософії права та філософсько-правової антропології, як основи міжкультурного та міждержавного діалогу сучасного світу. Визначення значення філософії права в системі наук. Компаративний аналіз понять: суб’єкт права та правова свобода.

Головні відмінності класичного та некласичного наукового ідеалу. Аналіз особливостей природничого та гуманітарного знання. Основні характеристики сучасного філософсько-правового знання: людиноорієнтованість, діалогічність та культурна зумовленість.

Генезис, історичні умови формування філософсько-правової концепції П.І. Новгородцева. Проблема еволюції філософсько-правових поглядів науковця, періодизація науково-творчої діяльності. Тлумачення суспільного ідеалу для процесів розбудови правової держави.

Поєднання реального та ідеального вимірів права в інститутах ліберальної демократії в філософії права Роберта Алексі. Розгляд філософії права в системах теорії юридичної аргументації, теорії конституційних прав і непозитивістській концепції права.

Підходи до розробки концепції нового сприйняття функцій і змісту філософії права, її значення в процесі охорони й захисту прав та інтересів людини і громадянина в Україні. Визначення мети і системного напряму реформування правової системи України.