Огляд існуючих психологічних теорій щодо значення якості психічного здоров’я студентської молоді та емпіричне дослідження частоти переживання ними депресивних станів. Виявлення рівня поширеності депресії серед студентів та чинників її формування.

Поняття та різновиди емоційних станів за модальністю провідної емоції, їхнім впливом на активність особистості, а також інші різновиди емоційних станів. Два аспекти проявів емоційних станів: зовнішній і внутрішній. Механізми та закономірності виникнення.

Вивчення міри вираженості самопочуття, активності і настрою дівчат і хлопців на лекційних навчальних заняттях. Порівняння ступеню їх вираженості залежно від курсу навчання. Результати застосування ґ-критерію в дослідженні емоційних станів студентів.

Вплив переживання тих чи інших емоцій і почуттів на формування особистості студента, на перебудову його поглядів, відношення до дійсності. Фактори розгортання емоційних станів на основі когніцій. Виникнення й розвиток певного емоційного стану у студента.

Визначення особливостей емоційної сфери особистості студентського віку, розвитку емоційних станів, зв'язку когнітивної та афективної сторін психіки. Роль когнітивно-психологічних чинників у динаміці емоційних процесів і станів сучасного студента.

Вивчення впливу емоційних та психосоціальних чинників на ставлення особи до здоров’я. Визначення індивідуально-типових особливостей осіб, ставлення до здоров’я яких розрізняється за модальністю (суб’єктністю-об’єктністю, прагматичністю-напрагматичністю).

Результати теоретичного та експериментального дослідження емоційних умінь фахівців професій типу "людина-людина" як професійно важливих якостей. Основні напрями формування емоційних умінь і психологічної готовності до усвідомленого емоційного реагування.

Суть психологічної готовності майбутнього фахівця до усвідомленого емоційного реагування. Аналіз внутрішніх детермінант розвитку збудливих умінь спеціаліста професій типу "людина-людина". Синтез управління емоціями у звичайних і нестандартних ситуаціях.

Характеристика морфо-фізіологічного, психологічного та особистісного розвитку старшого дошкільника. Емоційно-вольова готовність та мотивація дитини до навчання в школі. Психодіагностичний інструментарій визначення рівня готовності дошкільника до навчання.

Проведення порівняльної характеристики якості, полярності та активності емоцій та почуттів. Аналіз фізіологічного підґрунтя та експресивних способів вираження (афектів, стресів, фрустрації, пристрастей) психічних процесів. Розгляд вищих почуттів людини.

Аналіз психологічних теорій та основних напрямків дослідження емоцій і волі. Визначення поняття про емоції та почуття. Дослідження факторів становлення емоційно-вольової сфери, якостей волі. Визначення легкодухості та аналіз її причин і методів подолання.

Психологічні теорії та основні напрями дослідження емоцій. Особливість концепції когнітивного дисонансу Л. Фестінгер. Вищі почуття та їх формування. Фактори, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери. Легкодухість, його причини і переборення.

Період емоційно-когнітивної готовності до професійної діяльності сучасних спеціалістів. Пізнавальні і професійні інтереси молодих людей. Когнітивний розвиток дорослої людини. Студентські соціально-екологічні проекти як освітній і дослідницький ресурс.

Порівняльна медико-психо-соціальна характеристика антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних чинників у осіб з ішемічною хворобою серця залежно від віку, гендерних, особистісно-емоційних характеристик, рівня освіти, тяжкості захворювання.

Знайомство з національними пріоритетами гуманітарного розвитку України. Загальна характеристика проблем емоційно-поведінкового простору збереження здоров’я школи. Розгляд особливостей створення сприятливих умов для розвитку людського потенціалу.

Визначення факторів, які впливають на емоційно-психологічний стан студентів в умовах воєнного стану: безпека і загроза, втрата близьких, розлука, травми, стрес, нестабільність, економічні труднощі. Види підтримки та ресурси для управління своїми емоціями.

Застосування соціально-психологічного тренінгу як засобу покращення стану особистісного здоров'я підлітків. Впровадження тренінгових модулів в освітній процес для усунення внутрішньоособистісних конфліктів, формуванню емоційного ставлення до власного "Я".

Почуття, співчуття та переживання. Психокорекційна робота в групі. Професійна рефлексія психолога-практика. Складові елементи роботи психолога. Навички активного слухання. Тренінг розвитку емпатії для групового заняття. Навички, необхідні для емпатіності.

Опис проблеми реагування молоді на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Дослідження феномену емпатійності у системі суб’єктних ставлень, місце емпатійності у виборі стратегії реагування на небезпеку щодо ураження ВІЛ. Формування реакцій на небезпеку ураження ВІЛ.

Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.

Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.

Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.

Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.

Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.

Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.

Аналіз сутності професійного самоздійснення викладача вищої школи. Обґрунтування істотного підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових у фахівців науково-педагогічного профілю в міру дорослішання –40 років і старші.

Аналіз проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту. Оцінка взаємозв'язку емоційного інтелекту та лідерських якостей студентів. Зростання показників: керування емоціями інших, внутрішньоособистісний інтелект, розуміння емоцій інших та власних.

Висвітлення проблематики лідерських якостей та емоційного інтелекту у студентів. Визначення основних компонентів емоційного потенціалу лідера. Виокремлення різних типів студентів залежно від характеристик емоційного інтелекту та лідерських якостей.

Опис результатів емпіричного дослідження гендерних відмінностей Я-концепції особистості. Виявлення високого рівня андрогінності, переважно адекватного рівня самооцінки. Рівень групової залежності та інтернальності, рівень домагань у респондентів-дівчат.

Емоційно-вольовий компонент професійно-психологічної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України як здатність розуміти власний емоційний стан у різноманітних професійних ситуаціях. Оценка адекватністі реагування на можливі невдачі.