Співвідношення понять діалогу і дискурсу у сучасних соціокомунікативних процесах, умови, при яких вони забезпечують гармонізацію соціальних структур, дозволяють формувати стратегію дій окремих індивідів і спільнот. Класифікація типів та форм діалогу.

Аргументовано важливість діалогічної форми для розуміння філософії Платона. Визначення факторів, які вплинули на обрання Платоном саме жанру діалогу для вираження власних поглядів. Обґрунтування внутрішньої необхідності використання діалогу філософом.

Теоретичне відтворення основних етапів становлення та розвитку культури діалогічного мислення в історико-філософському процесі та соціокультурному бутті сучасного людства. Зміст концептуальних підходів до проблеми діалогу та діалогічного мислення.

Загальні особливості європейської філософської традиції у трактуванні Е. Левінаса. Вивчення специфіки етичної концепції французького філософа. Дослідження діахронії у філософії Іншого Е. Левінаса. Визначення проблем часу у їхньому відношенні до етики.

Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій. Зростання ролі інформаційного продукту та здатність інформаційних технологій до взаємодії. Аналіз переваг діджиталізації для бізнесу. Дослідження проблеми захисту персональних даних в Україні.

Авторське бачення проблеми сутності і змісту, форм та механізмів розвитку і захисту, динаміки змін інтересів народу. Генетичний, морфологічний, функціональний і праксіологічний аналізи явища інтересів народу, їх субстратний та діяльнісний рівні.

Особливості розвитку української філософії в ХІХ столітті, суспільне буття і суспільна свідомість. Основні положення у філософії Фіхте, іпостасі реалізації свідомості: відбивна і активно-творча здібності. Функція випереджального відображення свідомості.

Выявление точек соприкосновения при всех их различиях отечественных религиозных мыслителей Шестова и Булгакова на основе неопубликованных материалов: их писем, книги Булгакова "София, Премудрость Божья" и др. Рассмотрение эволюции мировоззрения Булгакова.

Спорідненість та розбіжність ідей гуманізму в історії розвитку філософської думки. Історико-філософський аналіз концепцій гуманізму доби модерну. Причини надання переваги антигуманізму філософами постмодерну. Основні проблеми сучасної гуманістики.

Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.

Характеристика особливостей методологічно-теоретичних засад та концептуального змісту персоналізму О. Кульчицького. Дослідження ідейних джерел та специфіки його філософії релігії. Ознайомлення з поглядами відомих мислителів на діяльність Кульчицького.

Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.

Підходи до теоретичного прогнозування, передбачення та регулювання революцій як особливих соціальних процесів, практичні рекомендації і засоби для свідомого контролю над ними. Аналіз філософського дискурсу, що зводить воєдино всі визначення революції.

Зв’язок структурності та процесуальності як форм правового життя. Аналіз права-структури та права-процесу в аспекті заданих правил/кодів, що організовують їхню інтерпретацію. Особливості впливу права-структури та права-процесу на хід суспільного розвитку.

Проблеми витлумачення понять "аргументація" та "юридична аргументація". Термін "аргументація" у науковій та навчальній українській літературі, його роль у теоретичних розробках у галузі права. Сенси поняття "юридична аргументація", його тлумачення.

Опис функціонального взаємозв’язку між самоідентифікацією індивіда і пам’яттю. Фіксація суспільного досвіду та його трансформація в елементи індивідуального шляхом розрізнення себе від іншого. Становлення особистісної самоідентичності на основі рефлексії.

Дослідження основних аспектів проблеми політичного впливу на владу та суспільство української інтелігенції. Історія виникнення філософії "здорового глузду". Специфіка філософської концепції та ментальної орієнтації сучасної української інтелігенції.

У статті розглянуто концепт У-сін П’ять елементів. Різні погляди на методи вишколу були пов’язані із протилежними уявленнями майстрів на природу руху. Особливе значення у контексті досліджуваної проблематики має тлумачення поняття "монтаж", проекція симпл

Висвітлення розвитку національної мови у минулому та її призначення і можливостей у сучасних процесах. Історичне формування національно-об'єднавчого, культуростверджувального потенціалу української мови, необхідність її поглибленого розвитку й освоєння.

Породження ідеологічних знаків як мовного втілення ідеологем. Співвідношення загального та абстрактного. Поняття, представлені у мовних одиницях на позначення ключових цінностей та оцінки ідеологічного афіліювання. Доктринний складник ідеологій.

Окреслення основних проблем взаємин літератури та філософії на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки. Вивчення творчості М. Бахтіна та С. Аверінцева в онтологічному аспекті. Оцінка впливу художньої літератури на формування особистості українців.

Аналіз специфіки антропологічного вчення видатного російського мислителя С. Франка, який розкриває складну діалектику іманентності і трансцендентності в осягненні "таємниці особистості". Аналіз обґрунтування трансцендентного, надіндивідуального буття.

Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.

Дан аналіз таких соціальних проблем, як комунікація і спілкування у європейському просторі, у зв’язку із сучасними інтеграційними процесами. Методологічними засадами дослідження є логічний метод, що дає змогу здійснити змістовне співвідношення понять.

Рассмотрение добра и зла как основы этических категорий. Изучение особенностей морального выбора. Анализ исторического развития ценностного сознания, истории моральной философии и моралистики. Обзор различения добра в относительном абсолютном смысле.

Место добра и зла в категориях этики. Идеал нравственного совершенства. Наблюдение и поверхностное осмысление действительного разнообразия в содержательном истолковании добра и зла. Взгляды о несостоятельности того, что обычно принято считать добром.

Человек как центральная проблема философии. Простые нормы морали. Понятия "добра", "зла" в философии. Позиции религиозной философии. Единство истины, добра и красоты как мера духовности личности. Выбор духовных ценностей. Истина в человеческой духовности.

Отличие моральных понятий добра и зла от общих. Особенности внешнего и внутреннего понимания добра. Анализ нравственной человеческой природы. Философские сопоставления жизни и смерти, здоровья и болезни, богатства и бедности. Пути борьбы со злом.

Общие понятия морального сознания, разграничение нравственного и безнравственного. Благо и этика как признаки эпох, моральные феномены и отношения добра и зла. Представления о добре и зле, особенности и парадоксы их борьбы, диалектический баланс.

Место добра и зла в категориях этики. Добро и зло в системе ценностей человека. Морально-философский смысл понятий. История осмысления понятий. Взаимоопределенность добра и зла. Нормативно-ценностное содержание добра и зла. Ситуации выбора. Роль зла.