Время как синтез элементов: прошлого, настоящего и будущего. Три психологических режима в философии старости. Возраст, смерть и бессмертие в аспекте творчества. Возрастные категории и их роль в исследовании творческой деятельности и сознания художника.

Понятие и применение "Стрелы времени", ощущение течения времени и идея временного предшествования. Сущность причинности, природа времени. Временной порядок следования. Происхождение чувства времени. Исчезновение причинности и появление пространства.

Понятие пространства и времени в античной философии. Характеристика специальной теории относительности, пространство и время в общей релятивистской космологии и на уровне микромира. Развитие представлений о пространстве и времени в классической физике.

Понятие пространства и времени в античной философии и классической физике. Современные представления о природе пространства и времени. Специальная теория относительности. Пространство и время в общей теории относительности и в релятивистской космологии.

Представления о пространстве и времени в классической физике. Принцип относительности и принцип постоянства скорости света. Однородность пространства и сохранение импульса. Пространство и время в общей теории относительности и в релятивистской космологии.

Феноменологический метод в трансцендентальной философии. Уяснение мощной функциональности редукции как непрерывно возобновляемого действия. Разграничение Кантом "состояния" трансцендентальной рефлексии и акта мышления. Абсолютный поток субъективности.

Уточнение понятия трансцендентального субъекта в его интерпретации Кантом и Гегелем. Изучение понятийного аппарата диалектической логики. Раскрытие отношений "времени" и "истории" как формы и содержания бытия в рамках немецкой классической философии.

Анализ понимания времени в "Различии и повторении" Ж. Делеза. Трактовка настоящего, прошлого и будущего в контексте синтеза сущности и существования человека. Особенности мышления небытийности времени. Вклад Жиля Делеза в синтетическое понимание времени.

Время в семантически единой триаде. Развитие идеи трех ликов времени в эволюционном аспекте. Следствия принятия трех постулатов (антиномии). определении времени и его эволюции. Абсолют, телеология, априорность и начало времени. Человечество и одиночество.

Рассмотрение генезиса и основных черт первой собственно спекулятивной системы немецкого идеализма - философии абсолютного тождества. Изучение целостного философско-теологического учения о всеединстве. Анализ полемических возражений К. Эшенмайера.

Развитие естественных наук в эпоху Возрождения. Появление натурфилософии. Николай Кузанский - один из первопроходцев современного мышления. Философия природы и космологические воззрения ученого. Джордано Бруно и бесконечная, единая, неподвижная вселенная.

Вопрос о месте и роли экзосоматической структуры человека в информационном континууме Вселенной Разумной. Мировоззренческая система толтеков-видящих, построенная на полученных интуитивным путем знаниях. Дальнейшая эволюционная стезя человечества.

Реальні стосунки між людьми у конкретному суспільстві, його звичаї. Осягнення всезагального характеру моралі як діалектичної єдності загального, одиничного й особливого. Засудження боягузтва, жорстокості, лицемірства, зрадництва та жадібність людей.

Предпосылки и основные положения стадийного видения всемирной истории. Теория восходящего развития человечества в эпоху Просвещения. Идея стадийного развития истории в философской системе Гегеля. Особенности проблемы принципа исторического времени.

Логика всемирного исторического процесса, ошибочность философской схемы пяти формаций. Усвоение принципов современного демократического общества как процесс взросления индивидов. Различное восприятие исторических событий на примере перестройки.

Анализ основных вехов творческого пути выдающегося немецкого философа Дитера Хенриха, которого в Германии считают крупнейшим мыслителем послевоенного времени. Издание книги "Мышление и самобытие". Особенность исследования проблемы субъективности.

Изучение смешения христианства с иными религиозными течениями Европы. Рационализация и трансформация веры в бога Гегелем. Применение метода гегелевской философии для исследования сверхъестественных явлений. Отличие христианского сознания от обыденного.

Основные структурные элементы картины мира. Необходимость различения картины мира и научной картины мира. Базовые структурные компоненты: онтологический, гносеологический и мировоззренческий. Определение аспектов всеобщего, особенного и единичного.

Характеристика філософії як дисципліни, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу. Призначення філософії. Філософія як засіб виховання духовності, мислення.

Характеристика эпохи постмодерна, в основе которой свобода, осуществляемая в обществе как свобода действий, обеспечивающая в частноправовом пространстве рациональное следование собственным интересам и принципиально равноправное участие в политике.

Этический рационализм Сократа. Философское учение Аристотеля. Учение о четырёх причинах, акт и потенция. Бог как перводвигатель и абсолютное начало всех начал. Идея души, познание и логика. Этические взгляды, учение о добродетелях, космология Аристотеля.

Характеристика основных этапов творчества одного из основоположников неопрагматизма, Р. Бернстайна. Анализ эволюции взглядов Р. Бернстайна, существенных для понимания содержания нового прагматизма и оформления его в качестве философского направления.

Погляди Аристотеля на організацію держави та влади, визначення їх мети. Означення основних видів державного пристрою та форм правління, їх роль у розвитку суспільства. Узагальнення соціального і політичного досвіду еллінів. Основи етики Аристотеля.

Аналіз праць Аристотеля з фізики, метафізики та космології. Чотири стихії та ефір, будова Всесвіту. Круговий рух зоряного неба і природних елементів. Форма і матерія, причини буття. Природознавство Аристотеля, вчення про Бога як про божественний розум.

Жан-Жак Руссо як просвітитель, романтик, індивідуаліст і колективіст, його вплив на сучасників буржуазних революцій. Літературна діяльність, аналіз соціальних й політико-правових поглядів, викладених у найбільших творах. Ідеологія буржуазного радикалізму.

Формування Іммануїла Канта як філософа. Факти з його біографії, що передували розвитку філософських поглядів ученого. "Критика чистого розуму" як головна праця І. Канта. Трансцендентальна позиція поглядів філософа та визначення людської природи.

Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона "Держава". Характеристика суспільних станів у державі, її форми та закони. Питання держави і права в діалозі Платона "Закони". Соціальний сенс утопії Платона. Обґрунтування соціальної нерівності.

Особливості взаємозумовленості стихійно-закономірного природного процесу й свідомо-цілеспрямованої діяльності людини. Ідеї Мен-цзи про доброту людської природи. Вплив легізму на Сюнь-цзи. Правила належної поведінки, закони взаємоузгодженого співжиття.

Поняття "світ" означає єдність, цілісність й упорядкованість всього сущого. На питання щодо підстав існування світу можливі такі відповіді: світ існує сам через себе, не маючи підстав поза собою; світ існує через Бога; світ існує через буття свідомості.

Біографія Семена Людвіговича Франка (1877-1950) - найзначнішого російського філософа, основні течії його вчення. Франк про всеєдність та соціалізм. Суб'єктивний ідеалізм, концепція інтуїтивізму. Концепції, присвячені проблемам духовності людського життя.