Загальна характеристика пізнавальних процесів. Роль пам’яті у пізнавальній діяльності людини. Фізіологічні основи відчуттів, їх властивості і класифікація. Типи, індивідуальні особливості пам'яті. Форми мислення, різновиди уяви, основні властивості уваги.

Теоретичні засади терміну " відчуття": його сутність та загальна характеристика. Поняття про якість відчуттів, їх види та фізіологічні основи. Чутливість аналізатора людини до дії подразників і поріг чутливості, взаємозв’язок відчуттів і діяльності.

Визначення особливостей зовнішніх рушійних чинників, що призводять до розвитку деструктивних новоутворень у психічній діяльності особистості. Виявлення внутрішніх детермінант, які провокують порушення в поведінковій та когнітивно-емоційній сферах людини.

Шляхи виходу з складних життєвих ситуацій. Агресія як один із захисних механізмів людини. Характер нервово-психічного, теплового або холодового, світлового, антропогенного стресу. Симптоми переляку у людей. Альтернативи соціальному страху та гніву.

Визначення та обґрунтування основних напрямків вивчення психічних станів людини у психологічній науці. Підходи до визначення сутності, структури та функцій даної категорії. Дослідницькі парадигми та шляхи емпіричного вивчення психічних станів людини.

Визначення структури та особливостей прояву психічних станів осіб з різною мірою складності перенесення хвороби на COVID-1. Зв’язок станів безнадії, пригніченості і зневіри зі станами смутку, засмучення і печалі, та станами невдоволення і роздратування.

Аналіз психічних станів студентів у навчальних ситуаціях. Особливості перебігу пізнавальних, емоційно-вольових та індивідуально-психологічних процесів. Характеристика психічних станів студентів у домашніх умовах: чіткість, менше переживання труднощів.

Психічні стани у навчальній діяльності студентів, які відбивають особливості перебігу пізнавальних, емоційно-вольових та індивідуально-психологічних процесів протягом різних навчальних ситуацій. Визначення психічних станів студентів у різних ситуаціях.

Вплив емоцій і почуттів, що актуалізуються в процесі навчання, на зміст і повноту розуміння матеріалу. Перелік психічних станів, що перешкоджають ефективній роботі студентів. Розподіл студентів з різними типами оцінної тривожності за рівнем успішності.

Особливості і функції психіки. Визначення психічного стану в психології. Поняття "особистість". Характеристика та ознаки особистості. Вивчення синдрому Мауглі. Ознаки темпераменту та його використання у теорії Павлова. Класифікація видів уваги і пам’яті.

Сущность и закономерности рациональной психотерапии, ее практическое использование. Правила составления психотерапевтических групп больных. Тактика проведения сеансов, особенности применяемых методик и структура занятий. Требования к группам, их развитие.

Сущность и содержание психоаналитического метода, его положения и принципы, история разработок и современные достижения. Топическое рассмотрение душевных процессов. Неортодоксальные течения психоанализа: индивидуальная, аналитическая, неофрейдизм.

История возникновения психоанализа и его основные принципы. Понятие о психоаналитической терапии как о методе исследования и лечения. Замена объективным разумным суждением стереотипных, автоматизированных способов реагирования на тревогу и страхи.

Обзор особенностей психоанализа - учения о бессознательном, об огромной и важной области человеческого духа. Жизненный путь и творчество З. Фрейда. Лечение истерии – ключ к пониманию бессознательного. Толкование сновидений. Психопатология обыденной жизни.

Отличительные черты личности и ее структуры, согласно учению З. Фрейда. Характеристика защитных психических механизмов: вытеснение, образование противоположной реакции, проекция, рационализация, сублимация. Эдипов комплекс, как один из форм нервозов.

Место З. Фрейда среди психологов ХХ века и появление психоанализа. Основные идеи и понятия психоанализа. Деление психики человека на сознательное и бессознательное. Методы расшифровки бессознательного. Проблемы и философия психоанализа Зигмунда Фрейда.

История развития психоанализа, его философские аспекты и проблемы. Деление психики человека на сознательное и бессознательное, методы его расшифровки. Модель организации психической жизни согласно З. Фрейду, структура личности и связь между ее элементами.

Философия и психоанализ. Основные понятия и идеи фрейдизма. Психоанализ З. Фрейда, особенности воззрений его последователей. Фрейд и неофрейдизм. Психоанализ и современная философия. Проблемы онтологии в психоанализе. Психоанализ и франкфуртская школа.

Сознание как главный регулятор человеческого поведения. Воздействие философских идей на становление различных психоаналитических концепций. Открытие сферы бессознательного основоположника психоанализа Зигмундом Фрейдом. Основные понятия и идеи фрейдизма.

Изучение биографии Зигмунда Фрейда - австрийского психолога, психиатра и невролога. Основные положения учения Фрейда о бессознательном и теория влечения. Значение данной концепции для познания человека. Некоторые интересные факты о Зигмунде Фрейде.

Психоанализ как психологическая система, предложенная З. Фрейдом. Процесс формирования симптома Эдиповой ситуации. Теория функционирования психики в терминах ее структурной организации. Последователи Фрейда. Исследования привязанности младенца к матери.

Формирование психоаналитического учения Фрейда. Сознание, бессознательное и предсознательное. Размышления о проблеме бессознательного. Три периода развития учения Фрейда. Механизмы работы человеческой психики. Расширение состава бессознательного.

Психоанализ как комплекс психологических теорий и методов, предназначенных для объяснения роли бессознательного в жизни человека. Представления Фрейда о структурных уровнях человеческой психики. Роль влечений в жизни личности и природа нравственности.

Общее понятие о психоанализе. Адлеровская критика Фрейда. Проблемы детерминизма и телеологии, субстанциональности и феноменальности психики. Фрейдовское психоаналитическое видение человека. "Аналитическая психология" К.Г. Юнга, ее влияние на философию.

Общее представление о человеке, структура его личности. Психоанализ и его разновидности. Модель личностной структуры Фрейда как одна из первых психологических концептуальных моделей личности. Стадии психосексуального развития человека, их характеристика.

Зигмунд Фрейд как основоположник психоанализа как вида психотерапевтической и клинической практики. Взгляд Фрейда на искусство, религию, мораль, сознательные институты. Психоаналитическое учение о культуре. Характеристика приватной микрологии сновидений.

Создание теории психоанализа З. Фрейдом. Проблемы бессознательного в трудах психологов. Деление психики на сознательное и бессознательное. Анализ исторического процесса культурных и социальных образований с психоаналитических позиций З. Фрейдом.

Биография Карла Густава Юнга. Работа в психиатрической клинике. Докторская диссертация под названием "О психологии и патологии так называемых оккультных феноменов". Изучение коллективного бессознательного и его архетипов. Схема человеческой психики.

Патография – специфический метод и жанр психологического и патопсихологического анализа, описания жизни и творчества харизматических личностей, художников, учёных, политических и религиозных деятелей. Использование автором философской антропологии.

Гипноз, "метод свободных ассоциаций" и трансфер в становлении психоанализа. Предсознательное и бессознательное: понятие, соотношение, этапы исследования. Толкование сновидений по Фрейду, истоки и развитие данного учения. "Психопатология обыденной жизни".