Онтологічні та гносеологічні засади дискурсу влади. Вивчення філософських вимірів рівнів сучасного дискурсу мас. Перетворення свідомості за допомогою дискурсивних практик у суспільній дійсності. Взаємодія дискурсивних спільнот та владних інститутів.

Мотивы истинного желания: удовлетворение морального чувства, значение фиксации энергии. Трансгрессия и чувство. Рефлексия как удовольствие и желанность, суть культа познания. Понятие истины и власти: конституирование желания. Логика вожделения и желания.

Исследование философской теории дискурса в аспекте концептуальных разработок современной неклассической онтологии. Выводы о трансгрессии как об особом способе бытия и смыслообразования, позволяющем преодолеть власть перспектив философского дискурса.

Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.

Характеристика основных концепций памяти, сформировавшихся в истории философии и современной культуре. Определение памяти как свойства культуры. Анализ междисциплинарности как главного методологического принципа в исследовании проблематики памятования.

Людина як істота і особистість. Вихідні пункти та орієнтири розбудови дискурсу про секуляризацію в європейській філософії. Дослідження рис нової методології розуміння та саморозуміння західної цивілізації. Класичні тематизації модерних перетворень.

Представлена оригинальная точка зрения автора на дискурс-анализ как метод исследования, содержащий специфические теоретические предпосылки для изучения ряда исследовательских проблем социальной коммуникации. Понятие дискурса, его значение и применение.

Соціальна природа громадянського суспільства у його історичному аспекті з погляду переоцінки концепції відкритості Ю. Габермаса. Три моделі громадянського суспільства, їх відмінні риси. Внутрішньо-теоретичні суперечності концепції Габермаса, їх природа.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

Виникнення концепції цінностей в межах філософії сучасного лібералізму. Практика ієрархізації цінностей. Засади практичної політичної позитивної доктрини "звільнення через розум". Проведення аналізу інтелектуальних переваг однієї людини над іншою.

Історія розвитку мистецтва полеміки, її основні різновиди та відмінні риси, необхідність культури мовлення. Характеристика дискусії, її основні правила та форми організації. Призначення та структура диспуту, його основні цілі та форма проведення.

Психологія ведення дискусії, логічна та мовна культура дискусій. Основні правила та форми організації дискусії. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Дискусія "Мозковий штурм". Дебати, методика проведення. Культура мовлення під час ведення дискусій.

Проблема рациональности как наиболее обсуждаемая в современной философии. Утверждение о существовании общих критериев научности. Рассмотрение взглядов П. Фейерабенда. Формально-логические требования к чистоте теории. Требования к идеальным конструкциям.

Анализ дискурса, связанного с проблемой активного интеллекта и представленного в анонимном латинском компендии, озаглавленном "Заключается ли блаженство в активном интеллекте?". Обзор теорий активного интеллекта от Платона до Дитриха Фрайбергского.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества между Б. Бозанкетом, Ш. Ходжсоном и Дж.Э. Муром. Ознакомление с тезисом о нереальности времени (Б. Бозанкет - Дж. Э. Мур), где время понимается как видимость, или способ презентации реальности.

Рассмотрение одной из дискуссий Аристотелевского общества, посвященной вопросу о реальности/нереальности времени. Тезис о нереальности времени, где время понимается как видимость, или способ презентации реальности. Время как общая основа существования.

Исследование причин возникновения и распространения практики академического капитализма. Вопрос о содержании и формах академического предпринимательства в условиях коммерциализации научной практики. Анализ диссонирующих профилей научного габитуса.

Разделы философии, обобщенные и сгруппированные Аристотелем. Переосмысление строения данной науки Кантом и смысл универсальной гегелевской системы. Выделение и описание основных разделов философии, которые формируют ее современный дисциплинарный образ.

Аналіз сутнісних особливостей соціокультурного буття дитини в контексті змін, що відбуваються в глобалізованому світі. Дослідження основних домінантів світоглядних орієнтирів української філософської парадигми щодо інтерпретації феномену дитинства.

Аналіз поглядів на природу комунікації класиків соціальної і філософської думки XX століття К. Ясперса, М. Лумана, Ю. Габермаса, М. Маклуена. Характеристика різноманітних концептуальних підходів, які розкривають різні аспекти поняття "комунікація".

Утопія - елітарний, свідомо створений, раціональний проект з абсолютно чіткою інтенцією та практичним зарядом. Утопізм - специфічний задум, згідно з яким досконалість життя може бути забезпечена певним громадським порядком або організаційним устроєм.

Висвітлення сучасних підходів перегляду концепцій центр-периферійних відносин та вироблення нової моделі регіональності, яка базується на визнанні свободи багатоманітності й неперехідного значення ідей полікультурності. Мережева модель світу Дж. Розенау.

Взаємодія історичних та еволюційних концепцій в історії світової філософської думки. Дослідження різних етапів становлення історичного світогляду. Створення передумов для філософії еволюційної перспективи. Завдання трансформації свідомості і тілесності.

Визначення завдань розвитку освіти у контексті постіндустріального світу через діалектику взаємозв'язку парадигм розвитку сучасної економіки країні. Вплив на стратегічні напрямки розвитку університетів глобальних викликів, притаманних університетам світу.

Вчення Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля як вище досягнення німецької класичної філософії. Сутність гегелівської філософської системи. Закон мислення, єдності та боротьби протилежностей. Розробка Гегелем вчення про суперечливість всього, що нас оточує.

Диалектика и метафизика. Законы и категории материалистической диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Тождества, различия, внутреннее противоречие. Категории, содержание и формат. Диалектический и метафизический методы познания.

Стан цивілізації в першій половині ХХ століття, криза цінностей і проблема існування людини. Філософсько-антропологічна діалектика необхідності і свободи слова, особистості, творчості у екзистенціальних концепціях М. Бердяєва, Е. Фромма, М. Хайдеггера.

Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки. Спроба виявити і обґрунтувати вимоги, яким повинне задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності. Створювання символічной логіки. Становлення діалектичної логіки.

Аналіз філософських, економічних і політичних вчень кінця XVIII - XIX століть як безпосередніх ідейних джерел марксизму. Характеристика ідеї представників класичної буржуазної політичної економії. Ідейна боротьба проти різних форм буржуазного світогляду.

Людина за своєю суттю є істотою соціальною. Аналіз проблеми самотності, осмислення джерел її виникнення, дослідження її онтологічних та соціально-культурних засад, визначення діалектичної природи самотності, розрізнення самотності та усамітнення.