Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Дослідження онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в умовах сучасного суспільства. Оцінка фундаментальних наслідків впливу інформації і освіти на сучасний світ. Дослідження філософських основ "суспільства знань".

Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.

Аналіз естетико-мистецтвознавчого аспекту гедоністичних ідей, що сформувалися від Відродження до Нового часу (XVI-XVIII ст.). Специфіка гедонізму в контексті суміжних понять. Реконструкція логіки розвитку конкретних видів мистецтва означеного періоду.

Егоїзм та індивідуалізм, розглянуті М. Монтенем в контексті гедонізму. Особливості теоретичної позиції Д. Юма. Специфіка естетико—художньої сутності гедонізму. Особливості новоєвропейської теоретичної думки. Особливості філософсько-етичних вчень.

Розвиток класичної концепції правди в християнській філософії і теології. Відхід від класично-християнської концепції істини в епоху Просвітництва в XVIII ст. Концепція істини в її класично-християнському розумінні. Причини появи феномену постправди.

Причини появи феномену постправди. Термін "постправда" в просторі риторики медіа-політичного простору. Джерела цього феномену, його зв’язок з поглядом на концепцію істини. Детронізація істини як наслідок ідеї смерті Бога, проголошеної Ніцше у ХІХ ст.

Соціально-філософське дослідження дискурсивних стратегій переходу від мультикультуралізму до постмультикультуралізму. Позбавлення від архетипів посттоталітарної і постколоніального свідомості. Епістемологічні стратегії дослідження мультикультуралізму.

Поняття "єресі" та "догми" у контексті динаміки європейської філософсько-теологічної думки у епоху пізньої античності та початку Середньовіччя. Визначення вербально-змістовних метаморфоз їх інтерпретації в давньогрецькій філософії та вченнях отців церкви.

Місце проблематики національної ідентичності в соціогуманітарному дискурсі. Обґрунтування необхідності перенесення акценту у формуванні соціокультурної ідентичності українського народу з негативної ідентичності й ідентичності спротиву на проективну.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.

Еволюція відображеного в Біблії морального мислення щодо Чужого як шлях від агресивної ксенофобії й зумовленого нею насильства до його повної асиміляції. Подолання ворожнечі та втілення ідеї філоксенії, покладеної в основу ставлення до Чужинця-гостя.

Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.

Знайомство з сутнісними ознаками й основними тенденціями розгортання вітчизняного простору освіти в епоху тоталітаризму. Характеристика змістових та структурних особливостей освітнього простору в 1920-1930 роках. Сутність поняття "простір освіти".

Огляд процесу формування ринкового середовища. Радянська система заборонних і дозвільних законодавчих положень щодо зайнятості. Проблема зайнятості як соціальна проблема. Самозайнятість як наслідок економічних системних змін пострадянського періоду.

Дослідження у філософії цілісної особистості, людини взагалі, її прагнення до самоактуалізації, психодуховного розвитку. Об’єктна, аналітична, структурно-функціональна методологія Лумана. Системно-теоретичне трактування постсучасного суспільства.

Соціально-етична проблематика у філософській спадщині К. Войтили. Формування соціальної доктрини Католицької Церкви. Етика Войтили як розвиток персоналістичної рефлексії над особистісним людським буттям у феноменологічному та метафізичному ключі.

Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.

Дослідження та характеристика ідеї Бога в системі світогляду в епоху Середньовіччя. Ознайомлення з головними соціокультурними та економічними передумовами виникнення антропоцентризму. Визначення та аналіз специфіки антропоцентризму в епоху Ренесансу.

Причини транзисторної парадигми розвитку електроніки. Визначення науково-технічного потенціалу та прогнозованих антропосферних загроз впровадження мемристорної електроніки. Зв'язок мемристорної парадигми електроніки з реалізацією проекту "коннектом".

Проблема виявлення прямих зв’язків чи типологічних збігів релігійних концептів хасидизму в літературно-мистецьких і філософських течіях доби модернізму та постмодернізму. Пошук сенсу людського буття як ключова інтенція філософії екзистенціалізму.

Поступ філософського знання. Метафізика тотальності як запорука тотальності в мисленні та онтологічної несвободи. Відкриті філософські системи як запорука толерантності, інакшості в мисленні та онтологічної свободи й громадянськості в соціальному бутті.

Антропоцентризм як основна риса філософії Відродження. Визначення змісту світогляду та відкриття людини як індивідуальності в епоху Відродження. Перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування нової культури.

Станіслав Оріховський та стратифікація суспільства. Стани класичного поділу на: філософів (правителів), воїнів (охоронців), ремісників-землеробів (рабів), представників духівництва та визначені для них справи. Перехід від одного стану до іншого.

Дослідження основних складових синтезу та мети історичного процесу у Ф. Достоєвського. Аналіз сутності універсалізму в історіософії Вол. Соловйова, його уявлень про мету історичного процесу. Визначення відмінностей інтерпретації історіософських ідей.

Інтерпретація історіософських ідей слов’янофільства і західництва, а також відмінностей у спробі їх поєднання у Федора Достоєвського та Володимира Соловйова. Уявлення про кінцеву мету історичного розвитку людства та синтез способів вирішення проблеми.

Філософська інтерпретація відношення світоглядних категорій "світ" та "людина" на прикладі творчості Т.Г. Шевченка. Дослідження християнсько-релігійних, ідеалістичних, антропологічних та структуралістських проявів в літературі української діаспори.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Специфіка застосування поняття обраності до відповідальності, його суміжність із поняттям месіанства. Сутність моральної свідомості та зміст поняття ізраїльського партикуляризму.

Особливість асиметричного відношення до Іншого у філософській концепції Е. Левінаса. Сутність моральної свідомості в іудаїзмі. Поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства. Зміст поняття ізраїльського партикуляризму.