Дослідження основних аспектів взаємодії буддійської філософії та медитативних методик як фундаменту для практичного філософування. Аналіз генетичного зв’язку у розвитку філософських доктрин буддизму та медитації у школах Тгеравади, Магаяни та Ваджраяни.

Розвиток філософських доктрин буддизму, медитації у школах Тгеравади, Магаяни і Ваджраяни. Буддійська ідентичність у вимірі соціолого-філософського дослідження. Специфіка традиції східного і західноєвропейського типів мислення. Ідеї індійського тантризму.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Характеристика понять "конструктивний" та "деструктивний", їх прояв і значення у суспільстві та людській творчості. Зв'язок креативної та руйнівної діяльності людини. Критерії творчості як позитивної активності, що створюється суспільством та людиною.

Уточнення методологічного інструментарію проведення дослідження взаємозв’язку логіки та риторики. Аналітичний і сутнісний види мереологічних визначень. Логічні засади аргументації у філософському знанні. Складові взаємозв’язку логіки та риторики.

Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.

Вивчення причинно-наслідкової та детермінованої структури сучасного світу. Моделювання витоків людської волі та відносин із свідомістю. Дослідження механізму прийняття рішень або волевиявлення. Пошук альтернативних підходів до вирішення проблеми долі.

Аналіз проблеми ціннісних засад самореалізації людини. Використання феноменологічного та метаантропологічного методів для духовного та професійного розвитку особистості. Дослідження буденного, граничного та метаграничного вимірів суспільного життя.

Дослідження ролі розуму, як мислячого органу біосфери. Характеристика аспектів ноосферної етики Володимира Вернадського і християнської етики. Визначення та аналіз змісту питання про відповідальність вченого за наслідки своєї наукової діяльності.

Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.

Знайомство з головними питаннями взаємозв’язку людських потреб та поведінки людини. Розгляд найбільш сутнісних властивостей потреб особистості в самореалізації: полівалентність, заміщення, кумуляція. Загальна характеристика теорій суспільних потреб.

Завершение установления в мире глобальной цивилизации как характерный признак современного исторического этапа. Совершенствующееся материальное производство, возрастающее вмешательство социума в природные процессы - черты цивилизованного общества.

Исследование состояния разработанности средств общетеоретического анализа отраслевых антропологий, содержащих перспективу их окончательной интеграции в социально-антропологической плоскости через общенаучные категории. Задачи интегративной антропологии.

Характеристика особенностей теории философского познания. Исследование взаимодействия как общенаучной категории, отражающей сущность процесса одновременного воздействия явлений друг на друга. Изучение особенностей взаимодействия общества и человека.

Характеристика скорости появления и распространения цифровых технологий, в ходе которых создаются цифровые объекты - не-человеки. Изучение специфики взаимодействия людей и не-человеков в цифровой среде, в отличие от традиционных технологических сред.

Определение основных ценностей, которые обусловливают содержание и структуру отношений между государством и обществом, выступающими причиной совершенствования системы национальной безопасности России. Возможности принципа федерализма в данном процессе.

Человек как продукт глобальной космической эволюции, его сущность и отношение к миру. Влияние материального производства через научно-технический прогресс на экологию и ход исторического процесса. Проблема взаимоотношения человека с окружающей средой.

Основные парадигмы влияния религии на жизнь общества, рассмотрение проблемы богатства и собственности в протестантизме. Имущественная этика в теории М. Вебера, характеристика философских убеждений меркантилистов, физиократов и классической школы.

Рассмотрение деятельности пророков Ветхого и Нового Заветов, когда пророческие интенции стали детерминироваться импульсами, имеющими художественное происхождение. Требование цельности художественного образа человека в его поступках, чувствах, духовности.

Осмысление соотношений и взаимодействий традиционной и инновационной сфер в жизни человека. Процесс перехода от одного поколения к другому путем предания, устной или литературной передачи (направления, идеи, знания, взгляды, образ действий, вкусы).

Рассмотрение особенностей взаимодействия фактографии и мифографии, и их влияние на развитие человеческих представлений о "реальной действительности". Что отличает позитивную мифографию от своего антипода - мифографии негативной? Определение понятий.

Круг интересов Леонардо да Винчи. Труды философа-натуралиста Бернардино Телезио. Гелиоцентрическая теория Николая Коперника. Открытия Галилео Галилея, Иоганна Кеплера, Фрэнсиса Бэкона, Рене Декарта, Исаака Ньютона, Блеза Паскаля и Иммануила Канта.

Истина как одна из ценностей философии и науки. Совпадение и единство внутреннего и внешнего, сущности и существования, тождество предмета или явления со своим родом составляют сущностное определение действительности. Действительное в сфере гносеологии.

Исследование вопроса о взаимодействии философии и науки на пути достижения истинных знаний. Анализ основных категорий сферы сущности. Философские категории как универсальные понятия, дающие человеку возможность идеально двигаться по форме вещей.

Природное и социальное в человеке, противоречия между ними. Процесс антропогенеза – возникновения человека. Сущность человека с точки зрения философии. Общество в природном универсуме. Русский космизм, экологическая проблема и пути выхода из нее.

Познание мира человеком через освоение знаний. Взаимодействие людей с окружающим миром как целенаправленный процесс. Научные методы познания природы. Общественный производительный и рабочий процессы во взаимодействии с профессиональной деятельностью.

Человек как часть природы, а также субъект общественно-исторической деятельности и культуры. Основные этапы взаимодействия природы и общества: пассивного потребления, активного использования природных ресурсов, преобразования и глобальной реконструкции.

Основные черты компьютерной революции ХХI века. Особенности всеобщей организационной науки – тектологии Богданова. Реальная возможность преодоления разрыва между гуманитарной и естественнонаучной культурами при взаимодействии компьютеризации и науки.

Исследование и характеристика понятия взаимодействия в философском и междисциплинарном понимании. Рассмотрение метафизической сущности взаимодействия в окказионализме, в философии Лейбница и Лотце. Анализ истории взаимодействия внешнего и внутреннего.

Взаимообусловленность культуры и власти в контексте глобальной информатизации. Выявление властных ресурсов и лимитов культуры информационного общества на основе феноменологического анализа. Положение личности как субъекта и как объекта взаимодетерминации.