Соціальна значущість дослідження проблеми відхилень у поведінці людини. Вплив процесу комп'ютеризації суспільства на формування проявів девіантної поведінки людини. Комп'ютерна та інтернетна залежність як одна з форм відхилення в поведінці індивіда.

Феномен творчості у художній діяльності з точки зору соціальної філософії. Особистість в ракурсі творчої реалізації. Девіантність як феномен і предмет соціально-філософського осмислення. Виявлення специфіки позитивних форм відхилень від соціальної норми.

Характеристика девіантності як соціального явища. Виявлення особливостей прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі та у філософському ракурсі. Дослідження форм позитивної девіантності творчої особистості в художньої діяльності.

Соціально-філософська сутність поняття "девіантність", порівняльний аналіз його з поняттям "консеквентність". Чинники та детермінанти, які найбільше впливають на кримінально-девіантну поведінку особистості та соціальних груп в сучасному суспільстві.

Девід Юм як філософ, історик та психолог, який мав вплив на розвиток філософії та найбільш важливих філософських шкіл - скептицизму та емпіризму. Істинність людського пізнання. Антиінтелектуалізм як одна з рис юмівської гносеології. Поняття механіцизму.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального апарату. Девіталізація - процес падіння здатності людини творчо виплескувати назовні органічно закладені в неї міць та енергію.

Історико-філософське звернення до наукової спадщини Х. Ортеги в умовах формування соціальною філософією нового категоріального аппарату. Становлення світогляду притаманного економічному лібералізму через незатребуваність цінностей духовної людини.

Осуществление обращения непосредственного силлогизма "все школьники не являются филателистами". Проверка законности суждений при помощи таблиц истинности и методом от противного. Логическое противоречие между суждениями. Применение логического квадрата.

Становление дедуктивной математики в трудах Колмогорова. Общественно-политическая и культурная жизнь греческих государств как достаточное условие возникновения аксиоматического метода, подчиненное положение математических наук по отношению к диалектике.

Умозаключение как форма мышления. Простой категорический силлогизм. Общие правила силлогизма. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Логические ошибки в силлогизмах. Сокращенные и сложные силлогизмы. Характеристика основных видов умозаключений.

Основное содержание дедуктивного умозаключения. Дедуктивное умозаключение – умозаключение, в котором переход от общего к частному является необходимым. Умозаключение – логическая операция, в результате которой из одних утверждений получаются новые.

Сущность и содержание логики как науки, предмет и задачи ее исследования. Общие понятия об умозаключении, их классификация и типы, критерии оценки правдоподобности. Понятие индуктивного следования и требования к нему, направления и принципы исследования.

Посылки и заключения дедукции. Краткая характеристика видов умозаключений. Общеутвердительное, частноутвердмительное и частноотрицательое суждение. Обращение: понятие, примеры. Умозаключения по логическому квадрату. Категорический силлогизм, схема.

Характеристика дедуктивных умозаключений, условия их истинности или ложности. Виды дедуктивных умозаключений: чистый, условно-категорический, разделительно-категорический силлогизм. Правила простого категорического силлогизма, виды посылок и его модусы.

Понятие, характеристика и классификация умозаключения. Простой категорический силлогизм как широко распространенный вид опосредствованных умозаключений. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Общие правила простого категорического силлогизма.

Виды умозаключений: дедуктивные, индуктивные, умозаключения по аналогии. Анализ умозаключения по логическому квадрату. Основные отличия сложной конструктивной дилеммы от простой. Характеристика условно-разделительных (лемматических) силлогизмов.

Сущность дедукции и индукции. Основы дедуктивной логики, исследование Аристотеля. Описание и формирование доказательств бытия Бога на основе дедуктивного метода. Характеристика гипотетико-дедуктивного метода, специфика метода Р. Декарта и абдукции.

Понятие термина "дедукция". Дедукция как переход от общего к частному. Роль дедуктивного метода в математике. Теория дедукции. Индукция и дедукция как две неразрывные стороны единого процесса познания. Дедуктивное рассуждение и дедуктивная аргументация.

Аналіз особливостей філософії деїзму у творчості французького просвітника XVIII ст. Вольтера в контексті філософії історії. Обґрунтування визначальних впливів світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії.

Исследование фактического положения и роли философии общества в системе философских наук и в отношениях с нефилософскими социальными науками. Критическое осмысление тезиса о второстепенности философии общества, ее растворении в онтологии и гносеологии.

Суть, достоинства и недостатки медицинского дискурса. Рассмотрение смыслов медицинской концептуализации здоровья. Достоинства медицинской концептуализации здоровья и болезни. Культивирование принципа прозрачности и опытный характер медицинских знаний.

Новый гедонизм У. Пейтера. Упадок чувственной европейской культуры. Путь от эстетизма к декадансу, от активного эпикурейства к пассивному. Абсолютное наслаждение, путь в бесконечность. Солипсические опыты Ф. Сологуба - воплощение декадентского гедонизма.

Краткое описание жизни ученого Рене Декарта - известного французского математика, философа, физика, механика. Метод радикального сомнения, основоположником которого является Р. Декарт. Характеристика врожденных идей, доказательства существования Бога.

Уровни и типы познания, рационализм, культ разума. Декарт как представитель рационализма. Метод отсчета для общественного сознания. Метод и правила Декарта. Бэкон как представитель материализма. Философия Бэкона, доктрина "естественной" философии.

Вклад Декарта в развитие современного строя нашего мышления. Духовный переворот, выведший Европу на новые пути научного и общественного развития: рационализации Декарта, эмпиризм Бэкона. Одна из главных проблем декартоведения. Декарт - человек XVII века.

Розуміння унікальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "Ранніх записів". Експлікація основних мотивів антропологізації філософування у Декарта про мистецтво як основну форму оприявнення істини та осягнення людської природи.

Вивчення передумов та наслідків здійсненої Декартом радикальної концептуалізації нової реальності. Радикальність і універсальність картезіанського сумніву. Значення декартівської філософії та методу самоаналізу для духовного розвитку доби Нового часу.

Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.

Изложение философии Рене Декарта – картезианства. Убеждение Декарта в беспредельности человеческого разума. Врожденные идеи и проблема Бога. Дуализм Р. Декарта и учение о субстанциях. Методическое сомнение и рационалистический метод: правила метода.

Аналіз концепції Самості К.Г. Юнга в контексті східних релігійно-філософських вчень. Мандала як універсальний психічний образ, символ Самості, глибинна сутність людської душі. Мета досягнення Самості, пошук інстинктивного і духовного полюсів психіки.