Головні особливості асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Зміст та сутність поняття ізраїльського партикуляризму. Специфіка застосування Е. Левінасом поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства.

Розгляд суті і основних ознак культури українського бароко. Особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. Аналіз ідей професорів Києво-Могилянської академії. Розкриття на основі нього змісту барокового мислення.

Аналіз моральних цінностей, віри та вчинків героїнь у творах Сюй Ді-Шаня як основи до розуміння філософських ідей, що впроваджує філософ. Розкриття внутрішнього світу людини, підкреслення його унікальності, впровадження ідеї "не дії" та "прийняття".

Аналіз впливу Ф. Ніцше на мистецтво авангардизму. Творча спадщина німецького мислителя як духовний орієнтир та інтелектуальна підстава для подолання кризових явищ у сучасній художній культурі. Головна тенденція в поглядах цього філософа і публіциста.

Дослідження феномену відображення фундаментальних положень християнської онтології права у кардіоцентричній філософії. Окреслення відмінних постулатів, котрі характеризують християнську онтологію права. Перевага духовних чинників права над раціональними.

Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.

Обґрунтування понятійно-категоріального апарату феномену відповідального громадянства в межах онтології права. Поняття та концептуалізація явища відповідального громадянства в контексті формування соціально-правового відповідального суспільства.

Відповідальність суб’єкта управління в предметному полі соціальної філософії. Розвиток поняття "відповідальність" від античних до сучасних теоретичних концепцій. Особливості морального та юридичного аспектів відповідальності суб’єкта управління.

Розглянуто проблему відповідальності у філософській літературі як етико-правової. Описано критичне переосмислення відповідальності у ХХ сторіччі класичних філософських парадигм. Охарактеризовано співвідношення справедливості та відповідальності.

Проблема відповідальності в історико-філософському аспекті та її функціонування в сучасних соціальних практиках. Аналіз онтологічного, аксіологічного та праксіологічного вимірів відповідальності. Практична реалізація етики сучасних біомедичних технологій.

Дослідження рівня правосвідомості громадян і розвиненості демократичного законодавства. Аналіз характеристик відповідальності у контексті розвитку правового суспільства. Розгляд проявів на особистісному та суспільному рівнях. Вивчення її різновидів.

Культурно-освітні та соціальні умови становлення Київської Духовної Академії на початку ХІХ ст. Сутність поняття патристична традиція. Характеристика та аналіз поглядів викладачів філософів-академістів щодо основних ідей і положень патристичної спадщини.

Розгляд феномену відчуження як сутнісного явища людського життя. Дослідження проблеми відчуження в сучасному масовому суспільстві. Сутність феномену відчуження як важливої педагогічної проблеми. Вивчення феномену відчуження інформаційного суспільства.

Філософсько-антропологічний аналіз відчуження, як складного, амбівалентного феномену, що має не тільки негативні, а й позитивні наслідки. Проблема відчуження у контексті сучасного знання. Вирішення проблеми можливості та доцільності подолання відчуження.

Систематизація історії поля візуальної антропології, концептуалізація етапів становлення цієї дисципліни відповідно до логіки саморозуміння її представників, з урахуванням ґенези оптичних медіа. Аналіз інструментальної ролі візуальної антропології.

Проблема осмислення формування ідентичності людини з боку технології практики візуальних метафор. Здійснення філософської рефлексії ролі візуальної діяльності в процесах ідентифікації та ідентичності. Приховування або викриття громадських антагонізмів.

Проаналізовано результати дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розкрито ключові пункти аналітики поняття гри, визначено статус феномена гри в концепції Й. Гейзінги.

Аналіз методологічних засад та результатів дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розгляд статусу феномена гри як визначального фактора генези та розвитку культури.

Соціально-філософські засади аналізу війни та миру. Глобалізація війни як суттєва характеристика розвитку сучасної цивілізації. Діалектика феномену війни, його сучасне концептуально-філософське відображення. Причини виникнення війн, засоби їх уникнення.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на ті процеси і події, які в сучасному глобальному світі актуалізують есхатологічну ідею.

Аналіз есхатологічної парадигми сучасного світу, яка формується в результаті екстраполяції есхатологічних очікувань релігійного і позарелігійного характеру на процеси і події в сучасному глобальному світі. Характеристика есхатологічної свідомості.

Визначення ролі військової організації держави у суспільному житті та у творенні різних форм соціальної інтеграції. Розгляд соціальних передумов виникнення складових елементів сучасної військової організації України та особливостей їхньої ґенези.

Дослідження точки зору щодо армійського життя та змін, які відбуваються в умовах професіоналізації збройних сил, що субкультура є чинником системотворення та ідентифікації військової життєдіяльності. Аналіз військового етикету як стереотипу поведінки.

Історико-філософське дослідження місця категорії віри у поглядах Мартіна Бубера та Лева Шестова та її гносеологічного статусу. Аналіз впливу юдейської філософської думки. Паралелізм віри як добра і знання як уособлення зла. Історіографія та методологія.

Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.

Суть релігійної та політичної віри. Використання метаісторичного аналізу змін теократичних і світських форм панування. Створення інституційної матриці релігійно-політичного простору країни, які знаходяться в руслі традицій релігієзнавчого теоретизування.

Історія теоретичного дослідження проблеми віри. Дослідження появи й осмислення релігії як феномену. Аналіз існуючих понять і визначення віри. Виокремлення проблемних областей філософії релігії. Дослідження предмету релігійної і нерелігійної віри.

Багатогранність уявлень про Віру, Надію та Любов у культурі народів Сходу та Заходу. Відображення особливого ставлення до вищих сил у стародавніх обрядах. Віра, Надія та Любов як філософські, релігійні та етичні категорії в трудах українських вчених.

Віртуальна реальність як абсолютна можливість нарівні з відкритістю, анонімністю, креативністю і свободою. Застосування поняття "віртуальність" у сфері буття права. Методологічний дискурс на тему віртуалістики права. Феноменологія та теорія деконструкції.

Дослідження релігійного способу сприйняття світу, механізми та психологічні передумови занурення особистості у релігійну віртуальну реальність. Ілюзія, що продукує віртуальну реальність, як захисний механізм організму, вироблений у процесі філогенезу.