Особенности решения проблемы наиболее оптимального развития образовательного пространства, активно воздействующего на человека и его мировоззренческие установки. Определение главных аксиологических черт российского образовательного пространства.

Саморазвитие материи как источник движения в мире. Исследование проблемы движения в современной философии, его разновидности и отличительные особенности. Описание бытия материальных вещей и процессов. Редукционизм: содержание и распространенность.

Вивчення постнекласичного типа філософії і комплексу стилів в художньому мистецтві XX століття. Опис модерна як філософської парадигми в оцінці стану сучасної культури. Опис процесів глобалізації в рамках динаміки раціональності на сучасному світі.

"Теорія мережевого актора" в рамках концепції нелінійної моделі. Масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, світоглядних чинників. Функціонування наукових технічних парків. Нові пошуки духовності та технотронне суспільство.

Визначення теоретико-методологічних засад дослідження шляхом аналізу праць вітчизняних та зарубіжних філософів, культурологів, мистецтвознавців. Виявлення взаємодії митця та влади на основі моделі "митець-майстер" в умовах зростання тоталітаризму.

Общие сведение о греческом писателе III в. н.э. Диогeне Лaэрции. Анализ трактата Диогена с историко-философской точки зрения. Работы Диогена Лаэрция как основной источник знания об Эпикуре. Филоcофcкая cиcтeма эпикyрeйcтвa и ее основные характеристики.

Диоген Синопский как символ движения киников, его учение. Основной метод и путь, ведущий к свободе и добродетелям по Диогену. Александр Македонский о философе. Одна из притч Диогена. Содержание эпитафии на медном памятнике Диогену в городе Синопе.

Анализ корректности репрезентации образа философии Ф. Ницше – образа Диониса, через который развертывается система нигилистических положений, составляющих комплекс философии жизни. Тенденции роста масштабов деструкции в сфере практической политики.

Аналіз підходів до розуміння поняття "бажання". Вивчення основних уявлень про феномен бажання, які дозволяють вести розмови про нього як про спосіб конституювання Я та конструювання дискурсивних практик. Конструювання практик партнерства і батьківства.

Онтологічні та гносеологічні засади дискурсу влади. Вивчення філософських вимірів рівнів сучасного дискурсу мас. Перетворення свідомості за допомогою дискурсивних практик у суспільній дійсності. Взаємодія дискурсивних спільнот та владних інститутів.

Мотивы истинного желания: удовлетворение морального чувства, значение фиксации энергии. Трансгрессия и чувство. Рефлексия как удовольствие и желанность, суть культа познания. Понятие истины и власти: конституирование желания. Логика вожделения и желания.

Исследование философской теории дискурса в аспекте концептуальных разработок современной неклассической онтологии. Выводы о трансгрессии как об особом способе бытия и смыслообразования, позволяющем преодолеть власть перспектив философского дискурса.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Характеристика основных концепций памяти, сформировавшихся в истории философии и современной культуре. Определение памяти как свойства культуры. Анализ междисциплинарности как главного методологического принципа в исследовании проблематики памятования.

Людина як істота і особистість. Вихідні пункти та орієнтири розбудови дискурсу про секуляризацію в європейській філософії. Дослідження рис нової методології розуміння та саморозуміння західної цивілізації. Класичні тематизації модерних перетворень.

Представлена оригинальная точка зрения автора на дискурс-анализ как метод исследования, содержащий специфические теоретические предпосылки для изучения ряда исследовательских проблем социальной коммуникации. Понятие дискурса, его значение и применение.

Соціальна природа громадянського суспільства у його історичному аспекті з погляду переоцінки концепції відкритості Ю. Габермаса. Три моделі громадянського суспільства, їх відмінні риси. Внутрішньо-теоретичні суперечності концепції Габермаса, їх природа.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

Виникнення концепції цінностей в межах філософії сучасного лібералізму. Практика ієрархізації цінностей. Засади практичної політичної позитивної доктрини "звільнення через розум". Проведення аналізу інтелектуальних переваг однієї людини над іншою.

Історія розвитку мистецтва полеміки, її основні різновиди та відмінні риси, необхідність культури мовлення. Характеристика дискусії, її основні правила та форми організації. Призначення та структура диспуту, його основні цілі та форма проведення.

Психологія ведення дискусії, логічна та мовна культура дискусій. Основні правила та форми організації дискусії. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Дискусія "Мозковий штурм". Дебати, методика проведення. Культура мовлення під час ведення дискусій.

Проблема рациональности как наиболее обсуждаемая в современной философии. Утверждение о существовании общих критериев научности. Рассмотрение взглядов П. Фейерабенда. Формально-логические требования к чистоте теории. Требования к идеальным конструкциям.

Анализ дискурса, связанного с проблемой активного интеллекта и представленного в анонимном латинском компендии, озаглавленном "Заключается ли блаженство в активном интеллекте?". Обзор теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества между Б. Бозанкетом, Ш. Ходжсоном и Дж.Э. Муром. Ознакомление с тезисом о нереальности времени (Б. Бозанкет - Дж. Э. Мур), где время понимается как видимость, или способ презентации реальности.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества, посвященной вопросу о реальности/нереальности времени. Тезис о нереальности времени, где время понимается как видимость, или способ презентации реальности. Время как общая основа существования.

Исследование причин возникновения и распространения практики академического капитализма. Вопрос о содержании и формах академического предпринимательства в условиях коммерциализации научной практики. Анализ диссонирующих профилей научного габитуса.

Разделы философии, обобщенные и сгруппированные Аристотелем. Переосмысление строения данной науки Кантом и смысл универсальной гегелевской системы. Выделение и описание основных разделов философии, которые формируют ее современный дисциплинарный образ.

Аналіз сутнісних особливостей соціокультурного буття дитини в контексті змін, що відбуваються в глобалізованому світі. Дослідження основних домінантів світоглядних орієнтирів української філософської парадигми щодо інтерпретації феномену дитинства.

Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

Утопія - елітарний, свідомо створений, раціональний проект з абсолютно чіткою інтенцією та практичним зарядом. Утопізм - специфічний задум, згідно з яким досконалість життя може бути забезпечена певним громадським порядком або організаційним устроєм.