Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.

Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.

Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.

Роль емоційного інтелекту лідера у здійсненні лідерства. Зв'язок між лідерством як емоційно-ціннісним феноменом та емпатією або співпереживанням як ознакою соціальної свідомості. Чинники, які можуть ускладнювати процес виховання у підлітків емпатії.

Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.

Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.

Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.

Дослідження закономірностей співвідношення біологічного та соціального в психіці людини, концепції генетико-моделювального методу дослідження особистості підприємця. Принципи детермінізму та розвитку, єдності свідомості та діяльності особистості.

Аналіз сутності професійного самоздійснення викладача вищої школи. Обґрунтування істотного підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових у фахівців науково-педагогічного профілю в міру дорослішання –40 років і старші.

Висвітлення проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту у студентів. Визначення основних компонентів емоційного потенціалу лідера. Виокремлення різних типів студентів залежно від характеристик емоційного інтелекту та лідерських якостей.

Аналіз проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту. Оцінка взаємозв'язку емоційного інтелекту та лідерських якостей студентів. Зростання показників: керування емоціями інших, внутрішньоособистісний інтелект, розуміння емоцій інших та власних.

Підкреслено значущість вивчення взаємозв’язку брехливості як сутнісної риси злочинців-шахраїв та психологічної розумності, специфіка взаємодії між якими наддасть можливість фахівцям специфікувати відповідні програми для означеної категорії засуджених.

Огляд проблеми вивчення залежності від гаджетів та її впливу на психічний стан підлітків. Емпіричне дослідження особливості режиму користування смартфоном серед підлітків. Наслідки впливу надмірної залежності від смартфонів на психічний стан підлітків.

Опис результатів емпіричного дослідження гендерних відмінностей Я-концепції особистості. Виявлення високого рівня андрогінності, переважно адекватного рівня самооцінки. Рівень групової залежності та інтернальності, рівень домагань у респондентів-дівчат.

Емоційно-вольовий компонент професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України як здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях. Оценка адекватністі реагування на можливі невдачі.

Класифікація емоцій та почуттів, їх значення в процесі навчання. Дослідження прояву та впливу на поведінку студентів різних форм емоційних переживань. Таксономічні групи студентських страхів. Гендерні та тендерні відмінності ставлення до навчання.

Характеристика результатів емпіричного дослідження потенційних можливостей арттерапевтичних засобів для розвитку уяви в дітей молодшого шкільного віку. Дослідження ролі арттерапевтичних технік у формуванні і розвитку пізнавальних процесів особистості.

Емпірична модель використання психотерапевтичних груп в роботі психологічної служби вищого навчального закладу. Мотиви афіліації в спілкуванні студентів. Методика готовності до саморозвитку В. Павлова. Психологічна служба в навчальних закладах США.

Оцінка зв’язку основних показників поняттєвого мислення і характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці. Зв’язок комунікативних процесів та інтелектуального розвитку. Погляди на розвиток понять у молодшому шкільному та підлітковому віці.

Дослідження індивідуально-психологічних особливостей офіцерів закладів вищої освіти як предикторів їхнього позитивного іміджу. Чинники розробки навчально-тренінгової програми розвитку їхнього позитивного іміджу у військових закладах вищої освіти.

Висвітлено проблеми моральних дилем в психології та емпіричному їх дослідженні в осіб юнацького віку в умовах військових дій. Вплив когнітивних та емоційних процесів на мораль дозволяє виділити не лише системи (афективну та когнітивну), а й групи дилем.

Відображено результати теоретичного та емпіричного дослідження моральної свідомості та етичної відповідальності студентів. Моральна свідомість, як складне психологічне утворення, її рівні, форми й структура. Феномен морально-етичної відповідальності.

Встановлено, що рівень здоров’я людини визначається умовами її життєдіяльності: навчання, праці та побуту, добробутом та гігієнічною культурою, а найбільше - способом життя. Вплив мотивації та установки особистості на своє психологічне здоров’я.

Обґрунтування показників емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Оцінка рівня адаптивності досліджених гірськолижників до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності.

Розгляд психологічних наслідків війни. Визначення незначних виявів апатії і депресії, втрати сенсу життя та вираженої потреби у соціальній взаємодії й підтримці, що свідчить про позитивну спрямованість життєдіяльності вимушених "внутрішніх" переселенців.

Новоутворення юнацького віку - особистісне самовизначення, від якого залежать інші види самовизначення юнаків і дівчат. Численні якісні зрушення у фізіологічному, психічному, соціальному аспектах розвитку молодої людини в період військових дій в Україні.

Аналіз результатів теоретико-емпіричного вивчення показників самоактуалізації студентів-психологів. Емпіричне дослідження феномену самоактуалізації особистості студента, її компонентів та зв’язку із процесами професійного становлення фахівця-психолога.

Показники суб’єктності студентів-правників: актуалізація, самооцінка, компетентність. Особливості проектування суб’єктом численних можливостей моделювання власного розвитку й існування на базі емпіричних досліджень навчально-професійної діяльності.

Узагальнення даних емпіричного дослідження емоційних особливостей дитини з аутизмом, виявлення відмінностей в розвитку емоційної сфери дитини, яка має нормальний психічний розвиток від дитини, яка має в анамнезі діагноз "ранній дитячий аутизм".